Рішення № 40708900, 25.09.2014, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/2220/14Головуючий по 1 інстанціїКатегорія : 54 Чебану М. М. Доповідач в апеляційній інстанції Магда Л. Ф. РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2014 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоМагди Л. Ф.суддівМіщенка С. В. , Трюхана Г. М. при секретаріНаконечній М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт» на рішення Кам'янського районного суду Черкаської області від 7 липня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_6 до Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт» про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, вивчивши матеріали справи,

в с т а н о в и л а :

ОСОБА_6 24 січня 2014 р. звернулася до суду з позовом до Косарського МПД ДП «Укрспирт» про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу.

В позовній заяві вказувала, що з 18 серпня 1997 р. вона працювала комірником Косарського МПД ДП «Укрспирт». 24 вересня 2013 р. її звільнили з роботи у зв'язку із скороченням чисельності або штату працівників, тобто у відповідності до п.1 ст. 40 КЗпП України.

Позивачка вважає своє звільнення незаконним, оскільки всупереч вимогам ч. 1, 2 ст. 42 КЗпП України роботодавцем їй не було надано переваги в залишені на роботі та не запропоновано іншої посади, хоча вона порівняно з іншими працівниками мала більшу кваліфікацію і продуктивність праці, більший стаж роботи, утримувала двох неповнолітніх дітей.

Позивачка зазначала також, що при звільненні, у порушення умов Колективного договору, їй не було виплачено компенсацію при звільненні в розмірі трьох окладів - 5 460 грн. та заробітну плату за час вимушеного прогулу в період з 25 вересня 2013 р. по 23 січня 2014 р. - 1 820 грн. (фактична заробітна плата) за чотири місяці становить 7 280 грн.

Тому позивачка просила суд поновити її на роботі, а також стягнути з відповідача на її користь суму заборгованості по компенсації при звільненні та виплат за час вимушеного прогулу, які вона оцінює в 12 740 грн., та суму судових витрат.

Ухвалою Кам'янського районного суду Черкаської області від 26 березня 2014 р. замінено неналежного відповідача МПД ДП «Укрспирт» на належного -Державне підприємство спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт».

Рішенням Кам'янського районного суду Черкаської області від 7 липня 2014 року позов задоволено частково. Поновлено ОСОБА_6 на роботі на посаді комірника Косарського місця провадження ДП «Укрспирт». Стягнуто з ДП «Укрспирт» на користь ОСОБА_6 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 13 400,03 грн., який підлягає виплаті з урахуванням прибуткового податку та інших обов'язкових платежів, нарахованих та утриманих на підприємстві.

В решті позовних вимог - відмовлено.

Рішення суду в частині поновлення ОСОБА_6 на роботі та стягнення на її користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу ухвалено допустити до негайного виконання в межах суми платежу за один місяць.

Стягнуто з ДП «Укрспирт» витрати по сплаті судового збору на суму 487 грн. 20 коп.

Не погоджуючись з рішенням суду представник ДП «Укрспирт» подав апеляційну скаргу в якій просить про його скасування та ухвалення по справі нового рішення про відмову в задоволенні позову, посилаючись на те, що рішення суду необгрунтоване, ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, зокрема, судом неповно з'ясовано усі фактичні обставини справи та не досліджено і не надано належної оцінки наявним у матералах справи доказам.

Заслухавши суддю-доповідача, представника апелянта, яка підтримала апеляційну скаргу, заперечення проти доводів апеляційної скарги позивачки та її представника, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, а рішення суду повинно бути змінено в частині визначення розміру та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу виходячи з наступного.

Судом в ході розгляду справи було встановлено, що відповідачем при звільненні ОСОБА_6 не було дотримано вимог чинного трудового законодавства, зокрема вимог п. 1 ч. 1, ч. 2 ст. 40, ст. 42 КЗпП України.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Згідно із роз'ясненнями, що містяться у п. 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 6 листопада 1992 р., з послідуючими змінами і доповненнями, «Про практику розгляду судами трудових спорів» розглядаючи трудові спори, пов'язані зі свільненням за п. 1 ст 40 КЗпП, суди зобов'язані з'ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджувався він за 2 місяці про наступне вивільнення.

