Рішення № 40743569, 19.09.2014, Стрийський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 456/242/14-ц

Провадження № 2/456/590/2014

РІШЕННЯ

іменем України

19 вересня 2014 року Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого - судді Янко Б. Я.

при секретарі Стасів О.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Стрию цивільну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВИРІШИВ:

Представник позивача звернувся до суду з позовною заявою в якій просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь ПАТ «Ідея Банк» борг за невиконання умов кредитного договору № А24.105.70672 від 10.10.2008 року у розмірі 4310,71 грн. та судовий збір у сумі 229,40 грн.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача покладався на те, що згідно кредитного договору № А24.105.70672 укладеного 10.10.2008 року між ПАТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 остання отримала кредит в розмірі 5994,00 (п'ять тисяч дев'ятсот дев'яносто чотири) гривень строком на 18 місяців із сплатою за користування кредитом 25,8% річних від залишкової суми кредиту.

Умови договору позичальником порушені, зобов'язання нею не виконуються, щомісячні платежі не вносяться у термін, передбачений кредитним договором.

Станом на 10.12.2013 року заборгованість ОСОБА_1 згідно кредитного договору № А24.105.70672 від 10.10.2008 року становить 4 310 (чотири тисячі триста десять) гривень 71 коп, з яких прострочений борг - 827,17 грн, прострочені проценти - 1611,63 грн., строкові проценти - 5,53 грн, прострочена плата за обслуговування кредиту - 359,76 грн, пеня - 1141,62 грн, віндикаційні витрати - 365,00 грн.

У зв'язку з тим, що відповідач не відреагувала на вимогу про погашення заборгованості в добровільному порядку, тому позивач вимушений звернутись до суду для захисту своїх прав з даною позовною заявою.

Представник позивача Семенюк С.Я. в судове засідання не з'явилась, хоча належним чином була повідомлена про час та місце судового розгляду. 19.05.2014 року представник позивача надіслав на адресу суду клопотання у якому просив проводити розгляд справи без участі представника позивача, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась, хоча була належним чином повідомлена про час та місце судового розгляду, про причину неявки суд не повідомила.

Представник позивача ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив суд застосувати до правовідносин, які виникли між ПАТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 на підставі кредитного договору № А24.105.70672 від 10.10.2008 року, строк позовної давності, оскільки такий закінчився 12.04.2013 року, у зв'язку з чим позовні вимоги не підлягають до задоволення.

Заслухавши думку представника відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності суд вважає, що позов не підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав.

Згідно вимог ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено, що 10.10.2008 року між позивачем та відповідачем був укладений договір про надання споживчого кредиту № А24.105.70672, згідно п. 1.1 якого банк зобов'язувався надати позичальнику кредитні кошти в розмірі 5994,00 (п'ять тисяч дев'ятсот дев'яносто чотири) гривень, а позичальник зобов'язується прийняти, належним чином використовувати і повернути банку кредитні кошти та сплатити плату за кредит у порядку та на умовах, зазначених у даному договорі.

Окрім цього, відповідно до вищевказаного договору про надання кредиту № А24.105.70672 від 10.10.2008 року, сторони дійшли згоди про схеми погашення кредиту, згідно з якої позичальник зобов'язується повертати кредит разом з процентами платежами та платою за обслуговування кредиту в 18 щомісячних внесках до 10 дня/числа кожного місяця при чому перші 17 внески у рівній сумі 483,02 гривень, а останній 482,12 гривень до 10.04.2010 року

В судовому засіданні з'ясовано, що позивач свої зобов'язання перед відповідачем виконав, а саме 10.10.2008 року видав кошти в сумі 5724,26 гривень, включаючи витрати на страховий платіж у сумі 269,74 грн., що стверджується наявною у матеріалах справи копією ордера - розпорядження № 1 про видачу кредиту. Таким чином, відповідач ОСОБА_1 отримала кошти, а відтак, зобов'язаний був належним чином виконувати умови кредитного договору.

Одним із безпосередніх обов'язків відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором є використовувати кредит в зазначені у даному договорі цілі, а також повернути суму кредиту, і сплатити плату за кредит й інші грошові платежі на рахунок банку та в порядку та на умовах, передбачених вищевказаним договором. Проте, кредит відповідачем ОСОБА_1 не сплачувався згідно графіку та не сплачувалися відсотки за користування ним.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу.

Таким чином, судом встановлено, що станом на 10.12.2013 року за відповідачем ОСОБА_1 утворилась прострочена заборгованість перед позивачем по тілу кредиту у сумі 827 (вісімсот двадцять сім) гривень 17 коп.

У відповідності до ст. 1048 ЦК України кредитодавець має право на одержання від боржника процентів від суми кредиту, якщо інше не встановлено законом. Згідно п. 1.5 Договору за користування кредитними коштами позичальник сплачує процентні платежі, а саме проценти у розмірі 25,80% річних від залишкової суми кредиту. Згідно п. 2.3. у разі прострочки погашення кредиту на суму простроченого кредиту нараховуються проценти за його користування по підвищеній процентній ставці у розмірі 48 % річних, які нараховуються з першого дня прострочки по день повернення простроченої суми.

Тому, згідно з вищезгаданою довідкою-розрахунком, вбачається, що ОСОБА_1 має заборгованість по строковим процентам за користування кредитом перед ПАТ «Ідея Банк» у сумі 5,53 грн., та прострочені проценти у сумі 1611,63 грн.

