Постанова № 40736493, 12.09.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

в порядку письмового провадження

м. Київ

12 вересня 2014 року № 826/9546/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Маруліної Л.О. розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Індустар-М"

до

Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві

про

скасування рішень про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Індустар-М" (далі також – позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом про скасування рішень Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві (далі також – відповідач) про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 24.06.2014 №0002391705 та №0002401705.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.07.2014 відкрито провадження у справі та призначено судовий розгляд.

В судових засіданнях 06.08.2014, 26.08.2014, 02.09.2014 оголошувалась перерва в розгляді справи за клопотанням представника відповідача в зв'язку з необхідністю надання додаткових доказів.

В судове засідання, 08.09.2014, прибув представник позивача. Відповідач участі повноважного представника у судовому засіданні, 08.09.2014, не забезпечив, про час, дату та місце його проведення повідомлявся належним чином.

Позивач позов підтримує в повному обсязі. Позовні вимоги вмотивовує тим, що у відповідача відсутні повноваження на здійснення адміністрування сум єдиного соціального внеску, нарахованих та сплачених позивачем у жовтні та у листопаді 2013 року, які фактично сплачені позивачем у повному обсязі та з дотриманням встановлених законодавством строків за попереднім місцезнаходженням, оскільки в силу триваючих процедур апеляційного узгодження сум податкових зобов’язань, позивач є таким, що обліковується за попереднім місцезнаходженням, тобто у Державній податковій інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві.

Відповідач проти позову заперечує з підстав, викладених у поданих ним письмових запереченнях, в яких зазначено, що починаючи з жовтня 2013 року у зв'язку зі зміною свого місцезнаходження позивач обліковується як платник єдиного соціального внеску в Державній податковій інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві. Оскільки, позивачем несвоєчасно було сплачено суми єдиного соціального внеску за жовтень та листопад 2013 року, відповідачем правомірно нараховано штраф та пеню за несвоєчасну сплату позивачем єдиного внеску.

В зв'язку з неявкою у судове засідання належним чином повідомленого відповідача, на підставі частин четвертої, шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України суд продовжив розглядати справу на підставі наявних у ній доказів та в письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи, Окружним адміністративним судом міста Києва встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Індустар-М" зареєстроване як юридична особа 12.02.2007, присвоєно ідентифікаційний код 34867324, місцезнаходження: 01014, м. Київ, Печерський район, вул. Тимірязєвська, 2.

Державною податковою інспекцією у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві прийняті рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 24.06.2014 №0002391705, яким до позивача застосовано штраф у розмірі 4796,57 грн. (10%) та нараховано 1484,01 грн. пені за несвоєчасну сплату єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за жовтень 2013 року, та №0002401705, яким до позивача застосовано штраф у розмірі 4127,06 грн. (10%) та нараховано 206,35 грн. пені за несвоєчасну сплату єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за листопад 2013 року.

Вказані рішення направлені позивачу супровідним листом Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві від 24.06.2014 №29189/10/26-55-17-05 та отримані ним 26.06.2014 за вх. №168/06-14.

Проаналізувавши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, а адміністративний позов таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку встановлені Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 №2464-VI (з наступними змінами і доповненнями).

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з проведенням адміністративної реформи" від 04.07.2013 №406-VII, який набрав чинності, 11.08.2013, внесено зміни, зокрема, до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" в частині переходу обов’язку адміністрування єдиного соціального внеску від органів Пенсійного фонду України до органів доходів і зборів.

Відповідно до статті 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" ТОВ "Індустар-М" є платником єдиного внеску.

Частиною другою статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (в редакції, чинній на час виникнення між сторонами спірних відносин) встановлено, що платник єдиного внеску зобов’язаний, зокрема: своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок (пункт 1); подавати звітність до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування (пункт 2).

Згідно з частиною першою статті 5 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (в редакції, чинній на час виникнення між сторонами спірних відносин) облік осіб, зазначених у пунктах 1, 4, 5 частини першої статті 4 цього Закону, ведеться в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування, а щодо застрахованих осіб, які є учасниками накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування – з національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, та Пенсійним фондом.

Судом встановлено, що ТОВ "Індустар-М" подано до ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів за жовтень 2013 року на суму 50045,09 грн., який прийнятий 12.11.2013, що підтверджується наявною у матеріалах справи квитанцією.

Також ТОВ "Індустар-М" подано до ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів за листопад 2013 року на суму 41270,59 грн., який прийнятий 10.12.2013, що також підтверджується наявною у матеріалах справи квитанцією.

