Ухвала суду № 40727799, 18.09.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"18" вересня 2014 р. м. Київ К/9991/30282/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого суддіГоловчук С.В. (суддя-доповідач),суддівІваненко Я.Л., Ліпського Д.В.,

секретар судового засідання Малина Л.В.,

з участю представника Міністерства надзвичайних ситуацій України Штогрін О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_5

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 11 квітня 2012 року

у справі за позовом ОСОБА_5 до Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, Міністра надзвичайних ситуацій України ОСОБА_6, третя особа - Міністерство надзвичайних ситуацій України, про скасування наказу та поновлення на роботі,

в с т а н о в и л а:

У березні 2011 року ОСОБА_5 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому зазначив, що з працював на посаді директора Департаменту будівництва, реалізації будівельних Чорнобильських програм та забезпечення житлом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи. Наказом Міністра надзвичайних ситуацій України від 11 лютого 2011 року № 49 позивача звільнено з 14 лютого 2011 року з займаної посади згідно із пунктом 1 статті 40 Кодексу законів про працю (далі - КЗпП) України у зв'язку з скороченням штату. Вважаючи своє звільнення неправомірним, просив суд скасувати наказ від 11 лютого 2011 року № 49, поновити на посаді директора Департаменту ресурсного забезпечення та підготовки до чемпіонату Європи з футболу 2012 року Міністерства надзвичайних ситуацій України.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 вересня 2011 року позов задоволено. Визнано неправомірним та скасовано наказ Міністра надзвичайних ситуацій України від 11 лютого 2011 року № 49 в частині звільнення з 14 лютого 2011 року ОСОБА_5 з посади директора Департаменту будівництва, реалізації будівельних Чорнобильських програм та забезпечення житлом відповідно до пункту 1 статті 40 КЗпП України, у зв'язку із скороченням штату. Поновлено позивача на посаді директора Департаменту ресурсного забезпечення та підготовки до чемпіонату Європи з футболу 2012 року.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 11 квітня 2012 року скасовано постанову суду першої інстанції в частині поновлення ОСОБА_5 на посаді директора Департаменту ресурсного забезпечення та підготовки до чемпіонату Європи з футболу 2012 року Міністерства надзвичайних ситуацій України та ухвалено в цій частині нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог в цій частині. В іншій частині рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 вересня 2011 року залишено без змін.

У касаційній скарзі ОСОБА_5 порушує питання про скасування рішення суду апеляційної інстанції та залишення в силі рішення суду першої інстанції. Зазначає, що апеляційним судом порушено норми матеріального та процесуального права.

Перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами встановлено, що ОСОБА_5 29 лютого 2008 року призначений на посаду директора Департаменту капітального будівництва та забезпечення житлом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи.

Наказом Міністра України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 25 серпня 2010 року № 300 позивача призначено на посаду директора Департаменту будівництва, реалізації будівельних Чорнобильських програм та забезпечення житлом у зв'язку із здійснення організаційно-штатних заходів.

Наказом Міністра надзвичайних ситуацій України від 11 лютого 2011 року № 49 ОСОБА_5 звільнено з 14 лютого 2011 року з займаної посади відповідно до пункту 1 статті 40 КЗпП України, у зв'язку із скороченням штату.

Судами встановлено, що 12 листопада 2010 року ОСОБА_6 призначений на посаду Міністра України питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи згідно із Указу Президента України від 12 листопада 2010 року № 1021/2010.

Указом Президента України «Про оптимізацію системи централі органів виконавчої влади» від 09 грудня 2010 року № 1085/2010, зокрема абзацом 6 пункту 1 цього Указу визначено утворити: Міністерство надзвичайних ситуацій України, Держану службу гірничого нагляду та промислової безпеки України, Державне агентство України, управління зоною відчуження, Державну інспекцію техногенної безпеки України реорганізувавши Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи.

Відповідно до Указу Президента України від 09 грудня 2010 року № 1091/2010 звільнено ОСОБА_6 з посади Міністра України з питань надзвичайних ситуацій справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи та Указом Президента України № 1110/2010 в цей же день призначено ОСОБА_6 Міністром надзвичайних ситуацій України.

Зазначене Міністерство надзвичайних ситуацій України зареєстровано як окрему юридичну особу, якій присвоєно окремий ідентифікаційний номер 37535001.

Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1996 року №170 «Про порядок діяльності комісії для ліквідації міністерства, іншого центрального органу державної виконавчої влади» у разі ліквідації в установленому порядку міністерства, іншого центрального органу державної виконавчої влади Кабінет Міністрів України утворює ліквідаційну комісію, призначає її голову та визначає термін ліквідації.

