Постанова № 40723801, 02.10.2014, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" вересня 2014 р. Справа № 53/22-07

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Могилєвкін Ю.О., суддя Пушай В.І. , суддя Барбашова С.В.

при секретарі Сіренко К.О.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1

1-го відповідача - Сотникова Н.М.

2-го відповідача - не з'явився.

3-го відповідача - не з'явився.

4-го відповідача - Тарасова С.В.

1-ї третьої особи - Фірсова Н.В.

2-ї третьої особи - Кінзбурська В.О.

3-ї третьої особи - не з'явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ДП "Навчально-дослідне господарство "Прогрес" Харківської державної зооветеринарної академії (вх. № 2530 Х/3-9) та апеляційну скаргу Харківської державної зооветеринарної академії (вх. № 2531 Х/3-9) на рішення господарського суду Харківської області від 14.08.2014 р. у справі № 53/22-07

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_7, смт. Мала Данилівка

до 1) ДП "Навчально-дослідне господарство "Прогрес" Харківської державної зооветеринарної академії, смт. Мала Данилівка.

2) Малоданилівська селищна рада, смт. Мала Данилівка;

3) Дергачівська районна державна адміністрація Харківської області,

4) Реєстраційна служба Дергачівського районного управління юстиції Харківської області,

треті особи, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача:

1. Харківська державна зооветеринарна академія, смт. Мала Данилівка,

2. Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю в Харківській області;

3. Комунальне підприємство технічної інвентаризації "Інвенрос", м. Дергачі,

про визнання права власності

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, фізична особа - підприємець ОСОБА_7 звернулась до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просила:

- визнати право власності на самовільно збудоване нежитлове приміщення корівника літ. А-1, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 1884,6 м. кв.;

- зобов'язати КП "Дергачівське районне бюро технічної інвентаризації" зареєструвати право власності та видати відповідні правовстановлюючі документи на самовільно збудоване нежитлове приміщення корівника літ. А-1, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 1884,6 м. кв.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги ФОП ОСОБА_7 зазначає, що самовільно збудовала придатне до експлуатації нежитлове приміщення корівника, а клопотання ФОП ОСОБА_7 про прийняття розпорядження щодо видачі свідоцтва на право власності новозбудованої будівлі корівника Малоданилівською селищною радою залишено без відповіді та задоволення, вважає, що право власності на цю будівлю має бути визнано за нею у судовому порядку та ін.

Рішенням господарського суду Харківської області від 20.04.2007 р. позов задоволено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 18.09.2013 р. рішення господарського суду Харківської області від 20.04.2007 р. залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 22.01.2014 р. у справі № 53/22-07 касаційна скарга Харківської державної зооветеринарної академії задоволена, постанова Харківського апеляційного господарського суду від 18.09.2013 р. та рішення господарського суду Харківської області від 20.04.2007 р. у справі № 53/22-07 скасовані, справу передано на новий розгляд до господарського суду Харківської області. Зазначеною постановою, зокрема, зауважено, що для правильного вирішення спору у даній справі необхідним є з'ясування обставин щодо:

- власника земельної ділянки на якій СПД ОСОБА_7 здійснено самочинне будівництво;

- завершеності спірного об'єкту будівництвом та відсутності у ньому істотного порушення будівельних норм і правил;

- отримання СПД ОСОБА_7 під здійснене самочинне будівництво у визначеному законодавством України порядку земельної ділянки;

- наявності або відсутності заперечень проти визнання права власності на це будівництво з боку власника земельної ділянки;

- відсутності порушення прав інших осіб у зв'язку із здійсненним СПД ОСОБА_7 самочинним будівництвом.

03.06.2014 р. позивач, звернулася до господарського суду Харківської області з заявою про уточнення позовних вимог та просила:

- визнати дійсним договір купівлі-продажу від 02.03.2006 р. нежитлового приміщення корівника, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 1806,6 м2.

- визнати право власності за Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_7 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1) на нежитлове приміщення корівника літ. А-1, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 1884,6 м2.