В усіх випадках звільнення за п. 1 ст. 40 КЗпП провадиться з наданням гарантій, пільг і компенсацій, передбачених главою III-А КЗпП.

Між тим, відповідач не надав суду належних доказів з приводу змін на підприємстві в організації виробництва і праці, скорочення чисельності або штату працівників.

Так, відповідач не надав суду наказу по підприємству про скорочення чисельності або штату працівників, погоджений у встановленому законом порядку з профспілковим органом.

Наявна в матеріалах справи копія наказу № 174-к від 21 червня 2013 р. «Про затвердження штатних розписів місць провадження діяльності ДП «Укрспирт» не може бути визнана доказом скорочення чисельності або штату працівників, оскільки у ньому зазначено, що цей наказ видається у зв'язку із прийняттям Колективного договору між роботодавцем і первинною профспілковою організацією підприємства на 2013-2015 роки, та необхідності перерахунку посадових окладів та тарифних ставок для працівників МПД у відповідності із затвердженим мінімально-гарантованим розміром.

Про зміни в організації виробництва і праці, скорочення чисельності або штату працівників у цьому наказі не йдеться.

Крім того, відповідачем не було надано суду, зокрема і на пропозицію апеляційного суду, штатний розпис працівників підприємства до 1 липня 2013 р., тому суд був позбавлений можливості перевірити доводи відповідача про фактичне скорочення чисельності або штату працівників.

Не дотримано в повній мірі відповідачем і вимоги ст. 42 КЗпП України при звільненні ОСОБА_6

Вказаною нормою закону передбачено, що при скороченні чисельності чи штату працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.

При рівних умовах продуктивності праці і кваліфікації перевага в залишенні на роботі надається: сімейним - при наявності двох і більше утриманців; особам, в сім'ї яких немає інших працівників з самостійним заробітком; працівникам з тривалим безперервним стажем роботи на даному підприємстві.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_6 працювала у відповідача на різних посадах з 1997 р., тобто з 18 років, має вищу освіту, розлучена на утриманні має двох малолітніх дітей 2003 і 2009 р. р. народження, хворіє на онкозахворювання.

Будь-які належні докази про те, що при звільненні позивачки з роботи обговорювалось питання про її переважне право на залишенні на роботі, відповідач суду не надав.

З протоколу засідання первинної профспілкової організації від 23 вересня 2013 р. (а. с. 47-48) також не вбачається, при дачі згоди на її звільнення обговорювалось це питання.

Виходячи з наведеного, суд обґрунтовано прийшов до висновку про необхідність поновлення ОСОБА_6 на роботі, і з таким висновком суду першої інстанції колегія суддів погоджується.

Разом з тим, апелянтом в ході розгляду справи в апеляційному суді було доведено неправильне нарахування судом розміру середнього заробітку за час лишеного прогулу, що підлягає стягненню.

Так, представник апелянта посилалася на те, що розрахунок суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу було здійснено позивачкою та її представником виходячи із шестиденної робочої неділі на підприємстві, тоді як на підприємстві робоча неділя являється п'ятиденною.

Виходячи із середньоденної заробітної плати позивачки за два останніх місяці перед звільненням у розмірі 46 грн. 69 коп., що не заперечується позивачкою, розмір середнього заробітку за час вимушеного прогулу повинен складати 9 104 грн. 55 коп.

Колегія суддів погоджується з доводами апелянта в цій частині і приходить до висновку про те, що рішення суду в цій частині повинно бути змінено і стягнута судом сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 24 вересня 2013 р. по день поновлення на роботі 7 липня 2014 р. в розмірі 13 400 грн. 03 коп. зменшена до 9 104 грн. 55 коп.

Відповідно до вимог ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими.

Керуючись ст. ст. 307, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів,

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт» задовольнити частково, рішення Кам'янського районного суду Черкаської області від 7 липня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_6 до Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт» про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу змінити в частині визначення розміру та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Зменшити стягнуту судом з Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт» на користь ОСОБА_6 суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 13 400 грн. 03 коп. до 9 104 (дев'яти тисяч сто чотирьох) грн. 55 коп.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.

Головуючий :

Судді :