ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
18 вересня 2014 року м. Київ К/800/36091/14
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: головуючого судді Юрченко В.П., суддів: Блажівської Н.Є., Цвіркуна Ю.І., розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Західної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області
на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2014 року
та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 11 червня 2014 року
у справі № 820/5633/14
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково - виробниче об'єднання «Ю Бі Сі Промо»
до Західної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області, Головного управління державної казначейської служби України у Харківській області
про визнання протиправною бездіяльності та стягнення суми,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково - виробниче об'єднання «Ю Бі Сі Промо» звернулось до суду з адміністративним позовом до Західної об'єднаної державної податкової інспекції головного управління Міндоходів у Харківській області державної казначейської служби України у Харківській області про визнання протиправною бездіяльності та стягнення суми бюджетного відшкодування.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 11 червня 2014 року позов задоволено, визнано протиправною бездіяльність Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області щодо невиконання визначеної законом процедури відшкодування суми податку на додану вартість за квітень 2011 року в розмірі 118946 грн. Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково - виробниче об'єднання «Ю Бі Сі Промо» суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість по декларації за квітень 2011 року в розмірі 118946 грн., пеню за період з 22 травня 2012 року по 26 березня 2014 року за прострочення сплати бюджетної заборгованості в сумі 18645,80 грн., судовий збір у розмірі 349 грн.
В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій, та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши за матеріалами справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд зазначає наступне.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що податковим органом проведено перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково - виробниче об'єднання «Ю Бі Сі Промо», за результатами якої 18 липня 2011 року складено акт № 1618/07-12/33119392.
На підставі акта перевірки податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення № 0000450700 від 23.08.2011 року, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Науково - виробниче об'єднання «Ю Бі Сі Промо» зменшено суму бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок з податку на додану вартість за квітень 2011 року у розмірі 118946 грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1,00 грн.
Вказане податкове повідомлення-рішення позивачем оскаржено в судовому порядку, яке постановою Харківського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2011 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2012 року, скасовано.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 19 грудня 2013 року постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2011 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2012 року залишено без змін.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково - виробниче об'єднання «Ю Бі Сі Промо» звернулось до податкового органу з листами про надання висновків до органу державної казначейської служби на здійснення бюджетного відшкодування, у зв'язку з набранням рішенням суду законної сили.
Податковим органом на адресу позивача надіслано відповідь про відмову у наданні вказаних висновків, оскільки судовими рішеннями скасовано податкове повідомлення-рішення, а не зазначено про стягнення бюджетної заборгованості.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що заявлена та підтверджена сума бюджетного відшкодування з податку на додану вартість становить 118946 грн.
Задовольняючи позов, суди виходили з того, що бездіяльність відповідача є протиправною, оскільки ним не виконані визначені законом процедури відшкодування позивачу суми податку на додану вартість за квітень 2011 року в розмірі 118946 грн. Разом з тим, позивач також має право на стягнення пені у зв'язку з наявністю бюджетної заборгованості за період прострочення з 22 травня 2012 року по 26 березня 2014 року.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій з огляду на таке.
Згідно п.п.14.1.18 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України бюджетне відшкодування - це відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.
Пунктом 200.1. статті 200 Податкового кодексу України визначено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Відповідно до п. п. 200.7, 200.8. ст. 200 Податкового кодексу України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. До податкової декларації платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій.
Згідно із абз. 2 п. 200.15 ст. 200 Податкового кодексу України після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження орган державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.
Пунктом 200.13 статті 200 Податкового кодексу України встановлено, що на підставі отриманого висновку відповідного органу державної податкової служби орган Державного казначейства України видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку органу державної податкової служби.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем не подано до органу державної казначейської служби висновку щодо відшкодування позивачу суми податку на додану вартість в розмірі 118946 грн., а правомірність заявленої платником податків до відшкодування суми податку на додану вартість підтверджена судовими рішеннями, які набрали законної сили, то позивач має право на повернення суми бюджетного відшкодування у зазначеному розмірі.
Відповідно до п. 200.23 ст. 200 Податкового кодексу України суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.
Як було вірно встановлено судами, податковий орган, в порушення вимог чинного законодавства України, в межах встановлених строків, не подав органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, а тому обґрунтованими є позовні вимоги щодо стягнення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість та пені за прострочення сплати бюджетної заборгованості.
Таким чином, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судами попередніх інстанцій належним чином з'ясовано обставини справи та надано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які б могли привести до зміни чи скасування рішень суду першої та апеляційної інстанцій не встановлено.
Якщо відсутні підстави для скасування судового рішення, суд касаційної інстанції відповідно до положень статті 2001 Кодексу адміністративного судочинства України відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін.
Керуючись ст. ст. 2201, 223, 224, 230, Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У Х В А Л И В:
Касаційну скаргу Західної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області відхилити.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2014 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 11 червня 2014 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.
Судді: В.П.Юрченко
Н.Є. Блажівська
Ю.І. Цвіркун
Судове рішення № 40727776, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України) було прийнято 18.09.2014. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 820/5633/14. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: