Ухвала суду № 40728177, 29.09.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

29 вересня 2014 року м. Київ В/800/4208/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддя СуддіМуравйов О. В. Вербицька О.В. Кошіль В.В. Моторний О.А. Цвіркун Ю.І. розглянувши заяву про перегляд Верховним Судом УкраїниМіжрегіонального головного управління Міндоході - Центральний офіс з обслуговування великих платників ухвали відВищого адміністративного суду України 17.07.2014 рокуу справі№ 826/14277/13-а (К/800/15687/14)за позовомДочірнього підприємства з іноземними інвестиціями «Сантрейд»до треті особиМіжрегіонального головного управління мін доході - Центральний офіс з обслуговування великих платників Приватне підприємство «Ространсагро» Товариство з обмеженою відповідальністю «Стилторг»провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

В с т а н о в и в:

Міжрегіональне головне управління Міндоході - Центральний офіс з обслуговування великих платників подало заяву про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 17.07.2014 року у справі № 826/14277/13-а (К/800/15687/14), якою касаційну скаргу Міжрегіонального головного управління Міндоході - Центральний офіс з обслуговування великих платників залишено без задоволення. Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.11.2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 04.03.2014 року залишено без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 11.09.2014 року вказану заяву залишено без руху та надано заявнику строк для усунення недоліків.

На виконання вимог ухвали від 11.09.2014 року заявник усунув вказані в ній недоліки.

Заява подана з посиланням на ч. 1 ст. 237 Кодексу адміністративного судочинства України у зв'язку з неоднаковим застосуванням судом касаційної інстанції норм матеріального права, а саме:п. 138.2 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 237 Кодексу адміністративного судочинства України заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Подана заява не відповідає зазначеним вимогам з наступних підстав.

Подібність правовідносин, про яке зазначається в пункті 1 частини 1 статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України, означає, зокрема, тотожність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи.

У справі № 826/14277/13-а (К/800/15687/14), про перегляд якої подана заява, суд касаційної інстанції залишив в силі судові рішення про задоволення позову, оскільки було встановлено реальне здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами підтверджується належними та допустимими доказами в розумінні положень статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: податковими та видатковими накладними, актами здачі-прийняття робіт, рахунками-фактурами, товарно-транспортними накладними, платіжними дорученнями.

Зі змісту ухвали Вищого адміністративного суду України у справі у справі № 2а-8473/12/2670 (К/800/7365/13) вбачається, що суд касаційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції та апеляційної інстанції про відмову в позові, враховуючи що матеріалами справи не підтверджено, а позивачем в судовому засіданні не доведено реальності господарських операцій з спірними контрагентами.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 12.11.2013 року у справі № 823/76/13-а (К/800/32926/13) вбачається, що суд касаційної інстанції погодився з висновком суду апеляційної інстанції про відмову позові, враховуючи що фактичне виконання господарських операцій позивача із його контрагентами, по яким сформовано валові витрати та податковий кредит, не підтверджено матеріалами справи, адже відсутні документальні результати отриманих послуг, зокрема розроблені методи збільшення продажів, списки залучених контрагентом клієнтів із вказівкою про його посередництво.

Отже, застосування норм матеріального права в зазначених судових рішеннях відбувалося за різних обставин, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій, що виключає перегляд судового рішення касаційної інстанції в порядку, передбаченому Главою 3 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому в допуску справи до перегляду Верховним Судом України слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 236-240 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України -

У Х В А л и в:

Відмовити Міжрегіональному головному управлінню Міндоході - Центральний офіс з обслуговування великих платників в допуску до провадження по перегляду Верховним Судом України справи № 826/14277/13-а (К/800/15687/14) Окружного адміністративного суду міста Києва.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Головуючий суддя О. В. Муравйов

Судді О.В. Вербицька

В. В. Кошіль

О.А. Моторний

Ю.І. Цвіркун