Рішення № 40693885, 22.09.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/15033/14 22.09.14

За позовом приватного акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКИЙ СТРАХОВИЙ ДІМ"

до приватного акціонерного товариства "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "НОВА"

про відшкодування страхової виплати в сумі 11.079,00 грн.

Суддя Балац С.В.

Представники:

позивача: не з'явилися;

відповідача: Боронило І.М. - за довіреністю від 26.08.2014 № 141.

С У Т Ь С П О Р У :

Приватне акціонерне товариство "УКРАЇНСЬКИЙ СТРАХОВИЙ ДІМ" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до приватного акціонерного товариства "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "НОВА" про відшкодування страхової виплати в сумі 11.079,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди було заподіяно пошкодження транспортному засобу, який є предметом договору добровільного страхування, укладеного між позивачем і страхувальником. Позивач на підставі вказаного договору виплатив страхувальникові страхове відшкодування в сумі 51.993,00 грн.

Позивач на підставі правил, встановлених ст. 27 ЗУ "Про страхування" та ст. 993 ЦК України, звернувся до відповідача, як до особи, у якої застраховано цивільно-правову відповідальність винної у скоєнні ДТП особи, з вимогою про виплату страхового відшкодування. Проте, вказана вимога залишена відповідачем без виконання, що й призвело до звернення позивача до господарського суду за захистом свого порушеного права та охоронюваного законом інтересу шляхом стягнення з відповідача страхового відшкодування в сумі 11.079,00 грн, за мінусом розміру франшизи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.07.2014 прийнято позовну заяву приватного акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКИЙ СТРАХОВИЙ ДІМ" до розгляду та порушено провадження у справі № 910/15033/14.

Відповідач, скориставшись своїм правом, наданим ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, надав суду відзив, яким позов відхилив частково, з огляду на таке. Як вказає відповідач, транспортний засіб потерпілої особи перебував в п'яти ДТП, що вплинуло на його ринкову вартість і значення коефіцієнту фізичного зносу (0,4344), який підлягає врахуванню при розрахунку витрат, пов'язаних з відновлювальним ремонтом пошкодженого транспортного засобу. Також відповідач, посилаючись на розрахунок розміру страхового відшкодування, здійсненого аварійним комісаром на підставі звіту, наданого позивачем, зазначив, що вартість відновлювального ремонту з урахуванням фізичного зносу та ПДВ складає 9.196,50 грн (без ПДВ 8.113,42 грн). Також відповідач зазначив, що в матеріалах справи відсутні докази того, що ремонт пошкодженого транспортного засобу фактично був виконаний і надавач цих послуг є платником ПДВ. З урахуванням наведеного, відповідач вважає, що вартість страхового відшкодування, яке підлягає сплаті відповідачем на користь позивача, складає 8.113,42 грн.

Представник позивача в жодне судове засідання не з'явився, від позивача обґрунтованих пояснень з цього приводу до суду не надходило.

В судовому засіданні 22 вересня 2014 року судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши доводи повноважного представника відповідача по суті спору та дослідивши наявні у матеріалах даної справи докази, Господарський суд міста Києва

В С Т А Н О В И В :

Між приватним акціонерним товариством "УКРАЇНСЬКИЙ СТРАХОВИЙ ДІМ", як страховиком, (далі - позивач) та ОСОБА_2 (далі - страхувальник) укладено Договір добровільного страхування наземних транспортних засобів від 01.08.2011 НТ-11 № 1211 Кв105 (далі - Договір добровільного страхування).

Відповідно до предмету Договору добровільного страхування, позивач застрахував майнові інтереси страхувальника, які пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу, а саме "Mitsubishi Lancer", із державним номерним знаком НОМЕР_1 (далі - застрахований ТЗ).

04 лютого 2012 року на вул. О. Теліги відбулася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) за участю застрахованого ТЗ та транспортного засобу "Nissan Micra" із державним номерним знаком НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_3.

Факт ДТП підтверджується, зокрема, розширеною довідкою № 8956925 про ДТП, виданої відділом ДАІ Шевченківського РУ ГУ МВС України в місті Києві (засвідчена копія наявна в матеріалах справи).

Постановою Шевченківського районного суду міста Києва від 17.02.2012 у справі № 3/2610/1710/12 встановлено, що ДТП трапилося внаслідок порушень Правил подорожнього руху України водієм ОСОБА_3 (далі - винна особа) у зв'язку з чим, вказану фізичну особу притягнуто до адміністративної відповідальності, на підставі ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Внаслідок зазначеного вище ДТП застрахований ТЗ отримав механічні пошкодження.

