Постанова № 40755459, 03.10.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

03 жовтня 2014 року 11:45 № 826/13540/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кобилянського К.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом

Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк»

до

Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області

треті особи без самостійних вимог на предмет спору

1) Нікопольське комунальне підприємство «Нікопольтеплоенерго»

2) Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України»

3) Дочірня компанія «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»

про

визнання протиправними дій, скасування вимоги,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» (далі – позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області (далі – відповідач) про визнання протиправною та скасування вимоги відповідача №021-14/16034 від 22.08.2014.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що вимога №021-14/16034 від 22.08.2014, якою державний виконавець зобов’язує позивача, зокрема, негайно з моменту отримання даної вимоги усунути порушення законодавства про виконавче провадження, шляхом перерахування відділу за рахунок власних коштів ПАТ «Укрсоцбанк» сум помилкових переказів з рахунку НКП «Нікопольтеплоенерго» №26006011163216 за період з 03.02.2014 по 11.03.2014 винесена всупереч вимог законодавства. Зазначив, що виконав постанову відповідача про арешт коштів боржника від 03.03.2014 ВП №33880371 виконав після її отримання, а попередні постанови відповідача про арешт коштів боржника, на його думку, не підлягали виконанню. Просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач в судове засідання 29.09.2014 не прибув, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином. Від відповідача надійшли письмові заперечення на позовну заяву, у якій він зазначає, що позивач, всупереч положенням законодавства проводив видаткові операції з рахунку НКП «Нікопольтеплоенерго» №26006011163216, попри наявність постанови державного виконавця від 14.02.2013 ВП №32629301 про арешт коштів боржника. Просив відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

В судове засідання 29.09.2014 треті особи явку своїх представників не забезпечили, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином. Своєї позиції стосовно заявлених позовних вимог треті особи суду не повідомили.

Згідно з частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Суд, встановивши відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, керуючись частиною 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвалив розглядати справу у порядку письмового провадження.

Оцінивши за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позов не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

На виконанні у відділі примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області перебуває зведене виконавче провадження №32620389, до складу якого входять виконавчі провадження з виконання шести наказів Господарського суду Дніпропетровської області про стягнення з Нікопольського комунального підприємства «Нікопольтеплоенерго» на користь Дочірньої компанії «Газ України» Національної компанії «Нафтогаз України» сум боргових зобов’язань, пені, інфляційних нарахувань, суми штрафів та сум судового збору.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Основною функцією державної виконавчої служби є задоволення вимог виконавчого документа, забезпечення дотримання при цьому прав та законних інтересів громадян та юридичних осіб, сприяння їм у реалізації своїх процесуальних прав.

Згідно з пунктом 5 частини 3 статті 11 Закону України «Про виконавче провадження» державному виконавцю у процесі здійснення виконавчого провадження надано право накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку.

Положеннями частин 1, 2, 4 статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів. На кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках, вкладах та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, накладається арешт. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, які будуть відкриті після винесення постанови про накладення арешту.

Арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту (частина 1, 2 статті 57 Закону України «Про виконавче провадження»).

Частиною 4 статті 65 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що державний виконавець може звернути стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що знаходяться на його рахунках, а також на рахунках, відкритих боржником - юридичною особою через свої філії, представництва та інші відокремлені підрозділи.

14.02.2013 відповідач виніс постанову про арешт коштів боржника ВП №32629301, згідно якої, зокрема, накладено арешт на рахунки НКП «Нікопольтеплоенерго», відкриті у Нікопольській філії акціонерно-комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк» №26081100048752, №26033100045001, у межах суми 4 158 282,58 грн.

Згідно пояснень представника позивача, зазначена постанова про арешт коштів боржника від 14.02.2013 була отримана позивачем 20.02.2013 разом із супровідним листом від 14.02.2013 №2314/3026 (а.с. 155-156 Т. І). Зі змісту вказаного супровідного листа вбачається, що позивачу було роз’яснено положення статті 52 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до якого арешт поширюється також на кошти на рахунках, які будуть відкриті після винесення постанови про накладення арешту.

