Ухвала суду № 40727937, 17.09.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"17" вересня 2014 р. м. Київ К/800/13057/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого - Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Лосєва А.М.

за участю: секретаря Гончарук І.Ю.,

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача Журавльової А.І.

розглянула у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 15.10.2013 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 27.11.2013 по справі №820/7943/13-а за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Головного управління Міндоходів у Харківській області, Державної податкової інспекції у Київському районі міста Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, третя особа - ОСОБА_4, про визнання дій незаконними, зобов'язання вчинити дії.

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., пояснення представників сторін, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, колегія

В С Т А Н О В И Л А:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 15.10.2013, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 27.11.2013, у задоволенні позовних вимог фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Головного управління Міндоходів у Харківській області, Державної податкової інспекції у Київському районі міста Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, третя особа - ОСОБА_4, про визнання дій незаконними, зобов'язання вчинити дії - відмовлено.

Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, фізична особа-підприємець ОСОБА_3 05.03.2014 звернулась з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 12.05.2014 прийняв її до свого провадження.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 15.10.2013 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 27.11.2013, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

В обґрунтування своїх вимог фізична особа-підприємець ОСОБА_3 посилається на порушення судами норм матеріального права, зокрема, частини першої статті 335 Цивільного кодексу України.

Перевіривши матеріалами справи наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 28.02.2013 до Управління податкової міліції Державної податкової служби України у Харківській області надійшло звернення ОСОБА_4, яким повідомлено, що в нежитловому приміщенні 1-го поверху №ІІ, ІІІ, 1-13, 15-19 в літ. «А-3» загальною площею 224,7кв.м., за адресою: АДРЕСА_1, власником якого він є на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна від 15.02.2012, зберігаються парфумерні та косметичні вироби невстановлених осіб, які спричиняють незручності йому як власнику приміщення в здійсненні господарської діяльності.

Комісією у складі представників Державної податкової інспекції у Київському районі міста Харкова Харківської області та представників суб'єктів господарювання, які прийняли майно на зберігання - ОСОБА_4 та директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Яна» ОСОБА_5, здійснено опис, оцінку і передачу на зберігання вказаним особам товарно-матеріальних цінностей (численні меблі, обладнання, комп'ютерна техніка, косметичні вироби, тощо) та складено акти опису і попередньої оцінки майна з ознаками безхазяйного від 06.03.2013 №1/13, №2/13.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_3, вказуючи на порушення податковим органом своїх законних прав щодо володіння, користування та розпорядження своїм майном за адресою: АДРЕСА_1, яке було вилучено контролюючим органом без її відома та у її відсутність, звернулася до суду із вказаним позовом.

Відповідно до підпункту 191.1.23 пункту 191.1 статті 191 Податкового кодексу України однією з покладених на контролюючі органи функцій є організація роботи з виявлення, обліку, зберігання, оцінки та розпорядження безхазяйним майном та іншим майном, що переходить у власність держави, а також з обліку, попередньої оцінки, зберігання майна, вилученого та конфіскованого за порушення митного і податкового законодавства.

Згідно зі статтею 335 Цивільного кодексу України безхазяйною є річ, яка не має власника або власник якої невідомий.

Відповідно до вимог пункту 2.1 Порядку взаємодії між підрозділами державної податкової служби України під час роботи з безхазяйними речами та майном, що переходить у власність держави, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 17.12.2012 №1341 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.02.2013 за №290/22822, якщо під час виконання функцій підрозділом податкової міліції виявлено безхазяйне майно, керівник (заступник керівника) такого підрозділу не пізніше п'ятнадцятиденного строку від дня виявлення направляє керівнику органу державної податкової служби або його заступнику, який згідно з розподілом обов'язків відповідає за роботу підрозділу погашення податкового боргу, службову записку про виявлення безхазяйного майна.

До службової записки в обов'язковому порядку додаються копії документів, які містять інформацію щодо обставин виявлення такого майна, його місцезнаходження, перелік цього майна із зазначенням кількісних, якісних і зовнішніх характеристик, наведених у пункті 2.6 цього розділу, для подальшої ідентифікації з метою постановки на облік безхазяйного майна.

Згідно з пунктом 2.3 зазначеного Порядку керівник органу державної податкової служби або його заступник, який згідно з розподілом обов'язків відповідає за роботу підрозділу погашення податкового боргу, у день отримання службової записки про виявлення безхазяйного майна або прийняття рішення про накладення адміністративного арешту на таке майно дає доручення підрозділу погашення податкового боргу поставити це майно на облік.