- зобов'язати Реєстраційну службу Дергачівського районного управління юстиції Харківської області зареєструвати право власності та видати відповідні правовстановлюючі документи за Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_7 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1) на нежитлове приміщення корівника літ. А-1, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 1884,6 м2.

Рішенням господарського суду Харківської області від 14.08.2014 р. у справі № 53/22-07 позовні вимоги задоволено повністю.

Визнано дійсним договір купівлі-продажу від 02.03.2006 р. нежитлового приміщення корівника, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 1806,6 м2., укладений між Фізичної особою-підприємцем ОСОБА_7 та Державним підприємством "Навчально-дослідне господарство "Прогрес" Харківської державної зооветеринарної академії.

Визнано право власності за Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_7 (АДРЕСА_2, код ЄДРПОУ НОМЕР_1) на нежитлове приміщення корівника літ. А-1, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 1884,6 м2.

Зобов'язано Реєстраційну службу Дергачівського районного управління юстиції Харківської області зареєструвати право власності та видати відповідні правовстановлюючі документи за Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_7 (АДРЕСА_2, код ЄДРПОУ НОМЕР_1) на нежитлове приміщення корівника літ. А-1, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 1884,6 м2.

Рішення мотивоване з посиланням на те, що ДП "Навчально-дослідне господарство "Прогрес" Харківської державної зооветеринарної академії, як власник спірного нерухомого майна (на час укладення договору купівлі-продажу) наділений правом розпорядження належним йому нерухомим майном, відповідно до вимог ст. 316 ЦК України. ФОП ОСОБА_7 є добросовісним набувачем спірного нерухомого майна, позовна вимога про визнання дійсним договору купівлі-продажу, укладеного 02.03.2006 р. між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_7 та ДП "Навчально-дослідне господарство "Прогрес" Харківської державної зооветеринарної академії ґрунтується на договорі, що відповідає вимогам законодавства та ін.

Суд послався також на постанову Пленуму Верховного суду України "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" від 06.11.2009 р. та постанову Пленуму Вищого господарського суду України № 11 від 29.05.2013 р. "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" з питань щодо незастосування ст. 220 ЦК України до правочинів, які підлягають і нотаріальному посвідченню і державній реєстрації тощо.

Крім того, суд першої інстанції зазначив, що нежитлове приміщення реконструйовано з дотриманням будівельних норм, з матеріалів справи не вбачається, що така реконструкція та будівництво порушує права третіх осіб, тому позовна вимога про визнання за ФОП ОСОБА_7 права власності на спірне майно нормативно та документально обґрунтована та підлягає задоволенню. Судом також задоволена позовна вимога про зобов'язання КП "Дергачівське районне бюро технічної інвентаризації" зареєструвати право власності та видати відповідні правовстановлюючі документи на самовільно збудоване нежитлове приміщення корівника літ. А-1, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 1884,6 м. кв., та ін.

ДП "Навчально-дослідне господарство "Прогрес" Харківської державної зооветеринарної академії з рішенням господарського суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 14.08.2014 р. у даній справі та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, з мотивів та підстав, зазначених в апеляційній скарзі. Обґрунтовуючи апеляційну скаргу відповідач посилається на те, що суд порушив вимоги п. З ст. 376 ЦК України, згідно з якою право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під вже збудоване нерухоме майно, та ін.

Зазначена скарга підписана виконуючим обов'язки директора ОСОБА_8, на підставі наказу Міністерства аграрної політики України № 192-к від 11.04.2005 р.

Харківська державна зооветеринарна академія, смт. Мала Данилівка також з рішенням господарського суду першої інстанції не погодилася, звернулася до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 14.08.2014 р. у даній справі та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, з мотивів та підстав, зазначених в апеляційній скарзі. Свою апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що суд першої інстанції всупереч вимогам ст. 111-12 ГПК України не врахував обов'язковість вказівок, що містяться у постанові касаційної інстанції під час нового розгляду справи. У відповідності до вимог чинного законодавства, та ін.

