Постанова № 40720732, 22.09.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

22 вересня 2014 року 10:29 №826/12388/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В., при секретарі судового засідання Островської О.В., за участю представників сторін розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом

товариства з обмеженою відповідальності «Хазера Україна»

до

державної податкової інспекції у Голосіївському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві

про

визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 08.08.2014 №0008242203 та від 08.08.2014 №0008232203,

На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 22 вересня 2014 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено осіб, які брали участь у розгляді справи, з урахуванням вимог частини другої статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України. Під час проголошення вступної та резолютивної частин постанови сторонам роз’яснено зміст судового рішення, порядок і строк його оскарження, а також порядок отримання повного тексту постанови, визначеного статтею 167 Кодексу адміністративного судочинства України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Хазера Україна» (назва була змінена з товариства з обмеженою відповідальністю «Нікерсон-Цваан Україна») звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовом до державної податкової інспекції у Голосіївському районі головного управління Міністерства доходів і зборів про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 08.08.2014 №0008242203 та від 08.08.2014 №0008232203.

Позовні вимоги мотивовано тим, що державною податковою інспекцією у Голосіївському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві на підставі хибних висновків акту перевірки від 24.07.2014 №315/1-26-50-22-03-34691463 щодо відсутності факту реальності фінансово-господарських операцій між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю «Глонас», необґрунтовано прийнято податкові повідомлення-рішення від 08.08.2014 №0008242203 та від 08.08.2014 №0008232203. За посиланням позивача, він є добросовісним платником податків, вчинені ним господарські операції не викликають сумніву в їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту.

Відповідач проти позову заперечив з огляду на обґрунтованість висновків акту перевірки від 24.07.2014 №315/1-26-50-22-03-34691463 та, відповідно, податкових повідомлень-рішень від 08.08.2014 №0008242203 та від 08.08.2014 №0008232203 з огляду на відсутність реальності господарських операцій між позивачем та його контрагентом.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Нікерсон-Цваан Україна» (назва була змінена на товариства з обмеженою відповідальністю «Хазера Україна») з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства і правильності нарахування та сплати податків, зборів при проведенні господарських операцій з товариством з обмеженою відповідальністю «Глонас» за період з 01.01.2011 по 31.04.2014.

Перевіркою встановлено порушення товариством з обмеженою відповідальністю «Хазера Україна» пунктів 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість на суму 16 801,00 грн.

Також, перевіркою встановлено порушення товариством з обмеженою відповідальністю «Хазера Україна» підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток підприємств на загальну суму 15 992,00 грн.

За наслідками перевірки державною податковою інспекцією у Голосіївському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві складено акт від 24.07.2014 №315/1-26-50-22-03-34691463 та прийнято податкові повідомлення-рішення:

від 08.08.2014 №0008242203, яким позивачеві визначено грошове зобов’язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 19 990,00 грн. у тому числі: 15 992,00 грн. – основний платіж, 3 998,00 грн. – штрафні (фінансові) санкції;

від 08.08.2014 №0008232203, яким позивачеві визначено грошове зобов’язання з податку на додану вартість у розмірі 21 001,00 грн. у тому числі: 16 801,00 грн. – основний платіж, 4 200,00 грн. – штрафні (фінансові) санкції.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Згідно із приписами підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу валових витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з абзацом 11 статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до абзацу другого пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за номером 168/704, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Зазначена позиція суду узгоджується із позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною у листі від 02.06.2011 №742/11/13-11.

Як вбачається з акту перевірки державної податкової інспекції у Голосіївському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві від 24.07.2014 №315/1-26-50-22-03-34691463 висновки щодо порушення позивачем приписів податкового законодавства зроблено з огляду на відсутність факту реальності господарських операцій між товариством з обмеженою відповідальністю «Хазера Україна» та товариством з обмеженою відповідальністю «Глонас».

З матеріалів справи вбачається, що взаємовідносини між товариством з обмеженою відповідальністю «Хазера Україна» (замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю «Глонас» (виконавець) відбувались на основі рахунків на оплату послуг-розміщення реклами у журналі «Настоящий хозяин».

На підтвердження виконання договірних взаємовідносин, руху активів в процесі здійснення господарських операцій позивачем надано суду копії: рахунків на оплату послуг за відповідні періоди; актів про виконані роботи за відповідні періоди; податкових накладних за відповідні періоди; витягів з банківських рахунків за відповідні періоди.

Також, на підтвердження реальності господарських операцій позивачем надано копії журналів «Настоящий хозяин», з яких візуально вбачається надрукована реклама товариства з обмеженою відповідальністю «Хазера Україна» та договір про надання послуг від 03.12.2012, укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю «Глонас» (виконавець) та товариством з обмеженою відповідальністю «Видавництво «Демера» (замовник).

Згідно із умовами названого договору виконавець виступає посередником між рекламодавцями та замовником в розміщенні рекламних матеріалів у журналі «Настояний хозяин». Актами надання послуг за 2013 рік оформлено надання відповідних послуг і розміщення реклами.

