Постанова № 40719338, 24.09.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2014 року Справа № 876/1751/14

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Іщук Л.П.,

суддів Дяковича В.П., Сапіги В.П.,

за участю секретаря судового засідання Гелецького П.В.,

представника апелянта Гейвича М.М.,

представника позивача Криць-Гамзій Н.В.,

розглянувши в у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 23 січня 2014 року у справі за позовом приватного підприємства «Дніпро-Захід» до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області про скасування податкового повідомлення-рішення,

встановив:

Приватне підприємство «Дніпро-Захід» (далі - ПП «Дніпро-Захід» ) звернулось в суд з позовом до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області (далі - ДПІ у Галицькому районі м. Львова), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Галицькому районі м. Львова № 0002642210 від 07.11.2013 року в частині нарахування штрафних санкцій в розмірі 62535,50 гривень. Позовні вимоги мотивовні тим, що ДПІ в Галицькому районі м. Львова, визначаючи розмір штрафних санкцій згідно податкового повідомлення-рішення, не взяла до уваги той факт, що визначена сума грошового зобов'язання згідно останнього податкового повідомлення-рішення № 0000062321 від 11.01.2012 року вважаєтья неузгодженою, оскільки оскаржується у судовому порядку, а тому застосовування штрафної санкції за порушення податкового зобов'язання у ромірі 50% суми нарахованого податкового зобов'язання є протиправним.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 23.01.2014 року позовні вимоги задоволені.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. В обгрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що позивачем повторно протягом 1095 днів від первинного порушене податкове законодавство з податку на додану вартість, внаслідок чого ДПІ у Галицькому районі м.Львова повторно самостійно визначене податкове зобов'язання і правомірно нарахована штрафна санкція у ромірі 50% суми нарахованого податкового зобов'язання.

В судовому засіданні представник апелянта вимоги апеляційної скарги підтримав, представник позивача проти апеляційної скарги заперечила.

Заслухавши доповідь судді Львівського апеляційного адміністративного суду, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції, з 16.12.2011 року по 22.12.2011 року ДПІ у Галицькому районі м. Львова проведена позапланова виїзна документальна перевірка ПП «Дніпро-Захід» з питань проведення взаєморозрахунків з ПП «МКМ-Сервіс» за грудень 2010 року та січень 2011 року, результати якої оформлені актом від 27.12.2011 року № 4347/23-209/23961110. З акта вбачається, що ПП «Дніпро-Захід» порушило п.198.3, п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України та пп. 7.2.1, п. 7.2, пп. 7.4.1 пп. 7.4.4 п. 7.4 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість», внаслідок чого завищено податковий кредит, чим занижено податкове зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 36563,59 гривень, в тому числі за грудень 2010 року в розмірі 25542,18 гривень, за січень 2011 року в розмірі 11021,41 гривень.

На підставі зазначеного акта ДПІ у Галицькому районі м. Львова прийняте податкове повідомлення- рішення від 11.01.2012 року № 0000062321, яким позивачу збільшено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість та визначена штрафна санкція у розмірі 25% нарахованого грошового зобов'язання.

З 16.09.2013 року по 11.10.2013 року Головним управлінням Міндоходів у Львівській області проведена планова виїзна документальна перевірка ПП «Дніпро-Захід» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.10.2011 року по 31.12.2012 року, за результатами якої складений акт від 18.10.2013 року № 51/22-70/23961110. З акта вбачається, що ПП «Дніпро-Захід» порушило п.14.1.191, п. 185.1, п.189.4, п.187.1 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено податкове зобов'язання по податку на додану вартість за грудень 2012 року в розмірі 250141 гривенm/

На підставі зазначеного акта відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення від 07.11.2013 року № 0002642210, яким позивачу збільшено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість та встановлена штрафна санкція у розмірі 50% нарахованого грошового зобов'язання.

