Ухвала суду № 40706542, 01.10.2014, Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 2218/2880/2012

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2014 року м. Хмельницький

Суддя Хмельницького міськрайонного суду Логінова С.М., розглянувши подання державного виконавця Другого міського відділу ДВС Хмельницького міськрайонного управління юстиції про встановлення тимчасового обмеження боржнику ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України,

встановив:

У провадженні Хмельницького міськрайонного суду знаходиться подання державного виконавця Другого міського відділу ДВС Хмельницького міськрайонного управління юстиції ОСОБА_2 про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України боржнику у виконавчому провадженні ОСОБА_1. В обґрунтування подання зазначив, що на виконанні у Другому міському відділі ДВС Хмельницького міськрайонного управління юстиції перебуває виконавче провадження по виконанню виконавчого листа Хмельницького міськрайонного суду №2/2218/2880/12 від 11.10.2013 року про стягнення коштів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 в сумі 108194,50 грн.

21.10.2013 р. було винесена постанова про відкриття виконавчого провадження та направлена сторонам. Боржник в добровільному порядку рішення суду не виконує, на виклики до державного виконавця не зявляється, майно, на яке можливо звернути стягнення, приховує.

11.06.2014 року від представника стягувача надійшло клопотання про направлення до суду подання про встановлення тимчасового обмеження виїзду за межі України боржнику ОСОБА_1

Розглянувши подання державного виконавця, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що подання слід повернути для належного оформлення.

Відповідно до ст.377-1 ЦПК України питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби.

Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Заборона виїзду за кордон є одним з найсуворіших заходів, що сприяє примусовому виконанню судових рішень, так як пов'язаний з обмеженням конституційного права людини на вільне пересування та вибір місця проживання. Обмеження у реалізації цього конституційного права можливо лише на підставі закону з належним, мотивованим правовим обґрунтуванням необхідності вжиття такого заходу.

Відповідно до ст. 2 Закону України „Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України документами, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну та посвідчують особу громадянина України під час перебування за її межами, є паспорт громадянина України для виїзду за кордон.

Згідно ч.ч. 2, 4 ст.6 Закону "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну" громадянинові України, який має паспорт, у випадках, передбачених п.п.1-9 ч.1 цієї статті, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон або у вказаних випадках паспорт може бути тимчасово затримано чи вилучено. Громадянин України, який має паспорт громадянина України для виїзду за кордон, у разі, коли існують обставини, що обмежують право його виїзду за кордон, зобов'язаний здати свій паспорт на зберігання до органу внутрішніх справ за місцем проживання у місячний термін після виникнення таких обставин. Тимчасове затримання або вилучення паспорта у таких випадках здійснюється судом, органами прокуратури, внутрішніх справ, служби безпеки, Державної прикордонної служби України, військовими комісаріатами та консульською службою України.

У поданні державним виконавцем не зазначено підстав та доказів того, що боржник має намір виїхати за межі України, а наявність лише самого зобов'язання не свідчить про намір боржника виїхати за кордон. До матеріалів подання не долучено доказів, які б свідчили про навмисне ухилення боржника від виконання рішення суду. Невиконання боржником цього рішення добровільно у строк, встановлений державним виконавцем, достатньо не вказує на таке ухилення. Відсутні документи, які б свідчили про здійснення відповідних виконавчих дій щодо сплати боржником суми заборгованості, а також докази щодо ухилення ОСОБА_1 від здачі вказаного паспорту на зберігання до органу внутрішніх справ за місцем проживання.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що державним виконавцем не доведені підстави для вжиття заходів до виконання рішення у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1, а тому подання слід повернути для належного оформлення.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.217, 377-1 ЦПК України, ст. 33 Конституції України, Законом України «Про порядок виїзду з України та вїзд в Україну громадян України» -

ухвалив:

Повернути для належного оформлення подання державного виконавця Другого міського відділу ДВС Хмельницького міськрайонного управління юстиції про встановлення тимчасового обмеження боржнику ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом 5 днів з дня отримання ухвали до апеляційного суду Хмельницької області.

СуддяЛогінова С.М.