Постанова № 40754708, 29.09.2014, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.09.2014 року Справа № 904/3764/14

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Величко Н.Л. (доповідач)

суддів: Іванова О.Г., Подобєда І.М.

при секретарі судового засідання: Погорєловій Ю.А.

за участю представників сторін:

від прокуратури: Гаврилюк М.Л., довіреність № 2153 вих. від 18.08.2014 року.

від Міністерства інфраструктури України: Мояк П.Г. представник, довіреність № 657/15/14-14 від 30.01.2014р.;

від 194 понтонно-мостового загону Державної спеціальної служби транспорту: Мояк П.Г. представник, довіреність № 12 від 10.01.2014р.;

від відповідача: не з'явився

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Екологія Україна", на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 07.08.2014 року у справі № 904/3764/14

за позовом Заступника військового прокурора Дніпропетровського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства інфраструктури України в особі 194 понтонно-мостового загону Державної спеціальної служби транспорту, м. Новомосковськ Дніпропетровської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Екологія Україна", м. Дніпропетровськ

про стягнення 20927грн. 88коп.

ВСТАНОВИВ

1. Стислий виклад суті рішення місцевого господарського суду.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 07.08.2014 року у справі № 904/3764/14 (суддя Рудь І.А.) позов задоволено, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Екологія Україна" на користь 194 понтонно-мостового загону Державної спеціальної служби транспорту 20927грн. 88коп. основного боргу, та в доход Державного бюджету України в особі управління Державної казначейської служби України у Жовтневому районі м. Дніпропетровська 1 827 грн. 00 коп. судового збору.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що сума основного боргу у розмірі 20927грн. 88коп. є обґрунтованою, так як підтверджена матеріалами справи, а тому підлягає стягненню.

2. Підстави, з яких порушено питання про перегляд рішення.

Не погодившись із зазначеним рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу про скасування рішення господарського суду частково та прийняття нового рішення, яким задовольнити позовні вимоги позивача частково на суму, що відповідає акту приймання виконаних робіт № 2 за травень 2013р. і складає 13 869,0 грн..

В обґрунтування апеляційної скарги її заявник зазначає, що рішення прийнято з порушенням норм процесуального та матеріального права.

Вказує на те, що надані до суду копії документів не можуть бути розглянуті в якості доказів, так як вони не відповідають вимогам ст. 9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та Положенню про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку.

Зазначає, що не має оригіналу акту № 1, який підписано за допомогою факсимільного відтворення підпису уповноваженої особи відповідача, що не дає змогу ідентифікувати особу. Відбиток печатки на наданих позивачем актах не є доказом належності акту відповідачу та факту проставляння печатки саме відповідачем.

Стверджує, що згідно з актом виконаних робіт від 30.04.2013р., послуги позивачем взагалі не надавались відповідачу.

3. Доводи викладені у відзиві на апеляційну скаргу.

Прокурор у відзиві на апеляційну скаргу з доводами та вимогами не згоден, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції в силі з огляду на наступне.

Факт надання послуг підтверджено документально, а саме: подорожнім листом вантажного автомобіля № НВ 234 від 05.10.2013р., робочий лист агрегату № 9 від 05.04.2013р.

Також зазначає, що відповідачем не надано доказів незаконного використання печатки товариства та підпису уповноваженого представника.

Прокурор у судовому засіданні надав аналогічні пояснення викладеним у відзиві на апеляційну скаргу.

Представник позивача у судовому засіданні надав пояснення та зазначив, що відповідачем 18.09.2014р. визнано фактично заборгованість у сумі 20927грн. 88коп., що підтверджується випискою по рахунках 19.09.2014р., якою зазначена сума відповідачем добровільно перерахована на рахунок позивача.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.09.2014р. було апеляційну скаргу прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя - Величко Н.Л. (доповідач), суддів - Пруднікова В.В., Подобєда І.М.

Розпорядженням секретаря судової палати № 871 від 29.09.2014р. у зв'язку з перебуванням судді Пруднікова В.В. у відпустці та виходом судді Іванова О.Г. з відпустки, було визначено для розгляду справи колегію суддів у складі: головуючий суддя - Величко Н.Л. (доповідач), суддів - Іванова О.Г., Подобєда І.М.

У судовому засіданні 29.09.2014р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

4. Дослідивши матеріали справи, апеляційний господарський встановив наступні обставини:

04.04.2013р. між 194 понтонно-мостовим загоном Державної спеціальної служби транспорту (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Екологія Україна" (замовник) укладено договір надання послуг № 13, відповідно до якого виконавець зобов'язався надати послуги замовнику з використанням бульдозера ДЗ-171, а замовник прийняти ці послуги та своєчасно і в повному обсязі здійснити оплату за надані послуги (п.п. 1.1, 3.1.1, 3.2.4 договору).

