Ухвала суду № 40722235, 23.09.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2014 р.Справа № 816/2423/14Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бершова Г.Є.

Суддів: Катунова В.В. , Ральченка І.М.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Харкова на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 22.07.2014р. по справі № 816/2423/14

за позовом Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Харкова

до ОСОБА_1

про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИЛА:

Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Харкова (далі - позивач) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі- відповідач) про стягнення з відповідача (АДРЕСА_1, ідент. код НОМЕР_1) на користь позивача (вул. 2-ї Пятирічки, 36 , м. Харків, 61089, р/р 256063142091 в ХОУ ВАТ «Державний ощадний банк України «МФО 351823, код 22645252) заборгованості по сплаті надмірно сплаченої пенсії у зв'язку з втратою годувальника в сумі 1786, 15 грн.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 22.07.2014 року у задоволенні позову відмовлено.

Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права просив скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 22.07.2014 року та стягнути на користь позивача заборгованість по сплаті надмірно сплаченої пенсії у зв'язку з втратою годувальника в сумі 1786, 15 грн.

Відповідно до ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження.

У відповідності до ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що 12.04.2002 року до позивача звернулась ОСОБА_2, яка була піклувальником ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_1) та відповідача (ІНФОРМАЦІЯ_2) із заявою про призначення пенсії по втраті годувальника на підставі свідоцтва про смерть ОСОБА_4 та рішення виконавчого комітету від 20.04.1999 про встановлення опіки.

25.01.2005 року до позивача звернулась ОСОБА_5, яка стала новим піклувальником ОСОБА_3 та відповідача та з 01.03.2005року отримувала пенсію по втраті годувальника до досягнення ними 18-ти років.

20.01.2011 року відповідач звернувся до позивача з заявою про виплату пенсії про втраті годувальника до 23 років за умови навчання, зазначав, що не знав про можливість отримання такої пенсії.

Згідно довідки Академії внутрішніх справ України МВС України від 18.10.2010 № 4/227 відповідач навчається в Академії та знаходиться на повному державному забезпеченні.

Розпорядженням Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Харкова від 20.01.2011 № 3895 відповідачу було призначено, перераховано та виплачено пенсію по втраті годувальника з 01.03.2009 року в розмірі 112,32 грн. з подальшим її підвищенням.

Відповідач був повідомлений про переплату пенсії, що виникла з 01.08.2008 року по 28.02.2009 року та 06.05.2011 написав особисту заяву про утримання 2% з пенсії, що призначена з 01.03.2009 року.

Згідно розпорядження від 06.05.2011 № 831729, довідки про розмір призначеної і фактично отриманої пенсії відповідачем та відомостями про відрахування пенсійний орган утримував зазначені кошти 2% з пенсії, що призначена з 01.03.2009 та з червня 2011 року по червень 2012 року.

Відповідно до службової записки від 04.03.2014 року за № 1735-02/32 при відпрацюванні відомостей особових рахунків, знятих з оплати в березні 2014 року, а саме: при перевірці правильності терміну, підстави та причини зняття з виплати особових рахунків було виявлено залишки непогашених коштів до Пенсійного фонду, які були зайво отримані відповідачем внаслідок зловживань з його боку.

Пенсійним органом встановлено, що позивач проходить службу у військовій частині №3052 (м. Полтава, вул. Л.Українки, 24-А).

Листом від 04.04.2014 року за № 2834-13/32 позивач звернувся до командира військової частини № 3052 про відшкодування відповідачем переплати пенсії в розмірі 1 786,15 грн.

Оскільки відповідач не сплатив вищевказану суму переплати пенсії, позивач звернувся до суду з позовом.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з відсутності зловживань з боку відповідача, а також відсутності правових підстав для стягнення коштів переплати пенсії з відповідача.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції на підставі наступного.

Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон) від 09.07.2003 року визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 36 Закону пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по інвалідності, а в разі смерті пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, - незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.

Діти, які навчаються за денною формою навчання у вищих навчальних закладах I - IV рівнів акредитації та професійно-технічних навчальних закладах, - до закінчення такими дітьми навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років, та діти-сироти - до досягнення ними 23 років незалежно від того, навчаються вони чи ні.

Згідно абз. 2 ч. 4 ст. 48 Закону іншим дітям, які перебувають на повному державному утриманні, виплачується 50 відсотків призначеної пенсії у зв'язку з втратою годувальника та перераховується на їхні особисті рахунки у банку. При цьому частина пенсії, що залишилася після виплати суми пенсії у зв'язку з втратою годувальника, перераховується на банківський рахунок установи, де ця дитина перебуває на повному державному утриманні, і спрямовується виключно на поліпшення умов проживання дітей у цих установах.

Відповідно до ч. 1 ст. 50 Закону суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

Колегія суддів зазначає, що обов'язковою умовою стягнення надміру виплачених пенсій є допущення зловживань з боку пенсіонера, зловживанням є умисні протиправні дії пенсіонера, спрямовані на безпідставне отримання пенсій у більшому, ніж визначено законом, розмірі.

Як вбачається з матеріалів справи переплата коштів виникла з 01.08.2008 року по 28.02.2009 року, а саме з моменту вступу відповідача по справі до вищого навчального закладу (Академія внутрішніх військ МВС України) у серпні 2008 році та до досягнення ним 18-річного віку.

Колегія суддів зазначає, що до досягнення відповідачем 18 - річного віку за призначенням пенсії по втраті годувальника зверталися його піклувальника - ОСОБА_2 та ОСОБА_5, які до заяви про призначення пенсії додавали відповідні документи.

Крім того, з 2011 року відповідач особисто звертався до позивача за призначенням пенсії по втраті годувальника до досягнення ним 23 років та надавав довідку з Академії внутрішніх військ МВС України від 18.10.2010 року за №4/227 про навчання в зазначеному закладі та перебування на державному забезпеченні.

Також колегія суддів зазначає, що розпорядженням позивача від 20.01.2011 року за №385 на підставі наданих відповідачем документів було помилково призначено пенсію у більшому розмірі.

Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає, що в діях відповідача відсутні умисні дії щодо надання документів з неправдивими відомостями, які б давали підстави розцінювати дії останнього як зловживання при призначенні пенсії.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 22.07.2014 року по справі №816/2324/14відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта - позивача по справі.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми процесуального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 197, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Харкова залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 22.07.2014р. по справі № 816/2423/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Бершов Г.Є.Судді Катунов В.В. Ральченко І.М.