Рішення № 40733449, 22.09.2014, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "22" вересня 2014 р. Справа № 906/895/14

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Сікорської Н.А.

за участю представників позивача: Чертков О.В.- дов. від 01.12.2013р.

Шпаківська О.С.- дов. від 22.09.2014р.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркет-Трейд"

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (м.Чуднів, Житомирська область)

про стягнення 65259,37 грн.

Ухвалою господарського суду від 26.08.2014р. за клопотанням представника позивача в порядку ч.3 ст. 69 ГПК України, розгляд справи продовжено.

Позивачем подано позов про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 65259,37 грн., з яких: основного боргу - 27176,23грн., пені - 2147,18 грн., штрафу - 35935,96грн.

Ухвалою господарського суду від 04.07.2014р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 17.07.2014р.

Ухвалою господарського суду від 17.07.2014р. розгляд справи відкладено на 11.08.2014р.

Ухвалою господарського суду від 11.08.2014р. розгляд справи відкладено на 26.08.2014р.

Ухвалою суду від 26.08.2014р. розгляд справи відкладено на 22.09.2014р.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві та письмових пояненнях (а.с. 111,126).

В судовому засіданні представник позивача подав довідку, згідно якої розмір основного боргу відповідача становить 21599,39грн. Крім того, подав уточнений розрахунок пені за період з 01.12.2013р. по 15.04.2014р., яка склала 1202,54грн.

Відповідач в судове засідання не з'явилась, про причини неявки суд не повідомила, письмового відзиву та витребуваних документів не надала. Про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення № 1000214303292 (а.с.122).

Відповідно до ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

16.11.2012р. між Товариством з обмеженою відповідальність "Маркет-Трейд" (орендодавець, позивач) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 було укладено договір оренди нежитлового приміщення №23-25-2-161112.

Відповідно до п. 1.1 Договору, позивач зобов'язався передати, а відповідач прийняти в тимчасове строкове платне користування нежитлове приміщення, яке знаходиться за адресою: м.Житомир, вул. Домбровського,3.

Відповідач зобов'язався сплачувати позивачу плату за користування приміщенням та обладнанням та інші платежі, на умовах та в терміни, передбачені цим договором.

Приміщення передається відповідачу для здійснення торгівельної діяльності наступними групами товарів: дитячі іграшки, дитяча косметика, дитячий одяг, дитяча література та ін. дитячі товари ( цільове призначення) (п.2.1).

Цей договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до 31.12.2013р. (п.3.1 Договору).

Приміщення розташоване на другому поверсі торгівельного центру "Дастор", ділянки № № НОМЕР_2. Площа приміщення становить 57,0 м.кв. (9-14).

Приміщення передається в тимчасове платне користування орендодавцем і приймається орендарем, що оформлюється шляхом підписання в момент фактичної передачі приміщення акту прийому-передачі приміщення в платне користування, що є невід'ємною частиною цього договору ( п. 6.1)

За умовами п. п. 8.1, 8.2 Договору, розмір орендної плати становить 3420,00грн. на місяць з урахуванням ПДВ. Протягом 10 днів після підписання даного договору орендар зобов'язаний сплатити суму оренди за перший та останній місяці. Подальша сплата орендних платежів здіійснюється згідно умов цього договору.

Відповідно до п. 8.3 Договору, нарахування орендної плати за користування приміщенням починається з дати підписання акту приймання-передачі майна і триває до моменту повного звільнення приміщення орендарем.

Пунктом 8.4 Договору, сторони погодили, що орендна плата сплачується по перерахунку на поточний рахунок орендодавця не пізніше першого числа поточного місяця на підставі виставленої рахунок-фактрури, що до 25 числа попереднього місяця повинна бути надіслана орендарю рекомендованим листом або вручена під підпис відповідальній особі орендаря.

19.12.2012р. між сторонами було підписано акт прийому-передачі нежитлового приміщення по договору оренди №23-25-2-161112 від 16.11.2012р., що розташоване на другому поверсі торгівельного центру "Дастор" за адресою: м.Житомир, вул. Домбровського, 3, загальною площею 57,0 м.кв. (а.с 15).

25.09.2013р. сторонами укладено договір про внесення змін до договору оренди нежитлового приміщення № 23-25-2-161112 від 16.11.2012р. (а.с. 29), пунктом 2 якого доповнено п. 8.9 Договору, згідно якого орендар підтверджує заборговність з орендної плати в сумі 29794,94грн. станом на 25.09.2013р. та зобов'язується сплатити вказану заборгованість за таким графіком:

- до 07.10.2013р.- 3724,37грн.;

- до 14.10.2013р.- 3724,37грн.;

- до 21.10.2013р.- 3724,37грн.;

- до 28.10.2013р.- 3724,37грн.;

- до 04.11.2013р.- 3724,37грн.;

- до 11.11.2013р.- 3724,37грн.;

- до 18.11.2013р.- 3724,37грн.;

- до 25.11.2013р.- 3724,37грн.

