Ухвала суду № 40708518, 18.09.2014, Вищий адміністративний суд України

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"18" вересня 2014 р. м. Київ К/800/50568/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого судді: Сіроша М.В.,

суддів: Блажівської Н.Є.,

Юрченко В.П.

розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим від 7 червня 2013 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 7 жовтня 2013 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2, яка діє у власних інтересах та інтересах неповнолітніх ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до Євпаторійської міської ради Автономної Республіки Крим (далі - Міська рада), Виконавчого комітету Євпаторійської міської ради Автономної Республіки Крим (далі - Виконавчий комітет), Комунального підприємства «Бюро приватизації» (далі - Бюро), ОСОБА_5, третя особа: Реєстраційна служба Євпаторійського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим (далі - Реєстраційна служба),

про скасування розпорядження та свідоцтва про приватизацію, -

В С Т А Н О В И Л А :

У квітні 2013 року ОСОБА_2 звернулася до суду з адміністративним позовом про скасування розпорядження Міської ради № 4/7-РП від 18 лютого 2012 року (далі - Розпорядження № 4/7-РП) щодо приватизації кімнати, площею 8,6 кв.м., у квартирі АДРЕСА_1 та скасування свідоцтва про приватизацію зазначеної кімнати.

Зазначила, що оскаржуване розпорядження неправомірне, оскільки порушує її права та права неповнолітніх дітей.

7 червня 2013 року постановою Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 7 жовтня 2013 року, у задоволенні позову відмовлено.

ОСОБА_2 звернулася із касаційною скаргою про скасування постанови Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим та ухвали Севастопольського апеляційного адміністративного суду і ухвалення нової постанови про задоволення позову, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, у січні 2011 року ОСОБА_2 здійснила перепланування квартири АДРЕСА_1, об'єднавши дві кімнати, площею 8,6 кв.м. і 17,8 кв.м. та частину прихожої, площею 2 кв.м. х 1 кв.м., в одну житлову кімнату.

10 травня 2011 року рішенням Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим та додатковим рішенням Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим від 10 травня 2011 року зобов'язано ОСОБА_2 не чинити перешкоди ОСОБА_5 в користуванні приміщеннями квартири № 15 в зазначеному будинку та не перешкоджати його вселенню в зазначену квартиру і видати ключі від вхідної двері.

ОСОБА_5 вселений до спірної квартири.

Визначений порядок користування зазначеною квартирою між наймачами і користування ОСОБА_5 виділена житлова кімната №5, площею 12,0 кв.м., а ОСОБА_2, яка діяла в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4, виділено у її користування кімнату №3, площею 17,8 кв.м., та кімнату №2, площею 8,6 кв.м., з лоджією №2а, площею 6,5 кв.м. У загальному користуванні наймачів квартири залишено: приміщення №6, площею 9,3 кв.м., вбиральня №8, площею 1,5 кв.м., коридор №1, площею 9,7 кв.м., ванна кімната №7, площею 3,2 кв. м., балкон №6а, площею 2,3 кв.м.

18 липня 2011 року рішенням Апеляційного суду Автономної Республіки Крим рішення Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим від 10 травня 2011 року в частині визначення порядку користування квартирою АДРЕСА_1 скасоване, в цій частині у задоволенні позову відмовлено.

В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

17 серпня 2011 року рішенням Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 17 листопада 2011 року, зобов'язано Комунальне підприємство «Житловик-2» укласти з ОСОБА_5 окремий договір найму на житлову кімнату №2, площею 8,6 кв.м., з лоджією №2а, площею 6,5 кв.м., а з ОСОБА_2 - на житлові кімнати: №3, житловою площею 17,8 кв.м., №5, житловою площею 12,0 кв.м. У загальному користуванні залишені приміщення кухні №6, площею 9,3 кв.м., вбиральня №8, площею 1,5 кв.м., коридор №1, площею 9,7 кв.м., ванна кімната, площею 3,2 кв.м., балкон №6а, площею 2,3 кв.м.

4 квітня 2012 року ОСОБА_5 звернувся до Бюро із заявою щодо приватизації зазначеного житла.

