Ухвала суду № 40688005, 25.09.2014, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-кп/774/1053/14 Справа № 194/1789/13-к Головуючий у 1 й інстанції - Ковальчук В. О. Доповідач - Сербін В.В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 вересня 2014 року Колегія суддів судової палати з кримінальних справ

Апеляційного суду Дніпропетровської області

складі головуючого- судді Сербіна В.В.

суддів: Піскун О.П., Семопядного В.О.

при секретарі- Ярличенку А.О.

за участю обвинуваченого, стосовно якого винесено обвинувальний вирок- ОСОБА_3

захисника- адвоката ОСОБА_2

прокурора- Кузьменка А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську по матеріалам кримінального провадження № 12012040400000023 апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_3 на вирок Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 27 січня 2014 року відносно:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця міста Тернівка Дніпропетровської області, раніше судимого:

- 22 березня 2002 року Тернівським міським судом Дніпропетровській області, за ст.309 ч.1 КК України до 1 року позбавлення волі. На підставі ст.75 КК України з випробувальним терміном 1 рік;

-05 березня 2003 року Тернівським міським судом Дніпропетровській області за ст.185 ч.1 КК України до 1 року позбавлення волі. На підставі ст.70, ст.71 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі;

-21 листопада 2005 року Павлоградським міським судом Дніпропетровській області за ст.185 ч.2, ст.185 ч.3 КК України, ст.70 КК України до 3 років позбавлення волі. На підставі ст.75 КК України з випробувальним терміном 2 роки;

-26 травня 2006 року Павлоградським міським судом Дніпропетровській області за ст.185 ч.2, ст.185 ч.3 ст.86 ч.2, ст.70 ч.1, ст.70 ч.4, ст.71 КК України до 3 років 3 місяців позбавлення волі;

-26 травня 2010 року Тернівським міським судом Дніпропетровської області за ч.2, ч.3 ст.185, ч.2 ст.186 КК України до 4 років 1 місяця позбавлення волі;

-31 жовтня 2013 року Апеляційним судом Дніпропетровської області за ст.185 ч.2 КК України до 1 року 5 місяців позбавлення волі,-

В С Т А Н О В И Л А:

В апеляції /а.с.18-20 т.5/ та в доповненні до неї /а.с.23-26 т.5, а.с.27-33 т.5/ обвинувачений ОСОБА_3, стосовно якого ухвалено обвинувальний вирок та призначено покарання за ч.2 ст.185 КК України у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки; за ч.3 ст.185 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років; за ч.2 ст.186 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років; за ч.2 ст.309 КК України у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки і на підставі ст.70 ч.1 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання покарань, остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 6 (шість) років, з застосуванням вимог ст.70 ч.4 КК України, в строк покарання, остаточно призначеному за сукупністю злочинів, ОСОБА_3 зараховано частково відбуте покарання, шляхом часткового складання, за попереднім вироком Апеляційного суду Дніпропетровської області від 31 жовтня 2013 року за ст.185 ч.2 КК України та остаточно призначено до відбуття покарання у виді позбавлення волі строком на 6 (шість) років 5 (п'ять) місяців, просить вирок суду скасувати у зв'язку з односторонністю досудового та судового слідстві, істотними порушенням норм кримінального процесуального закону, направивши справу на новий судовий розгляд. При цьому вказує, що було порушено його право на захист, оскільки йому не було своєчасно надано захисника, не дивлячись на заяву про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження до судового розгляду таке право йому надано не було, про що неодноразово заявляв у судовому засіданні. Не міг повноцінно захищатись. Ставити запитання потерпілим та свідкам по справі. При видаленні його з залу судового засідання захисник не був присутнім, судові дебати взагалі відбувались без участі захисника, однак суд у своєму вироку вказав на наявність такого, головуючий позбавив його можливості висловитись в останньому слові. Звертає увагу суду на його стан здоров'я, а саме наявність хронічних захворювань- «ВІЛ» четвертої клінічної стадії, гепатиту «С» та інших.