У свою чергу, державною податковою інспекцією у Голосіївському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві на спростування реальності господарських операцій, здійснених товариством з обмеженою відповідальністю «Хазера Україна» та товариством з обмеженою відповідальністю «Глонас» вказано на акт державної податкової інспекції у Києва-Святошинському районі від 30.10.2013 №350/26-53-22-01-21-38408815 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб’єкта господарювання товариства з обмеженою відповідальністю «Глонас» щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами за період: з 05.10.2012 по 30.10.2013» та постанову слідчого про призначення позапланової перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Нікерсон-Цваан Україна.

За посиланням представника відповідача, як на час здійснення перевірки так і на час розгляду адміністративної справи в суді, відсутній вирок суду по кримінальній справі, на яку є посилання в акті перевірки.

За таких обставин посилання відповідача на те, що товариство з обмеженою відповідальністю «Глонас» було створене з метою прикриття незаконної діяльності, без мети здійснення господарської діяльності, не приймаються судом до уваги. Відповідно до статті 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Аналіз взаємовідносин між товариством з обмеженою відповідальністю «Хазера Україна» та товариством з обмеженою відповідальністю «Глонас» свідчить, що:

- податковим органом не надано суду доказу щодо наявності на момент вчинення господарських операцій дефекту у правовому статусі контрагента позивача;

- всупереч вимогам податкового законодавства України, висновки податкового органу в спірних правовідносинах базуються на аналізі обставин, які не можуть бути самостійною підставою для нарахування суми грошового зобов’язання з податку на додану вартість та з податку на прибуток;

- під час перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Хазера Україна» відповідачем не перевірявся рух активів у процесі здійснення господарських операцій між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю «Глонас».

Окрім того, з акту державної податкової інспекції у Києва-Святошинському районі від 30.10.2013 №350/26-53-22-01-21-38408815 вбачається, що контрагентом позивача - товариством з обмеженою відповідальністю «Глонас» декларувались податкові зобов’язання із податку на додану вартість по взаємовідносинам із позивачем, будь-яких відхилень у сумах задекларованих податків не встановлено.

З даних карток особового рахунку контрагента позивача, наданих відповідачем під час судового розгляду справи вбачається, що за товариством з обмеженою відповідальністю «Глонас» недоїмка зі сплати податку на прибуток та податку на додану вартість у 2013 році не рахувалась, навіть була невеличка переплата податків.

Суд звертає увагу, що з огляду на принцип персональної відповідальності платника податку, право на податковий кредит та віднесення сум понесених витрат до складу валових витрат товариства не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами.

Відповідно до статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Законодавством України не передбачена відповідальність юридичної особи за зобов'язаннями іншої юридичної особи, в тому числі за податковими зобов'язаннями.

Таким чином, недотримання контрагентом позивача податкової дисципліни (що відповідачем суду не доведено) має правові наслідки саме для цього контрагента, оскільки порушення платником вимог податкового законодавства тягне застосування заходів відповідальності саме до такого платника та не може негативно впливати на податковий облік інших осіб (зокрема, його контрагентів) за відсутності факту причетності останніх до таких правопорушень та за наявності факту здійснення господарської операції.

Аналогічна правова позиція була висловлена також Вищим адміністративним судом України, зокрема, в ухвалах суду від 29.01.2014 №К/9991/81114/11, від 22.01.2014 № К/9991/37637/12, від 17.02.2014 № К/800/50945/13, від 19.02.2014 № К/800/61338/13, від 11.03.2014 №К/800/1128/14, від 03.03.2014 № К/800/12888/13, від 02.06.2014 №К/800/6497/13.

Судом також враховуються рішення Європейського суду з прав людини у справах Інтерсплав проти України (2007 рік, заява № 803/02), “Булвес” АД проти Болгарії (2009 рік, заява № 3991/03) і Бізнес Супорт Центр проти Болгарії (2010 рік, заява № 6689/03), які відповідно до статті 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” підлягають застосуванню судами як джерела права, у яких визначено, що платника податку не може бути позбавлено права на бюджетне відшкодування ПДВ за відсутності доказів того, що його було залучено до протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування; при цьому платник ПДВ не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати.

За таких обставин, відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів, що фінансово-господарські операції між товариством з обмеженою відповідальністю «Хазера Україна» та товариством з обмеженою відповідальністю «Глонас» не були спрямовані на настання реальних наслідків фінансово-господарської діяльності; доказів того, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 08.08.2014 прийнято обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин справи, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Хазера Україна» про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 08.08.2014 №0008242203 та від 08.08.2014 №0008232203, підлягають задоволенню.

Згідно з вимогами статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Керуючись статтями 69, 70, 71 та 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Голосіївському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві від 08.08.2014 №0008242203 та від 08.08.2014 №0008232203.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Літвінова А.В.

Повний текст постанови складено 26.09.2014