Рішення № 40704374, 23.09.2014, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" вересня 2014 р.Справа № 922/3294/14

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Бринцева О.В.

при секретарі судового засідання Гула Д.В.

розглянувши справу

за позовом Комунального підприємства Балаклійської районної ради "Балаклійські теплові мережі", м. Балаклія до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Балаклія про стягнення 1.759,65 грн. за участю представників:

позивача - не з"явився;

відповідача - ОСОБА_2, особисто.

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство Балаклійської районної ради "Балаклійські теплові мережі" 05.08.2014р. звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по платі за послуги теплопостачання за договором про постачання теплової енергії №50 від 01.10.2010р. у розмірі, який складає 539,00 грн.; втрат від інфляційних процесів за весь час прострочення у розмірі 613,64грн.; пені у розмірі 539,00грн.; трьох відсотків річних у розмірі 68,01грн.

В обгрунтування позову вказує на неналежне виконання відповідачем своїх зобов"язань за договором про постачання теплової енергії №50 від 01.10.2010р. в частині повної та своєчасної оплати теплової енергії, поставленої позивачем, в зв"язку з чим, окрім суми основного боргу, відповідачу нараховані пеня, на підставі п.7.2.2. договору, три проценти річних та інфляційні, на підставі ч.2 ст. 625 ЦК України; в якості правових підстав позову вказує на норми ч. 7 ст. 180, ст. 193 ГК України, ст. 24 Закону України "Про теплопостачання", п. 37 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою КМУ від 03.10.2007р. №1198, п. п. 23, 31 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою КМУ від 21.07.2005р. № 630, ст. ст. 525, 526, 549, 611, 625 ЦК України.

Позивач у судове засідання 23.09.2014р. свого представника не направив, звернувся з клопотанням про розгляд справи без участі представника позивача № 988 від 22.09.2014р. (надійшло факсом за вх. № 32850 від 22.09.2014р.), яке мотивує тим, що його представник знаходиться на лікарняному.

Також позивач звернувся до суду із заявою про виправлення описки у позовній заяві, у якій просить суд виправити описку у позовній заяві та зазначити у прохальній частині позову вимогу "Стягнути з Відповідача на користь Комунальне підприємство Балаклійської районної ради "Балаклійські теплові мережі" заборгованість по оплаті за послуги теплопостачання за договором про постачання теплової енергії № 50 від 01.10.2010 р., у розмірі який складає 6171 (п"ятсот тридцять дев"ять) грн. 53 коп. з ПДВ.".

При цьому, позивачем у заяві про виправлення описки у позовній заяві відрізняється сума основного боргу зазначена цифрами від суми основного боргу вказаної прописом.

Розглянувши заяву позивача про виправлення описки у позовній заяві, яка фактично є заявою про збільшення позовних вимог, враховуючи, що остання подана без дотриманням ст. ст. 22, 54-57 ГПК України, а саме заявником не надано доказів направлення цієї заяви відповідачу, суд не приймає її до розгляду та продовжує розгляд справи без урахування цих змін, в редакції позовної заяви №733 від 01.07.2014 року.

Відповідач у судовому засіданні 04.09.2014р. позовні вимоги визнав частково - в частині суми основного боргу у розмірі 6.171,53грн., проти задоволення решти позовних вимог - заперечує, посилаючись на можливість їх реструктуризації..

За висновками суду у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору та є необхідними для прийняття повного і обґрунтованого судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення відповідача, всебічно та повно вивчивши надані учасниками судового процесу докази і таким чином з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, суд установив наступне.

Між Комунальним підприємством Балаклійської районної ради "Балаклійські теплові мережі" (Енергопостачальна організація) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (Споживач) було укладено договір про постачання теплової енергії від 20.03.2013р. № 542 (а.с. 14-16), згідно умов якого енергопостачальна організація взяла на себе зобов"язання постачати споживачеві теплову енергію в потрібних йому обсягах, а споживач зобов"язався оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.