В судовому засіданні апеляційної інстанції обвинувачений ОСОБА_3 підтримав свої апеляційні вимоги у повному обсязі, прохав справу повернути на новий судовий розгляд через порушення його права. Крім того направив до суду клопотання про застосування стосовно нього Закону України «Про амністію у 2014 році», оскільки має на утриманні неповнолітню дитину та хворобу, яка входить у перелік хвороб, при наявності яких застосовується амністія, запобіжний захід просить змінити та призначити більш м'який.

Захисник обвинуваченого- адвокат ОСОБА_2 підтримала апеляційні вимоги обвинуваченого, прохала вирок суду першої інстанції скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд через порушення права обвинуваченого на захист, неповноту проведеного як досудового, так і судового слідства, невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи, вказуючи на те, що не ознайомивши обвинуваченого з матеріалами кримінального провадження до початку судового розгляду, прийнявши відмову від захисника та не призначивши обвинуваченому іншого, при цьому видаливши ОСОБА_3 з залу судового засідання, суд першої інстанції позбавив таким чином ОСОБА_3 можливості реалізувати своє право на захист.

Прокурор, який приймав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції частково підтримав апеляційні вимоги сторони захисту, вважаючи що вирок суду підлягає скасуванню через порушення права обвинуваченого на захист, оскільки останній, не дивлячись на свої неодноразові заяви про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження так з ними ознайомлений і не був, що позбавило його можливості ставити запитання потерпілим, свідкам по справі, тобто захищатися всіма встановленими законом засобами від пред'явлених обвинувачень.

Стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 винесено обвинувальний вирок за те, що він, будучи раніше неодноразово судимим за вчинення умисних злочинів, судимість за які не знята і не погашена у встановленому законом порядку, належних висновків для себе не зробив і повторно скоїв ряд умисних злочинів.

Так, біля 17-тої години, в один із днів березня 2013 року, ОСОБА_3, знаходячись в магазині «Баличок», розташованому по вул.Пушкіна в м.Тернівка, Дніпропетровської області, з корисливих мотивів, з умислом на незаконне заволодіння чужим майном, повторно вчинив відкрите викрадення чужого майна, вирвавши з лівої руки продавця ОСОБА_4 мобільний телефон марки «Nokia C 5320», вартістю 1000 гривень, та не реагуючи на вимогу потерпілої ОСОБА_4 в частині повернення відкрито викраденого майна, зник з місця події.

Окрім того, ОСОБА_3, біля 9-тої години, 06 червня 2013 року, знаходячись в кабіні автомобіля «ЗІЛ» д.н. НОМЕР_1, який стояв поблизу будинку № 11, що по вул.Ковальській в м.Тернівка, з корисливих мотивів, з умислом на заволодіння чужим майном, повторно вчинив таємне викрадення чужого майна, а саме мобільного телефону марки «Samsung DUOS 1182», вартістю 250 гривень у водія ОСОБА_5, яким розпорядився за власним розсудом, заподіявши потерпілому шкоду на зазначену суму.

Окрім того, ОСОБА_3, біля 10-тої години, 12 червня 2013 року, через не зачинені водійські двері автомобіля «ВАЗ-07», д.н. НОМЕР_2, що стояв навпроти магазину «Паляниця», розташованого по вул.Пушкіна в м.Тернівка, з корисливих мотивів, з умислом направленим на незаконне заволодіння чужим майном, шляхом проникнення в салон автомобіля, повторно вчинив таємне викрадення чужого майна, а саме мобільного телефону марки «Nokia 202», вартістю 450 гривень, заподіявши потерпілому ОСОБА_6 майнову шкоду на зазначену суму.

Окрім того, ОСОБА_3, біля 7-мої години, 13 червня 2013 року, проходячи біля будинку № 8 по вул.Будьонного в м.Тернівка, з корисливих мотивів, з умислом на незаконне заволодіння чужим майном, проникнувши через хвіртку на територію садиби зазначеного будинку, та через незачинені вхідні двері в житло-будинок, де з зальної кімнати, таємно, повторно викрав чуже майно, а саме телевізор марки «Samsung», вартістю 4800 гривень, заподіявши майнову шкоду потерпілій ОСОБА_7 на зазначену суму.