Пунктом 3 зазначеної постанови визначено, що ліквідаційна комісія: здійснює інвентаризацію та оцінку майна, закріпленого за центральним органом, що ліквідується; складає перелік підприємств, установ і організацій, що належать до сфери управління ліквідовуваного центрального органу; вживає заходів для виявлення кредиторів та одержання дебіторської заборгованості; задовольняє відповідно до законодавства вимоги кредиторів; вирішує в установленому порядку питання щодо вивільнення працівників.

Колегія суддів погоджується з висновками судів, що у Міністра надзвичайних ситуацій України ОСОБА_6 не було повноважень звільняти ОСОБА_5 з посади директора Департаменту будівництва, реалізації будівельних Чорнобильських програм та забезпечення житлом у зв'язку із здійснення організаційно-штатних заходів Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, оскільки відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 10 грудня 2010 року 2219-р «Про утворення комісій з проведення реорганізації та ліквідації деяких центральних органів виконавчої влади», яке прийняте на виконання Указу Президента України «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» від 09 грудня 2010 року № 1085/2010 утворено комісію з проведення реорганізації Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи на чолі з першим заступником Міністра - ОСОБА_7, до повноважень якого віднесено управління справами (керівництво діяльністю) вказаного Міністерства. Тому, саме ОСОБА_7 належало право вирішення питання щодо звільнення ОСОБА_5, а не у ОСОБА_6, який очолював інше Міністерство.

Разом з тим, визнавши звільнення позивача незаконним, суд першої інстанції прийняв рішення про поновлення позивача на посаді директора Департаменту ресурсного забезпечення та підготовки до чемпіонату Європи з футболу 2012 року Міністерства надзвичайних ситуацій України, тобто новоствореного Міністерства.

Скасовуючи постанову суду першої інстанції, у частині поновлення ОСОБА_5 на службі, суд апеляційної інстанції помилково вважав, що позивач не має права вимагати поновлення на новоутвореному підприємстві, оскільки не був переведена туди в установленому порядку. Разом з тим, встановивши факт незаконного звільнення позивача та порушення його прав, суд апеляційної інстанції не ухвалив рішення про захист прав індивідуального характеру.

Статтями 7, 8, 11, 162 КАС України передбачено, що суд, установивши порушення вимог законодавства, має захистити права та охоронювані інтереси, самостійно обравши спосіб захисту, який би гарантував дотримання і захист прав, свобод, інтересів від порушень з боку суб'єкта владних повноважень, коли ці порушення ще не припинені. Відповідно до частини 1 статті 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Судом першої інстанції встановлено, що Указом Президента України «Про оптимізацію системи централі органів виконавчої влади» від 09 грудня 2010 року № 1085/2010 визначено утворити: Міністерство надзвичайних ситуацій України, Держану службу гірничого нагляду та промислової безпеки України, Державне агентство України, управління зоною відчуження, Державну інспекцію техногенної безпеки України реорганізувавши Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи.

Отже, встановивши, що звільнення проведено незаконно, суд мав вирішити питання про поновлення працівника на роботі де збереглося його робоче місце.

Проте, суд першої інстанції не досліджував штатні розписи Міністерства надзвичайних ситуацій України та Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, Положення про Департамент будівництва, реалізації будівельних Чорнобильських програм та забезпечення житлом у зв'язку із здійснення організаційно-штатних заходів у порівнянні з Положенням про Департамент ресурсного забезпечення та підготовки до чемпіонату Європи з футболу 2012 року, не встановив чи тотожні функції, повноваження у цих структурних підрозділах, а тому дійшов передчасного висновку про поновлення позивача на посаді директора Департаменту ресурсного забезпечення та підготовки до чемпіонату Європи з футболу 2012 року Міністерства надзвичайних ситуацій України.

Відповідно до частини першої статті 220 КАС України, суд касаційної інстанції не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні.

Підставою для скасування судового рішення суду апеляційної інстанції і направлення справи на новий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи (частина друга статті 227 КАС України).

Враховуючи наведене, постанова апеляційного суду підлягає скасуванню з направленням справи до суду апеляційної інстанції на новий апеляційний розгляд.

Керуючись статтями 160, 167, 220, 221, 223, 227, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 11 квітня 2012 року скасувати, а справу направити на новий апеляційний розгляд до суду апеляційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя С.В. Головчук Судді Я.Л. Іваненко Д.В. Ліпський