Постанова № 40714308, 23.09.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

23 вересня 2014 рокусправа № 804/3695/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Шлай А.В.

суддів: Іванова С.М. Чабаненко С.В.

за участю секретаря судового засідання: Кязимової Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Три Стихії» на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 березня 2013 року у справі № 804/3695/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Три Стихії» до Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Три Стихії» звернулось до суду з адміністративним позовом про визнання протиправними та скасувати податкових повідомлень-рішень Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби від 08.01.2013 року № 0000061541, яким визначено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 59086,20 грн. та № 0000061542, яким визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 25578,75 грн. В обґрунтування позову зазначалось про помилковість висновків, викладених податковим органом в акті перевірки, щодо порушень вимог податкового законодавства при формування витрат та податкового кредиту за результатами здійсненої господарської операції з поставки товару, укладеного між позивачем та ТОВ «Атава».

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 березня 2013 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись із рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржену постанову та ухвалити нове рішення про задоволення адміністративного позову. На думку апелянта, суд дійшов помилкового висновку про правомірність спірних податкових повідомлень-рішень, оскільки належними та допустимими доказами підтверджена реальність договору, укладеного між позивачем та ТОВ «Атава».

У судовому засіданні представник апелянта підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, та пояснив суду, що висновки податкового органу щодо нікчемності договору, укладеного між позивачем та ТОВ «Атава» ґрунтуються на висновках, викладених в акті «Про неможливість проведення зустрічної перевірки ТОВ «Атава», проте постановою Харківського окружного адміністративного суду від 16.01.2013 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 21.03.2013 року, визнані протиправними дії Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова щодо проведення зустрічної перевірки ТОВ «Атава», за результатами якої складено акт «Про неможливість проведення зустрічної перевірки ТОВ «Атава» № 787/22-417/37997856. Крім того, весь товар, який був придбаний у ТОВ «Атава» за договором, на нікчемності якого наполягає відповідач, був використаний позивачем у власній господарській діяльності, що підтверджується договорами підряду та договорами поставки.

На підставі статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України судом здійснено процесуальне правонаступництво відповідача по справі Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби - Дніпропетровською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечив проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити рішення суду першої інстанції без змін як законне та обґрунтоване.

Колегія суддів, перевіривши законність та обґрунтованість оскарженої постанови суду в межах доводів апеляційної скарги та пред'явлених позовних вимог, дійшла висновку про наявність підстав для її скасування.

Як вбачається з матеріалів справи, 29.09.2012 року Дніпропетровською міжрайонною державною податковою інспекцією Дніпропетровської області Державної податкової служби на адресу ТОВ «Три Стихії» був направлений письмовий запит № 15975/10/15-242 про надання пояснень та їх документального підтвердження щодо взаємовідносин з ТОВ «Атава» у квітні, травні 2012 року (а.с.16). 22 жовтня 2012 року за вих. № 2210/1 ТОВ «Три Стихії» на підтвердження фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Атава» у зазначений період направлені до податкового органу копії договору, видаткових, податкових накладних, довіреностей, платіжних доручень, а також документів, які підтверджують використання придбаного товару у власній господарській діяльності (а.с.17). 21 грудня 2012 року Дніпропетровською міжрайонною державною податковою інспекцією Дніпропетровської області Державної податкової служби на підставі наказу № 909 від 10.12.2012 року проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ «Три Стихії» з питань підтвердження господарських взаємовідносин з ТОВ «Атава» за квітень, травень 2012 року, за результатами якої складений Акт № 761/212/35896618 (а.с.20-31). За результатами розгляду Акту перевірки Дніпропетровською міжрайонною державною податковою інспекцією Дніпропетровської області Державної податкової служби 08.01.2013 року були прийняті податкові повідомлення-рішення № 0000061541, яким визначено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 59086,20 грн. та № 0000061542, яким визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 25578,75 грн. (а.с.44-45).

Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції дійшов висновку про правомірність спірних податкових повідомлень-рішень та погодився з доводами податкового органу щодо допущених позивачем порушень податкового законодавства в частині формування податкового кредиту та витрат за угодою, яка не спричинила настання реальних наслідків. Суд також зазначив, що наявність лише однієї особи, яка працює на ТОВ «Атава», відсутність на підприємстві транспортних засобів, складських приміщень та наявність значних обсягів постачання і надання послуг іншим підприємствам, надані суду документи не можуть вважатись первинними, оскільки фактичного здійснення господарської операції між ТОВ «Три Стихії» та ТОВ «Атава» не було.

Колегія суддів вважає, що такий висновок суду першої інстанції не відповідає встановленим обставинам справи та не ґрунтується на нормах матеріального права.

Відповідно до п. 14.1.181 ст.14 Податкового кодексу податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу. Згідно п. 198.1. ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: - дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; - дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Відповідно до п. 198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що до податкового кредиту не відносяться суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). Згідно п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Таким чином, законодавчою підставою не включення до складу податкового кредиту та витрат відповідних сум є не підтвердження придбання товарів (послуг) відповідними первинними документами.

Як вбачається з матеріалів справи, 28.03.2012 року між ТОВ «Атава» (постачальник) та ТОВ «Три Стихії» (одержувач) був укладений договір постачання обладнання № 2803/4, відповідно до умов якого постачальник прийняв на себе зобов'язання поставити товар згідно рахунків-фактур та накладних транспортом постачальника (а.с.46,47). На виконання умов договору згідно рахунків № 0504-ТС від 05.04.2012 року, № 20/04-ТС від 20.04.2012 року, № 03/05-ТС від 03.05.2012 року, № 16/05-ТС від 16.05.2012 року була здійснена поставка товару на адресу одержувача, що підтверджується видатковими накладними № 28 від 05.04.2012 року, № 150 від 20.04.2012 року, № 2 від 03.05.2012 року, № 103 від 16.05.2012 року, товарно-транспортними накладними від 03.04.2012 року, 20.04.2012 року, 03.05.2012 року, від 16.05.2012 року. Перевезення здійснено автомобілем НОМЕР_3 (водій ОСОБА_1.) від пункту навантаження м. Харків, вул. Котлова, 185 до пункту розвантаження м. Дніпропетровськ, вул. Короленко, 21А. Доказами прийняття товару є довіреності № 24 від 05.04.2012 року, № 29 від 20.04.2012 року, № 31 від 03.05.2012 року, № 32 від 16.05.2012 року. ТОВ «Атава» були видані податкові накладні від 05.04.2012 року, від 20.04.2012 року, від 03.05.2012 року, від 16.05.2013 року. Оплата за отриманий товар була здійснена у безготівковій формі, що підтверджується платіжними дорученнями № 929 від 06.05.2012 року на суму 25000 грн., № 951 від 24.05.2012 року на суму 22263,77 грн., № 952 від 24.05.2012 року на суму 3500 грн., № 963 від 30.05.2012 року на суму 21650 грн., № 967 від 05.06.2012 року на суму 12655,33 грн., № 986 від 25.06.2012 року на суму 24068,10 грн., № 987 від 27.06.2012 року на суму 13618,56 грн. (а.с.48-74).

Як пояснив у судовому засіданні представник позивача, зважаючи на те, що ТОВ «Три Стихії» не є кінцевим споживачем отриманого товару, останній був в подальшому проданий або використаний при виконанні умов договорів підряду. Так, отримана від ТОВ «Атава» труба відводу дренажу ф 16 за рахунком № 03/05-ТС за ціною 3,9 грн. за метр без ПДВ була передана ТОВ «Омега» на підставі видаткової накладної № РН-0000043 за ціною 4,17 грн. без ПДВ за один метр. Усі первинні та бухгалтерські документи складені у відповідності до вимог Закону України «Про бухгалтерській облік та податкову звітність».

Отже, фактичне виконання вказаних договорів підтверджується зазначеними вище належними та допустимими доказами, договір між позивачем та ТОВ «Атава» не містить ознак фіктивності (вчинених без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цими правочинами). Крім того, відповідно до ст.234 Цивільного кодексу України фіктивний правочин визнається судом недійсним.