Пунктом 4 вищезазначеного договору сторони погодили, що договір оренди нежитлового приміщення № 23-25-2-161112 від 16.11.2012р. доповнюється п. 12.1.8, згідно якого, у випадку прострочення термінів погашення заборгованості з орендної плати, визначених п. 8.9 цього договору, відповідач сплачує на користь орендодавця штраф у сумі 100% від простроченої суми за кожен випадок прострочення.

29.11.2013р. сторонами укладено угоду про розірвання з 30.11.2013р. договору оренди нежитлового приміщення № 23-25-2-161112 від 16.11.2012р. Згідно п. 2 угоди, орендар підтвердив свою заборгованість в сумі 31919,19 грн. станом на 30.11.2013 р. (а.с.16).

Згідно акту повернення нежитлового приміщення від 30.11.2013р., позивач прийняв, а відповідач повернув орендоване нежитлове приміщення площею 57кв.м., торгівельні місця №№ НОМЕР_2, що розташовані на другому поверсі торговельного центру "Дастор", за адресою: м.Житомир, вул. Домбровського, 3 (а.с 17).

28.02.2013р. між позивачем та відповідачем було укладено договір №21-27-2-280213 оренди нежитлового приміщення, відповідно до п.1.1 якого позивач передав, а орендар прийняв в тимчасове строкове платне користування нежитлове приміщення, розташоване за адресою: м.Житомир, вул. Домбровського, 3.

Приміщення розташоване на другому поверсі торгівельного центру "Дастор", ділянки №№ НОМЕР_3, загальною площею 29,75м. кв.(п.п 4.1,.4.2).

За умовами п. 6.1 Договору, приміщення передається в тимчасове платне користування орендодавцем і приймається орендарем, що оформлюється шляхом підписання в момент фактичної передачі приміщеня акту прийому-передачі приміщення в платне користування, що є невід'ємною частиною цього договору.

01.04.2013 року на підставі акту прийому-передачі нежитлового приміщення позивач передав, а відповідач прийняв у тимчасове платне користування нежитлове приміщення, що розташоване на другому поверсі торговельного центру "Дастор", за адресою: м.Житомир, вул. Домбровського,3, загальною площею 29,75 кв.м.

За пунктом 8.1 Договору в період з дати акту приймання-передачі і до 31 червня 2013 року орендна плата не нараховується.

Починаючи з 01 вересня 2013 року по 28 лютого 2014 року розмір орендної плати становить 3718,75грн.

Відповідач зобов'язаний сплачувати позивачу плату за оренду за даним договором в розмірах і в строки, визначені цим договором.

Протягом 10 днів після підписання даного договору орендар зобов'язаний сплатити суму оренди за перший та останній місяці Подальша сплата орендних платежів здійснюється згідно умов цього договору(п. 8.2.)

Згідно п.п. 8.3, 8.4 Договору, нарахування орендної плати за користування приміщенням починається з дати підписання акту приймання-передачі майна і триває до моменту повного звільнення приміщення орендарем. Орендна плата сплачується по перерахунку на поточний рахунок орендодавця не пізніше першого числа поточного місяця на підставі виставленої рахунок-фактури, що до 25 числа попереднього місяця повинна бути надіслана орендарю рекомендованим листом або вручена під підпис відповідальній особі орендаря.

Цей договір може бути достроково розірваний у будь-який момент за взаємною згодою сторін, що формляється шляхом укладання сторонами додаткового договору (п. 13.2).

25.09.2013р. сторонами укладено договір про внесення змін до договору оренди нежитлового приміщення № 21-27-2-280213 від 28.02.2013р. (а.с.28), відповідно до п. 2 якого, доповнено договір оренди нежитлового приміщення п. 8.9 наступного змісту "Орендар підтверджує заборгованість з орендної плати в сумі 7436,00грн. станом 25.09.20113р. та зобов'язується сплатити вказану заборгованість, згідно наступного графіку:

- до 07.10.2013р.- 929,50грн.;

- до 14.10.2013р.- 929,50грн;

- до 21.10.2013р.- 929,50грн.;

-до 28.10.2013р.- 929,50грн.;

- до 04.11.2013р.- 929,50грн.;

- до 11.11.2013р.- 929,50грн.;

- до18.11.2013р.- 929,50грн.;

- до 25.112013р.- 929,50грн.

