Ухвала суду № 40717253, 16.09.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2014 року Справа № 876/6771/13

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі :

головуючого судді Святецького В.В.

суддів Гудима Л.Я., Коваля Р.Й.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю ,,Воловецьке акціонерне товариство ,,Агробуд" на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 19 березня 2013 року у справі за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України у Воловецькому районі Закарпатської області до товариства з обмеженою відповідальністю ,,Воловецьке акціонерне товариство ,,Агробуд" про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В :

11 лютого 2013 року управління Пенсійного фонду України (УПФУ) у Воловецькому районі Закарпатської області звернулось до суду першої інстанції з адміністративним позовом, в якому просило стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю (ТзОВ) ,,Воловецьке акціонерне товариство ,,Агробуд" заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за грудень 2012 року та січень 2013 року в сумі 2205,24 грн.

Постановою від 19 березня 2013 року Закарпатський окружний адміністративний суд позовні вимоги задовольнив в повному обсязі.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, ТзОВ ,,Воловецьке акціонерне товариство ,,Агробуд" подало апеляційну скаргу, оскільки вважає постанову незаконною та необґрунтованою.

В апеляційній скарзі зазначає, що суд першої інстанції не врахував ті обставини, що позивач не надав належних доказів на підтвердження факту понесених витрат на виплату та доставку пільгової пенсії ОСОБА_1.

З огляду на викладене, відповідач просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволені позову.

Оскільки особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не прибули, хоча належним чином були повідомлені про дату, час і місце судового засідання, апеляційний суд у відповідності до п. 2 ч.1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає можливим здійснювати розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Суд першої інстанції встановив, що ТзОВ ,,Воловецьке акціонерне товариство ,,Агробуд" зареєстроване 17.11.2006 року Воловецькою районною державною адміністрацією Закарпатської області як юридична особа, що підтверджується свідоцтвом Серії А00 № 387543.

05.12.1995 року відповідач зареєстрований в управлінні Пенсійного фонду України у Воловецькому районі Закарпатської області як платник збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, а з 01.01.2004 року - також як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, згідно із записами в трудовій книжці з 22.07.1971 року до 22.03.2002 року працював муляром 3-го та 5-го розрядів на підприємствах, робота в яких та посада віднесена до Списку № 2. Відтак, вказаному громадянину було призначено пенсію на пільгових умовах по Списку № 2.

За грудень 2012 року та січень 2013 року УПФУ у Воловецькому районі Закарпатської області по пенсійній справі ОСОБА_1 проведено нарахування та виплату пільгової пенсії в сумі 2205,24 грн., що підтверджується розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України ,,Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до п.п.,,б"-,,з" ст. 13 Закону України ,,Про пенсійне забезпечення", довідкою про фактично виплачені суми пільгової пенсії по списку № 2, що підлягають відшкодуванню по пенсіонеру ОСОБА_1, який працював на ТзОВ ,,Воловецьке акціонерне товариство ,,Агробуд".

Відповідно до п. 1, 2 ст. 1 Закону України ,,Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 року № 400/97-ВР платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є: суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників; філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж платник збору, територіальної громади.

Згідно з абз. 4 п. 1 ст. 2 зазначеного Закону для платників збору об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів ,,б" - ,,з" статті 13 Закону України ,,Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст.12 цього Закону.

За змістом пунктів ,,б" - ,,з" статті 13 Закону України ,,Про пенсійне забезпечення" на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України ,,Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пільгових пенсій. Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, повинні вносити до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пільгових пенсій, до досягнення працівниками загальновстановленого пенсійного віку: чоловікам - 60 років, жінкам - 55 років, в таких розмірах: 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 % до 100 % розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах за списком № 2, затверджених постановою КМУ від 16.01.2003 року № 36, і за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Таким чином, відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій до досягнення працівником пенсійного віку, призначених за списком № 2, мають здійснюватися відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України ,,Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та п.,,б" ст. 13 Закону України ,,Про пенсійне забезпечення".

Згідно пункту 6 Інструкції про порядок обчислення та сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до ч. 2 Розділу 15 Прикінцевих положень Закону України ,,Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

За приписами пункту 6.4 вказаної Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України ,,Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", які надсилаються підприємствами до 20-го січня поточного року протягом десяти днів з новопризначених пенсій.

Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, що визначено пунктом 6.8 Інструкції.

Згідно з пунктом 6.2 Інструкції витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи.

Пунктом 6.9 Інструкції встановлено, що не сплачені та/або несвоєчасно сплачені суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, зазначених в абзаці другому пункту 6.1 цієї Інструкції, стягуються з нарахуванням пені та штрафних санкцій відповідно до норм Закону України ,,Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Відповідно до п. 6.10 Інструкції, відшкодування сум і фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцем його реєстрації.

За таких обставин апеляційний суд визнає вірними та обґрунтованими висновки суду першої інстанції щодо обґрунтованості позовних вимог та задоволення позову, оскільки факт понесених позивачем фактичних витрат на виплату та доставку пільгової пенсії працівнику відповідача доведений належними та допустимими доказами, а відповідач не надав доказів відшкодування цих витрат.

Доводи апеляційної скарги апеляційний суд визнає безпідставними, позаяк вони не містять жодного доказу на спростування висновків суду першої інстанції, а тому скарга задоволенню не підлягає.

В силу ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення з одних лише формальних міркувань.

Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд визнає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив обставини справи та ухвалив законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, постанова суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги їх не спростовують, а тому підстав для скасування постанови суду першої інстанції немає.

Керуючись ст. 195, ст. 197, п. 1 ч. 1 ст.198, ст. ст. 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю ,,Воловецьке акціонерне товариство ,,Агробуд" залишити без задоволення, а постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 19 березня 2013 року у справі № 807/324/13-а - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили рішенням суду апеляційної інстанції шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції

Головуючий суддя В.В. Святецький

Судді Л.Я. Гудим

Р.Й. Коваль