23.09.2014 р. від Комунального підприємства технічної інвентаризації "Інвенрос", м. Дергачі надійшло клопотання про розгляд справи № 53/22-07 без участі представника КПТІ «Інвенрос».

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу Харківської державної зооветеринарної академії просить рішення господарського суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду, з мотивів викладених у відзиві та ін.

Також позивач надав відзив на апеляційну скаргу ДП "Навчально-дослідне господарство "Прогрес" Харківської державної зооветеринарної академії, в якій зазначив про те, що згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Державне підприємство «Навчально-дослідне господарство «Прогрес» Харківської державної зооветеринарної академії з 03.06.2011 р. перебуває в стані припинення, що підтверджується витягом з ЄДРПОУ від 24.09.2014 р., головою комісії з припинення або ліквідатором Державного підприємства «Навчально-дослідне господарство «Прогрес» Харківської державної зооветеринарної академії з 03.06.2011 р. призначено - Лобченко В.Ф., тобто в. о. директора підприємства ОСОБА_8 не мала прав та повноважень на підписання апеляційної скарги.

Інші представники сторін у призначене судове засідання не з'явилися.

Враховуючи факт належного повідомлення інших сторін про час та місце розгляду апеляційної скарги, та те, що норми ст. 38 ГПК України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, судова колегія вважає, що судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та вважає за можливе розглядати справу за наявними у справі документами.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Судова колегія, повторно розглянувши справу, перевіривши законність та обґрунтованість рішення встановила наступне:

Як вбачається з позовної заяви (з урахуванням змін та уточнень) позивач просив:

- визнати дійсним договір купівлі-продажу від 02.03.2006 р. нежитлового приміщення корівника, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 1806,6 м2.

- визнати право власності за Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_7 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1) на нежитлове приміщення корівника літ. А-1, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 1884,6 м2.

- зобов'язати Реєстраційну службу Дергачівського районного управління юстиції Харківської області зареєструвати право власності та видати відповідні правовстановлюючі документи за Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_7 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1) на нежитлове приміщення корівника літ. А-1, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 1884,6 м2.

З матеріалів справи також вбачається, що господарський суд приймаючи оскаржуване рішення крім іншого виходив з того, що ДП "Навчально-дослідне господарство "Прогрес" Харківської державної зооветеринарної академії, як власник спірного нерухомого майна (на час укладення договору купівлі-продажу) наділений правом розпорядження належним йому нерухомим майном, відповідно до вимог ст. 316 ЦК України. ФОП ОСОБА_7 є добросовісним набувачем спірного нерухомого майна, позовна вимога про визнання дійсним договору купівлі-продажу, укладеного 02.03.2006 р. між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_7 та ДП "Навчально-дослідне господарство "Прогрес" Харківської державної зооветеринарної академії є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Суд послався також на постанову Пленуму Верховного суду України "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" від 06.11.2009 р. та постанову Пленуму Вищого господарського суду України № 11 від 29.05.2013 р. "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" з питань щодо незастосування ст. 220 ЦК України до правочинів, які підлягають і нотаріальному посвідченню і державній реєстрації тощо.

Крім того, суд першої інстанції зазначив, що нежитлове приміщення реконструйовано з дотриманням будівельних норм, з матеріалів справи не вбачається, що така реконструкція та будівництво порушує права третіх осіб, тому позовна вимога про визнання за ФОП ОСОБА_7 права власності на спірне майно нормативно та документально обґрунтована та підлягає задоволенню. Судом також задоволена позовна вимога про зобов'язання КП "Дергачівське районне бюро технічної інвентаризації" зареєструвати право власності та видати відповідні правовстановлюючі документи на самовільно збудоване нежитлове приміщення корівника літ. А-1, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 1884,6 м. кв., та ін.

Проте, викладені вище висновки господарського суду, на думку колегії суддів, не відповідають фактичним обставинам спору та матеріалам справи, їм не надана правильна та належна правова оцінка, в зв'язку з чим, є підстави для задоволення апеляційної скарги і скасування прийнятого по справі рішення.