Пунктом 5 вищезазначеного договору сторони погодили, що договір оренди нежитлового приміщення № 21-27-2-280213 від 28.02.2013р. доповнюється п. 12.1.8, згідно якого, у випадку прострочення термінів погашення заборгованості з орендної плати, визначених п. 8.9 цього договору, відповідач сплачує на користь орендодавця штраф у сумі 100% від простроченої суми за кожен випадок прострочення.

15.11.2013р. сторонами укладено угоду про розірвання договору оренди нежитлового приміщення № 21-27-2-280213 від 28.02.2013р.(а.с 26).

Відповідно до п. п. 1, 2 вищезазначеної угоди, сторони погодили, що з 23.11.2013р. розривають договір оренди. Орендар підтвердив заборгованість з орендної плати за договором оренди в розмірі 10288,54грн. станом на 15.11.2013р.

Згідно акту приймання-передачі нежитлового приміщення від 23.11.2013р., позивач прийняв, а відповідач повернув орендоване нежитлове приміщення площею 57кв.м., торгівельні місця №№ НОМЕР_2, що розташовані на другому поверсі торговельного центру "Дастор", за адресою: м.Житомир, вул. Домбровського,3 (а.с 27).

В порушення умов укладених між сторонами договорів оренди нежитлових приміщень № 23-25-2-161112 від 16.11.2012р., № 21-27-2-280213 від 28.02.2013р. та договорів про внесення змін до вказаних договорів від 25.09.2013р., відповідач свої зобов'язання виконав частково.

За даними позивача, внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань у нього утворилась заборгованість по сплаті орендної плати, яка станом на день звернення до суду становила 27176,23грн.

Пунктами 12.1.1 вищевказаних договорів сторони визначили, що у випадку порушення орендарем термінів внесення платежів, передбачених цим Договором, та інших термінів, передбачених цим Договором, орендар сплачує орендодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення, при цьому отримані кошти в першу чергу спрямовуються на погашення пені.

Так, на підставі вищезазначених пунктів договорів позивачем було заявлено до стягнення з відповідача 2147,18грн.пені (а.с. 8).

Крім того, в поряду п.п. 12.1.8 договорів, якими доповнено договори оренди згідно договорів про внесення змін від 25.09.2013р., позивачем нараховано відповідачу штраф в сумі 35935,96грн. (а.с. 7).

Оцінивши в сукупності матеріали справи, пояснення представника позивача, господарський суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Нормою ст.525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Згідно приписів статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму(оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Дана норма кореспондується з приписами статті 283 Господарського кодексу України.

Предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ) (ч.1 ст. 760 ЦК України).

Так, матеріалами справи підтверджуються факти укладання договорів оренди, передачі в оренду нежитлових приміщень, розірвання договорів оренди та повернення орендарем орендованих приміщень.

Згідно угод про розірвання договорів оренди від 15.11.2013 р. та від 29.11.2013 р. відповідач визнала заборгованість на загальну суму 42207,73 грн.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачем виконано зобов'язання за договором оренди, однак відповідач розрахунки за користування орендованими приміщеннями у повному обсязі не провів.

З матеріалів справи вбачається (а.с. 132-136), що за період з 26.12.2013 р. по 21.03.2014 р. відповідач здійснила часткову оплату заборгованості в сумі 11611,50 грн. Крім того, згідно пояснень представників позивача, в рахунок погашення заборгованості відповідачу зараховано, сплачені нею кошти за останній місяць оренди в сумі 3420,00 грн.

Таким чином станом на 21.03.2014 р. у відповідача мала місце заборгованість в сумі 27176,23 грн. (42207,73 грн. - 11611,50 грн. - 3420,00 грн.).

Вказану суму позивач і заявив до стягнення.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, 04.06.2014 р. відповідач здійснила черговий платіж в сумі 1394,21 грн. (а.с. 131), який позивач не відобразив у позовній заяві, що надійшла до суду 03.07.2014 р.

Таким чином, на момент звернення до суду заборгованість відповідача становила 25782,02 грн. (27176,23 грн. - 1394,21 грн.).

Отже, 1394,21 грн. заявлені до стягнення неправомірно, а тому в їх задоволенні слід відмовити.

Крім того, в процесі вирішення спору відповідач продовжувала здійснювати часткові оплати, сплативши 04.07.2014 р., 11.08.2014 р., та 09.09.2014 р. по 1394,21 грн. (а.с. 128-130), що в цілому становить 4182,63 грн.

В порядку п.1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України в частині стягнення 4182,63 грн. провадження у справі слід припинити за відсутністю предмету спору.

З огляду на викладене, правомірними вимогами в частині стягнення основного боргу є вимога в сумі 21599,39 грн. (27176,23 грн. - 1394,21 грн. - 4182,63 грн.), яка і підлягають задоволенню.