Згідно з долученими позивачем до позовної заяви платіжними дорученнями від 11.10.2013 №3636 на суму 1720,43 грн., від 15.10.2013 №3649 на суму 20887,03 грн., від 15.10.2013 №3655 на суму 6988,87 грн., від 31.10.2013 №3685 на суму 20027,75 грн., від 12.11.2013 №11 на суму 421,01 грн. ТОВ "Індустар-М" перераховано на користь ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві єдиний соціальний внесок за жовтень 2013 року в сумі 50045,09 грн.

Відповідно до платіжних доручень від 15.11.2013 №3718 на суму 20587,39 грн. та від 29.11.2013 №3738 на суму 20683,20 грн. ТОВ "Індустар-М" перераховано на користь ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві єдиний соціальний внесок за листопад 2013 року в сумі 41270,59 грн.

Як зазначено позивачем, звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів за листопад 2013 року на суму 41270,59 грн. був поданий до ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, оскільки зазначений звіт в електронній формі не був прийнятий ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві.

Позивачем з'ясован, що в частині сплати ЄСВ та подання звіту він обліковується у ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві. Також позивач зазначив, що відповідач повідомив йому про необхідність перерахування сплаченого ЄСВ за жовтень та листопад 2013 року на аналогічні рахунки, але відкриті в у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, оскільки реєстраційну справу позивача, як платника ЄСВ, №10-055629 передано відповідачу для обліку.

Листом від 13.12.2013 №1537/12-13 ТОВ "Індустар-М" звернулось до ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві та просило перевести сплачений відповідно до платіжних доручень від 11.10.2013 №3636 на суму 1720,43 грн., від 15.10.2013 №3649 на суму 20887,03 грн., від 15.10.2013 №3655 на суму 6988,87 грн., від 31.10.2013 №3685 на суму 20027,75 грн., від 12.11.2013 №11 на суму 421,01 грн., від 15.11.2013 №3718 на суму 20587,39 грн. та від 29.11.2013 №3738 на суму 20683,20 грн. єдиний соціальний внесок на рахунок ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві в зв'язку з знаходженням реєстраційної справи платника ЄСВ №10-055629 ТОВ "Індустар-М" у ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві.

Разом з тим, позивач стверджує, що в порушення приписів законодавства, яке визначає порядок адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, позивач був знятий з обліку як платник податків в частині адміністрування ЄСВ у ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, а відповідач прийняв позивача на облік у цій частині до моменту завершення судових спорів з ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві та проведення остаточних розрахунків.

Як уже зазначалось, місцезнаходженням ТОВ "Індустар-М" є: 01014, м. Київ, Печерський район, вул. Тимірязєвська, 2.

З наданого позивачем свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 №370018 убачається, що ТОВ "Індустар-М" було змінено місцезнаходження 10.02.2009.

На час зміни позивачем місцезнаходження, 10.02.2009, облік платників податків і зборів (обов'язкових платежів) в органах державної податкової служби здійснювався відповідно до "Порядку обліку платників податків, зборів (обов'язкових платежів)", затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 19.02.1998 №80, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16.03.1998 за №172/2612.

Підпунктом 8.8.4 пункту 8.8 зазначеного Порядку встановлювалось, що в органі державної податкової служби за попереднім місцезнаходженням (місцем проживання) термін перебування платника податків на обліку повинен бути продовжений до: закінчення поточного бюджетного року, якщо Законом України про Державний бюджет України на поточний рік передбачено, що при зміні місцезнаходження (місця проживання) сплата визначених законодавством України податків та платежів після перереєстрації здійснюється за місцем попередньої реєстрації до закінчення поточного бюджетного року; закінчення перевірки та узгодження сум податкових зобов'язань за її результатами, якщо перевірка була розпочата або призначена та орган державної податкової служби вже повідомив платника податків про її проведення; повернення надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) або їх відшкодування платнику податків, якщо останній відповідно до поданих заяв чи декларацій претендує та має право на таке повернення чи відшкодування, і термін повернення переплати чи відшкодування настав; до завершення процедур апеляційного узгодження сум податкових зобов'язань.

Згідно з пунктом 1.20 статті 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 №2181-III (чинного на час зміни позивачем свого місцезнаходження, 10.02.2009) апеляційне узгодження – узгодження податкового зобов'язання у порядку і строки, які визначені цим Законом за процедурами адміністративного або судового оскарження.

Відповідно до абзацу шостого підпункту 5.2.4 пункту 5.2 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення.

Судом встановлено, що у 2009 році ТОВ "Індустар-М" звернулось до суду з адміністративним позовом про скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ у Голосіївському районі м. Києва. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.11.2009 в адміністративній справі №2а-11483/09/2670, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 21.07.2010, позов ТОВ "Індустар-М" задоволено повністю.

