Вирок № 40715039, 30.09.2014, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

712/23598/12

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.09.2014 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:

головуючого судді - Домніцького В.В.,

при секретарі судового засідання - Єфремової М.Й.,

за участю: прокурора - Іванова А.Б., захисників: ОСОБА_1, ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду, кримінальну справу про обвинувачення:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Перечин, українця, громадянина України, із середньою спеціальною освітою, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, та

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця м. Ужгород, українця, громадянина України, із середньою освітою, раніше не судимого, працюючого приватним підприємцем, одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2, -

за ч. 1 ст. 396 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_4, будучи власником земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_3, та ОСОБА_3, будучи охоронцем зазначеної земельної ділянки, достовірно знаючи про те, що невстановлені слідством особи з серпня місяця по вересень місяць 2011 року вчиняли крадіжку дизельного палива на території зазначеної земельної ділянки добровільно, без обіцянок та примусу з боку сторонніх осіб, надали таким доступ до вказаної земельної ділянки, своєчасно їх у цьому не обмежили, про вказану подію правоохоронним органам не повідомили та приховали таким чином факт злочину, допустивши своїми діями злочин, передбачений ч. 1 ст. 396 КК України.

У судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 вину визнав повністю та показав, що на протязі одного місяця він працював охоронцем земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_3, розумів, що за місцем його роботи викрадалось дизельне паливо, шляхом врізки в нафтопродуктопровід, який проходить поблизу с. Сімер Перечинського району, однак, про зазначене він правоохоронні органи не повідомляв. Показав, що він не причетний до викрадення нафтопродуктів, однак, про факт вчинення злочину знав.

Підсудний ОСОБА_4 у судовому засіданні свою винність заперечив, показав, що він тільки здавав земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_3, за орендну плату в розмірі 5000,00 грн. в місяць ОСОБА_5, якого бачив тільки два рази - при укладенні договору оренди земельної ділянки та при оформленні доручення на його ім'я. Про факт вчинення злочину - викрадення нафтопродуктів, йому нічого невідомо.

Винність ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в інкримінованому їм діяння доведена зібраними та перевіреними судом доказами.

Допитаний у якості свідка ОСОБА_6 показав, що з приводу викрадення нафтопродуктів йому нічого невідомо.

Допитані у якості свідків: ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26 та ОСОБА_27 надали суду аналогічні ОСОБА_6 покази.

Із оголошених та перевірених показань свідка ОСОБА_28, працюючої на посаді начальника товарно-транспортного відділу ДП «ПрикарпатЗахідтранс», вбачається, що такою засвідчено факт викрадення невідомими особами нафтопродукту на 358 км. нафтопродуктопроводу, поблизу с. Сімер Перечинського району.

Крім того, із оголошених та перевірених показань свідка ОСОБА_29 вбачається, що такий працюючи на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_3, бачив, як незнайома йому раніше особа на білому мікроавтобусі привозила на вказану територію пластмасову бочку білого кольору, об'ємом приблизно 1000 л, а також дизельне пальне в каністрах, ємністю приблизно 350-400 л, яке потім переливалось у пластмасову бочку.

Із оголошених та перевірених показань свідка ОСОБА_5 вбачається, що такому особа підсудного ОСОБА_4 невідома. З приводу оформлення договору оренди земельної ділянки та доручення пояснив, що зазначені у договорах правовстановлюючі документи, які засвідчують його особу, дійсно належали йому, однак, такі були загублені ним приблизно чотири роки тому.

Крім зазначених вище показів, винність підсудних у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 396 КК України, стверджується наступними письмовими доказами:

- актом технічного розслідування пошкодження нафтопродуктопроводу від 27.10.2011 року (т. 1, а.с. 36-40);

- схемою врізки в нафтопродуктопровід (т. 1, а.с. 46-49);

- протоколом огляду місця події від 24.10.2011 року, відповідно до якого встановлено місце та обставини вчинення злочину - крадіжки дизельного пального із нафтопродуктопроводу (т. 1, а.с. 50-57);

