Ухвала суду № 40688036, 30.09.2014, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11/774/203/14 Справа № 404/5499/12 Головуючий у 1 й інстанції - Литвинчук В. П. Доповідач - Алькова С.М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 вересня 2014 року м. Дніпропетровськ

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

Головуючого судді: Алькової С.М.

Суддів: Свідерської Т.В., Власкіна В.М.

За участю прокурора: Кузьменко А.С.

Засудженого: ОСОБА_2

розглянула 30 вересня 2013 року у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську кримінальну справу по апеляції засудженого ОСОБА_2 на вирок Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 08 листопада 2013 року.

Цим вироком:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець смт. Зеленодольськ Апостолівського району Дніпропетровської області, українець, громадянин України, не працює, не одружений, утриманців не має, освіта середньо-технічна, раніше судимий: 11 березня 2009 року Довгинцівським районним судом Дніпропетровської області за ч.2 ст. 309, ч.2 ст. 185, ст. 395, ст. 70 КК України до 4 років позбавлення волі. Звільнений 21 травня 2012 року по відбуттю призначеного покарання, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживає за адресою: АДРЕСА_2,

засуджений: - за ч.2 ст. 186 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі;

- за ч.1 ст. 358 КК України до 1 року обмеження волі.

На підставі ч.1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено покарання у виді 4 років 6 місяців позбавлення волі.

Як випливає з вироку суду, ОСОБА_2, засуджений за те, що він, повторно 19 липня 2012 року, приблизно о 12 годині 30 хвилин, знаходячись біля залізничного полотна в районі будинку № 3 по вулиці Кіма в м. Дніпродзержинську, побачив раніше йому незнайомого ОСОБА_3, якого, з урахуванням своєї фізичної переваги визначив як об'єкт свого злочинного посягання. Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на відкрите викрадення чужого майна, повторно, підсудний наблизився до потерпілого ОСОБА_3 і, діючи умисно, з корисливих спонукань, застосовуючи насильство не небезпечне для життя і здоров'я потерпілого, збив його з ніг. Після цього, утримуючи потерпілого на землі, діючи умисно, з корисливих спонукань, відкрито викрав належний потерпілому мобільний телефон "Самсунг" вартістю 500 гривень, в якому знаходилася сім-карта оператора мобільного зв'язку "Лайф" вартістю 30 гривень на рахунку якого грошових коштів не було і карта пам'яті 1 ГБ вартістю 40 гривень, а також гроші в сумі 02 гривні. А всього підсудний умисно, відкрито, з корисливих спонукань, викрав майна потерпілого ОСОБА_3 на загальну суму 572 гривні. З викраденим з місця скоєння злочину втік, викраденим розпорядився на свій розсуд, заподіявши потерпілому ОСОБА_3 збитків на вказану суму.

Крім того, підсудний в невстановлений час, в невстановленому місці, маючи умисел на підробку документа, який надає права та звільняє від обов'язків, з метою його подальшого використання, придбав паспорт гр. України на ім'я ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_6. Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, підсудний у невстановлений час і в невстановленому місці підробив вищевказаний документ шляхом вклеювання в нього своєї фотографії. 21 липня 2012 року, в період з 16 години 10 хвилин до 16 години 20 хвилин, в будівлі Баглійського РВ Дніпродзержинського ГУ УМВС України в Дніпропетровській області по проспекту Конституції 27 у м. Дніпродзержинську при проведенні особистого огляду у підсудного в кишені брюк було виявлено та вилучено паспорт гр. Україна на ім'я ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_6, бланк якого, згідно висновку експертизи № 44 / 06-179 від 25 липня 2012 року с серійним номером НОМЕР_1, на ім'я ОСОБА_4, виготовлений підприємством, що здійснює випуск бланків паспортів громадянина України; в паспорті була проведена повна заміна фотографії на сторінці № 1; змінено первісний зміст документа шляхом повної заміни фотографії на сторінці № 1 і вклеювання фотографії на сторінці № 3. Відбиток круглої гербової печатки "04-11" МВС України на 4-й сторінці паспорта з серійним номером НОМЕР_1 на ім'я гр. ОСОБА_4 виконаний на копіювально-розмножувальній техніці за допомогою струменевого принтера.

