Рішення № 40688906, 29.09.2014, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 344/8318/14-ц

Провадження № 22-ц/779/2023/2014

Категорія 50

Головуючий у 1 інстанції Бойчук О. В.

Суддя-доповідач Матківський Р.Й.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2014 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого Матківського Р.Й.

суддів Мелінишин Г.П., Шалаути Г.І.

секретаря Бойчука Л. М.

з участю апелянта ОСОБА_2, представника позивача ОСОБА_3

розглянувши у судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів у твердій грошовій сумі на утримання неповнолітньої дитини, з апеляційною скаргою ОСОБА_2 на заочне рішення Івано-Франківського міського суду від 16 червня 2014 року, -

в с т а н о в и л а :

У червні 2014 року позивач звернулася до суду із зазначеним позовом, щоб ухвалити рішення про стягнення з відповідача на її користь аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 у твердій грошовій сумі по 1000 гривень щомісячно до досягнення повноліття.

Заявлені вимоги позивач обґрунтувала тим, що разом з чоловіком не проживають, подружніх стосунків не підтримують, перебуває на повному утриманні своїх батьків, оскільки не працює, відповідач не піклується належним чином про сина з часу його народження, матеріальної допомоги на його утримання дитини не надає.

Можливості забезпечувати дитину всім необхідним немає можливості через відсутність матеріальної підтримки з боку колишнього чоловіка.

Заочним рішенням Івано-Франківського міського суду від 16 червня 2014 року позов задоволено.

На дане рішення ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, просить його скасувати, ухвалити нове про відмову в задоволенні позову.

Апелянт в скарзі зазначає, що рішення є незаконним та необ'єктивним, висновки суду не відповідають обставинам справи. Суд не дослідив належним чином його матеріальне становище, не взяв до уваги, що не має роботи та самостійних доходів.

Не наведено жодних мотивів та обґрунтування, чому саме визначено сплачувати аліменти сумою 1000 гривень щомісячно за відсутністю такої можливості.

Частиною 8 ст. 181 СК України зазначено, якщо батьки не мають можливості утримувати дитину, то їй призначається тимчасова державна допомога, яка не може бути меншою, ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Виплата тимчасової державної допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Суд не дослідив, чи взагалі має мінливий та нерегулярний заробіток, як цього вимагає ст. 184 СК України, тому порушив норми матеріального права.

Вислухавши суддю-доповідача, пояснення апелянта, який вимоги скарги підтримав, представника позивача, який вимоги скарги не визнав, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задоволити частково.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 відповідно до свідоцтва є батьком сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Згідно з ч. 3 ст. 181 СК України аліменти на дитину присуджуються в частці від заробітку (доходу) її матері, батька або в твердій грошовій сумі і виплачується щомісячно.

Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно із ч. 1 ст. 184 СК України якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

В судовому засіданні встановлено, що відповідач обов'язку для належного утримання сина не виконує, має мінливий і нерегулярний заробіток, тому у суду першої інстанції були всі підстави для стягнення аліментів у твердій грошовій сумі.

Визначаючи розмір аліментів у твердій грошовій сумі, суд першої інстанції повинен був виходити не тільки з обов'язку апелянта як батька сплачувати аліменти, а й обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів передбачені ч.1 ст. 182 Сімейного Кодексу. На зазначені обставини суд в рішенні не посилався та не в повній мірі врахував те, що ОСОБА_2 не має постійної роботи чи значних доходів для реальної можливості на даний час сплачувати по 1000 гривень аліментів щомісячно для утримання сина, не з'ясував дійсні доходи відповідача.

У зв'язку із зазначеним колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції в частині визначення розміру аліментів підлягає зміні, зменшивши їх розмір до 700 гривень щомісячно.

Керуючись ст.ст. 218, 307, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів,-

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволити частково.

Заочне рішення Івано-Франківського міського суду від 16 червня 2014 року в частині визначення розміру аліментів змінити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 для утримання неповнолітнього сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 щомісячно аліменти в твердій грошовій сумі по 700 гривень до досягнення ним повноліття.

В решті рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий: Р.Й. Матківський

Судді Г.П. Мелінишин

Г.І. Шалаута