Справа № 646/10833/14-к
№ провадження 1-кп/646/628/2014
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
03.10.2014 року м. Харків
Червонозаводський районний суд міста Харкова у складі:
головуючого - судді Васильєвої О.О.,
при секретарі - Міщенко О.О., Козирєві А.В.,
за участю прокурора - Біленського А.К., Юревича М.В.,
розглянувши кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12014220060002122 від 14.08.2014 року відносно обвинуваченого
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Харкова, громадянина України, українця, освіта неповна середня, неодруженого, раніше судимого: 27.04.2001 року Комінтернівським районним судом м. Харкова за ч.3 ст. 81 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 45 КК України звільнений від відбуванян покарання з іспитовим строком 3 роки; 14.06.2011 року Червонозаводським районним судом м. Харкова за ч.1 ст. 185 КК України до штрафу у розмірі 1000 грн., зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.309 КК України,-
В С Т А Н О В И В:
13.08.2014 року, у вечірній час, ОСОБА_1, прийшов до свого знайомого ОСОБА_2, який мешкає за адресою: АДРЕСА_2. Встановивши, що ОСОБА_2 спить та помітивши на столі в кухні одноразовий медичний шприц ємністю 6 мл. з рідиною коричневого кольору об'ємом 2 мл., усвідомлюючи, що дана рідина є наркотичним засобом - опієм, забрав шприц собі, придбавши таким чином особливо небезпечний засіб - опій.
В той же день, близько 18 години 40 хвилин, біля будинку № 95 по вул. Достоєвського в м. Харкові, працівниками міліції був зупинений ОСОБА_1 На питання працівників міліції щодо наявності в нього будь-яких заборонених у вільному обігу предметів, ОСОБА_1, надав, діставши зі своєї чорної спортивної сумки, яка була одягнута у нього через плече, одноразовий медичний шприц ємністю 6 мл. з рідиною коричневого кольору, яка згідно висновку експерта №1529 від 15.08.2014 року, містить у своєму складі особливо небезпечний наркотичний засіб - опій ацетильований масою (у перерахунку на суху речовину) 0,1529 грам.
Таким чином, ОСОБА_1 вчинив злочин, передбачений ч. 1 ст. 309 КК України, а саме незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів без мети збуту.
Доказом на підтвердження встановлених судом обставин є показання обвинуваченого ОСОБА_1, дані ним у судовому засіданні, під час яких останній свою вину у скоєнні інкримінованого кримінального правопорушення визнав у повному обсязі та показав, що дійсно скоїв правопорушення при обставинах, як вони зазначені вище у вироку суду.
Потерпілих у кримінальному провадженні не має.
Обставиною, що пом'якшує відповідальність покарання ОСОБА_1, згідно до ст.66 КК України, є щире каяття у вчиненому злочині.
Обставиною, що обтяжує відповідальність, згідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Шкода кримінальним правопорушенням не завдана.
В ході підготовчого судового засідання між прокурором та обвинуваченим у кримінальному провадженні ОСОБА_1 укладено угоду про визнання винуватості відповідно до вимог ст. 472 КПК України.
Згідно даної угоди прокурор та обвинувачений ОСОБА_1 дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій підозрюваного за ч. 1 ст. 309 КК України, та покарання яке обвинувачений повинен понести у вигляді 2 років обмеження волі, на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнити з випробувальним терміном.
В судовому засіданні встановлено, що обвинувачений цілком розуміє, що він має право на справедливий судовий розгляд, під час якого сторона обвинувачення зобов'язана довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують, а він має такі права: мовчати, і факт мовчання не матиме для суду жодного доказового значення; мати захисника, у тому числі на отримання правової допомоги безоплатно у порядку та випадках, передбачених законом, або захищатися самостійно; допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на його користь.
Також судом з'ясовано, що обвинувачений цілком розуміє наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом. Судом з'ясовано можливість виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов'язань.
Крім того судом з'ясовано, що обвинувачений цілком розуміє наслідки затвердження угоди, передбачені статтею 473 цього Кодексу, а також наслідки її невиконання, передбачені ст.476 КПК України.