Отримавши зазначену постанову від 14.02.2013, ПАТ «Укрсоцбанк» направив відповідачу лист від 21.03.2013 №10.5-186/37-2291, яким повідомив про залишення її без виконання, посилаючись на те, що НКП «Нікопольтеплоенерго» (код ЄДРПОУ 05472525) не обслуговувався у ПАТ «Укрсоцбанк» та рахунків не відкривав.

НКП «Нікопольтеплоенерго» 27.01.2014 звернулось до ПАТ «Укрсоцбанк» із заявою про відкриття поточного рахунку, на підставі якої було укладено договір банківського рахунку №260060011163216 від 27.01.2014.

Суд встановив, що про наявність зазначеного рахунку відповідач дізнався від органів доходів і зборів (а.с. 152-154 Додаток №1 до справи).

11.02.2014 відповідач виніс постанову про арешт коштів боржника, якою накладено арешт на грошові кошти НКП «Нікопольтеплоенерго», що містяться на рахунках, зокрема, №26006011163216, відкритий в ПАТ «Укрсоцбанк» в межах суми боргу 20 923 494,44 грн.

Зазначена постанова була отримана позивачем 18.02.2014, що підтверджується вхідним штампом на супровідному листі, копія якого наявна в матеріалах справи (а.с. 29 Т.І).

Отримавши дану постанову від 18.02.2014 позивач направив відповідачу лист від 20.02.2014 №10.6-186/37-1368, яким повідомив про залишення її без виконання, оскільки постанова не містить реквізитів виконавчого документа.

03.03.2014 відповідач виніс постанову про арешт коштів боржника ВП №33880371, якою наклав арешт на кошти, що обліковуються на всіх рахунках в ПАТ «Укрсоцбанк» та належать боржнику НКП «Нікопольтеплоенерго» в межах суми 5 686 314,96 грн.

Постанова від 03.03.2014 про арешт коштів боржника була отримана позивачем 11.03.2014 за вхідним №37/3606, що підтверджується штампом на супровідному листі від 03.03.2014 №2314/3402 (а.с. 32 Т. І).

Позивач зазначив, що на виконання постанови відповідача від 03.03.2014 про арешт коштів боржника ВП №33880371 зупинив з 11.03.2014 видаткові операції з рахунку НКП «Нікопольтеплоенерго» №26006011163216.

Відповідно до частини 1 статті 59 Закону України «Про банки і банківську діяльність» арешт на майно або кошти банку, що знаходяться на його рахунках, арешт на кошти та інші цінності юридичних або фізичних осіб, що знаходяться в банку, здійснюються виключно за постановою державного виконавця чи рішенням суду про стягнення коштів або про накладення арешту в порядку, встановленому законом. Зняття арешту з майна та коштів здійснюється за постановою державного виконавця або за рішенням суду.

Частинами 2, 3 статті 59 Закону України «Про банки і банківську діяльність» встановлено, що зупинення власних видаткових операцій банку за його рахунками, а також видаткових операцій за рахунками юридичних або фізичних осіб здійснюється лише в разі накладення арешту відповідно до частини першої цієї статті, крім випадків, передбачених Законом України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму». Зупинення видаткових операцій здійснюється в межах суми, на яку накладено арешт, крім випадків, коли арешт накладено без встановлення такої суми. Забороняється накладати арешт на кореспондентські рахунки банку.

У відповідності до частини 6.4 статті 6 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», у разі відкриття рахунка клієнтом, щодо якого існує публічне обтяження рухомого майна, накладене державним виконавцем, банк зупиняє видаткові операції з такого рахунка на суму обтяження та повідомляє державному виконавцеві про відкриття рахунка.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що ПАТ «Укрсоцбанк», керуючись наведеними нормами законодавства, на виконання постанови відповідача від 14.02.2013 про арешт коштів боржника ВП №32629301, зобов’язаний був зупинити видаткові операції на рахунку НКП «Нікопольтеплоенерго» №26006011163216 з моменту його відкриття.

