Постанова № 40748522, 27.08.2014, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2014 року Житомир справа № 806/3370/14

категорія 11.5

Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Шимонович Р.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до відділу державної виконавчої служби Коростишівського районного управління юстиції, реєстраційної служби Коростишівського міського управління юстиції про визнання незаконними дії, скасування державної реєстрації,-

встановив:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, у якому просила визнати незаконними дії особи з назвою "відділ державної виконавчої служби Коростишівського районного управління юстиції Житомирської області" щодо винесення постанови ВП№41961362 від 10 лютого 2014 р.; скасувати, як незаконну, державну реєстрацію "відділу державної виконавчої служби Коростишівського районного управління юстиції Житомирської області". Свої вимоги мотивує тим, що особа з назвою "відділ державної виконавчої служби Коростишівського районного управління юстиції Житомирської області" не має правоздатності та дієздатності як юридична особа публічного права унітарної Республіки Україна. На думку позивача, державна реєстрація даної особи здійснена незаконно, попри очевидні підстави для відмови у реєстрації, тобто з порушенням вимог статей 4, 8, 24, 25, 27 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців".

Ухвалою суду від 27 серпня 2014 р. на підставі пункту 3 частини 1 статті 155 Кодексу адміністративного судочинства України - залишено без розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до реєстраційної служби Коростишівського районного управління юстиції в частині вимог про скасування як незаконної, державної реєстрації "відділу державної виконавчої служби Коростишівського районного управління юстиції Житомирської області".

Позивач в судове засідання не прибула, хоча про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлена належним чином. У своїй позовній заяві просила розглядати справу без її участі.

Представник відповідача - реєстраційної служби Коростишівського районного управління юстиції Житомирської області надала письмові заперечення проти позову, у яких просила відмовити у задоволенні позовних вимог та клопотання про розгляд справи без її участі.

Представник відповідача - відділу державної виконавчої служби Коростишівського районного управління юстиції в судове засідання не прибула. Через канцелярію суду подала заяву про розгляд справи без її участі.

Суд вважає за можливе розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, відповідно до частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову з наступних підстав.

Встановлено, що 10 лютого 2014 р. постановою заступника начальника відділу державної виконавчої служби Коростишівського районного управління юстиції відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 5523/13, виданого Житомирським окружним адміністративним судом 30.12.2013 р. про стягнення з ОСОБА_1 на користь управління Пенсійного фонду України в Коростишівському районі боргу в сумі 9776,75 грн. (а.с. 44)

Перевіряючи спірну постанову на відповідність вимогам частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає наступне.

Указом Президента України від від 6 квітня 2011 р. N 385/2011 затверджено Положення про Державну виконавчу службу України, яка є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра юстиції України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері організації примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб) відповідно до законів.

Правову основу діяльності державної виконавчої служби становлять Конституція України, Закон України "Про державну виконавчу службу", інші закони та нормативно-правові акти, що прийняті на їх виконання.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України "Про виконавче провадження".

Згідно із частиною 1 статті 11 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Статтею 17 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

Відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи: 1) виконавчі листи, що видаються судами, і накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду та рішень Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті і Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті; 2) ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, кримінальних провадженнях та справах про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом; 3) судові накази; 4) виконавчі написи нотаріусів; 5) посвідчення комісій по трудових спорах, що видаються на підставі відповідних рішень таких комісій; 6) постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом; 7) постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу; 8) рішення інших органів державної влади, якщо їх виконання за законом покладено на державну виконавчу службу; 9) рішення Європейського суду з прав людини з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".

Відповідно до частини 1 статті 19 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону: 1) за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення; 2) за заявою прокурора у випадках представництва інтересів громадянина або держави в суді; 3) у разі якщо виконавчий лист надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду в порядку, встановленому законом; 4) в інших передбачених законом випадках.

Приписами частин 1, 2 статті 25 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Судом встановлено, що постанова про відкриття виконавчого провадження від 10 лютого 2014 р. прийнята за заявою управління Пенсійного фонду України в Коростишівському районі від 7 лютого 2014 р. (а.с. 43) та на підставі виконавчого листа Житомирського окружного адміністративного суду (а.с. 42), який є чинним і відповідає вимогам, встановленими Законом України "Про виконавче провадження".

За таких обставин, суд вважає, що відповідач діяв на підставі Закону та у межах своїх повноважень, а тому позовні вимоги щодо визнання незаконними дій відділу державної виконавчої служби Коростишівського районного управління юстиції Житомирської області щодо винесення постанови ВП№41961362 від 10 лютого 2014 р. є безпідставними і задоволенню не підлягають.

Відповідно до положень статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у випадку відмови у задоволенні позову - судові витрати не повертаються.

Керуючись статтями 86, 94, 122, 158-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,

постановив:

Відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Р.М.Шимонович