Відповідно до Звіту про оцінку застрахованого ТЗ від 10.02.2012 № 13 матеріальний збиток, завданий страхувальникові в результаті пошкодження застрахованого ТЗ, складає 12.855,00 грн (з ПДВ). Вказаний Звіт складено суб'єктом оціночної діяльності суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_4, що має Кваліфікаційне свідоцтво оцінювача від 20.12.2003 МФ НОМЕР_4, видане Фондом державного майна України, та згідно зі Свідоцтвом від 30.11.2005 НОМЕР_3 вказана фізична особа (оцінювач) зареєстрована у Державному реєстрі оцінювачів (далі - Оцінювач).

Виходячи з п. 3.4 Звіту від 10.02.2012 № 13, коефіцієнт фізичного зносу складає 0,0000, оскільки строк експлуатації застрахованого ТЗ не перевищує семи років (п. 7.38 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.11.2003 № 142/5/2092 (у редакції наказу Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.07.2009 № 1335/5/1159) (далі - Методика).

Виходячи з приписів ст. 20 Закону України "Про страхування" страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк, а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (ст. 979 Цивільного кодексу України).

Позивач на підставі Договору добровільного страхування здійснив виплату страхового відшкодування в сумі 11.079,00 грн таким чином: 2.710,46 грн - платіжним дорученням від 18.07.2012 № 4; 7.198,69 грн - платіжним дорученням від 28.08.2012 № 906 та 1.169,85 грн шляхом утримання вказаної суми в рахунок страхового платежу в порядку, передбаченому п. 7.3.5 Договору обов'язкового страхування (зазначені розрахункові документи містяться в матеріалах справи в вигляді засвідчених копій).

За правилами, встановленими ст. 27 Закону України "Про страхування" та ст. 993 ЦК України, позивач є саме тією особою, до якої перейшло право вимоги від відповідача страхового відшкодування, виплаченого страхувальникові на підставі Договору добровільного страхування.

Згідно інформації, наданої Моторним (транспортним) страховим бюро України, транспортний засіб - "Nissan Micra" із державним номерним знаком НОМЕР_2, яким керувала винна особа, станом на момент настання ДТП, забезпечено приватним акціонерним товариством "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "НОВА", як страховиком обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, (далі - відповідач), що підтверджується Страховим полісом серії АА № 3848100 (далі - Договір обов'язкового страхування). Відповідно до Договору обов'язкового страхування, ліміт за шкоду заподіяну майну становить 50.000,00 грн, а франшиза - 0,00 грн.

Так, позивач, з метою реалізації свого права, забезпеченого ст. 27 ЗУ "Про страхування" та ст. 993 ЦК України, звернувся до відповідача з претензією від 18.09.2012 № 262/07/7 про відшкодування страхової виплати.

За змістом ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" строк виконання грошового зобов'язання страховика за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів по виплаті особі страхового відшкодування, яка має право на отримання такого відшкодування, становить 90 днів з моменту отримання відповідної заяви.

Спір між сторонами судового процесу виник внаслідок порушення відповідачем його грошового зобов'язання за Договором обов'язкового страхування, відповідач на претензію позивача відповіді не надав, вимогу викладену в них у дев'яностоденний строк не виконав. Наведена обставина призвела до звернення позивача до господарського суду за захистом свого порушеного права та охоронюваного законом інтересу шляхом стягнення з відповідача виплаченої позивачем суми страхового відшкодування в розмірі 11.079,00 грн.

Відповідач позовні вимоги частково відхилив, з підстав, які наведені в описовій частині даного рішення. Однак, заперечення відповідача на позов судом відхиляються, з урахуванням такого.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 29 вказаного Закону передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Згідно з пунктом 3.9 Методики фізичний знос обумовлюється погіршенням технічного стану КТЗ унаслідок експлуатаційного зносу його складників. Фізичний знос ураховується як втрата вартості КТЗ, що виникає в процесі його експлуатації. Фізичний знос може розраховуватись у вигляді коефіцієнта фізичного зносу складників залежно від технічного стану КТЗ, який відображає взаємозв'язок умов експлуатації і технічного стану КТЗ з вартістю його складників. Фізичний знос може також визначатись шляхом урахування погіршення технічного стану КТЗ унаслідок отриманих і усунених пошкоджень залежно від вартості їх усунення.

Пунктом 7.1 Методики визначено, що оцінка КТЗ здійснюється переважно із застосуванням бази оцінки, яка відповідає ринковій вартості. Ринкова вартість КТЗ ураховує його комплектність, укомплектованість і фактичний технічний стан, строк експлуатації, величину пробігу, умови, у яких він експлуатувався (зберігався), особливості кон'юнктури ринку регіону. Згідно з принципами зміни вартості, попиту та пропозиції значення ринкової вартості є змінною за фактором часу величиною, яка залежить від коливань ринкових цін на КТЗ та його складники.