Пунктом 5.3. договору встановлено, що споживач, що має прилади обліку, щомісячно подає до енергопостачальної організації звіт про фактичне споживання теплової енергії, в терміни, передбачені в додатку 1 до договору (додаток 1а, а.с. 17), у якому встановлено, що обсяги постачання теплової енергії в гарячій воді в межах Q рік = 12,515 Гкал, орієнтовна вартість теплової енергії, що постачається споживачу за поточний рік, відповідно до тарифів, діючих на момент договору, становить 10.151,54 грн. (п.2. додатку). Об"єкт постачання теплової енергії споживачу, визначений у додатку № 1в до договору, - Крамниця "Вокруг света", м. Балаклія, вул. Спортивна, 4, прим. 1 (зворотна сторона а.с. 17).

Сторони погодили, що цей договір набуває чинності з 20.03.2013 року та діє до 30.09.2014 року (п.10.1. договору).

Відповідно до п.6.3. договору споживач зобов'язався до 10 числа поточного місяця сплачувати за пред'явленим позивачем рахунком передбачувальний обсяг споживання послуг теплопостачання у порядку передплати, не нижче попереднього місяця. По закінченню місяця позивач до 5 числа наступного місяця виставляє рахунок за фактично відпущений обсяг послуг.

Згідно з п.6.5. договору між заявленою та фактично спожитою тепловою енергією сплачується або зараховується (у разі переплати) на наступний розрахунковий період не пізніше 15-го числа місяця, наступного за розрахунковим.

На підтвердження надання послуг за договором позивачем надані до позовної заяви розпорядження Балаклійської районної ради про початок та закінчення опалювального сезону №292 від 30.09.2013 р. та №136 від 09.04.2013 р., відповідно (а.с. 39).

Позивач стверджує, що виконав свої договірні зобов'язання належним чином та зазначає у позовній заяві, що внаслідок порушення відповідачем п.1, п.п.3.2.2., п.п.6.1, 6.2, 6.3 договору, п. 40 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою КМУ від 21.07.2005р. №630, тощо заборгованість останнього станом на 01.07.2014 року перед позивачем за опалювальний період з листопада 2013 року по квітень 2014 року за надані послуги з постачання теплової енергії по договору від 20.03.2013р. № 542 складає 6.171,53грн.

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 174 Господарського кодексу України господарський договір є підставою виникнення господарських зобов'язань.

Відповідно до ст.ст. 627, 628, 629 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, зміст договору складається з умов, які визначаються на розсуд та за погодженням сторін, та умов, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства, договір укладений (підписаний сторонами) є обов'язковим для виконання кожної із сторін.

Частинами 6, 7 статті 276 ГК України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України, що кореспондується з нормами ст. 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Сума заборгованості відповідачем не спростована, доказів оплати послуг наданих позивачем за спірний період сторонами не надано, не міститься таких доказів і в матеріалах справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги позивача про стягнення заборгованості за послуги теплопостачання є обгрунтованими, правомірними, такими, що підтверджуються матеріалами справи, суд задовольняє позов в цій частині, у розмірі відповідному до прохальної частини позовної заяви - в сумі 539,00грн.

Решту позовних вимог: про стягнення втрат від інфляційних процесів за весь час прострочення у розмірі 613,64грн.; пені у розмірі 539,00грн.; трьох відсотків річних у розмірі 68,01грн., - суд залишає без розгляду, на підставі п. 5 ч.1 ст. 81 ГПК України, враховуючи наступне.