За ст.ст. 6, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до норм ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Статею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Позивачем за неналежне виконання грошового зобов'язання нараховано відповідачу пеню в сумі 2147,18 грн. та штраф в розмірі 100% в сумі 35935,96 грн. на суму боргу, яка виникла станом на 25.11.2013 р., у зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань щодо сплати коштів згідно встановленого графіку за договорами про внесення змін до договорів оренди (а.с. 28, 29).

Судом перевірено обгрунтованість розміру боргу в сумі 35935,96 грн. та встановлено, що станом на 25.11.2013 р. борг дійсно мав місце, тому у відповідності до п. 12.1.8 договорів оренди, яким визначено обов'язок орендаря сплатити штраф у розмірі 100% від простроченої суми за кожен випадок прострочення, позивач правомірно заявив вимогу про стягнення штрафу.

Разом з тим, здійснивши правову оцінку застосованих позивачем заходів відповідальності за порушення грошового зобов'язання, господарський суд вважає за можливе застосувати приписи статті 233 Господарського кодексу України про випадки зменшення розміру штрафних санкцій.

Так, згідно частини першої цієї статті, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції (неустойка, штраф, пеня згідно ст.230 ГК України) надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з врахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій (ч.2 ст.233 ГК України).

Згідно ч.3 ст.551 ЦК України, теж розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до п.3 ст.83 ГПК України, господарський суд, приймаючи рішення, має право у виняткових випадках зменшувати розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Відповідно до пп.3.17.4 п.3 Постанови Пленуму ВГС України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 №18, вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Оскільки позивачем не доведено факту завдання йому чи іншим учасникам господарських відносин збитків внаслідок несвоєчасної сплати відповідачем коштів; за порушення грошових зобов'язань, крім штрафу нарахована пеня; а також враховуючи, що під час розгляду справи в суді відповідач частково сплатив суму основного боргу, господарський суд, керуючись п.3 ч.1 ст.83 ГПК України, вважає за можливе зменшити розмір нарахованого штрафу на 90%, тобто до 3593,60грн.

Згідно ч. 6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через 6 місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Судом перевірено розрахунок пені, в розмірі який був заявлений до стягнення в сумі 2147, 18 грн. та встановлено, що розрахунок здійснено з порушенням приписів ст. 232 ГК України.

На вимогу суду позивачем здійснено новий розрахунок пені, розмір якої становить 1202,54 грн. (а.с. 127)

Судом перевірено вищевказаний розрахунок, та встановлено, що він здійснений згідно вимог чинного законодавства та є вірним.

За таких обставин, позовні вимоги в частині стягнення пені суд задовольняє в сумі 1202,54 грн.

В частині стягнення 944,64грн. пені. (2147,18 грн. - 1202,54 грн.) слід відмовити.

Відповідно до статей 33 та 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень належними та допустимими у справі доказами; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідач позов за підставами пред'явлення та предметом не оспорив, доказів сплати заборгованості у заявленому позивачем до стягнення розмірі не надав.

Враховуючи викладене, позовні вимоги є обґрунтованими, заявленими згідно з вимогами чинного законодавства, підтвердженими належними доказами, які є в матеріалах справи, та такими, що підлягають частковому задоволенню на суму 26395,53 грн., з яких: 21599,39 грн. - основний борг; 1202,54 грн. пені; 3593,60 грн. штрафу. В частині вимог про стягнення штрафу в сумі 35935,96 грн. позовні вимоги зменшені на 90% до 3593, 60 грн. ( 35935,96 грн. - 32342,36 грн.).

В частині стягнення 1394,21 грн. - основного боргу та 944,64 грн. пені суд відмовляє.

В частині стягнення 4182,63 грн. основного боргу провадження у справі суд припиняє на підставі п.1-1 ч.1 ст. 80 ГПК України.

В порядку ст. 49 ГПК України, судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру обгрунтовано заявлених вимог.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (13200, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1)

на користь Товариства з обмеженою відповідальністю " Маркет-Трейд" (10003, м.Житомир, вул. Домбровського,3, ідентифікаційний код 32121992)

- 21599,39 грн. - основний борг;

- 1202,54 грн. пені;

- 3593,60 грн. штрафу;

- 1761,47 грн. судового збору

3. Зменшити розмір штрафу на 90%.

4. Припинити провадження у справі в частині стягнення 4182,63 грн. основного боргу за п. 1-1 ст. 80 ГПК України.

5. В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 29.09.14

Суддя Сікорська Н.А.

Віддрукувати:

1- до справи

2- відповідачу (АДРЕСА_1) (рек. із зв. повід.)