Рішення № 40728499, 25.09.2014, Личаківський районний суд м.Львова

2/463/1869/14

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2014 року Личаківський районний суд м. Львова

в складі: головуючого судді Гирич С. В.

при секретарі судових засідань Волоско Х.О.

з участю представника позивача ОСОБА_2

та представника відповідача Мінчева А.С.

в м. Львові

у відкритому судовому засіданні

розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «ГАРАНТ-АВТО» про стягнення страхового відшкодування, суд-

в с т а н о в и в:

позивач ОСОБА_4 звернулася до суду із позовом до відповідача Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "ГАРАНТ-АВТО" про стягнення страхових відшкодувань в розмірах 2700 грн. 00 коп. та 2760 грн. 00 коп., інфляційних збитків у розмірі 171 грн. 90 коп., трьох відсотків річних у розмірі 44 грн. 99 коп. та пені у розмірі 385 грн. 19 коп. за прострочення виплати зазначених вище страхових відшкодувань.

Свої позовні вимоги ОСОБА_4 мотивує тим, що 31 березня 2014 року о 12 год. 30 хв. внаслідок дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено автомобіль CHEVROLET AVEO, д.н.з. НОМЕР_2, що належить їй на праві власності. 10 квітня 2014 р. відбулось ще одне ДТП, де вдруге було пошкоджено автомобіль цей же автомобіль. Вказаними ДТП автомобілю було заподіяно шкоди на суми 2 700 грн. (3050 грн. - 350 грн. франшизи) та 2 760 грн (3110 грн. - 350 грн. франшизи) відповідно. Зважаючи на те, що між ОСОБА_4 та відповідачем ПАТ «УСК «ГАРАНТ-АВТО» було укладено Договір № 21-00/95343/1.1.2.00 добровільного страхування транспортного засобу - автомобіля CHEVROLET AVEO, д.н.з. НОМЕР_2 від 20.08.2013 р, останній зобов'язаний виплати страхове відшкодування за завдану автомобілю шкоду. 29.04.2014 р. ОСОБА_4 звернулась до ПАТ «УСК «ГАРАНТ-АВТО» з заявою виплату страхових відшкодувань. Не зважаючи на те, що нею було представлено страховику повний перелік документів для здійснення страхового відшкодування, таке відповідачем у передбачений договором строк здійснено не було. Тому вона звернулася із позовом до суду про стягнення цих коштів в примусовому порядку з додатковим стягненням з ПАТ «УСК «ГАРАНТ-АВТО» інфляційні збитки, пеню та три відсотки річних за прострочення виконання грошового зобов'язання.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 позовні вимоги підтримав, разом з тим погодився із доводами представика відповідача про те, що відповідальність за невиконання зобов'язання настає після 08.08.2014 року.

Представник відповідача ПАТ «УСК «ГАРАНТ-АВТО» - ОСОБА_3, подав до суду письмові заперечення на позовну заяву, де заперечує протии задоволення позову в частині розміру виплат за прострочення зобовязання. В судовому засіданні представник підтримав викладене в запереченнях та позов визнав частково. Пояснив, що заперечує проти задоволення позовних вимог в частині стягнення штрафних санкцій. Свої заперечення мотивує тим, що відповідно до п. 35.4 Договору № 21-00/95343/1.1.2.00 добровільного страхування транспортного засобу, страховик виплачує страхову відшкодування протягом 15 днів з дня складання страхового акта. Страхові акти по двох ДТП були складені 23.07.2014 р. Тому відповідно прострочення виплати страхового відшкодування слід вважати таким, що має місце на шістнадцятий день після складання страхового акту 08.08.2014 р., а не 21.05.2014 р., тому позивач має право на стягнення інфляційний виплат у розмірі 33.80 грн., пені у розмірі 179.00грн., 3% річних у розмірі 21 грн.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Статтею 992 ЦК України передбачено, що у разі несплати страховиком страхувальникові або іншій особі страхової виплати страховик зобов'язаний сплатити неустойку в розмірі, встановленому договором або законом.

