Ухвала суду № 40727798, 21.08.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

21 серпня 2014 року м. Київ В/800/3888/14

Суддя Вищого адміністративного суду України Швець В.В., перевіривши заяву ОСОБА_1 про перегляд Верховним Судом України ухвали судді Вищого адміністративного суду України від 7 травня 2014 року у справі за його позовом до Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди,

встановив:

До Вищого адміністративного суду України надійшла зазначена заява, яка не відповідає вимогам статті 239, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) з огляду на таке.

Згідно з пунктом 3 частини другої статті 239 КАС України у заяві про перегляд судових рішень в адміністративних справах зазначаються: конкретні різні за змістом судові рішення, в яких має місце неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 2391 КАС України до заяви про перегляд судових рішень додаються копії різних за змістом судових рішень, в яких має місце неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

Заявник, в своїй заяві посилається на постанову Верховного Суду України від 13 жовтня 2009 року, однак, вона не є тим рішенням у розумінні статті 239 КАС України, що підтверджує неоднакове правозастосування, з огляду на таке.

Як роз'яснив Пленум Вищого адміністративного суду України у пункті 5 своєї постанови від 13 грудня 2010 року № 2 "Про судову практику застосування статей 235-240 Кодексу адміністративного судочинства України" (із наступними змінами), судовими рішеннями, на які робиться посилання для підтвердження підстав, установлених пунктом 1 частини першої статті 237 КАС України можуть бути рішення таких касаційних судів (інстанцій): Вищого адміністративного суду України, Вищого господарського суду України, Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, колегії суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України як касаційної (третьої) інстанції, а також рішення апеляційних судів загальної юрисдикції як судів касаційної інстанції в цивільних справах, яким право на перегляд у касаційному порядку цивільних справ було надано Законом України від 22 лютого 2007 року № 697-V "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій України" щодо забезпечення касаційного розгляду цивільних справ". Зазначений перелік таких судових рішень є вичерпним.

До цих рішень не належать рішення Верховного Суду України, ухвалені після 30 липня 2010 року, та судові рішення, ухвалені до 30 липня 2010 року судовими палатами в адміністративних справах Верхового Суду України.

Оскільки заява ОСОБА_1 вимогам статті 239, 2391 КАС України не відповідає, приходжу до висновку про необхідність надати заявнику строк для усунення недоліків.

Зокрема, заявнику слід привести свою заяву у відповідність до вимог статей 239, 2391 КАС України; надати копії судових рішень, в яких має місце неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

Керуючись статтями 108, 239, 2391, 2392 КАС України, -

ухвалив:

Надати ОСОБА_1 до 25 вересня 2014 року строк для усунення недоліків заява про перегляд ухвали судді Вищого адміністративного суду України від 7 травня 2014 року у справі за його позовом до Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди.

У разі невиконання зазначених вимог, заява буде визнана неподаною та повернута особі, яка її подала.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Вищого адміністративного

суду України Швець В.В.