Відповідно до вимог ст. ст. 32, 34 ГПК України, доказами у справі є будь -які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно зі статтею 43 цього ж кодексу, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Предметом позову у даній справі є позовні вимоги ФОП ОСОБА_7 про визнання договору купівлі-продажу від 02.03.2006 р. дійсним, визнання права власності на нежитлове приміщення, спонукання щодо реєстрації тощо.

Відповідно до ч. 1 ст. 111-12 ГПК України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Відповідно до постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 р., рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають істотне значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Тобто, при новому розгляді справи та прийнятті рішення необхідно враховувати вказівки суду касаційної інстанції, а також розглядати справу у повному обсязі, з дотриманням наведених вимог, що ставляться до судових рішень, дослідженням усіх наданих сторонами доказів та доводів, тощо.

Проте, місцевий господарський суд при розгляді даної справи не врахував вказівок суду касаційної інстанції та при прийнятті рішення, не в повній мірі дотримав вищезазначеного.

Як свідчать матеріали справи, нежитлове приміщення корівника, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, літ. А-1, загальною площею 1884,6 м. кв. введено в експлуатацію у 1885 р. та в подальшому у 01.05.1993 р. безкоштовно передано з навчгоспу «Шевченківського» на баланс ДП "Навчально-дослідне господарство "Прогрес" ХДЗА. А отже зазначені обставини виключають самочинність будівництва та спростовують первісні доводи позивача про те, що будівництво здійснено саме позивачем.

19.08.1998 р. рішенням Дергачівської районної Ради надані землі колишнього учгоспу «Прогрес» загальною площею 2062,2 га. у постійне користування Харківському зооветеринарному інституту (т. 1 а. с. 68), що підтверджується Державним актом на право постійного користування землею серії ХР-10-00-003076.

Наявний у матеріалах справи лист відділу Держземагенства у Дергачівському районі Харківської області № 1645/13 (т. 1 а. с. 93) свідчить про те, що станом на 10.07.2013 р. земельна ділянка розпорядженням Дергачівської районної державної адміністрації № 339 від 16.03.2010 р. передана до земель запасу у зв'язку з тим, що Державний акт на право постійного користування від 10.09.1998 р. серії ХР-10-00-003076 на підставі якого ділянка належала Харківському зооветеринарному інституту розпорядженням Дергачівської районної державної адміністрації № 336 від 16.09.2004 р. (т. 1 а. с. 95) скасований у зв'язку зі створенням Харківської державної зооветеринарної академії з метою переоформлення права користування земельною ділянкою на правонаступника.

Власником зазначеного нежитлового приміщення є держава в особі Фонду державного майна України та його регіональні відділення.

07.10.2005 р. ДП "Навчально-дослідне господарство "Прогрес" звернулось до Міністерства аграрної політики України стосовно отримання дозволу на передачу в оренду господарських приміщень: чотирьохрядного корівника площею 1806 кв. м; телятника площею 1296 кв. м. та літнього табору загальною площею 2400 кв. м,, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1, Благодійному фонду іпотерапевтичного центру „Кентавр" для утримання коней з метою здійснення реабілітації хворих дорослих та дітей і сприяння розвитку кінного спорту в Харківській області.

Міністерство аграрної політики України листом № 37-79-13/16661 від 28.10.2005 р. надало ДП "Навчально-дослідне господарство "Прогрес" свою згоду на передачу в оренду цих приміщень, зазначивши про те, що дані площі не можуть бути приватизовані орендарем та передані в суборенду (т. 1 а. с. 25).

Матеріали справи містять договір оренди № 3 від 27.07.2006 р. укладений між Благодійним Фондом іпотерапевтичний центр «Кентавр» та ДП НДГ «Прогрес» ХДЗА укладання якого погоджено у встановленому порядку Міністерством аграрної політики України ( т. 1 а. с. 23-24).

Як вбачається з оскаржуваного рішення суду, наявність права власності ДП НДГ «Прогрес» ХДЗА на спірне майно начебто підтверджується матеріалами справи та не спростовується.

