Ухвала суду № 40746028, 03.10.2014, Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області

Справа № 740/4272/14

Провадження № 2/740/1351/14

У х в а л а

про залишення позовної заяви без руху

03 жовтня 2014 року м.Ніжин

Суддя Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області Олійник В.П., ознайомившись із позовною заявою Державного підприємства "Ніжинський ремонтний завод інженерного озброєння" до Виконавчого комітету Ніжинської міської ради, Реєстраційної служби Ніжинського міськрайонного управління юстиції про визнання права власності на нежитлові будівлі та зобов"язання вчинення дій по реєстрації права власності,

встановив:

Позивачем з посиланням на положення ст.376 ЦК України заявлені вимоги про визнання права власності на нежитлову будівлю під літерою А "приміщення магазину №3", по вул.Прилуцька, 146, м.Ніжина Чернігівської області, на нежитлову будівлю під літерою А "готель", по вул.Прилуцька, 146/1, м.Ніжина Чернігівської області, зобов"язання вчинення дій по реєстрації права власності на вищезазначені об"єкти нерухомого майна. Позовні вимоги обгрунтовані тим, що у зв"язку із втратою документів на підтвердження правомірності будівництва вищезазначених об"єктів позивач позбавлений можливості зареєструвати право власності у встановленому порядку.

Приписами ст.15 ЦПК України визначено компетенцію судів щодо розгляду цивільних справ-суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин. При визначенні юрисдикційності спору слід враховувати, що критеріями розмежування цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, характер спору про право (справи за позовами, що виникають з будь-яких правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами інших видів судочинства), по-друге, однією із сторін у спорі є, як правило, фізична особа. Тобто, критеріями розмежування справи цивільного судочинства від справи господарського судочинства є одночасно суб'єктний склад учасників процесу та характер спірних правовідносин. Місцеві господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають з господарських правовідносин, коли склад учасників спору відповідає приписам статті 1 ГПК України, а правовідносини, з яких виник спір, мають господарський характер.

Враховуючи відсутність між сторонами господарських правовідносин, враховуючи предмет та підставу позову наявний висновок щодо віднесення даного спору до юрисдикції загального суду в порядку цивільного судочинства.

Зміст позовної заяви не відповідає вимогам ст.119 ЦПК України, оскільки:

в позовній заяві не зазначена ціна позову, при цьому позивачем не дотримано порядок щодо сплати судового збору відповідно до п.10 ч.1 ст.80 ЦПК України, згідно якого у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог ціна позову визначається за загальною сумою всіх вимог, при цьому позивачем заявлені дві вимоги про визанння права власності та дві вимоги зобов"язального характеру. Відповідно до положень ст.80 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності,-дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам,-не нижче його балансової вартості. Відповідно до ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру встановлена у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,2 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати (243,60 грн.-3654 грн.), за вимогу немайнового характеру-243 грн. 60 коп. У зв"язку з чим позивачу необхідно надати суду документ про сплату судового збору за дві вимоги про визання права власності та за дві вимоги зобов"язального характеру із врахуванням ціни позову;

позивачем в позовній заяві заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору з посиланням на неплатоспроможність через здійснення процедури банкрутства позивача, при цьому у клопотанні про звільнення від сплати збору позивач повинен навести обставини, які свідчать про його незадовільне (скрутне) матеріальне становище та подати суду відповідні докази. Такими доказами можуть бути документи про рівень доходу позивача; документи про заборгованість перед іншими особами, документи про стягнення заборгованості в межах виконавчого провадження, тощо.

Із врахуванням викладеного наявні підстави для залишення позовної заяви без руху відповідно до ст.121 ЦПК України, про що повідомити позивача, надавши строк для усунення вищезазначених недоліків позовної заяви, зокрема, щодо сплати судового збору із врахуванням вищезазначених вимог (судовий збір, КБК 22030001, № рахунку 31219206700005, одержувач-Ніжинське УДКС (м.Ніжин), код ЄДРПОУ 37716092, МФО 853592, банк-ГУДКУ у Чернігівській області).

Керуючись ст.ст.119, 121 Цивільного процесуального кодексу України, суддя,-

ухвалив:

Позовну заяву Державного підприємства "Ніжинський ремонтний завод інженерного озброєння" до Виконавчого комітету Ніжинської міської ради, Реєстраційної служби Ніжинського міськрайонного управління юстиції про визнання права власності на нежитлові будівлі та зобов"язання вчинення дій по реєстрації права власності- залишити без руху, про що повідомити позивача і надати строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання ухвали.

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк усуне недоліки, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В.П. Олійник .