- копіями довіреності від 09.03.2011 року та договору оренди земельної ділянки від 11.04.2011 року, укладеного між ОСОБА_4 (далі - орендодавець) та ОСОБА_5 (далі - орендар), за умовами яких орендодавець уповноважив орендаря та надав такому у строкове платне користування земельну ділянку для виробничої діяльності за адресою: АДРЕСА_3 (т. 1, а.с. 77-78);

- протоколом відтворення обстановки та обставин події від 25.10.2011 року, із якого вбачається, що підсудний ОСОБА_3 показав, яким чином особами на ім'я ОСОБА_33 та ОСОБА_24 здійснювався незаконний злив нафтопродукту із нафтопродуктопроводу (т. 1, а.с. 132-137);

- протоколом пред'явлення для впізнання поза візуальним спостереження того, кого впізнають від 26.10.2011 року, згідно якого підсудний ОСОБА_3 впізнав особу на ім'я ОСОБА_24, яка безпосередньо приймала участь у крадіжці нафтопродуктів (т. 1, а.с. 147-148);

- протоколами пред'явлення фотознімків для впізнання від 02.11.2011 року, відповідно до яких підсудний ОСОБА_3 впізнав осіб на ім'я ОСОБА_30 та ОСОБА_33, які приймали участь у викраденні дизельного пального (т. 1, а.с. 149-154);

- протоколом огляду предметів від 08.11.2011 року, згідно якого на місці вчинення злочину оглянуто металічну діжку ємністю близько 150 л, резиновий шланг високого тиску чорного кольору, довжиною близько 700 м із наявними на ньому шаровими кранами, трійником, перехідниками і муфтами, бінокль, коробки від мобільного телефону «Самсунг», два шарикових крани та сім-картку «Білайн» (т. 2, а.с. 19-23);

- протоколом огляду предметів від 23.01.2012 року, згідно якого на місці вчинення крадіжки нафтопродуктів оглянуто пластикову цистерну ємністю 1000 л та металеву каністру об'ємом 20 л із наявним у них дизельним пальним (т. 2, а.с. 56-57);

- протоколом відтворення обстановки та обставин події від 08.11.2011 року, із якого вбачається, що підсудний ОСОБА_3 вказав, яким чином особами на ім'я ОСОБА_33, ОСОБА_24 та ОСОБА_30 здійснювалась крадіжка дизельного пального (т. 4, а.с. 25-26);

- копією договору купівлі-продажу земельної ділянки від 26.12.2007 року, укладеного між ОСОБА_31 (далі - продавець) та ОСОБА_4 (далі - покупець), за умовами якого

продавець передав, а покупець прийняв у власність земельну ділянку для виробничої діяльності за адресою: АДРЕСА_3 (т. 4, а.с. 100-101).

Оцінюючи докази у їх сукупності, суд надає віри оголошеним показам свідків ОСОБА_28, ОСОБА_29 ОСОБА_5, а також письмовим доказами, дослідженим у ході судового розгляду кримінальної справи та документам по справі, які не містять суперечностей та повністю спростовують доводи обвинуваченого ОСОБА_4 по інкримінованому епізоду, що суд розцінює як спосіб захисту та намагання ухилитися від кримінальної відповідальності.

На підставі доказів, досліджених у судовому засіданні, суд прийшов до висновку, що вина ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у в заздалегідь не обіцяному приховуванні тяжкого злочину, є доведеною, а дії підсудних правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 396 КК України.

Відповідно до ст. 65 КК України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Відповідно до вимог ст. 323 КПК України в редакції 1960 року, суд обґрунтовує вирок лише на тих доказах, які були розглянуті в судовому засіданні.

Обставинами, які пом'якшують покарання ОСОБА_3, суд визнає повне визнання вини та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, які обтяжують покарання, судом не встановлено.

Обставин, які пом'якшують або обтяжують покарання підсудного ОСОБА_4 судом не встановлено.

Обираючи до підсудних ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вид та розмір покарання, суд враховує суспільну небезпеку скоєного, наявність обставин, які пом'якшують покарання підсудного ОСОБА_3 та відсутність обставин, які обтяжують його, а також відсутність обставин, які пом'якшують або обтяжують покарання підсудного ОСОБА_4, особу підсудних, раніше не судимих, на підставі чого приходить до висновку, що їх виправлення та попередження вчинення ними нових злочинів можливе без ізоляції їх від суспільства.