Колегія суддів також вважає за необхідне зазначити, що висновки, викладені в Акті перевірки ТОВ «Три Стихії» № 761/222/35896618 щодо нереальності здійснення господарських операцій між ТОВ «Три Стихії» з ТОВ «Актава» в період діяльності за квітень та травень 2012 року та юридичну дефектність первинних документів ґрунтуються на висновках, викладених в Акті «Про результати документальної позапланової перевірки ТОВ «Актава» № 787/22-417/37997856 від 10.08.2012 року, складеного Західною МДПІ м. Харкова, в якому зазначено про не підтвердження господарських операцій ТОВ «Атава» стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання постачання або здійснення діяльності ( а.с. 23-24).

Проте, за № 787/22-417/37997856 від 10.08.2012 року Західною МДПІ м. Харкова був складений інший Акт - Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Атава» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 28.02.2012 року по 30.06.2012 року (а.с.99-107). Зазначена обставина підтверджується і постановою Харківського окружного адміністративного суду від 16.01.2013 року у справі № 11862/12/2070 за адміністративним позовом ТОВ «Атава» до Західної МДПІ м. Харкова про визнання дій незаконними. При розгляді справи, суд дійшов висновку про протиправність дій податкового органу щодо проведення зустрічної звірки ТОВ «Атава», за результатами якої складений Акт № 787/22-417/37997856. Вказана постанова суду залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 21.03.2013 року (а.с.138-148).

Аналіз змісту вказаних письмових доказів дозволяє дійти висновку про те, що Акт перевірки ТОВ «Три Стихії» № 761/222/35896618 містить посилання на неіснуючий Акт перевірки документальної позапланової перевірки ТОВ «Актава». Фактично Західна МДПІ м. Харкова мала здійснити звірку, а не перевірку ТОВ «Атава». Тому висновки щодо не підтвердження господарських взаємовідносин між ТОВ «Три Стихії» та ТОВ «Атава» не ґрунтуються на об'єктивних даних та суперечать тим документам, які були надані ТОВ «Три Стихії» для перевірки.

Також у п. 3 Акту перевірки «Три Стихії» відповідачем зазначено про проведення перевірки ТОВ «Три Стихії» з питань своєчасності відображення в податковому обліку та звітності операцій з ТОВ «Атава» за червень 2011 року, що знаходиться у даному випадку поза межами повноважень податкового органу, оскільки наказом начальника Дніпропетровської ДМПІ Дніпропетровської області № 909 від 10.12.2012 року визначений інший період, що мав бути підданий перевірці - квітень, травень 2012 року (а.с.20, 23).

Зазначені вище обставини не були враховані судом першої інстанції при розгляді справи, що призвело до помилкових висновків про правомірність спірних податкових повідомлень-рішень.

Колегія суддів вважає за необхідне також зазначити, що сума податку на додану вартість, включена до складу ціни товару, є податковим зобов'язанням продавця товару, який і має нести відповідальність по сплаті зазначеного податку до бюджету. Невиконання постачальником товару своїх зобов'язань перед бюджетом не є підставою для позбавлення покупця (одержувача товару) права на податковий кредит. Невиконання контрагентом позивача зобов'язання по сплаті податку до бюджету, тягне за собою відповідальність та негативні наслідки саме щодо цього контрагента.

Відповідно до статті 202 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

З урахуванням того, що судом першої інстанції були неповно встановлені обставини по справі, внаслідок чого зроблений невірний висновок про правомірність спірних податкових повідомлень-рішень, колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню, оскаржена постанова суду першої інстанції скасуванню із прийняттям нового рішення про задоволення адміністративного позову за наведених вище підстав.

Керуючись статтями 195-196, 198, 202, 207 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Три Стихії» - задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 березня 2013 року у справі № 804/3695/13-а - скасувати.

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Три Стихії» - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Дніпропетровською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області №0000061541 від 08.01.2013 року, яким визначено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток у розмірі 59 086,20 грн. (з яких 47 269 грн. - за основним платежем, 11 817,20 грн. - за штрафними санкціями) та №0000061542 від 08.01.2013 року, яким визначено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість у розмірі 25 578,75 грн. (з яких 20 463 грн. - за основним платежем, 5 115,75 грн. - за штрафними санкціями).

Постанова суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня її складення у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: А.В. Шлай

Суддя: С.М. Іванов

Суддя: С.В. Чабаненко