В апеляції та доповненнях до неї засуджений ОСОБА_2, вважає вирок суду незаконним та необґрунтованим винесеним з порушенням норм кримінально-процесуального закону, просить його скасувати. В обґрунтування своїх апеляційних вимог засуджений посилається на те, що досудове та судове слідство було проведено з порушенням норм кримінально-процесуального закону та з допущенням порушень повноти, об'єктивності та всебічності. Було не одноразово порушено його право на захист. Так, вирок було винесено без участі його захисника та прокурора. Також, вказує на те, що він притягувався за вчинення одного злочину, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України, а в обвинувальному висновку зазначено, що ним вчинено два злочини, передбачені ч.2 ст. 186 та ч.3 ст. 358 КК України, однак копії постанови про притягнення його в якості обвинуваченого йому не вручалась та з висунутим щодо нього обвинуваченням він ознайомлений не був. Крім того, зазначає, що в матеріалах справи відсутні речові докази, які б підтверджували вчинення ним інкримінованих йому злочинів, які суд повинен був оглянути в судовому засіданні. Чим порушені ст.ст. 64, 65, 76, 78, 80, 257, 313 КПК України (1960), які регламентують основи ведення кримінальної справи, залучення речових доказів до матеріалів справи та зобов'язують зберігати їх до вступу кримінальної справи в стадію судового процесу і огляд їх у суді. Так, мобільний телефон, як речовий доказ на стадії досудового розслідування був повернутий потерпілому, який в подальшому останнім був проданий, на що він не мав права, оскільки це унеможливило оглянути телефон в судовому засіданні. Звертає увагу на те, що в матеріалах справи відсутні документи, які підтверджують, що телефон належить саме потерпілому. На підтвердження цьому в матеріалах справи відсутні будь-які експертизи та висновки експертів щодо речових доказів.

Засудженим ОСОБА_2 в апеляції та доповненнях до неї не конкретизовані вимоги щодо рішення яке він просить ухвали.

В апеляційній інстанції засуджений ОСОБА_2 посилався на той факт , що судом першої інстанції тривалий час умисно не розглядаються його зауваження на протокол судового засідання, що є порушенням його прав на захист.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши думку прокурора, який вважав за необхідне повернути справу суду першої інстанції, суд приходить до висновку про необхідність повернення справи суду першої інстанції з наступних підстав.

У відповідності до ст. ст. 88, 88-1 КПК України (в редакції 1960 року) учасники судового розгляду мають право знайомитись з протоколом судового засідання та подати на нього зауваження, а головуючий зобов'язаний їх розглянути в установленому законом порядку.

Про виготовлення протоколу судового засідання повідомляються прокурор, який приймав участь в розгляді справи,ті учасники судового розгляду, які заявили клопотання об ознайомленні з ним. З моменту отримання цього повідомлення вони вправі в плині трьох суток ознайомитись з протоколом та подати на нього зауваження.

При незгоді головуючого з зауваженнями вони вносяться на розгляд судового засідання, як правило, в тому ж складі суду, який розглядав справу. Про час розгляду зауважень повідомляються всі учасники судового розгляду, але їх неявка не перешкоджає розгляду зауважень. Як вбачається з матеріалів справи, судом першої інстанції учасники судового розгляду не повідомлялись про час та дату розгляду зауважень на протокол судового засідання. В матеріалах справи знаходиться протокол судового засідання від 16 грудня 2013 року \ т. 2 а.с. 121\ та постанова суду від 16.12.2013р. \ т. 2 а.с. 122\, згідно цих процесуальних документів, суд першої інстанції, не сповістивши учасників судового розгляду частково розглянув зауваження на протокол судового засідання та в задоволенні цих зауважень - відмовив.

Як вбачається зі змісту доповнень до апеляції засудженого ОСОБА_2., дані доповнення фактично містять зауваження на протокол судового засідання (т.2 а.с. 92-99, 101,108-111,115,116, 117,125,133,144,149,157,), за якими процесуальне рішення судом не прийнято. Про що неодноразово в своїх скаргах посилався засуджений.

Приймаючи до уваги вищезазначені обставини, справа підлягає зняттю з апеляційного розгляду та поверненню в суд першої інстанції для виконання вимог ст. 88-1 КПК України (в редакції 1960 року) та прийняття процесуального рішення.

Керуючись ст.ст. 365,366 КПК України \ в редакції 1960 року\, п. 11 Розділу Х1 "Перехідних положень" Кримінального процесуального кодексу України в редакції закону від 13 квітня 2012 року № 4652-У1, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Кримінальну справу відносно засудженого ОСОБА_2 за ч.2 ст. 186, ч.3 ст. 358 КК України повернути Баглійському районному суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області для виконання вимог ст. 88-1 КПК України (в редакції 1960 року) та прийняття процесуального рішення \ з повідомленням учасників судового розгляду\.

Судді:

С.М. Алькова Свідерська Т.В. В.М.Власкін