Окрім того, ОСОБА_3, біля 4-тої години, 19 червня 2013 року, проходячи біля будинку № 5 по вул.Волкова в м.Тернівка, з корисливих мотивів, з умислом на незаконне заволодіння чужим майном, проникнувши через хвіртку на територію вищезазначеного будинку, та використовуючи драбину, проникнувши через кватирку в вікні у житло- будинок, звідки таємно, повторно, викрав наступне чуже майно: золоте кільце « 585» проби, вагою 3 грама, вартістю 1110 гривень, золоту обручку « 585» проби, вагою 6,79 грама, вартістю 3150 гривень, золоті сережки « 585» проби, вагою 5,54 грама, вартістю 2570 гривень, золоту обручку « 585» проби, вагою 3,87 грама, вартістю 1277 гривень, золоту обручку « 585» проби, вагою 3,65 грама, вартістю 1095 гривень, золоту обручку « 585» проби, вагою 2,31 грама, вартістю 1500 гривень, золоту обручку « 585» проби, вагою 6,43 грама, вартістю 2500 гривень, а всього майна на загальну суму 11915 гривень, заподіявши майнову шкоду потерпілій ОСОБА_8 на зазначену суму.

Окрім того, ОСОБА_3, біля 12-тої години, 25 червня 2013 року, знаходячись біля торгівельного прилавку магазину, розташованого на території торгівельного комплексу «Західний Донбас», що під № 26 по вул.Харківській в м.Тернівка, з корисливих мотивів, з умислом на незаконне заволодіння чужим майном, взявши з прилавка телефон, таємно, повторно, викрав чуже майно- мобільний телефон марки «Samsung GT-C3520», вартістю 750 гривень, сім-картку оператора мобільного зв'язку «МТС», вартістю 40 гривень, на рахунку, якої знаходились грошові кошти у сумі 15 гривень, а всього майна на загальну суму 805 гривень, заподіявши майнову шкоду потерпілій ОСОБА_9 на зазначену суму.

Окрім того, ОСОБА_3, біля 12-тої години 30-ти хвилин, 25 червня 2013 року, знаходячись в магазині «Донецький трикотаж», розташованому по вул.Харківській в м.Тернівка, з корисливих мотивів, з умислом на незаконне заволодіння чужим майном, підійшовши до столу, розташованому у вищезазначеному магазині, звідки шляхом вільного доступу, таємно, повторно, викрав чуже майно- мобільний телефон марки «Nokia 5310», вартістю 400 гривень, сім-картку оператора мобільного зв'язку «МТС», яка для потерпілої майнової цінності не представляє, на рахунку, якої знаходились грошові кошти у сумі 140 гривень, а всього майна на загальну суму 540 гривень, заподіявши майнову шкоду потерпілій ОСОБА_10 на зазначену суму.

Окрім того, ОСОБА_3, біля 6-тої години, 28 червня 2013 року, знаходячись в гостях в квартирі АДРЕСА_1, з корисливих мотивів, з умислом направленому на незаконне заволодіння чужого майна, скориставшись тим, що ОСОБА_11 вийшла з квартири та його ніхто не бачить, шляхом вільного доступу, таємно, повторно з вищезазначеної квартири викрав чуже майно, а саме: чоловічу сумку, вартістю 250 гривень, фен, вартістю 150 гривень, дріль, вартістю 450 гривень, носильні речі, а саме: чоловічу сорочку, спортивну кофту, спортивні штани, джинсові штани, які для потерпілої майнової цінності не представляють, а всього майна на загальну суму 850 гривень, заподіявши ОСОБА_11 матеріальну шкоду на зазначену суму.

