Ухвала суду № 40735693, 25.09.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2014 року Справа № 876/10793/13

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Яворського І.О.,

суддів: Кухтея Р.В., Клюби В.В.

з участю секретаря судового засідання Сідельник Г.М.

з участю осіб:

позивача по справі: представників Каленюк С.Л., Токарчук В.М.

відповідача по справі: представника Ніколайчука Р.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 23 липня 2013 року в справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Три Л» до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0005221503 від 15.04.2013 року та №0005231503 від 29.04.2013 року,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю «Три Л» (далі - ТзОВ «Три Л») звернулося з позовом в суд до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0005221503 від 15.04.2013 року та №0005231503 від 29.04.2013 року

В обґрунтування своїх вимог позивач вказує на те, що має право на відшкодування сум бюджетного відшкодування на підставі пункту 198.3 статті 198 ПК України, яким встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 23 липня 2013 року, в справі №803/1554/13а адміністративний позов було задоволено повністю.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням Луцькою об'єднаною державною податковою інспекцією подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Волинського окружного адміністративного суду від 23 липня 2013 року, в справі №803/1554/13а та прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити.

В обґрунтування своїх вимог апелянт - Луцька об'єднана державна податкова інспекція вказує, що добудована частина торговельного центру «Імідж» не введена в експлуатацію і на її вартість не збільшено вартість вказаного основного засобу (рахунок 10), а також даний об'єкт не обліковується на рахунку 28 як товар у разі подальшого його продажу то позаплановою виїзною перевіркою зроблено висновок про безпідставне включення ТзОВ «Три Л» до відшкодування з бюджету податку на додану вартість з вартості виконаних ТзОВ «Оріон будінвест 2» будівельних робіт, так як не доведено їх використання у господарській діяльності товариства.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія приходить до висновку, що апеляційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову без змін. При цьому колегія суддів виходить з наступних міркувань.

Судом встановлено, що з 01.04.2013 року по 05.04.2013 року Луцькою ОДПІ проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТзОВ «Три Л» бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних періодів, відображених у декларації за грудень 2012 року, січень 2013 року. За результатами перевірки складено акт від 15.04.2013 року №2029/15.3/32396658.

В акті перевірки зафіксовано порушення товариством абзацу "а" пункту 200.4 статті 200 ПК України за грудень 2012 року на суму 25 172 грн. та за січень 2013 року на суму 30 118 грн.

Як зазначено в акті перевірки, формування бюджетного відшкодування ПДВ позивачем здійснено на підставі господарських операцій, здійснених відповідно до умов договору генерального підряду на виконання будівельних робіт №15 від 11.05.2012 року та додаткової угоди №1 від 10.09.2012 року до цього договору з ТзОВ «Оріон будінвест 2». За вказаними договором, вищезазначене товариство (генпідрядник) зобов'язувалося по завданню і за рахунок ТзОВ «Три Л» (замовник) організувати виконання проектних робіт та будівельних робіт щодо надбудови 3-го поверху торгівельно-розважального (оздоровчого) комплексу за адресою: м. Луцьк, вул. Рівненська, 89, який належить позивачу, а замовник зобов'язувався прийняти виконані генпідрядником роботи і оплатити їх. Також додатковою угодою до цього договору генпідрядник зобов'язувався по завданню і за рахунок замовника виконати додаткові будівельно-монтажні роботи, а саме: здійснити посилення фундаментів зазначеного вище приміщення.

За висновками податкового органу, зробленими в акті від 15.04.2013 року №2029/15.3/32396658, ТзОВ «Три Л» не мало права на бюджетне відшкодування з податку на додану вартість у грудні 2012 року на суму 25 172 грн. та в січні 2013 року на суму 30 118 грн., оскільки від'ємне значення виникло в результаті придбання будівельних матеріалів та проведення будівельних робіт по надбудові 3-го поверху ТЦ «Імідж», що знаходиться за адресою: м. Луцьк, вул. Рівненська, 89, а станом на день написання акта перевірки 3-й поверх ТЦ «Імідж» не був введений в експлуатацію та обліковувався на рахунку 15 «Капітальні інвестиції», тому позивач не мав права включати зазначені суми в декларації за грудень 2012 року та січень 2013 року до бюджетного відшкодування. Вважає, що основним критерієм віднесення матеріальних цінностей (будинків, споруд, машин, устаткування, витрат на поліпшення, модернізацію цих об'єктів) до основних фондів в контексті положень статті 200 ПК України є введення їх в експлуатацію та відображення у бухгалтерському обліку на рахунку 10 «Основні засоби».

На підставі акта перевірки Луцькою ОДПІ винесені податкові повідомлення-рішення: №0005221503 від 15.04.2013 року, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмір 25 172,00 грн. та накладено штрафні (фінансові) санкції в сумі 6 293,00 грн.; №0005231503 від 29.04.2013 року, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмір 30 118,00 грн. та накладено штрафні (фінансові) санкції в сумі 7 529,50 грн.

Згідно з приписами пп. 14.1.18 ст. 14, п. п. 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду в тому числі у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Факт придбання будівельних матеріалів та проведення будівельних робіт 3-го поверху ТЦ «Імідж» сторонами не оспорюється, а тому згідно статті 72 КАС України доказуванню не підлягає.

Відповідно до ст. 200.4 ст. 200 Податкового Кодексу України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з позицією суду першої інстанції та відкидає твердження Луцької ОДПІ, про відсутність підстав для бюджетного відшкодування з ПДВ за грудень 2012 року та січень 2013 року, оскільки згідно з положенням пункту 198.3 статті 198 ПК України право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду.

Згідно ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду першої інстанції без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на наведене апеляційні вимоги Луцької об'єднаної державної податкової інспекції є неаргументованими та в їх задоволенні необхідно відмовити.

Керуючись ч. 3 ст.160, ст.195, ст.196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.206, ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 23 липня 2013 року, в справі №803/1554/13а - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у разі складення ухвали в повному обсязі, відповідно до ч.3 ст. 160 КАС України - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий І.О. Яворський

Судді Р.В. Кухтей

В.В. Клюба