Рішення № 40723891, 30.09.2014, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" вересня 2014 р. Справа № 911/3375/14

Господарський суд Київської області у складі судді Саванчук С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Техноекспорт",

07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Київська, буд. 290

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рокитнянський гранкар'єр",

09631, Київська обл., Рокитнянський р-н, с. Острів, вул. Садова, 2/1

про стягнення 88 241,61 грн.

за участю представників:

позивача - Марченко Л.Є. (довіреність від 08.09.2014 № 375);

відповідача - не з'явився, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином.

Обставини справи:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Техноекспорт" (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рокитнянський гранкар'єр" (далі - відповідач) про стягнення 88 241,61 грн., з яких: 81 770,11 грн. основного боргу, 927,48 грн. 3 % річних та 5 544,02 грн. інфляційних втрат.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем зобов'язання з оплати вартості товару, що поставлений позивачем.

Ухвалою господарського суду Київської області від 08.08.2014 порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 26.08.2014.

Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 17281/14 від 22.08.2014) надійшло клопотання відповідача про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю забезпечити участі представника у судовому засіданні.

Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 17416/14 від 26.08.2014) позивачем подано документи на виконання вимог ухвали суду від 08.08.2014.

У судове засідання 26.08.2014 представник відповідача не з'явився, розгляд справи відкладено на 09.11.2014.

Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 18533/14 від 08.09.2014) позивачем подано до матеріалів справи додаткові докази.

Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 18759/14 від 09.09.2014) надійшло клопотання відповідача про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю забезпечити участі представника у судовому засіданні.

Ухвалою господарського суду Київської області від 09.09.2014 розгляд справи відкладено на 30.09.2014.

У судовому засіданні 30.09.2014 представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, що викладені у позові. Відповідач письмовий відзив на позовну заяву не подав, явку представника у судове засідання не забезпечив, хоча про час, дату і місце судового засідання повідомлений належним чином.

Нез'явлення у судове засідання представника відповідача не перешкоджає розгляду справи.

На підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 30.09.2014 оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення присутнього в судовому засіданні представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд -

встановив:

Позивачем відповідачеві поставлено товар, а відповідачем вказаний товар отримано, що підтверджується наявними у матеріалах справи видатковими накладними від 02.03.2012 № РН-0000014 на суму 20 000,00 грн. та від 13.01.2014 № РН-0000001 на суму 76 770,11 грн., що підписані уповноваженими представниками обох сторін.

Крім того, у видаткових накладних зазначено, що товар за ними передається на підставі довіреностей, на підтвердження чого позивачем надано в матеріали справи копії відповідних довіреностей: від 01.03.2012 № 2 та від 13.01.2014 № 1.

Позивачем виставлено відповідачу рахунки на оплату товару: від 01.03.2012 № СФ-0000037 на суму 20 000,00 грн. та від 27.12.2013 № СФ-0000313 на суму 76 770,11 грн., реквізити яких зазначені у вищезазначених видаткових накладних.

Як зазначається позивачем та підтверджується матеріалами справи, відповідач частково оплатив отриманий товар за видатковою накладною від 02.03.2012 № РН-0000014 на суму 15 000,00 грн., на підтвердження чого позивачем надано довідку від 03.09.2014 № 448 з банківської установи, в якій відкрито поточний банківський рахунок позивача, що засвідчена підписом уповноваженої особи банківської установи та скріплена відбитком її печатки (оригінал в матеріалах справи).

Часткова оплата товару, що отриманий за вказаною накладною також оцінюється судом як підтвердження відповідачем факту отримання товару за вищезазначеною видатковою накладною.

Заборгованість за видатковою накладною від 13.01.2014 № РН-0000001 відповідачем не оплачена повністю.

Відповідно до тверджень позивача, які не заперечені відповідачем, до передачі спірного товару за вищевказаними видатковими накладними, договір у формі єдиного письмового документу між сторонами не укладався.

Згідно з частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до частини 1 статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до частини 1 статті 639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Згідно зі статтею 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Зважаючи на те, що у погоджених сторонами видаткових накладних визначено найменування, кількість, ціну товару, суд дійшов висновку про погодження сторонами істотних умов договору купівлі-продажу у спірних правовідносинах та укладення між сторонами договорів купівлі-продажу в простій письмовій формі.

На підтвердження позовних вимог, позивачем надано в матеріали справи копії податкових накладних на поставку товару, що складені на господарські операції з поставки товару за спірними видатковими накладними.

