Постанова № 40736388, 25.09.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

25 вересня 2014 року 14:03 № 826/12827/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого Кобилянського К.М., суддів Гарника К.Ю., Данилишина В.М., при секретарі судового засідання Голод А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Державної архітектурно-будівельної інспекції УкраїнидоДержавної виконавчої служби Українипро визнання протиправними дій, скасування постанови,за участю сторін:

представник позивача: Калинін Д.М.

представник відповідача: Пархоменко М.В.

На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 25.09.2014 проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ВСТАНОВИВ:

Державна архітектурно-будівельна інспекція України (далі - позивач, Держархбудінспекція) звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Державної виконавчої служби України (далі - відповідач, ДВС України), в якій просить суд визнати протиправними дії відповідача з винесення постанови про стягнення виконавчого збору від 13.08.2014 ВП №43411644 та скасувати зазначену постанову.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що постанова про стягнення з позивача виконавчого збору є протиправною та підлягає скасуванню, оскільки позивач вчинив усі залежні від нього дії з метою виконання судового рішення та не було виконане у встановлений відповідачем строк у зв'язку з наявністю обставин, що перешкоджали його виконанню. Після усунення таких обставин, судове рішення було виконане у п'ятиденний строк. Просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач проти позовних вимог заперечив. В обґрунтування заперечень зазначив, що позивач як боржник у виконавчому провадженні не виконав у встановлений добровільному порядку рішення суду немайнового характеру, що є підставою для стягнення з нього суми виконавчого збору у розмірі вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, відповідно до статті 28 Закону України «Про виконавче провадження». Зазначив, що станом на дату прийняття оскаржуваної постанови йому було невідомо про існування узвали Окружного адміністративного суду міста Києва про роз'яснення судового рішення. Просив відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.11.2013, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 18.03.2014, у справі у справі №826/15841/13-а за позовом ОСОБА_3 до Держархбудінспекції про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, позов задоволено. Визнано нечинною відмову Держархбудінспекції №ІУ 170132470044 від 03.09.2013 року у видачі сертифіката про готовність об'єкта до експлуатації. Зобов'язано Держархбудінспекцію видати сертифікат про готовність нежитлового приміщення №2 площею 67,90 кв.м. розташованого в АДРЕСА_1 до експлуатації.

Відповідач 23.05.2014 виніс постанову про відкриття виконавчого провадження №43411644 з примусового виконання виконавчого листа Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.05.2014 №826/15841/13-а про зобов'язання Держархбудінспекції видати сертифікат про готовність нежитлового приміщення №2 площею 67,90 кв.м. розташованого в АДРЕСА_1 до експлуатації.

У даній постанові відповідач встановив семиденний строк для виконання судового рішення з моменту винесення постанови. Однак, суд встановив, що постанова про відкриття виконавчого провадження була отримана Держархбудінспекцією тільки 30.05.2014, тобто в день, коли строк для добровільного виконання закінчився (а.с. 49 Т. І).

Позивач звернувся до відповідача із клопотанням від 19.06.2014, у якому просив звернутись до Окружного адміністративного суду міста Києва із заявою про встановлення способу і порядку виконання рішення у справі 826/15841/13-а, а також визначити особу, яка є замовником, та якій потрібно видати сертифікат. Дане клопотання обґрунтоване тим, що у судовому рішенні не вказано хто є замовником та кому має бути видано сертифікат, що ускладнює виконання судового рішення.

Жодних дій за результатом розгляду даного клопотання відповідач не вчинив, у зв'язку з чим позивач самостійно звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва із заявою від 23.06.2014 №40-15-2475 про роз'яснення судового рішення.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.07.2014 №826/15841/13-а заяву Держархбудінспекції задоволено частково. Роз'яснено, що пункт третій резолютивної частини постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.11.2013 у адміністративній справі №826/15841/13-a слід розуміти наступним чином: «Зобов'язати Державну архітектурно-будівельну інспекцію України видати ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) сертифікат про готовність нежитлового приміщення №2 площею 67,90 кв.м., розташованого в АДРЕСА_1 до експлуатації».

Зазначена ухвала отримана позивачем 11.08.2014, що підтверджується штампом про отримання вхідної кореспонденції.

14.08.2014 позивач направив ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.07.2014 №826/15841/13-а про роз'яснення судового рішення відповідачу.

19.08.2014 позивач видав наказ №126-д про видачу дозволів на виконання будівельних робіт, про відмови в їх видачі, про видачу сертифікатів (щодо прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів) та відмови у їх видачі, яким наказав, зокрема, видати сертифікат (щодо прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів) стосовно об'єкту: нежитлове приміщення під салон краси по АДРЕСА_1, на підставі постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.11.2013 №826/15741/13-а.