Згідно з пунктом 7.38 Методики значення ЕЗ (де ЕЗ - коефіцієнт фізичного зносу) приймається таким, що дорівнює нулю для нових складників та для складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує: 5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД; 7 років - для інших легкових КТЗ; 3 роки - для вантажних КТЗ, причепів, напівпричепів та автобусів виробництва країн СНД; 4 роки - для інших вантажних КТЗ, причепів, напівпричепів та автобусів; 5 років - для мототехніки. Винятком стосовно використання зазначених вимог є: а) якщо КТЗ експлуатуються в інтенсивному режимі (фактичний пробіг щонайменше вдвічі більший за нормативний); б) якщо складові частини кузова, кабіни, рами відновлювали ремонтом або вони мають корозійні руйнування чи пошкодження у вигляді деформації; в) якщо КТЗ експлуатувалося в умовах, визначених у пункті 4 таблиці 4.1 додатка 4 (п. 7.39 Методики).

Якщо під час відновлення були використані нові складники іншої модифікації КТЗ взамін пошкоджених (розукомплектованих), значення процента їх фізичного зносу приймається таким, що дорівнює нулю (п. 7.40 Методики).

Таким чином, виходячи з вищенаведених норм права та матеріалів справи, судом встановлено таке: по-перше, роком випуску застрахованого транспортного засобу "Mitsubishi Lancer" з державним знаком НОМЕР_1 був 2006 рік, а ДТП трапилося 04 лютого 2012 року, тому строк експлуатації даного транспортного засобу не перевищує семи років; по-друге, матеріали даної справи не містять доказів, які б вказували на винятки, передбачені п. 7.39 Методики; по-третє, згідно з розширеною довідкою ДАІ № 8956925 та Звіту від 10.02.2012 № 13 застрахований ТЗ має пошкодження лише від ДТП, яке мало місце 04 лютого 2012 року, тобто вказана подія пов'язана з даною справою, інших доказів того, що ТЗ "Mitsubishi Lancer" мав інші погіршення його технічного стану внаслідок інших ДТП, які відбулися, як вказує відповідач, за його участю до 04 лютого 2012 року матеріали даної справи не містяться, відтак судом приймається Звіт про оцінку застрахованого ТЗ від 10.02.2012 № 13 як належний доказ розміру заподіяної страхувальникові шкоди.

Крім того, відносно тверджень відповідача щодо зменшення вартості запчастин і матеріалів на суму податку на додану вартість суд зазначає, що вони судом також до уваги при вирішенні даного спору не приймаються, оскільки виходячи зі Страхових актів від 18.07.2012 № НТ-11/1211/Кв/3 та від 27.08.2012 під № НТ-11/1211/Кв/3 (додатковий), а також призначень платежів платіжних доручень від 18.07.2012 № 4 і від 28.08.2012 № 906 позивачем розрахована і виплачена страхувальникові вартість відновлювального ремонту застраованого ТЗ без урахування ПДВ. Суд водночас зазначає, що підстави для вирахування з вартості відновлювального ремонту пошкодженого внаслідок ДТП транспортного засобу податку на додану вартість відсутні, оскільки положення Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" не ставлять в залежність проведення страхового відшкодування від фактичного відновлення потерпілим чи іншою особою пошкодженого майна, що за змістом ст. 319 ЦК України є його правом, а не обов'язком, тобто потерпілий може замовити ремонт пошкодженого ТЗ після виплати страхового відшкодування у будь-якої особи (платника або не платника ПДВ).

Обов'язок доказування відповідно до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

З урахуванням всіх фактичних обставин справи та в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов про стягнення з відповідача страхового відшкодування в сумі 11.079,00 грн підлягає задоволенню повністю, з огляду на таке: по-перше, наявність вини ОСОБА_3 у вчиненні ДТП встановлено компетентним судом; по-друге, факт того, що застрахований ТЗ, станом на момент настання ДТП, забезпечений відповідачем, що підтверджується полісом серії АА № 3848100; по-третє: розмір завданих страхувальникові внаслідок ДТП збитків підтверджується Звітом про оцінку застрахованого ТЗ від 10.02.2012 № 13; по-четверте, факт виплати позивачем страхувальникові страхового відшкодування підтверджується матеріалами справи; і по-п'яте, відповідачем не надано суду жодного доказу, підтверджуючого факт відшкодування позивачеві здійсненої останнім виплати страхового відшкодування.

З огляду на те, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 33, 34, 43, 44, 49, статтями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з приватного акціонерного товариства "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "НОВА" (02660, м. Київ, вул. Марини Раскової, буд. 11; ідентифікаційний код 31241449) на користь приватного акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКИЙ СТРАХОВИЙ ДІМ" (01023, м. Київ, площа Спортивна, буд. 3; ідентифікаційний код 32556540) відшкодування страхової виплати в сумі 11.079,00 (одинадцять тисяч сімдесят дев'ять) грн 00 коп.; витрати по сплаті судового збору в сумі 1.827,00 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 29 вересня 2014 року.

Cуддя С.В. Балац