18 квітня 2012 року Бюро прийняло Розпорядження №4/7-РП про передачу кімнати, площею 8,6 кв.м., у приватну власність ОСОБА_5

Відповідно до технічного паспорту від 20 січня 2012 року на зазначену квартиру, в користуванні ОСОБА_5 перебуває житлова кімната, площею 8.6 кв.м., та лоджія, площею 6,5 кв.м. В загальному користуванні перебувають: коридор, площею 9,7 кв.м., вбудована шафа, площею 1,4 кв.м., кухня, площею 9,3 кв.м., балкон, площею 0,7 кв.м., ванна, площею 3,2 кв.м., туалет, площею 1,6 кв.м.

Згідно з листом управління міського господарства Євпаторійської міської ради Автономної Республіки Крим від 26 березня 2012 року, ОСОБА_2 самовільно здійснила перепланування спірної квартири, демонтувавши суміжні перегородки між жилими кімнатами, площею 8,6 кв.м. і 17,8 кв.м.

Відповідно до листа Виконавчого комітету від 12 лютого 2013 року питання щодо надання дозволу ОСОБА_2 на перепланування або переобладнання спірної квартири на засіданнях міжвідомчої комісії і Виконавчого комітету не розглядалось.

ОСОБА_2 тільки після здійснення перепланування квартири звернулась до відповідних установ із проханням встановити факт перепланування та роз'яснити порядок підготовки документації щодо прийняття в експлуатацію зміненого житла.

Відповідно до акту державного виконавця ВДВС Євпаторійського Міського управління юстиції від 15 березня 2013 року ОСОБА_5 вселений до кімнати, площею 12 кв.м., спірної квартири на виконання рішення Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим від 10 травня 2011 року.

Колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції про відмову у задоволенні позову з таких підстав.

Відповідно до ст. 1 Законом України № 2163-XII від 4.03.1992 року «Про приватизацію державного майна» приватизація державного майна (далі - приватизація) - це платне відчуження майна, що перебуває у державній власності, у тому числі разом із земельною ділянкою державної власності, на якій розташований об'єкт, що підлягає приватизації, на користь фізичних та юридичних осіб, які можуть бути покупцями відповідно до цього Закону, з метою підвищення соціально-економічної ефективності виробництва та залучення коштів для здійснення структурної перебудови національної економіки.

Згідно з пунктом 13 Положення про порядок передачі квартир (будинків) жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян, затвердженого наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України № 396 від 16.12.2009 року (далі - Положення № 396), приватизація квартир (будинків), жилих приміщень в гуртожитках, кімнат у комунальних квартирах здійснюється уповноваженими на це органами, створеними місцевою державною адміністрацією, та органами місцевого самоврядування, державними підприємствами, організаціями, установами, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких знаходиться державний житловий фонд (далі - орган приватизації).

Відповідно до п. 16 Положення № 396 передача квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках, кімнат у комунальних квартирах у власність громадян з доплатою, безоплатно чи з компенсацією відповідно до статті 5 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» оформляється свідоцтвом про право власності на квартиру (будинок), жиле приміщення в гуртожитках, кімнату в комунальній квартирі, яке реєструється в органах приватизації і не потребує нотаріального посвідчення.

Суди першої та апеляційної інстанцій обґрунтовано зазначили, що передача у власність ОСОБА_5 житлової кімнати, площею 8,6 кв.м., у комунальній квартирі АДРЕСА_1 здійснена на виконання рішень суддів та у відповідності до вимог Положення № 396. Розпорядження та свідоцтво про право власності на спірну квартиру не підлягають скасуванню.

Згідно з ч. 1 ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права під час ухвалення судових рішень чи вчинення процесуальних дій.

Колегія суддів дійшла висновку, що судові рішення ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана правильно, підстав для їх скасування з мотивів, викладених в касаційній скарзі, немає.

Керуючись ст., ст. 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Постанову Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим від 7 червня 2013 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 7 жовтня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, визначених ст. 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: Сірош М.В.

Блажівська Н.Є.

Юрченко В.П.