Окрім того, ОСОБА_3, біля 12-тої, години 03 липня 2013 року, проходячи уздовж першого під'їзду будинку № 12 по вул.Пушкіна в м.Тернівка, незаконно придбав, знайшов, на землі пластикову коробку, в якій знаходився паперовий пакунок з виготовленим з коноплі особливо небезпечним наркотичним засобом- «канабіс», масою, в перерахунку на суху речовину- 10,857 грама. В подальшому, ОСОБА_3, переконавшись у тому, що в паперовому пакунку знаходиться наркотичний засіб, а саме- «канабіс», який відноситься до особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонений, з умислом на особисте вживання вищевказаного наркотичного засобу без мети збуту, помістив пластикову коробку з паперовим пакунком з «канабісом» в зовнішню кишеню, розташовану з правого боку штанів одягнутих на ньому, і перенісши за місцем мешкання, а саме в будинок АДРЕСА_2, де і продовжував незаконно повторно зберігати, для особистого вживання без мети збуту. 04 липня 2013 року, приблизно о 12 годині 30 хвилин, ОСОБА_3, знаходячись за місцем свого мешкання та продовжуючи незаконно при собі зберігати наркотичний засіб- «канабіс», з метою подальшого зберігання, без мети збуту, помістив пластикову коробку, в який знаходився паперовий пакунок з наркотичним засобом- «канабіс» в раніше викрадену ним спортивну сумку з викраденими речами. Цього ж дня, приблизно о 13 годині 15 хвилин, ОСОБА_3 маючи намір на добровільне повернення раніше викрадених ним речей, прийшов до Тернівського МВ, де в присутності понятих видав слідчому спортивну сумку з речами, пояснивши, що ці речі викрадені ним та він добровільно їх видає. При огляді сумки та речей слідчим була виявлена і вилучена пластикова коробка з паперовим згортком в якому знаходився особливо небезпечний наркотичний засіб- «канабіс», обіг якого заборонено законом, вагою, в перерахунку на висушену речовин 10,857 грама.

Заслухавши суддю-доповідача, сторони, частково дослідивши матеріали кримінального провадження, вивчивши доводи апеляції та матеріали справи колегія суддів приходить до наступного висновку.

Так, відповідно до вимог п.3) ч.3 ст.42 КПК України обвинувачений має право в тому числі на першу вимогу мати захисника.

Відповідно до вимог п.2) ч.1 ст.49 КПК України суд зобов'язаний забезпечити участь захисника у кримінальному провадженні у випадках, якщо відповідно до вимог статті 52 цього Кодексу участь захисника є обов'язковою, а також в разі, якщо обвинувачений заявив клопотання про залучення захисника, але за відсутністю коштів чи з інших об'єктивних причин не може залучити його самостійно.

Крім того, як витікає з положень ч.2 та ч.3 ст.54 КПК України відмова від захисника повинна відбуватися в присутності захисника після надання можливості для конфіденційного спілкування і не приймається у випадку, якщо його участь є обов'язковою.

При цьому, відповідно до вимог ч.1 та ч.2 ст.330 КПК України, при видаленні обвинуваченого, не представленого захисником з зали судового засідання за порушення порядку судового засідання тимчасово чи на весь час суд зобов'язаний залучити захисника для здійснення захисту за призначенням і відкласти судовий розгляд на строк, необхідний для його підготовки до захисту. Після повернення обвинуваченого до залу судового засідання йому надається можливість ознайомитися з доказами, які були досліджені, а також рішеннями, які були хвалені за його відсутності, та дати пояснення щодо них.

Наведені вище норми кримінального процесуального закону при розгляді вказаного кримінального провадження судом першої інстанції були порушені.

Так, не дивлячись на той факт, що ОСОБА_3 хворіє на вказані в медичних довідках хронічні хвороби, які позбавили його можливості у повному обсязі захищати свої права та обов'язки, а також на заяву останнього від 03 вересня 2013 року /а.с.49 т.1/ про призначення саме з підстав наявності фізичних вад та підстав відсутності коштів на оплату захисника, суд першої інстанції, спочатку, 03 вересня 2013 року, своєю ухвалою /а.с.17-18 т.1/ призначив обвинуваченому захисника, однак в порушення вимог ст.54 КПК України, в судовому засіданні 23 січня 2014 року /а.с.72 т.2/, не дивлячись на мотиви відмови обвинуваченого ОСОБА_3 від призначеного захисника- адвоката ОСОБА_13, вказані обвинуваченим- а саме неналежне здійснення його захисту, прийняв відмову від вказаного захисника, не залучивши іншого захисника в порядку, передбаченому ст.49 цього Кодексу, продовжуючи слухання, в тому числі досліджуючи докази по справі.