Оскільки судове рішення в адміністративній справі №2а-11483/09/2670 відповідно до вимог статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набрало законної сили 21.07.2010 після залишення його без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 21.07.2010, яка прийнята у відкритому судовому засіданні, то процедура апеляційного узгодження сум податкових зобов'язань, нарахованих рішень ДПІ у Голосіївському районі м. Києва, завершилась 21.07.2010.

Статтею 35 Закону України "Про державний бюджет на 2010 рік" від 27.04.2010 №2154-VI встановлювалось, що у разі зміни місцезнаходження юридичною особою та місця проживання фізичною особою-підприємцем сплата визначених законодавством податків і зборів (обов'язкових платежів) після реєстрації здійснюється за місцем попередньої реєстрації до закінчення поточного бюджетного періоду.

Таким чином, суд дійшов висновку, що ТОВ "Індустар-М" мало бути взято на облік у ДПІ у Печерському районі м. Києва з 01.01.2011.

При цьому, інших підстав, встановлених підпунктом 8.8.4 пункту 8.8 "Порядку обліку платників податків, зборів (обов'язкових платежів)" (чинного на час завершення процедури апеляційного узгодження сум податкових зобов'язань ТОВ "Індустар-М") за наявності яких термін перебування платника податків на обліку в органі державної податкової служби за попереднім місцезнаходженням (місцем проживання) повинен бути продовжений, з наявних у матеріалах справи доказів не убачається та під час судового розгляду судом таких не встановлено.

За висновком суду, неприйняття ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві податкової декларації позивача з податку на додану вартість, що убачається з постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.02.2011 в адміністративній справі №2а-17121/10/2670, не є підставою, в розумінні підпункту 8.8.4 пункту 8.8 "Порядку обліку платників податків, зборів (обов'язкових платежів)" (чинного на час завершення процедури апеляційного узгодження сум податкових зобов'язань ТОВ "Індустар-М"), за наявності якої термін перебування платника податків на обліку в органі державної податкової служби за попереднім місцезнаходженням (місцем проживання) продовжується.

Тому твердження позивача про зняття його з обліку у ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві як платника ЄСВ та взяття на облік в ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві до завершення судових спорів між ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві є необґрунтованим.

Відповідно до абзацу першого підпункту 8.8.5 пункту 8.8 "Порядку обліку платників податків, зборів (обов'язкових платежів)" (чинного на час завершення процедури апеляційного узгодження сум податкових зобов'язань ТОВ "Індустар-М", нарахованих йому ДПІ у Голосіївському районі м. Києва) орган державної податкової служби за попереднім місцезнаходженням (місцем проживання) платника податків формує та направляє до органу державної податкової служби за новим місцезнаходженням (місцем проживання) платника податків пакет документів для взяття на облік такого платника податків протягом п'яти робочих днів після спливу строку, на який було продовжено перебування на обліку платника податків згідно з підпунктом 8.8.4 цього пункту, та якщо такий строк був більше одного місяця.

Водночас, як убачається з матеріалів справи та не заперечувалось сторонами, ТОВ "Індустар-М" узято на облік у ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві починаючи з жовтня 2013 року.

На момент виникнення між сторонами спірних відносин набрав чинності наказ Міністерства доходів і зборів України від 09.09.2013 №455 "Про затвердження Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", зареєстрований в Міністерстві юстиції України 19.09.2013 за №1622/24154, яким визначається порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а також наказ Міністерства доходів і зборів України від 09.09.2013 №454 "Про затвердження Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", зареєстрований в Міністерстві юстиції України 20.09.2013 за №1628/24160.

У своїх запереченнях проти позову відповідач зазначив, що згідно з пунктом 3.7 "Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" якщо страхувальник із числа страхувальників, зазначених у пунктах 3.1, 3.2 та 3.4 цього розділу, у звітному періоді змінює місцезнаходження, або місце реєстрації, або місце проживання (поза межами територіального обслуговування органу доходів і зборів, в якому він перебував на обліку), звіт за цей звітний період (з першого до останнього календарного числа звітного періоду) подається до органу доходів і зборів за новим місцем взяття на облік. Тому, починаючи з жовтня 2013 року ТОВ "Індустар-М" як платник ЄСВ почав обліковуватись в ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві.

Разом з тим, суд зазначає, що позивач змінив місцезнаходження 10.02.2009 та в силу наявності обставин за яких термін перебування платника податків на обліку в органі державної податкової служби за попереднім місцезнаходженням було продовжено, мав бути узятий на облік за новим місцезнаходженням 01.01.2011, проте фактично узятий на облік за новим місцезнаходженням починаючи з жовтня 2013 року.