Згідно ч. 1-2 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Судом встановлено, що внаслідок дорожньо-транспортних пригод 31.03.2014 р. та 10.04.2014 р., автомобілю ОСОБА_4 було заподіяно школи на суми 2 700 грн. (3050 грн. - 350 грн. франшизи) та 2 760 грн (3110 грн. - 350 грн. франшизи) відповідно. Наведене визнається сторонами та підтверджується наявними в справі матеріалами: Заявами (повідомленням) про подію від 31.03.2014 р. та 11.04.2014 р. (а.с. 8-9), Поясненнями про обставини події від 31.03.2014 р. та 11.04.2014 р. (а.с. 10-11), Довідками № 9368385 (а.с. 13) та № 9373087 (а.с. 14), Протоколами огляду транспортного засобу від 3.04.2014 р. та 11.04.2014 р. (а.с. 15-16) та Рахунок-фактурою № 29 від 29.04.2014 р. на суму 3050 грн. (а.с. 17) та № 30 від 29.04.2014 р. на суму 3110 грн. (а.с. 18).

Згідно ст. 16 Закону України «Про страхування» та ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату).

Згідно Договору № 21-00/95343/1.1.2.00 добровільного страхування транспортного засобу від 20.08.2013 р. (а.с.12, 31-33) страхувальником ОСОБА_4 було застраховано автомобіль марки CHEVROLET AVEO, № кузова НОМЕР_4, 2010 року випуску, д.н.з. НОМЕР_2, що належить їй на праві власності.

Згідно ст. 25 Закону України «Про страхування», ст. 990 ЦК України та умов Договору добровільного страхування № № 21-00/95343/1.1.2.00 від 20.08.2013 р. страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Відповідно до п. 35.4 Договору № 21-00/95343/1.1.2.00 добровільного страхування транспортного засобу від 20.08.2014 р., страховик виплачує страхову відшкодування протягом 15 днів з дня складання страхового акта. Страховий акт за страховим випадком 31.03.2014 р. складено 23.07.2014 р. (а.с.6). Страховий акт за страховим випадком 10.04.2014 р. складено 23.07.2014 р. (а.с. 7).

Проте незважаючи на вчинення страхувальником ОСОБА_4 всіх передбачених договором умов для виплати їй страхового відшкодування, відповідач ПАТ «УСК «ГАРАНТ-АВТО» не виплатив страхового відшкодування, чим не виконав взятого на зобов'язання. Вказана обставина сторонами визнається і представник відповідача в цій частині позов визнає повністю.

Тому в цій частині позов підлягає до задоволення повністю.

Разом з тим, суд погоджується із доводами представника відповідача про те, що з відповідно до положень п. 35.4 Договору № 21-00/95343/1.1.2.00 добровільного страхування транспортного засобу від 20.08.2014 р., страховик виплачує страхову відшкодування протягом 15 днів з дня складання страхового акта, а тому позивач має право на стягнення крім страхового відшкодування за період з 08.08.2014 р. - інфляційні збитки у розмірі 33.80 грн., пеню у розмірі 179.00грн., 3% річних у розмірі 21 грн., що не заперечує і представник позивача.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Враховуючи викладене вище та керуючись ст.ст. 546, 549, 550, 552, 610, 612, 625, 979, 992, ЦК України, ст.16 Закону України «Про страхування», ст.ст.10, 60, 61, 88, 208, 212, 213-215 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

позов задоволити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «ГАРАНТ-АВТО», ЄДРПОУ 16467237, на користь ОСОБА_4, персональний ідентифікаційний номер НОМЕР_3, страхове відшкодування в розмірі 2700 грн. 00 коп. та страхове відшкодування в розмірі 2760 грн. 00 коп., інфляційні збитки у розмірі 33 грн. 80 коп., три відсотки річних у розмірі 21 грн. 00 коп. та пеню у розмірі 179 грн. 00 коп., а всього в розмірі 5693 грн. 80 коп.

В решті позовні вимоги відхилити за безпідставністю.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «ГАРАНТ-АВТО», ЄДРПОУ 16467237, на користь держави, понесені позивачем судові витрати - судовий збір в розмірі 243 грн. 60 коп.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга в строки і порядок передбачені ст. 294 ЦПК України до апеляційного суду Львівської області через місцевий суд.

Суддя: Гирич С. В.