Також судом встановлено, що ПП «Дніпро-Захід» визнає суму грошового зобов'язання, визначену Головним управлінням Міндоходів у Львівській області в податковому повідомленні-рішенні від 07.11.2013 року № 0002642210 та штрафну санкцію у розмірі 25%, а не 50 % грошового зобов'язання.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відсутній факт повторного вчинення протиправних діянь позивачем, тому підвищений розмір відповідальності у розмірі 50% нарахованого грошового зобов'язання застосовуватися не повинен.

Однак, колегія суддів апеляційного суду з таким висновком суду першої інстанції не погоджується, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України у разі, якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, це тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування - тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Як роз'яснив Вищий адміністративний суд України в листі від 24.11.2011 року № 2198/11/13-11 «Щодо застосування штрафних санкцій за порушення податкового законодавства, вчинені до 1 січня 2011 року», пунктом 123.1 статті 123 Податкового кодексу України у редакції Закону 3609-VI передбачено нарахування підвищеного до 50 відсотків штрафу в разі відповідно повторного протягом 1095 днів визначення контролюючим органом суми податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування.

Щодо застосування підвищених розмірів штрафів у разі повторного виявлення податкових порушень, як це передбачено пунктом 123.1 статті 123 Податкового кодексу України, судам слід мати на увазі таке: визначені розглядуваною законодавчої нормою санкції застосовуються не за сам факт повторного виявлення будь-яких порушень, а за повторне вчинення протиправних діянь за обставин, передбачених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України. Тому повторність визначення контролюючим органом протягом 1095 днів суми податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування слід застосовувати в розрізі кожного окремого з податкових порушень, передбачених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54. Тобто, повторним у розумінні статті 123 Податкового кодексу України є визначення контролюючим органом податкових зобов'язань внаслідок вчинення одного й того самого порушення: або неподання податкової декларації, або заниження податкових зобов'язань з окремого виду податку, або завищення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість тощо. У разі повторного визначення податкових зобов'язань за вчинення різних податкових порушень (наприклад, спочатку внаслідок виявлення заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість, а згодом протягом 1095 днів через виявлення завищення суми бюджетного відшкодування) підвищений розмір відповідальності застосовуватися не повинен.

З вищенаведеного можна зробити висновок, що включаючи у Податковий кодекс норму про підвищену відповідальність платника податків, законодавець акцентував увагу на тому, що така відповідальність наступає за повторне самостійне визначення контролюючим органом податкового зобов'язання за однотипне порушення податкового законодавства і не ставить відповідальність у залежність від встановлення факту вчинення чи невчинення особою порушення закону, тобто, узгодженості зобов'язання.

Як вбачається із матеріалів справи, контролюючим органом - ДПІ у Галицькому районі м. Львова повторно визначено ПП «Дніпро-Захід» за порушення податкового законодавства податкове зобов'язання з податку на додану вартість і правомірно нараховано штрафну санкцію в розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання. А тому суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що відповідач протиправно застосував штрафні санкції в розмірі 50%, а не 25% від суми визначених грошових зобов'язань в податковому повідомленні-рішенні № 0002642210 від 07.11.2013 року.

Посилання апелянта на ту обставину, що визначена сума грошового зобов'язання згідно податкового повідомлення-рішення №0000062321 від 11.01.2012 року вважається неузгодженою, так як оскаржена ним у судовому порядку, а тому наступне повідомлення - рішення винесене не у зв'язку з повторним вчиненням позивачем податкового правопорушення не заслуговує на увагу, оскільки застосування штрафних санкцій у підвищеному розмірі в даному випадку має місце у зв'язку з повторним самостійним визначенням контролюючим органом ПП «Дніпро-Захід» податкового зобов'язання.

З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, через що постанова суду підлягає скасуванню з прийняттям нового судового рішення про відмову у задоволенні заявленого позову з вищевикладених мотивів.

Керуючись ч.3 ст.160, ст.ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, суд

постановив :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області задовольнити.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 23 січня 2014 року у справі № 813/8714/13-а скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог приватного підприємства «Дніпро-Захід» відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення її в повному обсязі.

Головуючий Л.П. Іщук

Судді В.П. Дякович

В.П. Сапіга