Разом з тим, під час розгляду справи підсудний ОСОБА_4 заявив клопотання про звільнення його від відбування покарання на підставі пункту в) статті 1 Закону України «Про амністію у 2014 року».

Пунктом в) статті 1 Закону України «Про амністію у 2014 році» встановлено, що особи не позбавлені батьківських прав, які на день набрання чинності цим Законом мають дітей, яким не виповнилося 18 років, підлягають звільненню від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, засуджених за умисні злочини, які не є тяжкими або особливо тяжкими відповідно до статті 12 КК України.

Цивільний позов ДП «ПрикарпатЗахідтранс» залишити без розгляду, оскільки представником цивільного позивача не подано до суду позовної заяви, яка б відповідала вимогам ст.ст. 119-120 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 81, 323, 324 Кримінального процесуального кодексу України в редакції 1960 року, суд, -

З А С У Д И В :

ОСОБА_3 та ОСОБА_4 визнати винними у вчиненні злочину, передбаченого частиною 1 статті 396 КК України та призначити покарання у вигляді 3 (трьох) років обмеження волі.

У відповідності до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом 2 (двох) років іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов'язки.

Згідно ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 обов'язок періодично з'являтися для реєстрації у кримінально-виконавчій інспекції.

У строк відбуття покарання зарахувати час перебування ОСОБА_3 під вартою з 27 жовтня 2011 року по 20.12.2012 року.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_3 у вигляді підписки про невиїзд до вступу вироку в законну силу залишити без змін.

Звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання призначеного за цим вироком на підставі пункту в) статті 1 Закону України «Про амністію у 2014 року».

Запобіжний захід, обраний відносно ОСОБА_4 у вигляді застави у сумі 50 000,00 грн. - скасувати із набранням вироку суду законної сили, повернувши внесений на депозитний рахунок УМВУС України в Закарпатській області (код 08592170, р/р 37313015000306, МФО 812016) предмет застави - 50 000,00 грн. (п'ятдесят тисяч грн. 00 коп.), заставодавцю ОСОБА_32, згідно квитанції № 22426.175.1, виданої ПАТ КБ «Приват Банк» 14.11.2011 року.

Заходи забезпечення цивільного позову і можливої конфіскації майна, у вигляді арешту, накладені на майно ОСОБА_4 в межах даної кримінальної справи постановою старшого слідчого СУ УМВС України в Закарпатській області Цільо В.В. про накладення арешту на майно від 28.10.2011 року, із набранням вироком суду законної сили - скасувати.

Речові докази:

- металічну діжку ємністю близько 150 л, резиновий шланг високого тиску чорного кольору, довжиною близько 700 м із наявними на ньому шаровими кранами, трійником, перехідниками і муфтами, бінокль, коробку від мобільного телефону «Самсунг», два шарикових крани, сім-картку «Білайн», пластикову цистерну ємністю 1000 л та металеву каністру об'ємом 20 л, а також зразки пального, які вилучені постановою про визнання та приєднання до справи речових доказів від 17.12.2011 року, передані на зберігання з кімнату зберігання речовий доказів Перечинського РВ УМВС України в Закарпатській області - повернути за належністю законним володільцям;

- автомобілі марки «Форд» моделі «Транзит» білого кольору, н.з. «НОМЕР_1», та марки «Опель» моделі «Омега» білого кольору, н.з. «НОМЕР_2» та перчатки, передані на зберігання з кімнату зберігання речовий доказів Перечинського РВ УМВС України в Закарпатській області - повернути за належністю ОСОБА_30

Судові витрати у розмірі 2767,16 грн. (дві тисячі сімсот шістдесят сім грн. 16 коп.) за проведення експертиз стягнути солідарно із ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ТОВ «Випробувальний центр паливно-мастильних матеріалів».

Апеляційна скарга на вирок суду може бути подана протягом 15 днів з дня його проголошення до апеляційного суду Закарпатської області через Ужгородський міськрайонний суд.

Головуючий В.В. Домніцький