Податкові накладні, що надані позивачем, складено у період дії Податкового кодексу України, відповідно до пунктів 201.1, 201.4., 201.6., 201.7. статті 201 якого платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, яка складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця. Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Зважаючи не викладене, судом оцінюються податкові накладні, що складені позивачем, як доказ того, що позивачем відображені господарські операції за спірними видатковими накладними у своїх податкових зобов'язаннях.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем направлено на адресу відповідача лист-вимогу від 01.04.2014 з вимогою сплатити заборгованість у сумі 81 770,11 грн.

За твердженнями позивача, відповіді чи заперечення відповідача на адресу позивача не надходили, докази протилежного в матеріалах справи відсутні.

Отже, у відповідача наявна заборгованість перед позивачем у розмірі 81 770,11 грн. - різниця між вартістю поставленого товару та сумою часткових оплат.

Відповідно до частини 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору на підставі доказів у справі. Зокрема, відповідно до частини 2 статті 32 Господарського процесуального кодексу України - на підставі письмових доказів та пояснень представників сторін.

Згідно із частиною 1 статті 36 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до статей 32, 36 Господарського процесуального кодексу України господарським судом взято до уваги у якості письмових доказів: зазначені вище видаткові накладні та довіреності - у якості письмових доказів передачі товару позивачем та прийняття товару уповноваженою особою відповідача, банківську довідку - у якості письмового доказу для встановлення відсутності перерахувань у повному обсязі відповідачем позивачу коштів за спірними видатковими накладними і, відповідно, наявності заборгованості.

Відповідно до статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо інше не передбачено договором або законом.

Згідно з частиною 2 статті 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

За результатами розгляду матеріалів справи, з'ясування всіх обставин справи в їх сукупності та з урахуванням вимог чинного законодавства, суд дійшов наступних висновків про застосування норм цивільного законодавства до даних правовідносин у частині співвідношення з частиною 2 статті 530 статті 692 Цивільного кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Отже, якщо інше не встановлено укладеним сторонами договором або актом цивільного законодавства, перебіг строку виконання грошового зобов'язання, яке виникло на підставі договору купівлі-продажу, починається з моменту прийняття товару або прийняття товаророзпорядчих документів на нього і положення частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України в якій ідеться про строк (термін) виконання боржником обов'язку, що не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, до відповідних правовідносин не застосовується.

Як встановлено судом, факт передачі позивачем товару відповідачу підтверджується видатковими накладними, що містять підписи уповноважених осіб.

Зважаючи на вказане, судом враховано, що спірні видаткові накладні, які є первинними обліковими документами у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та відповідають вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, фіксують факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин сторін та є підставами виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. Оскільки інший строк оплати товару сторонами у видаткових накладних не встановлений, строк виконання відповідних грошових зобов'язань має визначатися за правилами, встановленими частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України, тобто, відповідач мав розрахуватись з позивачем у повному обсязі після отримання товару.

Аналогічну правову позицію викладено у пункті 1 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.2012 №01-06/928/2012 "Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права".

Відповідачем відзив на позовну заяву не подано, обставини справи не заперечено.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до вимог чинного законодавства, одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, зобов'язання повинні виконуватись належним чином в установлений строк. Оскільки відповідач, в порушення

статей 525, 526, 615 Цивільного кодексу України, взяті на себе зобов'язання з оплати товару своєчасно не виконав, враховуючи, що матеріалами справи підтверджується сума боргу, позовна вимога в розмірі 81 770,11 грн. підлягає задоволенню у повному обсязі.

Крім того, у зв'язку з простроченням відповідачем виконання грошового зобов'язання, позивач на підставі статті 625 Цивільного кодексу України заявляє до стягнення 3% річних у розмірі 927,48 грн. та інфляційні втрати у розмірі 5 544,02 грн.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З метою всебічного, повного і об'єктивного розгляду обставин справи, суд здійснив перерахунок розмірів 3 % річних та інфляційних втрат і з'ясував, що надані позивачем розрахунки є арифметично вірними і відповідають обставинам справи, а тому, позовні вимоги про стягнення 927,48 грн. 3 % річних та 5 544,02 грн. інфляційних втрат підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відшкодування судового збору, сплаченого позивачем урозмірі 1 827,00 грн., відповідно до частини 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача.

Керуючись статтями 4, 22, 32, 33, 36, 43, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рокитнянський гранкар'єр" (09631, Київська обл., Рокитнянський р-н, с. Острів, вул. Садова, 2/1, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 37066418) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Техноекспорт" (07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Київська, буд. 290, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 24890524) 81 770 (вісімдесят одна тисяча сімсот сімдесят) грн. 11 коп. основної заборгованості, 927 (дев'ятсот двадцять сім) грн. 48 коп. 3 % річних, 5 544 (п'ять тисяч п'ятсот сорок чотири) грн. 02 коп. інфляційних втрат та 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Повне рішення складено 02.10.2014.

Суддя С.О. Саванчук