Проте, дане твердження суду є безпідставним, оскільки доказів права власності на спірне майно ДП НДГ «Прогрес» ХДЗА сторони не надали, а навпаки наполягали на тому, що земельна ділянка та спірне майно є державною власністю, що знаходиться у них в оперативно-господарському віданні, (тимчасовому користуванні).

Згідно зі ст. 657 Цивільного кодексу України договір купівлі-продажу нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

За правилом п. 3 ст. 640 Цивільного кодексу України договір, який підлягає нотаріальному посвідченню і державній реєстрації, є укладеним з моменту його державної реєстрації.

Відповідно до ч. 2 ст. 220 ЦК України якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Із змісту зазначеної норми закону вбачається, що при вирішенні спору про визнання договору, який потребує нотаріального посвідчення, дійсним, суд повинен дослідити, крім обставин щодо виконання сторонами умов договору, також наявність доказів щодо ухилення сторони від нотаріального посвідчення договору (з яких підстав та обставин) та відсутність передбачених законом обмежень для його укладення.

Водночас, як вбачається з матеріалів справи суд першої інстанції не досліджував питання чи дійсно сторона ухилилася від його посвідчення, а також чи немає інших підстав нікчемності договору купівлі-продажу нерухомого майна, такі документи в матеріалах справи відсутні.

Більше того із зазначеним не погоджується ДП "Навчально-дослідне господарство "Прогрес" ХДЗА та Харківська державна зооветеринарна академія, та спростовують це, посилаючись на укладання договору оренди № 3 від 27.07.2006 р. лише з Благодійним фондом іпотерапевтичного центру „Кентавр" для утримання коней з метою здійснення реабілітації хворих дорослих та дітей і сприяння розвитку кінного спорту в Харківській області.

До того ж, на укладання договору купівлі-продажу від 02.03.2006 р. у матеріалах справи відсутня згода Міністерства аграрної політики України.

Більше того, як зазначено вище згідно з даними ЄДРПОУ Державне підприємство «Навчально-дослідне господарство «Прогрес» Харківської державної зооветеринарної академії з 03.06.2011 р. перебуває в стані припинення і знаходиться у стадії ліквідації, і йому на час укладання договору не надано прав розпорядження майном, яке знаходиться у його господарському віданні, що крім того підпорядковане ХДЗА.

Разом з тим, суд першої інстанції у своєму рішенні вірно посилається на:

- постанову Пленуму Верховного суду України "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" від 06.11.2009 р., з підстав недодержання вимог закону про нотаріальне посвідчення правочину нікчемними є тільки правочини, які відповідно до чинного законодавства підлягають обов'язковому нотаріальному посвідченню. Вирішуючи спір про визнання правочину, який підлягає нотаріальному посвідченню, дійсним, судам необхідно враховувати, що норма частини другої статті 220 Цивільного кодексу України не застосовується щодо правочинів, які підлягають і нотаріальному посвідченню, і державній реєстрації, оскільки момент вчинення таких правочинів відповідно до статей 210 та 640 Цивільного кодексу України пов'язується з державною реєстрацією, тому вони не є укладеними і не створюють прав та обов'язків для сторін. При розгляді таких справ суди повинні з'ясувати, чи підлягає правочин обов'язковому нотаріальному посвідченню, чому він не був нотаріально посвідчений, чи дійсно сторона ухилилася від його посвідчення та чи втрачена така можливість, а також чи немає інших підстав нікчемності правочину. У зв'язку з недодержанням вимог закону про нотаріальне посвідчення правочину договір може бути визнано дійсним лише з підстав, встановлених статтями 218 та 220 Цивільного кодексу України. Інші вимоги щодо визнання договорів дійсними, в тому числі заявлені в зустрічному позові у справах про визнання договорів недійсними, не відповідають можливим способам захисту цивільних прав та інтересів. Такі позови не підлягають задоволенню.

- постанову Пленуму Вищого господарського суду України № 11 від 29.05.2013 р. "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" передбачено, що законом не виключається можливість вирішення судом спорів, пов'язаних з визнанням нікчемних правочинів дійсними, у випадках, встановлених законом (частина друга статті 218, частина друга статті 220 ЦК України).

