Рішення № 40733737, 23.09.2014, Апеляційний суд Київської області

Справа № 369/90/13-ц Головуючий у І інстанції Коцюрба М.П.Провадження № 22-ц/780/5487/14 Доповідач у 2 інстанції Ігнатченко Н.В.Категорія 26 23.09.2014

РІШЕННЯ

Іменем України

23 вересня 2014 року м. Київ

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

Головуючого судді : Ігнатченко Н.В.,

суддів : Савченка С.І., Малорода О.І.,

при секретарі : Горошук І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду Київської області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 1 березня 2013 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Інноваційно-промисловий банк» до ОСОБА_2 про розірвання договору та стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и л а:

У січні 2013 року ПАТ «Інноваційно- промисловий банк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання кредитного договору № 37-2008 від 25 лютого 2008 року та стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 3 113 001,74 грн. та штрафу у розмірі 239 790 грн.

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 1 березня 2013 року позов задоволено. Розірвано укладений між сторонами кредитний договір № 37-2008 від 25 лютого 2008 року. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Інпромбанк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 3 113 001,74 грн., штраф у розмірі 239 790,00 грн. Вирішено питання розподілу судових витрат.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, 11 березня 2013 року відповідач, через представника за довіреністю ОСОБА_3, подала апеляційну скаргу, яку в подальшому доповнила та в якій просила його скасувати, з мотивів неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права, та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Рішенням Апеляційного суду Київської області від 19 лютого 2014 року рішення суду першої інстанції змінено в частині стягнення заборгованості за кредитним договором. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ГІАТ «Інпромбанк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 381 530,33 грн. У решті рішення залишено без змін.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19 лютого 2014 року рішення Апеляційного суду Київської області від 19 лютого 2014 року в частині задоволення позову про стягнення штрафу скасовано, справу в цій частині передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення сторін, що з'явилися, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід частково задовольнити з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено, що між ВАТ «Інпромбанк» (правонаступником якого є ПАТ «Інпромбанк»), в особі філії «Київська дирекція Відкритого акціонерного товариства «Інноваційно-промисловий банк», та ОСОБА_4 25 лютого 2008 року був укладений кредитний договір № 37-2008, відповідно до умов якого та з урахуванням договорів про внесення змін до нього, позивач відкрив відповідачу відновлювану відкличну кредитну лінію на споживчі потреби з наданням окремими частинами (траншами) з лімітом кредитування у розмірі 300 000,00 дол. США до 25 лютого 2013 року зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 13 % річних.

На підставі постанови Правління НБУ від 29 лютого 2012 року № 72 «Про відкликання банківської ліцензії та призначення ліквідатора ПАТ «Інпромбанк» з 2 березня 2012 року Національним банком України відкликано банківську ліцензію та ініційовано процедуру ліквідації ПАТ «Інпромбанк». Ліквідатором ПАТ «Інпромбанк» призначено Галабурду О.В.

Станом на 8 грудня 2012 року заборгованість відповідача перед банком становить 389 466,00 дол. США, з яких: 300 000,00 дол. США - заборгованість за кредитом; 89 466,00 дол. США - заборгованість зі сплати відсотків за користування кредитом.

Так, змінюючи рішення суду першої інстанції в частині розміру присудженої до стягнення суми апеляційний суд з урахуванням наданого ліквідатором ПАТ «Інпромбанк» до матеріалів справи розрахунку встановив суму заборгованості відповідача за кредитними зобов'язаннями перед позивачем у розмірі 388 079,57 грн, що є еквівалентом 48 552,43 дол. США, та яка складається із 38 265,55 дол. США простроченої заборгованості та 10 286,88 дол. США простроченої заборгованості за процентами.

В цій частині рішення апеляційного суду залишено без змін ухвалою суду касаційної інстанції, тому згідно вимог ст. 303 ЦПК України перегляду в апеляційному порядку не підлягає.

При цьому, вирішуючи спір в частині стягнення штрафу у розмірі 10 % від суми одержаного кредиту відповідно до п. 5.3 кредитного договору, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем не вчиняється жодних дій на погашення кредитної заборгованості.

Проте колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду, оскільки вони не ґрунтується на матеріалах справи і зроблені в результаті неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи.

Як убачається з матеріалів справи, відповідач неодноразово зверталася до позивача щодо дострокового виконання зобов'язань за кредитним договором № 37-2008 від 25 лютого 2008 року, як це передбачено у п. 6.2 вказаного договору, за рахунок належних їй коштів, які знаходяться на банківських рахунках ПАТ «Інпромбанк» (а.с. 61-63).

Наявність коштів на зазначених рахунках підтверджено довідкою ПАТ «Інпромбанк» № 38 від 14 травня 2012 року (а.с. 60).

Натомість банк залишив без належного реагування письмові звернення ОСОБА_2, що призвело до порушення строків виконання зобов'язання, а як наслідок нарахування штрафу у розмірі 10 % від суми кредиту.

Пунктом 5.3. кредитного договору передбачено, що банк має право у разі недотримання позичальником умов кредитного договору, без додаткової згоди позичальника, достроково розірвати договір і достроково стягнути кредит і проценти зі сплатою штрафу у розмірі 10 % від суми одержаного кредиту, у тому числі шляхом звернення стягнення на заставлені майнові права, заставлене майно, майно та кошти позичальника.

Згідно з вимогами ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Аналіз положень ст. 614 ЦК України дає підстави для висновку про те, що, установлюючи презумпцію вини особи, яка порушила зобов'язання, ЦК України покладає на неї обов'язок довести відсутність своєї вини.

Особа звільняється від відповідальності лише у тому випадку, коли доведе відсутність своєї вини у порушенні зобов'язання.

Суд першої інстанції не врахував наведені норми закону та не встановив всі фактичні обставин справи, зокрема наявність чи відсутність вини відповідача щодо порушення зобов'язання та чи вжила відповідач всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання, в порушення вимог ст.ст. 212- 215 ЦПК України не належним чином з'ясував чи мали місце обставини, якими ПАТ «Інпромбанк» обґрунтовує позовні вимоги й помилково не взяв до уваги заперечення відповідача з цього приводу.

Оскільки ПАТ «Інпромбанк», як кредитор, фактично відмовився прийняти дострокове виконання зобов'язань боржника, як це передбачено умовами кредитного договору, а також враховуючи недоведеність вини ОСОБА_2 щодо порушення зобов'язання за цим договором, вимога позову в частині стягнення штрафу у розмірі 10 % від суми одержаного кредиту відповідно до п. 5.3 кредитного договору є необґрунтованою.

За таких обставин колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції в частині задоволення позову про стягнення штрафу не відповідає матеріалам справи, ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права і відповідно до ст. 309 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 303, 304, ч. 1 п. 2 ст. 307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 1 березня 2013 року в частині задоволення позову про стягнення штрафу скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня проголошення.

Головуючий

Судді: