Ухвала суду № 40757354, 06.10.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

У Х В А Л А

про закриття провадження у справі

06 жовтня 2014 року

м. Київ

№ 826/11961/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії: головуючого судді Арсірія Р.О., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Обслуговуючого кооперативу «Лісове озеро» до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області про визнання акту, припису, протоколу та постанови протиправними та скасування,

ВСТАНОВИВ :

Позивач 13.08.2014 звернувся до суду із даним позовом.

В процесі розгляду справи позовні вимоги були змінені, просив суд:

- визнати протиправним та скасувати акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 28.07.2014,

- визнати протиправним та скасувати припис № С-2807/2 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 28.07.2014;

- визнати протиправним та скасувати протокол № 2-Л-3-3007/1 від 30.07.2014 про порушення у сфері містобудівної діяльності;

- визнати протиправною та скасувати постанову від 07.08.2014 № 3-0708/1-7/10-18/0708/09/01 про накладання штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

У судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги, мотивуючи свою позицію аналогічно викладеному у позовній заяві.. Просила позов задовольнити. У подальшому до суду не з’явилася, суду надала заяву про розгляд справи у порядку письмового провадження.

Представник відповідача суду надав письмові заперечення, просив у задоволенні позову відмовити.

Відповідно до ч.6 ст.128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи в судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомленні про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на наведене та з урахуванням вимог ст.128 КАС України, суд дійшов висновку про доцільність розгляду справу у письмовому провадженні на підставі наявних матеріалів справи.

Суд, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, вважає встановленим наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України передбачено, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб’єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Предметом даного позову є, зокрема, визнання протиправними та скасування акту перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 28.07.2014 та протоколу № 2-Л-3-3007/1 від 30.07.2014 про порушення у сфері містобудівної діяльності Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст.17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктами владних повноважень щодо оскарження йог рішень (нормативно-правових актів чи актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Обов’язковою ознакою нормативно-правового акту чи правового акту індивідуальної дії є створення юридичних наслідків у формі прав, обов’язків, їх зміни чи припинення.

Під актом державного чи іншого органу слід розуміти юридичну форму рішень цих органів - офіційний письмовий документ, який породжує певні наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

Рішення суб'єкта владних повноважень у контексті положень Кодексу адміністративного судочинства України необхідно розуміти як нормативно-правові акти, так і правові акти індивідуальної дії.

Нормативно-правові акти - рішення, дію яких поширено на невизначене або визначене загальними ознаками коло осіб і які призначені для неодноразового застосування щодо цього кола осіб.

Правові акти індивідуальної дії - рішення, які є актом одноразового застосування норм права, і дію яких поширено на конкретних осіб або які стосуються конкретної ситуації, за своєю природою ненормативні правові акти, на відміну від нормативних, встановлюють не загальні правила поведінки, а конкретні приписи, звернені до окремого індивіда чи юридичної особи, застосовуються одноразово й після реалізації вичерпують свою дію.

Отже, акт перевірки – це службовий документ перевірки, який фіксує обставини, встановлені під час проведення перевірки, факти виявлених порушень законодавства та не є остаточним документом, зобов'язуючим до вчинення будь-яких дій.

Також, протокол - це службовий документ, який стверджує факт вчинення правопорушення, в якому зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.

Під актом державного чи іншого органу слід розуміти юридичну форму рішень цих органів - офіційний письмовий документ, який породжує певні наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

Таким чином, акт та протокол, складені за результатами перевірки це фактично службові документи, якими стверджується факт проведення перевірки додержання вимог містобудівного законодавства і такі є носіями доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства зазначеним суб'єктом, по-друге, в акті та протоколі лише зафіксовані обставини, встановлені під час проведення перевірки, факти виявлених порушень законодавства і такий не є остаточним документом зобов'язуючим до вчинення будь-яких дій.

Права та обов'язки для суб'єкта господарювання, перевірку якого проведено, породжує саме рішення прийняте на підставі складених за результатами перевірки акту перевірки та протоколу про правопорушення.

Відтак оскаржувані протокол та акт перевірки Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області, не є актами реалізації контролюючим органом повноважень у сфері управлінської діяльності у тому розумінні, в якому цей термін вжито у Кодексі адміністративного судочинства України, що виключає можливості перегляду правомірності цих протоколу та акту адміністративним судом.

В спірних правовідносинах актом, що має певні правові наслідки, породжує права та обов'язки для позивача (актом індивідуальної дії), є постанова Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області 07.08.2014 № 3-0708/1-7/10-18/0708/09/01 та припис № С-2807/2 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 28.07.2014

Згідно з п.1 ч.1 ст.157 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Оскільки позивачем заявлені до адміністративного суду позовні вимоги, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, суд вважає необхідним закрити провадження у справі в частині зазначених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.157 ч.1 п.1 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Закрити провадження у адміністративній справі у частині позовних вимог щодо визнання протиправними та скасування акту перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 28.07.2014 та протоколу № 2-Л-3-3007/1 від 30.07.2014 про порушення у сфері містобудівної діяльності Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області.

Роз’яснити позивачу, що у відновілності до норм ч.3 ст. 157 КАС України, повторне звернення з тією самою позовною заявою не допускається.

Ухвала набирає законної сили у порядку, встановленому в ст.254 КАС України та може бути оскаржена у порядку і строки, встановлені ст.ст.185-187 КАС України.

Суддя Р.О. Арсірій