Відповідно п. 2.2 Договору, розмір оплати за місяць складається на підставі актів виконаних робіт з врахуванням відпрацьованих змін. Вартість однієї зміни (8 годин) бульдозера ДЗ-171 складає 1 109,52 грн. з ПДВ.

Плата за надані послуги здійснюється замовником щомісячно не пізніше 20 банківських днів після підписання актів виконаних робіт у безготівковій формі оплати через банківські установи (п.п. 4.1, 4.3 Договору).

Згідно з п. 5.1 Договору, він набуває законної сили з моменту підписання сторонами та діє до 30.12.2013р.

Згідно з подорожнім листом вантажного автомобіля № НВ234 від 05.04.2013р., о 8.00 годині 05.04.2013р. з військової частини Т0320 (194 понтонно-мостовий загін) до міста Новомосковськ (на об'єкт робіт) автомобілем КрАЗ 256 на автомобільному тралі З-ПТ-20 №25-87 ГЗ вивозився бульдозер ДЗ-171 масою 15 тон. (а.с. 96).

У період з квітня по травень 2013р. позивачем були надані відповідачу обумовлені Договором послуги на загальну суму 30927грн. 88коп., що підтверджується підписаними та скріпленими печатками обох сторін актами приймання виконаних робіт від 30.04.2013р. № 1 на суму 17058грн. 88коп. та від 30.06.2013р. № 2 на суму 13869грн. 00коп.(а.с. 11, 13).

Згідно робочого листа агрегату № 9 від 05.04.2013р., бульдозером ДЗ-171 протягом квітня 2013 року виконувалися роботи на об'єкті ТОВ «Екологія Україна» починаючи з 05.04.2013р. та відпрацювавши у квітні 2013 року 123 мотогодини. (а.с. 97).

30.05.2013р. бульдозер ДЗ-171 був доставлений до військової частини Т0320 автомобілем КрАЗ 256 на автомобільному тралі 3-ПТ-20 № 25-87ГЗ, про що свідчить подорожній лист вантажного автомобіля НВ517 від 30.05.2013р. (а.с. 98).

Позивачем виставлено відповідачу рахунки на оплату № ПМ-0000055 від 30.04.2013 року на суму 17058грн. 88коп., та № ПМ-0000077 від 30.05.2013 року на суму 13869грн. 00коп. (а.с. 12, 14).

Відповідачем частково оплачено позивачу вартість послуг в сумі 10000,00 грн., що підтверджується випискою з рахунку № 31257273210665 за 28.10.2013р. Сума боргу відповідача перед позивачем склала 20927грн. 88коп.

5. Мотиви, з яких виходила апеляційна інстанція при винесенні постанови:

Судом першої інстанції вірно встановлено, що між сторонами виникли правовідношення з надання послуг, які врегульовані нормами Цивільного та Господарського кодексів.

Згідно ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 ст. 903 ЦК України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 207 ЦК України, правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Передбачена пунктом 3 цієї норми письмова згода сторін на використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису є лише формою підтвердження відповідного факсимільного відтворення підпису його власноручному аналогу. Відсутність такої письмової згоди у випадку вчинення дій по виконанню договору, по якому один акт підписаний факсиміле, не може бути умовою визнання цього акту виконаних робіт недійсним (№1 від 30.04.2013р.), та таким що не підтверджує факт здійснення господарської операції.

Акт виконаних робіт №1 від 30.04.2013р. скріплений печаткою, яка належить відповідачу.

Доказів незаконного вибуття печатки з володіння відповідача суду не подано, а тому підстав для сумніву щодо змісту актів приймання виконаних робіт у суду немає.

Посилання відповідача на недовіру до колишнього керівника підприємства, який підписав договір та акти виконаних робіт, не створює для сторін договору будь-яких правових наслідків.

Згідно ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін.

У відповідності до ст. 36 ГПК України, письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем належними та допустимими доказами доведено, що відповідач не розрахувався в повному обсязі за фактично надані послуги по рахунках № ПМ-0000055 від 30.04.2013 року та № ПМ-0000077 від 30.05.2013 року на загальну суму 20927грн. 88коп.

Враховуючи вищевикладене колегія суддів апеляційного суду вважає, що суд першої інстанції повно з'ясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку. Порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права при розгляді спору по суті судовою колегією не встановлено, тому мотиви, з яких подана апеляційна скарга не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі рішення.

Керуючись ст.ст. 32, 36, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Екологія Україна" - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 07.08.2014 року у справі №904/3764/14 - без змін.

Постанова набирає зонної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Повний тест постанови виготовлено 06.10.2014 року.

Головуючий суддя Н.Л. Величко

Суддя О.Г. Іванов

Суддя І.М. Подобєд