Відповідно до "Порядку обліку платників податків і зборів", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 №1588, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 29.12.2011 за №1562/20300 (який набрав чинності на момент фактичного узяття на облік ТОВ "Індустар-М" за новим місцезнаходженням), переведення платника податків на обслуговування з одного органу державної податкової служби до іншого є процедурою, яка здійснюється виключно органами державної податкової служби.

Крім того, з 01.10.2013 набрав чинності "Порядок обліку платників єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та Положення про реєстр страхувальників", затверджений наказом Міністерства доходів і зборів України від 09.09.2013 №458, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 25.09.2013 за №1646/24178, яким встановлено, що взяття на облік платників єдиного внеску, на яких поширюється дія Закону N 755, здійснюється органом доходів і зборів за місцезнаходженням чи місцем проживання на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором згідно із Законом N 755, не пізніше наступного робочого дня з дня отримання зазначених відомостей органом доходів і зборів (пункт 1 розділу ІІ). Взяття на облік юридичних осіб (їх відокремлених підрозділів) та фізичних осіб-підприємців, відомості щодо яких містяться в Єдиному державному реєстрі юридичний осіб та фізичних осіб-підприємців, як платників єдиного внеску підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру, яка надсилається (видається) цим юридичним особам (відокремленим підрозділам) та фізичним особам-підприємцям у порядку, встановленому Законом N 755 (пункт 5 розділу ІІ).

Тому, за відсутності відповідного повідомлення органом доходів і зборів платника єдиного внеску про узяття його на облік за новим місцезнаходженням, такий платник не може бути обізнаним про необхідність сплачувати єдиний внесок за новим місцезнаходженням.

Відповідно до статті 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця (частина восьма). Днем сплати єдиного внеску вважається у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органу доходів і зборів – день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів (пункт 1 частини десятої).

Наявними у матеріалах справи платіжними дорученнями від 11.10.2013 №3636 на суму 1720,43 грн., від 15.10.2013 №3649 на суму 20887,03 грн., від 15.10.2013 №3655 на суму 6988,87 грн., від 31.10.2013 №3685 на суму 20027,75 грн., від 12.11.2013 №11 на суму 421,01 грн., від 15.11.2013 №3718 на суму 20587,39 грн. та від 29.11.2013 №3738 на суму 20683,20 грн. підтверджується, що ТОВ "Індустар-М" сплачено єдиний соціальний внесок на рахунок ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві в повному обсязі та у встановлений строк.

Відтак, зважаючи на вказану обставину та беручи до уваги відсутність повідомлення позивача чи будь-якого його інформування іншим способом про взяття ТОВ "Індустар-М" як платника єдиного внеску у ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві з жовтня 2013 року, суд дійшов висновку про відсутність порушень позивачем порядку сплати єдиного соціального внеску за жовтень, листопад 2013 року.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За висновком суду, рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) ТОВ "Індустар-М" єдиного внеску від 24.06.2014 №0002391705 та №0002401705 прийняті відповідачем необґрунтовано, недобросовісно, нерозсудливо та без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані ці рішення, оскільки позивач добросовісно вважаючи себе таким, що перебуває на податковому обліку у ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві своєчасно та у повному обсязі сплатив єдиний соціальний внесок за жовтень, листопад 2013 року, водночас, відповідачем не повідомлено позивача про те, що з жовтня 2013 року його узято як платника єдиного соціального внеску на облік за новим місцезнаходженням, тому позивач об’єктивно не міг знати про необхідність сплачувати ЄСВ до ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві.

Відтак, зазначені рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) ТОВ "Індустар-М" єдиного внеску від 24.06.2014 №0002391705 та №0002401705 слід скасувати.

Щодо строку звернення позивача з позовом до суду, то суд зазначає, що позивачем оскаржено зазначені рішення в межах строку давності 1095 днів, встановленого статтею 102 Податкового кодексу України.

Згідно з вимогами статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Статтею 159 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яке ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Таким чином, враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

З матеріалів справи убачається, що позивачем сплачено судовий збір у розмірі 182,70 грн. (платіжні доручення від 15.07.2014 №4228 на суму 109,62 грн., від 03.07.2014 №4200 на суму 73,08 грн.). Оскільки, позов задоволено повністю, то на користь позивача слід присудити понесені ним судові витрати в розмірі 182,70 грн.

Керуючись статтями 9, 69-71, 94, 97, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, –

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Індустар-М" задовольнити повністю.

Скасувати рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 24.06.2014 №0002391705 та №0002401705.

Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Індустар-М" понесені ним судові витрати в сумі 182,70 грн. (сто вісімдесят дві грн. 70 коп.) за рахунок Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання Державною казначейською службою України (відповідним підрозділом Державної казначейською службою України).

Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185 -187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Л.О. Маруліна