Після чого, суд першої інстанції, продовжуючи порушувати право обвинуваченого на захист, видаливши 24 січня 2014 року обвинуваченого ОСОБА_3 з залу судового засідання до судових дебатів /а.с.90 т.2/, в порушення вказаних вище вимог кримінального процесуального закону не залучив захисника для здійснення захисту за призначенням, не відклав судовий розгляд на строк, необхідний для його підготовки до захисту, дослідив докази по справі за відсутності обвинуваченого і після повернення останнього до залу судового засідання /а.с.91 т.2/ не надав можливості ознайомитися з доказами, які були досліджені, а також рішеннями, які були хвалені за його відсутності, та дати пояснення щодо них, повторно видаливши обвинуваченого з залу суду /а.с.92 т.2/ без дотримання тих же норм кримінального процесуального закону, при цьому не вказавши в ухвалі до якої стадії процесу видаляє обвинуваченого, позбавивши останнього слова в дебатах, обмеживши у виступі з останнім словом./а.с.94 т.2/.

Також, в рішенні Європейського суду з прав людини (тут та далі- Суд), в справі від 12 липня 2008 року «Яременко» проти України» вказано, що коли особа заявляє небезпідставну скаргу на дії працівників правоохоронного органу, повинно бути проведене ефективне офіційне розслідування, при проведення якого можливо виявити та забезпечити показання винних осіб. Мінімальні стандарти, викладені в практиці Суду передбачають проведення незалежного, неупередженого розслідування під контролем громадськості, а від компетентних органів влади вимагають ретельності та оперативності його проведення.

Суд першої інстанції, не дивлячись на неодноразові заяви обвинуваченого ОСОБА_3 /а.с.60-63, 129-131, 134-136 т.1, а.с.92-94 т.2/ про застосування службовими особами дізнання та досудового слідства недозволених методів, психологічного тиску, вказані твердження не перевірив, обмежившись лише посиланням у вироку на той факт, що не приймає їх до уваги через відсутність скарг на дії органів досудового розслідування під час його проведення /а.с.100, 101, 103, 104,105, 106 т.2/, залишивши таким чином недосліджені обставини, з'ясування яких має істотне значення для ухвалення законного рішення, допустивши таким чином неповноту судового розгляду.

Також, відповідно до вимог п.14) ч.3 ст.42 КПК України обвинувачений має право в тому числі ознайомлюватися з матеріалами досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 221 цього Кодексу, та вимагати відкриття матеріалів згідно зі статтею 290 цього Кодексу.

Згідно з положеннями ч.2 ст.317 КПК України після призначення справи до судового розгляду головуючий повинен забезпечити учасникам судового провадження можливість ознайомитися з матеріалами кримінального провадження, якщо вони заявлять про це клопотання.

Вказані норми кримінального процесуального закону судом першої інстанції були порушені.

Так, не дивлячись на заяву обвинуваченого в попередньому судовому засіданні 04 вересня 2004 року /а.с.77 т.1/, письмову заяву від 06 вересня 2014 року /а.с.58 т.1/ та послідуючі письмові заяви обвинуваченого при розгляді справи по суті протягом всього судового процесу /143-145, 185, 218, 228 т.1, а.с.2 т.2/ про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, оскільки по закінченню досудового розслідування йому така можливість надана не була, суд першої інстанції, ознайомивши обвинуваченого 05 вересня 2013 року з 1 по 17 аркуш /а.с.45 т.1/ та 06 вересня 2013 року с 17 по 54 аркуш /а.с.47 т.1/, в подальшому, без прийняття будь-якого процесуального рішення, перестав знайомити обвинуваченого з матеріалами провадження, не дивлячись на вимогу останнього залучити до ознайомлення адвоката у зв'язку з юридичною необізнаністю обвинуваченого, обмежившись лише складанням акту від 16 вересня 2013 року /а.с.67 т.1/, що суперечить вимогам кримінального процесуального закону та порушує право обвинуваченого на захист, оскільки позбавило останнього можливості захищатися всіма встановленими законом засобами від пред'явленого обвинувачення.

Відповідно до вимог п.4) ч.2 ст.412 КПК України судове засідання у будь-якому разі підлягає скасуванню якщо судове провадження здійснено за відсутності захисника, якщо його участь є обов'язковою.