Судом встановлено, що укладення угоди є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Також судом з'ясовано наступні обставини: умови угоди не суперечать вимогам КПК України та закону, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб; правова кваліфікація кримінального правопорушення є правильною. Будь-яких підстав вважати, що умови угоди не відповідають інтересам суспільства, а укладення угоди не було добровільним, у суду немає.
При цьому, обвинувачений повністю визнав свою винуватість у зазначеному діянні і зобов'язався беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри у кримінальному провадженні, сприяти досудовому слідству.
Відповідно до ч.2 ст.468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором і обвинуваченим про визнання винуватості.
Згідно з ч.4 ст.469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні, в якому бере участь потерпілий, не допускається.
Судом встановлено в судовому засіданні, що ОСОБА_1 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочину середньої тяжкості, зміст угоди відповідає вимогам ст. 472 КПК України.
Крім того, суд переконався, що обвинувачений цілком розуміє права, передбачені ч.4 ст.474 КПК України. Також судом встановлено, що обвинувачений та прокурор розуміють наслідки укладання та затвердження даної угоди, визначені ст.473 КПК України.
Прокурор у судовому засіданні просив угоду затвердити.
Обвинувачений також просив угоду затвердити, погоджувався на призначення узгодженого покарання.
Таким чином, суд приходить до висновку, що укладена між прокурором та обвинуваченим угода щодо визнання винуватості відповідає вимогам закону, а запропоноване угодою покарання ОСОБА_1 у вигляді обмеження волі на певний строк із застосуванням випробування також відповідає положенням ст. 65 КК України щодо тяжкості злочину, санкції ч. 1 статті 309 КК України, з урахуванням даних про особу обвинуваченого, конкретних обставин, що пом'якшують покарання - щирого каяття.
Витрати на проведення судово-хімічної експертизи, підлягають стягненню з обвинуваченого.
Цивільний позов не заявлений.
Питання щодо речових доказів суд вирішує на підставі ст.100 КПК України.
Заходи забезпечення кримінального провадження не вживались.
Крім того, ОСОБА_1 був засуджений за вироком Червонозаводського районного суду м. Харкова від 14.06.2011 року до штрафу у сумі 1000,00 грн, який останнім не сплачений.
Відповідно до ч.3 ст.72 КК України основні покарання у виді штрафу та позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю при призначенні їх за сукупністю злочинів і за сукупністю вироків складанню з іншими видами покарань не підлягають і виконуються самостійно.
Таким чином вирок Червонозаводського районного суду м. Харкова від 14.06.2011 року стосовно ОСОБА_1 підлягає виконанню самостійно.
З урахуванням наведеного та керуючись ст.ст. 373, 374, 375, 475 КПК України, суд,-
У Х В АЛ И В :
Затвердити угоду від 27 серпня 2014 року між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_1.
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України та призначити йому узгоджене сторонами покарання у вигляді 2 років обмеження волі.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком 1 рік.
Згідно ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 наступні обов'язки:
- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;
- повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання;
- періодично з'являтися для реєстрації до кримінально-виконавчої інспекції.
Вирок Червонозаводського районного суду м. Харкова від 14.06.2011 року стосовно ОСОБА_1 виконувати самостійно.
Запобіжний захід ОСОБА_1 не обирався.
Речовий доказ: полімерний пакет зеленого кольру, горловна якого зав'язана ниткою кінці оклеєні биркою на якій є пояснювальний напис, в середені якого знаходиться однаразовий медичний шприц ємністю 6 мл. з речовиною коричневого кольору ємністю 2 мл. - знищити після набрання вироком законної сили.
Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 витрати на проведення хімічної експертизи, шляхом перерахування вказаних коштів на користь НДЕКЦ при УМВС України в Харківській області (р/р 31419544700005, код доходів 24060300, код банку 37999680, МФО 851011 УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова), що провадилась експертами в сумі 368,94 грн.
Вирок може бути оскаржений через Червонозаводський районний суд м.Харкова протягом тридцяти днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ст. 394 КПК України.
Обвинуваченому та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Суддя Васильєва О.О.
Судове рішення № 40737685, Основ'янський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Червонозаводський районний суд м. Харкова) було прийнято 03.10.2014. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 646/10833/14-к. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: