Постанова № 40730151, 30.09.2014, Апеляційний суд Київської області

Справа № 359/7385/14-п Головуючий у І інстанції Вознюк С.М.Провадження № 33/780/747/14 Доповідач у 2 інстанції Данілов О.М.Категорія 429 30.09.2014

ПОСТАНОВА

Іменем України

30 вересня 2014 року м. Київ

Суддя Апеляційного суду Київської області Данілов О.М., за участю:

прокурора: Сагана Д.В.;

представника митниці: ОСОБА_2;

захисника: ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Київської митниці Міндоходів на постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 29 серпня 2014 року, якою:

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина Великобританії, пенсіонера, проживаючого: АДРЕСА_1

визнано винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 471 МК України та накладено штраф у розмірі сто неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 грн., вилучену валюту в розмірі 13300 доларів США повернуто ОСОБА_4, -

В С Т А Н О В И В:

05 липня 2014 року о 20 год. 40 хв. під час проходження митного контролю в зоні митного контролю залу «Приліт» терміналу «D» ДП МА «Бориспіль», громадянин Великобританії ОСОБА_4, який прилетів до України з Туреччини літаком авіакомпанії «Turkish Airlines», рейсом №459 обрав канал, позначений символами зеленого кольору - «зелений коридор», тим самим заявивши про те, що переміщувані ним через митний коридор України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та обмеження щодо ввезення на митну територію України. Після перетину пасажиром «білої лінії», яка позначає закінчення зони спрощеного митного контролю «зелений коридор» пасажиру було задано запитання щодо наявності у нього готівки, на що останній відповів, що має при собі 26900 доларів США. Після цього пасажира було запрошено до службового приміщення залу «Приліт» терміналу «D» ДП МА «Бориспіль», де він видав 26900 доларів США, які знаходились в сумці-гаманці, яка була одягнена поверх одягу на пасажирові. Зазначена готівка переміщувалась без ознак приховування. Зі слів ОСОБА_4, зазначена готівка належить йому особисто. Пасажир обрав проходження митного контролю через зону спрощеного митного контролю «зелений коридор», де передбачено наявність у громадян готівки у сумі, що не перевищує 10000 євро.

На момент проходження митного контролю належним чином оформленої митної декларації та дозвільних документів пасажир не надав, до моменту перетину ним «білої лінії» до інспекторів митниці з приводу декларування готівки не звертався. Своїми діями ОСОБА_4 під час проходження митного контролю в залі «Приліт» терміналу «D» ДП МА «Бориспіль» порушив встановлений ст. 366 МК України порядок проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю.

Зазначені дії, що полягають у переміщенні через митний кордон України громадянином Великобританії ОСОБА_4, який формою проходження митного контролю обрав проходження через «зелений коридор», готівки в обсязі, що підлягає обов'язковому письмовому декларуванню відповідно до Постанови Правління НБУ від 27.05.2008 №148, мають ознаки порушення митних правил, передбаченого ст. 471 МК України.

Постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 29 серпня 2014 року, ОСОБА_4 визнано винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 471 МК України та накладено штраф у розмірі сто неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 грн. Вилучену згідно протоколу про порушення митних правил №0372/125120103/14 від 05 липня 2014 року валюту в розмірі 13300 доларів США повернуто ОСОБА_4.

В апеляційній скарзі Київська митниця Міндоходів просить постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 29 серпня 2014 року скасувати та прийняти нову постанову щодо ОСОБА_4, якою визнати його винним у вчиненні порушення митних правил за ст. 471 МК України, застосувати до нього стягнення у вигляді штрафу розміром 1700 грн. та конфіскації затриманої по справі валюти у розмірі 13300 доларів США.

Вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Згідно з вимогами ст. ст. 245, 252 КУпАП під час провадження у справах про адміністративні правопорушення забезпечується всебічне, повне та об'єктивне дослідження всіх обставин справи, вирішення її в точній відповідності із Законом.

Відповідно до ст. 280 КУпАП суддя зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

В якості обґрунтування постанови, суддя першої інстанції виходив із того, що єдине діяння, яке вчинив ОСОБА_4 полягає в ненаданні митному органу відповідної декларації, а шкода, яку ОСОБА_4 потенційно міг завдати державі, була незначною: він не ухилявся від сплати мита та інших зборів і не завдав державі іншої шкоди. Застосування конфіскації, предметів порушення митних правил, є порушенням положень ст. 1 Протоколу №1 до Конвенції «З захисту прав і основних свобод людини», тобто є не пропорційним, оскільки покладає на ОСОБА_4 індивідуальний надмірний тягар.

На підставі ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.

Суд першої інстанції врахував характер скоєного, наявність у ОСОБА_4 підтверджуючих походження валюти документів, її розмір та призначення. ОСОБА_4 здійснив декларування валюти в Австралії, має низку захворювань та має намір утворити нову сім'ю в Україні, валюта, що переміщувалась ним призначалась для проведення урочистостей, погашення кредиту майбутньої дружини ОСОБА_6 Конфіскація вилученої валюти, буде сприяти лише погіршенню матеріального становища ОСОБА_4 та його майбутньої родини, а ніяк не сприятиме його вихованню та попередженню вчиненню ним нових порушень.

Приходить до висновку, що на правопорушника має бути накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів громадян, що становить 1700 грн., а підстав для застосування додаткового покарання - конфіскації вилученої валюти немає.

З такими висновкам погоджуюсь, оскільки вони ґрунтуються на матеріалах справи та узгоджуються з нормами законодавства України.

Як вбачається з матеріалів справи, в протоколі опитування на запитання співробітників митниці, громадянин ОСОБА_4 повідомив, що в Україні він вдруге, знав про конкретну суму готівкових коштів, яка належить йому особисто та знаходилась в його сумці-гаманці.

З пояснень ОСОБА_4 вбачається, що коли він відлітав з Австралії в Україну то задекларував на митниці 27000 доларів США. Вважав, що задекларувавши валюту один раз, йому більше не потрібно буде її декларувати, а інформація буде відома під час його поїздки в Україну.

Під час розгляду справи було встановлено, що кошти, які знаходились у ОСОБА_4 під час проходження ним митного контролю не мали ознак приховування, про їх кількість було повідомлено працівників митниці. Дані, які б свідчили про незаконність походження коштів, в матеріалах справи відсутні.

Крім цього, встановлено, що вилучені кошти, необхідні були ОСОБА_4 для проведення урочистостей, оскільки він має намір утворити нову сім'ю в Україні, а також для погашення кредиту майбутньої дружини ОСОБА_6

Приймаючи до уваги вищевказані обставини та дані, на які послався суддя при визначенні стягнення для ОСОБА_4 та, вважаючи сукупність наведених даних такими, що свідчать про виключність обставин, апеляційний суд вважає за можливе погодитись з постановою суду першої інстанції щодо незастосування до ОСОБА_4 стягнення у вигляді конфіскації коштів, яке оспорюється апелянтом, з обґрунтувань, зазначених в постанові судді, які стали підставою для застосування при вирішенні даного питання положень ст. 1 Протоколу №1 до Європейської Конвенції «З захисту прав і основних свобод людини».

Доводи, які зазначені в апеляційній скарзі, апеляційний суд вважає такими, що не впливають на правильність висновків суду першої інстанції та законність прийнятого рішення.

На підставі наведеного та керуючись ст. 294 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Київської митниці Міндоходів залишити без задоволення, а постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 29 серпня 2014 року щодо ОСОБА_4 без змін.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

СУДДЯ