На підставі даного наказу ОСОБА_3 видано сертифікат серії ІУ №164142320191 від 19.08.2014 про готовність об'єкта до експлуатації, копія якого наявна в матеріалах справи.

20.08.2014 на адресу позивача надійшла постанова відповідача від 13.08.2014 ВП №43411644 про стягнення виконавчого збору у розмірі 1360,00 грн. на підставі статті 28 Закону України «Про виконавче провадження», у зв'язку з невиконанням позивачем рішення суду немайнового характеру у строк, встановлений для самостійного його виконання.

Не погоджуючись із зазначеною постановою від 13.08.2014 ВП №43411644 про стягнення з боржника виконавчого збору, позивач оскаржив її до суду.

Оцінивши за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає позов таким, що підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Частиною 2 статті 25 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Як вбачається з постанови про відкриття виконавчого провадження від 23.05.2014 ВП №43411644, відповідач встановив позивачу семиденний строк для добровільного виконання рішення суду з моменту винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

Згідно з положеннями частини 1 статті 27 Закону України «Про виконавче провадження», у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Відповідно до вимог частини 1 статті 28 Закону України «Про виконавче провадження», у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У разі невиконання боржником у той самий строк рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - фізичної особи і в розмірі вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - юридичної особи. У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі самостійного виконання боржником рішення після початку його примусового виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача. Постанова про стягнення виконавчого збору може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Тобто, з вказаної правової норми вбачається, що виконавчий збір підлягає стягненню з боржника у разі невиконання рішення у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання.

Водночас, матеріали справи свідчать про те, що існували обставини, які ускладнювали виконання позивачем судового рішення у добровільному порядку, а саме не зазначення у резолютивній частині постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.11.2013 та, відповідно, у виконавчому листі від 08.05.2014 №826/15841/13-а особи, якій мав бути виданий сертифікат про готовність нежитлового приміщення №2 площею 67,90 кв.м., розташованого в АДРЕСА_1 до експлуатації.

Після отримання 14.08.2014 ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.07.2014 №826/15841/13-а про роз'яснення судового рішення, Держархбудінспекція в п'ятиденний строк виконала судове рішення, а саме видала сертифікат про готовність об'єкта до експлуатації ОСОБА_3, про що повідомила відповідача листом від 19.08.2014 №40-11-3537, який надійшов на адресу останнього 05.09.2014, що підтверджується штампом про отримання вхідної кореспонденції (а.с. 137 Т. І).

До моменту отримання зазначеної ухвали суду про роз'яснення судового рішення позивач не мав можливості виконати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.11.2013 №826/15841/13-а, про що повідомляв відповідача.

Крім того, відповідно до частини 4 статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України подання заяви про роз'яснення судового рішення зупиняє перебіг строку, встановленого судом для виконання судового рішення, а так само строку, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.

Отже, строк виконання судового рішення зупинявся з 23.06.2014 до 11.08.2014 (дата отримання ухвали суду).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивач вчинив дії для добровільного виконання постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.11.2013 №826/15841/13-а, з огляду на що, підстави для стягнення з нього виконавчого збору відсутні.

Водночас, як зазначив в судовому засіданні представник відповідача, станом на дату прийняття відповідачем оскаржуваної постанови від 13.08.2014 ВП №43411644 про стягнення виконавчого збору, йому не було відомо про постановлення Окружним адміністративним судом міста Києва ухвали від 24.07.2014 №826/15841/13-а про роз'яснення судового рішення, оскільки вона надійшла на адресу ДВС України 14.08.2014,

Суд перевіривши базу «Діловодство спеціалізованого суду», встановив, що відповідач дійсно не був повідомлений про розгляд заяви про роз'яснення судового рішення у адміністративній справі №826/15841/13-а.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позовна вимога про визнання протиправними дій відповідача з винесення постанови про стягнення виконавчого збору від 13.08.2014 ВП №43411644 задоволенню не підлягає.

Частинами 1 та 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Частиною 4 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

У відповідності до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими в частині оскарження постанови від 13.08.2014 ВП №43411644 про стягнення з боржника виконавчого збору, а в решті позовних слід відмовити.

Керуючись положеннями статей 2, 7, 69-71, 94, 160-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов Державної архітектурно-будівельної інспекції України задовольнити частково.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову Державної виконавчої служби України про стягнення виконавчого збору від 13.08.2014 ВП №43411644.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Стягнути з Державного бюджету України на користь Державної архітектурно-будівельної інспекції України (код ЄДРПОУ 37471912) судові витрати в сумі 1827,00 грн. (одна тисяча вісімсот двадцять сім гривень 00 коп.).

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Головуючий суддя К.М. Кобилянський

Судді К.Ю. Гарник

В.М. Данилишин

Повний текст постанови складено та підписано 29.09.2014.