Проте, навіть посилаючись на певну вказівку суду касаційної інстанції вбачаючи з останньої невідповідність спірного способу захисту чинним нормам права, що обумовлює протиправність задоволення відповідного позову, суд першої інстанції, дійшов висновку, що ФОП ОСОБА_7 є добросовісним набувачем спірного нерухомого майна та позовні вимоги про визнання дійсним договору купівлі-продажу укладеного 02.03.2006 р. між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_7 та ДП "Навчально-дослідне господарство "Прогрес" ХДЗА визнав обґрунтованими та підлягаючими задоволенню, вважаючи, що сторони договору купівлі-продажу спірного об'єкту нерухомості в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору та відбулося його повне виконання, спрямоване на відчуження - набуття нерухомого майна і таким чином задовольнив позов у цієї частині.

При цьому, суд не звернув також увагу на договір оренди вищезазначеного нерухомого майна, укладений 27.07.2006 р. між БФІЦ «Кентавр» та ДП "Навчально-дослідне господарство "Прогрес" ХДЗА та згоду Міністерства аграрної політики на укладення цього договору ( т. 1 а. с. 23-25), що свідчить про те, що Міністерство аграрної політики України даючи згоду на передачу свого майна в оренду не знало про укладання спірного договору та, як наслідок відчуження майна, оскільки для продажу даного приміщення також необхідне відповідне погодження.

Як свідчить доданий позивачем до уточнень (змін) позову договір купівлі-продажу від 02.03.2006 р. (копія) укладений між ФОП ОСОБА_7 (покупець) та ДП НДГ «Прогрес» ХДЗА (продавець). Згідно з його умовами продавець, передає у власність покупця, а покупець приймає у власність, на умовах купівлі-продажу нежитлову будівлю, а саме: корівник (4-рядний на 200 гол.), який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. До складу нерухомого майна, частка якого відчужується, належить: нежитлова будівля, а саме корівник (4-рядний на 200 гол.), загальною площею 1806,6 кв. м., технічний стан становить 10,00 %. Відчужуване нерухоме майно знаходиться на балансі у продавця. Вартість нерухомого майна, яке відчужується, становить 18000,00 грн.

Проте, як вбачається із зазначеного договору, в ньому не уточнюється та не ідентифікується об'єкт купівлі - продажу, його фактичне місцезнаходження (вилиця, номер, інші позначення), не визначено купівельну ціну, порядок, розрахунків, права продавця на об'єкт нерухомості та ін. у зв'язку з чим договір не надає можливості точно встановити наявність відповідного спірного факту.

Матеріали справи також не містять доказів ухилення ДП "Навчально-дослідне господарство "Прогрес" ХДЗА від нотаріального посвідчення договору, звернення сторін, позивача до нотаріальних та реєстраційних органів, та до ДП "Навчально-дослідне господарство "Прогрес" ХДЗА з відповідними клопотаннями, листами, тощо. До матеріалів справи також не додано оригіналу спірного договору.

Відтак визнання спірного договору дійсним неможливо оскільки, по перше в ньому не йдеться про точну адресу об'єкта та відсутні докази правомочностей продавця, по друге оскільки такий договір підлягає не тільки нотаріальному посвідченню, але й державній реєстрації, то це перешкоджає застосуванню обраного позивачем способу захисту цивільних прав та інтересів, у зв'язку з чим відповідна позовна вимога не підлягає задоволенню.

Більше того позивачем не доведено та у матеріалах справи відсутні докази того, що ДП "Навчально-дослідне господарство "Прогрес" Харківської державної зооветеринарної академії на час укладання договору купівлі-продажу був власником спірного нерухомого майна та, відповідно до положень статті 316 ЦК України, був наділений правом розпорядження належним йому нерухомим майном, що ДП "Навчально-дослідне господарство "Прогрес" ХДЗА ухиляється від нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу.

