Рішення № 40736625, 23.09.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/16849/14 23.09.14

за позовом приватного акціонерного товариства "Страхове товариство "Іллічівське"

до відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія "Оранта"

про відшкодування шкоди в порядку регресу у розмірі 24 900,00 грн.

Суддя Удалова О.Г.

представники сторін:

від позивача Чекалов А.В. (за довіреністю)

від відповідача не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "Страхове товариство "Іллічівське" (далі - ПрАТ "СТ "Іллічівське") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" (далі - ВАТ НАСК "Оранта") про відшкодування шкоди в порядку регресу у розмірі 24 900,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що "СТ "Іллічівське" на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту № ЛгФ-05-000023 від 04.03.2013 р., внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди, виплачено страхове відшкодування, а тому позивачем відповідно до положень ст. 27 Закону України «Про страхування» та ст.ст. 993, 1191 ЦК України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки цивільна відповідальність власника транспортного засобу, з вини якого трапилась ДТП, що підтверджується постановою суду, була застрахована ВАТ НАСК "Оранта", позивачем було направлено останньому заяву про виплату страхового відшкодування в порядку регресу. Враховуючи, що відповідачем не відшкодовано заявлена сума, позивач просить стягнути з відповідача шкоду в розмірі 24900,00 грн. у судовому порядку.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.08.2014 р. було порушено провадження у справі № 910/16849/14, розгляд останньої призначено на 04.09.2014 р., а також направлено судовий запит до Моторного (транспортного) страхового бюро України.

28.08.2014 р. через канцелярію суду надійшла відповідь на судовий запит.

04.08.2014 р. через канцелярію суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній зазначив, що вважає обґрунтованими позовні вимоги у розмірі 23259,17 грн. (збитки без ПДВ), а також вказав на те, що якщо позивачем будуть надані докази проведення ремонтних робіт у платника ПДВ, відповідач не заперечуватиме проти виплати позивачу 24900,00 грн.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, надав усні пояснення по справі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.09.2014 р. розгляд справи було відкладено на 23.09.2014 р. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, надав усні пояснення по справі.

Представник відповідача на виклик суду не з'явився.

У судовому засіданні 23.09.2014 р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив:

Між приватним акціонерним товариством "Страхове товариство "Іллічівське" (далі - позивач/страховик) та ОСОБА_2 (далі - страхувальник) 04.03.2013 р. було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № ЛгФ-05-000023 (далі - Договір), предметом якого є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать закону, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням наземним транспортним засобом «Хюндай», реєстраційний номер НОМЕР_1 (далі - застрахований автомобіль).

До страхових випадків відноситься: дорожньо-транспортні пригоди; незаконне заволодіння; протиправні дії третіх осіб; інші випадкові події (пожежа, вибух або самозаймання транспортного засобу, стихійне лихо чи природні явища і т.п.).

03.10.2013 р. у м. Луганську відбулася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) за участю застрахованого автомобіля Хюндай, державний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля ВАЗ, державний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_4, в результаті чого автомобілі отримали механічні пошкодження.

Постановою Артемівського районного суду м. Луганська від 11.11.2013 р. у справі № 434/8182/13-П винним у вчиненні вказаного ДТП було визнано ОСОБА_4.

Страхувальник звернувся до позивача з заявою про виплату страхового відшкодування та надав всі необхідні документи.

Згідно з висновком автотоварознавчого дослідження № 140-13 від 05.10.2013 р. з визначення вартості матеріального збитку було складено акт № ЦО-40454-ЛгФ-05-000023-02 та розрахунок суми страхового відшкодування, на підставі яких було здійснено виплату страхового відшкодування в розмірі 24900,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 9946 від 08.11.2013 р.

Згідно зі статтею 993 Цивільного кодексу України та статтею 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Позивач, здійснивши виплату страхового відшкодування, набув право вимоги до відповідальної за заподіяні збитки особи.

Як вбачається з матеріалів справи, цивільно-правова відповідальність винної особи на момент скоєння ДТП була застрахована у відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія "ОРАНТА" згідно з полісом № АЕ/0760917.

Пунктом 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Таким чином, на підставі вищезазначених норм та у зв'язку з укладенням полісу № АЕ/0760917 відповідач прийняв на себе обов'язок відшкодовувати шкоду, заподіяну страхувальником майну третіх осіб, внаслідок експлуатації автомобіля ВАЗ, державний номерний знак НОМЕР_2.

Відповідно до абз. 2 п. 12.1 ст. 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього пункту.

Згідно з відповіддю з Моторного (транспортного) страхового бюро України франшиза за полісом № АЕ/0760917 складає 0 грн.

Відповідно до ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 3 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. У випадках самостійного проведення оцінки майна органом державної влади або органом місцевого самоврядування складається акт оцінки майна. Вимоги до звітів про оцінку майна та актів оцінки майна встановлюються статтею 12 цього Закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" оцінка майна проводиться у випадках, встановлених законодавством України, міжнародними угодами, на підставі договору, а також на вимогу однієї з сторін угоди та за згодою сторін.

Згідно з п. 9 ч. 2 ст. 7 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" проведення оцінки майна є обов'язковим у випадках необхідності визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється печаткою та підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності.

Згідно з п. 1 ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв'язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеним лімітом.

Статтею 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлюється, що розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.

Згідно з полісом АЕ/0760917 передбачено ліміт відповідальності, що дорівнює 50 000 грн., та франшиза - 0 грн. Позивач врахував даний факт при визначенні розміру вимог в порядку регресу до відповідача та пред'явив до стягнення 24900,00 грн.

Позивач направив відповідачу вимогу про відшкодування шкоди, яка залишена без задоволення.

Крім того, твердження відповідача, що обґрунтованими є позовні вимоги у розмірі 23259,17 грн. (збитки без ПДВ), беруться судом до уваги з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 36.2 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи, сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість.

Позивач на зауваження відповідача, викладене у відзиві, а також на вимогу суду, викладену в ухвалі від 04.09.2014 р., не надав доказів на підтвердження проведення ремонту транспортного засобу у платника ПДВ.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з відповідача страхового відшкодування в порядку регресу підлягають частковому задоволенню у розмірі 23259,17 грн. (матеріальний збиток без ПДВ).

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна зі сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Зокрема з відповідача підлягає стягненню судового збору у розмірі 1706,60 грн.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 4, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» (02081, м. Київ, вул. Здолбунівська, 7-д, код 00034186) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення, на користь приватного акціонерного товариства «Страхове товариство «Іллічівське» (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 38 Б, код 25186738) 23259 (двадцять три тисячі двісті п'ятдесят дев'ять) грн. 17 коп. страхового відшкодування, 1706 (одну тисячу сімсот шість) грн. 60 коп. судового збору.

В іншій частині позову відмовити.

Повне рішення складено 03.10.2014 р.

Суддя О.Г. Удалова