Крім того, відповідно до вимог ч.6 ст.9 КПК України у випадку, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою ст.7 КПК України.

Таким чином колегія суддів приходить до висновку, що при розгляді вказаного кримінального провадження суд першої інстанції допустив неповноту судового розгляду, такі істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, в тому числі права на захист, які тягнуть за собою безумовне скасування судового рішення, тому, відповідно до вимог ч.6 ст.9 КПК України, ч.1 ст.7 КПК України, п.1), п.3) ч.1 ст.409 КПК України, ст.410 КПК України, п.4) ч.2 ст.412 КПК України, вирок Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 27 січня 2014 року стосовно ОСОБА_3 підлягає скасуванню, з призначенням, відповідно до вимог п.1) ч.1 ст.415 КПК України, нового судового розгляду в тому ж суді першої інстанції, в іншому складі.

Оскільки вирок скасовано через істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, які тягнуть його безумовне скасування, то інші доводи обвинуваченого, викладені в апеляційній скарзі та клопотаннях, слід детально перевірити при новому розгляді справи в суді, попередньо ознайомивши обвинуваченого з матеріалами кримінального провадження у повному обсязі.

Не підлягає задоволенню і клопотання обвинуваченого ОСОБА_3 про застосування щодо нього Закону України «Про амністію у 2014 році», оскільки відповідно до вимог ст.1, ст.2, ст.4 Закону України «Про амністію у 2014 році» № 1185-VII від 08 квітня 2014 року та Закону України «Про застосування амністії в Україні» № 392/96 від 01 жовтня 1996 року, зі змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо застосування амністії в Україні» № 1246-VII від 06 травня 2014 року, звільненню від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі підлягають саме засуджені за умисні злочини, які не є тяжкими, або ж засуджені, які відбули відповідно не менше чверті та половини призначеного строку основного покарання.

Крім того, відповідно до вимог п.в) ч.1 ст.4 Закону України «Про застосування амністії в Україні» № 392/96 від 01 жовтня 1996 року, зі змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо застосування амністії в Україні» № 1246-VII від 06 травня 2014 року, амністія не може бути застосована до осіб, які мають дві і більше судимостей за вчинення умисних тяжких та/або особливо тяжких злочинів, крім випадків індивідуальної амністії, як витікає ж з матеріалів кримінального провадження /а.с.48 т.3/ обвинувачений неодноразово засуджувався за скоєння умисних злочинів, в тому числі три рази за скоєння умисних тяжких злочинів.

При підтверджені об'єму обвинувачення, пред'явленого обвинуваченому ОСОБА_3 та кваліфікації його дій міру покарання, призначеного обвинуваченому ОСОБА_3 не можна вважати суворою.

Що стосується клопотання обвинуваченого ОСОБА_3 про зміну обвинуваченому запобіжного заходу, то виходячи з того, що останній неодноразово судимий, судимості не зняті та не погашені у встановленому законом порядку, обвинувачується у скоєнні ряду умисних злочинів, в тому числі тяжких, що вказує на такі ризики, як продовження обвинуваченим своєї злочинної діяльності, запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 слід залишити у виді триманні під вартою на строк до 30 жовтня 2014 року, відмовивши в задоволенні клопотання.

На підставі вище викладеного, керуючись ч.6 ст.9 КПК України, ч.1 ст.7 КПК України, ст.376 ч.2 КПК України, ст.404 КПК України, п.6) ч.1 ст.407 КПК України, п.1), п.3) ч.1 ст.409 КПК України, ст.410 КПК України, п.4) ч.2 ст.412 КПК України, п.1) ч.1 ст.415 КПК України, ст.418 КПК України, ст.419 КПК України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Вирок Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 27 січня 2014 року відносно ОСОБА_3- скасувати, направивши кримінальне провадження на новий судовий розгляд у той же суд, в іншому складі.

Апеляцію обвинуваченого ОСОБА_3- задовольнити частково.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 залишити- тримання під вартою на строк до 30 жовтня 2014 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: В.В.Сербін

судді:

О.П.Піскун

В.О.Семопядний