Таким чином висновки суду про те, що за позивачем може бути визнано право власності на самочинне будівництво є хибним, оскільки об'єкт введений в експлуатацію у 1885 р. та з 1993 р. знаходиться на балансі державного підприємства, яку до цього часу самовільно використовує ФОП ОСОБА_7. Крім того, матеріали справи не містять інформації про наявність у позивача дозвільних документів на право виконання будівельних робіт з будівництва (ремонту) об'єкта та вводу його в експлуатацію у встановленому законодавством порядку, тощо.

Частиною 1 статті 182 ЦК України встановлено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом (частина 4 цієї статті).

Відносини, пов'язані з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно всіх форм власності, їх обмежень та правочинів щодо нерухомості, регулює Закон «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень».

Згідно зі ст. 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень", підставою для державної реєстрації прав, що посвідчують виникнення, перехід, припинення речових прав на нерухоме майно, є рішення суду про право власності на нерухоме майно, що набрало законної сили.

Більше того, питання щодо реєстрації вирішується реєстраційним органом самостійно.

Всі вищенаведене обставини справи свідчать про відсутність підстав для задоволення позовної вимоги щодо державної реєстрації зазначеного нерухомого майна, оскільки договір купівлі-продажу від 02.03.2006 р. не може бути визнаний дійсним, а право власності на спірне майно не може бути визнано за позивачем, у зв'язку з чим позов не підлягає задоволенню.

Стосовно розгляду апеляційної скарги ДП "Навчально-дослідне господарство "Прогрес" Харківської державної зооветеринарної академії, колегія суддів зазначає про те, що у судовому засіданні 24.09.2014 р. встановлено, що в. о. директора підприємства ОСОБА_8 не мала прав та повноважень на підписання апеляційної скарги, оскільки підприємство знаходиться у стадії ліквідації, що підтверджується витягом з ЄДРПОУ.

Відповідно до ч. 2 ст. 99 ГПК України визначено, апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позовну заяву підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що у зв'язку з відсутністю належних повноважень у в. о. директора ОСОБА_8 на підписання апеляційної скарги від імені ДП "Навчально-дослідне господарство "Прогрес" Харківської державної зооветеринарної академії під час оголошення ліквідації та надання повноважень директора ліквідатору апеляційна скарга підлягає залишенню без розгляду на підставі п. 1 ч. 1 ст. 81 ГПК України.

З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції вважає висновки суду першої інстанції про задоволення позову, позбавленими фактичного та правового обґрунтування, а так само такими, що не відповідають, як матеріалам справи, так і нормам чинного законодавства, у зв'язку з ненаданням всупереч вимогам ст. 33 ГПК України доказів на підтвердження обставин, викладених у позові, та невідповідності доказів вимогам ст. 34 ГПК України. Таким чином, висновки суду першої інстанції щодо задоволення позову є неправомірними.

На підставі ст. 49 ГПК України з позивача на користь Харківської державної зооветеринарної академії підлягають стягненню 913,50 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Таким чином, висновки, викладені в рішенні господарського суду не відповідають вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи, а мотиви заявника скарги Харківської державної зооветеринарної академії, з яких вони оспорюються можуть бути підставою для його скасування.

Керуючись ст. ст. 101, 102, п. 2 ст. 103, ст. ст. 104-105 ГПК України, судова колегія -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Харківської державної зооветеринарної академії задовольнити.

Рішення господарського суду Харківської області від 14.08.2014 р. по справі № 53/22-07 скасувати та прийняти нове, яким в позові відмовити

Стягнути з позивача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_7 (АДРЕСА_2, код ЄДРПОУ НОМЕР_1) на користь Харківської державної зооветеринарної академії (Харківська область, Дергачівський район, с. Мала Данилівка, вул. Академічна, 1, код ЄДРПОУ 00493758) 913,50 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Наказ доручити видати господарському суду Харківської області.

Апеляційну скаргу ДП "Навчально-дослідне господарство "Прогрес" Харківської державної зооветеринарної академії залишити без розгляду.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до касаційної інстанції Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови підписано 29.09.2014 р.

Головуючий суддя Могилєвкін Ю.О.

Суддя Пушай В.І.

Суддя Барбашова С.В.