Так, в процесі розгляду даної справи, попередніми ухвалами суду, зокрема ухвалою господарського суду Харківської області про порушення провадження у справі від 08.08.2014 року господарським судом в порядку п. 4 ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, витребувано від позивача необхідні для розгляду справи документи, у тому числі: докладний і обґрунтований розрахунок ціни позову окремо по основному боргу, окремо по кожній неустойці. Розрахунок пені має бути складений по кожній партії товару окремо і повинен містити дати з яких починається нарахування пені, дати в які закінчується нарахування, кількість днів прострочення, суми боргу на які нараховується пеня (із зазначенням нарахованих та сплачених сум), розміри ставок пені (із зазначенням розміру облікової ставки на НБУ на рік та відповідно розрахованої ставки пені на день) підсумкової суми пені за кожний період нарахування та підсумкової суми пені заявленої до стягнення); докази часткового виконання відповідачем обов'язків по спірному договору (виписки про рух коштів на поточному рахунку позивача, копії платіжних доручень відповідача, квитанцій, корінців прибуткових касових ордерів тощо);

Необхідність отримання судом вказаних доказів випливає з предмету даного позову, - стягнення грошових коштів з відповідача у зв"язку із неналежним виконанням зобов"язань за договором, з метою перевірки розрахунку позовних вимог в частині заявлених пені, інфляційних та 3% річних, оскільки розрахунок виконаний позивачем, наданий до позовної заяви (а.с. 28) не дає можливості перевірити правильність нарахування сум, що позивач просить стягнути з відповідача, сума боргу на яку здійснюється перше у таблицях нарахування становить 2.610,37грн., в той час як згідно рахунку № К20500-4297 від 31.10.2013р. (а.с. 32) на суму 856,57грн., період у який виникла заборгованість, що є предметом даного спору, розпочинається з листопада 2013 року.

При цьому, з розрахунку пені та 3% річних вбачається, що позивач розпочинає нарахування вибірково по окремим сумам заборгованості починаючи з 15 числа місяця і позивачем не наведено обґрунтування того, що це обліковується заборгованість згідно п.6.3. договору або п.6.5. договору.

Отже ненадання витребуваних судом доказів унеможливлює прийняття обґрунтованого судового рішення в цій частині позовних вимог.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Неодноразово витребувані судом докази позивачем до суду не надані, причин ненадання витребуваних доказів позивач суду не повідомив.

Враховуючи вищевикладене, суд залишає позовні вимоги про стягнення втрат від інфляційних процесів за весь час прострочення у розмірі 613,64грн.; пені у розмірі 539,00грн.; трьох відсотків річних у розмірі 68,01грн., - без розгляду на підставі п.5 ч.1 ст. 81 ГПК України.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на сторін пропорційно задоволених позовних вимог, в зв"язку із чим стягненню з відповідача на користь позивача підлягають 539,00грн. судового збору.

Водночас, оскільки згідно п. 4 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям позивача або за його клопотанням), і у даному разі підставою залишення частини позовних вимог є неподання витребуваних судом документів, - сплачений позивачем судовий збір у розмірі 1.267,37грн., сплачений платіжним дорученням № 1973 від 08.07.2014р. (а.с.9), підлягає поверненню з Державного бюджету України.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 526, 530, 610 Цивільного кодексу України , ст.ст. 174, 193, 276 Господарського кодексу України, п. 4 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", ст. ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 43, 44, 49, 75, п. 5 ч. 1 ст. 81, ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Комунального підприємства Балаклійської районної ради "Балаклійські теплові мережі" (64200, Харківська область, м. Балаклія, вул. Алієва, 72, код ЄДРПОУ 34328904) заборгованість по платі за послуги теплопостачання за договором про постачання теплової енергії №50 від 01.10.2010р. у розмірі, який складає 539 (п"ятсот тридцять дев"ять) грн. 00 коп. та 559,63 грн. витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Залишити позовні вимоги про стягнення втрат від інфляційних процесів за весь час прострочення у розмірі 613,64грн.; пені у розмірі 539,00грн.; трьох відсотків річних у розмірі 68,01грн., - без розгляду.

4. Видати Комунальному підприємству Балаклійської районної ради "Балаклійські теплові мережі" (64200, Харківська область, м. Балаклія, вул. Алієва, 72, код ЄДРПОУ 34328904) ухвалу про повернення з Державного бюджету України 1.267,37грн. судового збору, сплаченого платіжним дорученням № 1973 від 08.07.2014р.

Повне рішення складено 25.09.2014 р.

Суддя О.В. Бринцев

/Справа №922/3294/14/