Не пізніше наступного робочого дня після отримання такого доручення підрозділ погашення податкового боргу проводить перевірку наявності цього майна за місцезнаходженням, його кількісних та якісних характеристик, зазначених у документах, доданих до службової записки, або у протоколі про тимчасове затримання майна чи рішенні про адміністративний арешт, та у разі підтвердження наявності безхазяйного майна не пізніше наступного дня після закінчення перевірки складає акт опису і попередньої оцінки безхазяйного майна за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

До акта опису і попередньої оцінки безхазяйного майна додаються договір про зберігання такого майна, укладений між відповідним органом державної податкової служби із суб'єктом господарювання, який надає послуги з відповідального зберігання безхазяйного майна, та фотознімки описаного безхазяйного майна.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що дії контролюючого органу щодо вилучення майна за адресою: АДРЕСА_1, його опису, попередньої оцінки цього безхазяйного майна та передачу на відповідальне зберігання суб'єктам господарювання за укладеними договорами є цілком законними.

Суд касаційної інстанції не може визнати законними і обґрунтованими судові рішення попередніх інстанцій, оскільки останні ухвалені без повного та всебічного з'ясування обставин, якими сторони обґрунтовують свої вимоги і заперечення, та інших обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Так, відповідно до частин другої, третьої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Згідно з пунктом 4 статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України одним із принципів адміністративного судочинства є змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі. Дотримання цього принципу вимагає від суду, який розглядає адміністративну справу, встановлення фактичних обставин справи, навіть якщо на них немає посилання сторін в їх доводах чи запереченнях, з витребуванням відповідних доказів в тому числі із власної ініціативи, що обумовлюється публічним характером спору в адміністративній справі.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 в обґрунтування порушення відповідачами своїх прав та інтересів посилалася на те, що вилучене ними майно не мало ознак безхазяйного, оскільки знаходилося за місце провадження позивачем господарської діяльності, що було відомо працівникам Державної податкової інспекції у Київському районі міста Харкова.

Так, згідно зі Свідоцтвом платника єдиного податку від 24.01.2012 Серія НОМЕР_1 фізична особа-підприємець ОСОБА_3 проводить господарську діяльність за адресою: АДРЕСА_1. Копія зазначеного свідоцтво за посиланнями позивача відповідно до вимог законодавства знаходилося на робочому місці суб'єкта господарювання, тобто у приміщенні з якого було вилучене спірне майно.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 в обґрунтування позовних вимог посилалася на наявність у неї правових підстав для користування приміщенням за адресою: АДРЕСА_1. Так, нежитловому приміщенні 1-го поверху №ІІ, ІІІ, 1-13, 15-19 в літ. «А-3» загальною площею 224,7кв.м., за адресою: АДРЕСА_1, було передане позивачу у строкове платне користування згідно з договором оренди від 15.06.2009 №1, що був пролонгований на невизначений строк. В подальшому відповідне нерухоме майно за посиланнями позивача було передане їй на відповідальне зберігання відповідно до акту опису і арешту майна від 19.08.2010 серія АА №752479.

Натомість, судами попередніх інстанцій не надано жодної правової оцінки доводам позивача та не з'ясовано питання щодо наявності чи відсутності у відповідачів достатніх підстав вважати майно, виявлене за адресою: АДРЕСА_1, безхазяйним.

Окрім того, висновки судів попередніх інстанцій щодо правомірності дій працівників Управління податкової міліції Державної податкової служби України у Харківській області під час проведення заходів з опису, оцінки майна з ознаками безхазяйного, поставлення такого майна на облік в Державній податковій інспекції у Київському районі міста Харкова Харківської області та передачі його на відповідальне зберігання згідно укладених с суб'єктами господарювання договорів, ґрунтуються на результатах проведених службових перевірок за скаргами позивача, а не на повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Так, судами попередніх інстанцій не з'ясовано обставин справи щодо дотримання відповідачами Порядку взаємодії між підрозділами державної податкової служби України під час роботи з безхазяйними речами та майном, що переходить у власність держави, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 17.12.2012 №1341, зокрема, чи направлялася органами податкової міліції службова записка встановленої форми керівнику органу державної податкової служби або його заступнику, чи давалося доручення підрозділу погашення податкового боргу поставити відповідне майно на облік, не встановлено відповідності акту опису, оцінки та передачі безхазяйного майна визначеним Порядком вимогам, тощо.

Таким чином, в порушення вимог процесуального законодавства щодо з'ясування усіх обставин у справі, судами попередніх інстанцій все вищезазначене залишено поза увагою, що і потягло за собою прийняття судових рішень, які не відповідають вимогам статті 159 названого Кодексу щодо законності та обґрунтованості судового рішення.

З огляду на допущені порушення судами попередніх інстанцій порушення норм процесуального права та відповідно до статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України ухвалені у справі судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час цього розгляду суду слід врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати та перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, встановити дійсні права і обов'язки сторін, і в залежності від встановленого правильно застосувати норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, та прийняти законне і обґрунтоване рішення.

Керуючись статтями 160, 210, 220, 221, 223, 227, 230, 231, частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 задовольнити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 15.10.2013 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 27.11.2013 по справі №820/7943/13-а скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Головуючий: ___ Т.М. Шипуліна

Судді: ___ Л.І. Бившева

___ А.М. Лосєв