Посилання позивача на те, що постанови про арешт коштів боржника від 14.02.2013 та від 11.02.2014 були залишені без виконання суд відхиляє, оскільки положеннями законодавства не передбачено права банківських установ залишати постанови державного виконавця без виконання.

Однак, суд встановив, що позивач не вчинив дії, направлені на зупинення видаткових операцій з рахунку №26006011163216 та з даного рахунку здійснювались платежі, що підтверджується випискою по особовому рахунку, копія якої наявна в матеріалах справи (а.с. 164-212 Додаток №1 до справи).

26.08.2014 відповідач вручив представнику ПАТ «Укрсоцбанк» оскаржувану вимогу №021-14/16034 від 22.08.2014, якою зобов’язав позивача:

- негайно з моменту отримання даної вимоги усунути порушення законодавства про виконавче провадження, допущені ПАТ «Укрсоцбанк», шляхом перерахування відділу за рахунок власних коштів ПАТ «Укрсоцбанк» сум помилкових переказів з рахунку НКП «Нікопольтеплоенерго» №26006011163216 за період з 03.02.2014 по 11.03.2014;

- особисто з’явитись 29.08.2014 до відповідача, з метою надання: доказів виконання даної вимоги, пояснень, відповідей на питання, необхідних для вирішення питання про притягнешся винних осіб до відповідальності за порушення законодавства про виконавче провадження та складання протоколу про скоєння адміністративного правопорушення.

Згідно з пунктом 1.23 статті 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» помилковий переказ - рух певної суми коштів, внаслідок якого з вини банку або іншого суб'єкта переказу відбувається її списання з рахунку неналежного платника та/або зарахування на рахунок неналежного отримувача чи видача йому цієї суми у готівковій формі. Неналежний отримувач - особа, якій без законних підстав зарахована сума переказу на її рахунок або видана їй у готівковій формі.

Підпунктом 32.3.1 пункту 32.3 статті 32 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» встановлено, що у разі помилкового переказу суми переказу на рахунок неналежного отримувача, що стався з вини банку, цей банк-порушник зобов'язаний негайно після виявлення помилки переказати за рахунок власних коштів суму переказу отримувачу.

Аналогічна за змістом норма визначена в пункті 2.36 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України №22 від 21.02.2004.

Враховуючи вищевикладене, повно та всебічно дослідивши наявні матеріали справи, а також норми чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що вимога відповідача №021-14/16034 від 22.08.2014 відповідає вищезазначеним положенням законодавства, а підстави для її скасування відсутні.

Крім того, суд встановив, що постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.08.2014 в адміністративній справі №826/8746/14, яка набрала законної сили 29.08.2014 відмовлено ПАТ «Укрсоцбанк» у задоволенні позовних вимог до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування вимоги. В ході розгляду вищезазначеної адміністративної справи суд встановив факт протиправного списання коштів позивачем з рахунку НКП «Нікопольтеплоенерго» №26006011163216, в порушення винесеної відповідачем постанови про арешт коштів боржника від 14.02.2013 ВП №32629301.

Статтею 124 Конституції України встановлено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Положеннями статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Отже, протиправність здійснення позивачем видаткових операцій з рахунку НКП «Нікопольтеплоенерго» №26006011163216 не потребує доведення в рамках розгляду даної адміністративної справи.

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищевикладене, повно та всебічно дослідивши наявні матеріали справи, а також норми чинного законодавства України, суд дійшов до висновку про необґрунтованість позовних вимог та відсутність підстав для задоволення позову.

Керуючись положеннями статей 2, 7, 69-71, 160-163, 181, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя К.М. Кобилянський