Крім того згідно п. 1.6 кредитного договору відповідач зобов'язаний сплатити позивачу плату за кредитне обслуговування у розмірі 1,30 % щомісячно від початкової суми кредиту, що згідно довідки розрахунку становить 359,76 грн.

Судом з'ясовано також той факт, що згідно п. 2.5 кредитного договору № А24.105.70672 від 10.10.2008 року у разі порушення позичальником строків сплати платежів по кредиту більше ніж на 60 днів, банк має право нарахувати та стягнути з позичальника штрафні санкції (пеню) у розмірі 0,5 % від простроченої суми кредиту за кожен день прострочки.

Згідно ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором.

Як вбачається з довідки-розрахунку заборгованості за кредитним договором А24.105.70672 від 10.10.2008 року станом на 10.12.2013 року відповідач зобов'язаний сплатити позивачу пеню у розмірі 1141,62 грн.

Що стосується позовних вимог про стягнення з відповідача ОСОБА_1 віндикаційних витрат в сумі 365 (триста шістдесят пять) гривень 00 коп., то суд приходить до переконання, що такі не підлягають до задоволення, оскільки не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду, так як позивачем не доведено та не надано жодного переконливого доказу, що дані витрати дійсно були ним понесені, з чого складаються дані витрати та чим вони підтверджуються.

Крім того, суд проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази та нормативно - правові акти, які стосуються початку та перебігу строку позовної давності прийшов до обґрунтованого висновку, що позовні вимоги про стягнення вищезазначеної суми заборгованості, яка складається з простроченого боргу у сумі 827,17 грн, прострочених процентів 1611,63 грн, строкових процентів 5,53 грн, плати за обслуговування кредиту - 359,76 грн, та пені 1141,62 грн не підлягають задоволенню виходячи з наступних підстав.

Так згідно ст. ст. 256, 257, 258 ЦК України передбачено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки; спеціальна позовна давність до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) - в один рік.

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка порушила. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

П. 1.2 кредитного договору № А24.105.70672 від 10.10.2008 року передбачено, що кредит надається позичальнику строком на 18 місяці, тобто включно по 10.04.2010 року.

Таким чином позикодавцю (позивачу) про порушення відповідачем умов кредитного договору, зокрема, прострочення термінів повернення боргу, стало відомо станом на 11.04.2010 року, тобто на наступний день після кінцевого терміну повернення кредиту, тому саме з цього дня розпочався перебіг строку позовної давності та закінчується даний термін 12.04.2013 року. З даним позовом позивач ПАТ «Ідея Банк» звернувся в суд тільки через дев'ять місяців, тобто 14.01.2014 року.

Посилання представника позивача у позовній заяві на те, що останній платіж був здійснений відповідачем 29.08.2011 року не беруться судом до уваги, та не можуть розцінюватись як підстава для відрахування початку сроку позовної давності, оскільки є голослівними та не підтверджуються жодними доказами.

У відповідності до ч. 3 та 4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Зі спливом строків позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо).

На підставі вище наведеного, враховуючи той факт, що представник відповідача у судовому засіданні заявив клопотання про застосування строку позовної давності, а позивач звернувся до суду з пропуском загального трирічного терміну позовної давності щодо стягнення основної суми боргу і процентів та спеціальний річний строк позовної давності щодо стягнення пені, не просив поновити строк звернення до суду та не надав суду обґрунтованих доказів щодо наявності поважних причин для пропуску строку звернення до суду з вимогою про стягнення заборгованості, не навів підстав, які б свідчили про переривання строку позовної давності, а тому суд приходить до обґрунтованого висновку, що в задоволені позовних вимог ПАТ «Ідея Банк» про стягнення заборгованості в сумі 4 310,71 грн. слід відмовити з підстав пропуску терміну позовної давності.

Крім цього судом враховано, те що згідно п. 5.2 кредитного договору цей договір набуває чинності з дати його укладання сторонами та діє до повного виконання сторонами зобов'язань за цим договором. При цьому суд вважає, що положення цього пункту не можна вважати таким, що сторони домовилися про збільшення строку позовної давності (ст.259 ЦК України) - сама по собі умова договору про його дію до повного виконання позичальником зобов'язання перед кредитодавцем не може розглядатися як установлення строку дії кредитного договору, оскільки це не відповідає вимогам ст. 252 ЦК України, згідно з якою строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Згідно ст. 88 ЦПК України стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволені яких позивачеві відмовлено.

У зв'язку з відмовою у задоволенні позовних вимог про стягнення суми заборгованості за кредитним договором, вимоги позивача про стягнення з відповідача ОСОБА_1 судового збору у розмірі 229,40 грн. також не підлягають до задоволення.

Керуючись ст.ст. 10, 60, 88, 209, 212-215, 218, ЦПК України, ст. ст. 266, 267,525, 526, 543, 625, 624, 1050, 1054 ЦК України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволені позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за невиконання умов Кредитного договору № А24.105.70672 від 10.10.2008 року у розмірі 4310 (чотири тисячі триста десять) гривень 71 коп. та судових витрат у сумі 229 (двісті двадцять дев'ять) гривень 40 коп. відмовити повністю у зв'язку з спливом строку позовної давності.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення або десяти днів з дня отримання копії цього рішення особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час його проголошення.

Головуючий-суддя Б. Я. Янко