Ухвала суду № 40687699, 23.09.2014, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-кп/774/1318/14 Справа № 200/15522/13-к Головуючий у 1 й інстанції - Марущак С. Л. Доповідач - Слоквенко Г.П.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 вересня 2014 року м. Дніпропетровськ

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Слоквенко Г.П.,

суддів Руських К.Г., Дігтярь Н.В.

при секретарі Профорук В.О.

розглянувши у судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12013040640006366, за обвинуваченням

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженки м.Дніпропетровська, громадянки

України, яка зареєстрована та проживає за адресою:

АДРЕСА_1

раніше не судимої,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України,

за участю прокурора Чернобривець Ю.М.

обвинуваченої ОСОБА_2

захисника ОСОБА_3

ВСТАНОВИЛА:

Вироком Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 26 червня 2014 року засуджено за ч.1 ст.115 КК України до покарання у вигляді 10 років позбавлення волі.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУМВС України в Дніпропетровській області процесуальні витрати у сумі 1 564 грн.80 коп.

В апеляційній скарзі обвинувачена ОСОБА_2 просить скасувати вирок суду та направити кримінальне провадження на новий судовий розгляд. Посилається на те, що вирок суду незаконний, необґрунтований, винесений з порушенням вимог кримінального процесуального закону та неправильним застосування закону України про кримінальну відповідальність. Стверджує, що досудове слідство проведено упереджено та однобічно. Вважає, що судом не досліджено та не враховано дані про особу потерпілого та його протиправну поведінку.

В доповненнях до апеляційної скарги зазначила, що судом першої інстанції не встановлено умислу в її діях на спричинення смерті потерпілого, суд не дав оцінку спричинення їй ОСОБА_4 тілесних ушкоджень, неправомірності поведінки потерпілого та не належно дослідив його характеризуючи дані. Судом не досліджені всі пом»якшуючі обставини: визнання обвинуваченою вини у скоєному, щиросердечне каяття, наявність на утриманні ОСОБА_2 неповнолітньої дитини. Посилається на те, що вбивство потерпілого було вчинено нею в стані душевного хвилювання та під погрозою її життю з боку потерпілого. Заперечує вчинення нею злочину в стані алкогольного сп»яніння, оскільки її медичне освідчення не було проведено, а стан її алкогольного сп»яніння судом встановлений на підставі суб»єктивної оцінки її поведінки окремими свідками безпосередньо після вчинення злочину, коли вона перебувала в неадекватному стані внаслідок пережитої події. Тому прохала скасувати вирок суду, перекваліфікувати її дії за ст.116 КК України та призначити їй покарання з застосуванням ст.69 КК України.

Захисник ОСОБА_3 в інтересах обвинуваченої ОСОБА_2 просить змінити вирок суду та призначити мінімальне покарання передбачене санкцією ч.1 ст.115 КК України. Посилається на те, що суд, при призначенні покарання, належним чином не врахував, що обвинувачена ОСОБА_2 повністю визнала свою вину у вчиненні кримінального правопорушення. Вважає, що судом не враховано дані, які характеризують особу обвинуваченого, а саме те, що у обвинуваченої є на утримані син.

За вироком суду ОСОБА_2 засуджено за те, що вона 08 вересня 2013 року, в період часу з 01:00 годин до 02:00 годин, знаходячись за місцем свого мешкання в АДРЕСА_2, будучи в стані алкогольного сп'яніння, під час сварки на підставі раптово виниклих особистих неприязних стосунків, реалізуючи раптово виниклий умисел, спрямований на протиправне спричинення смерті іншій людині, ножем що перебував при ній, умисно, нанесла 5 ударів в область тіла потерпілому ОСОБА_4, чим спричинила останньому тілесні ушкодження у вигляді: проникаючих колото-різаних поранень тулубу з ушкодженням серця, легені, печінки, що супроводжувались зовнішньою та внутрішньою кровотечею і ускладнились гострою крововтратою. Від спричинених тілесних ушкоджень потерпілий ОСОБА_4 помер на місці скоєння злочину.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який прохав залишити вирок без змін, пояснення обвинуваченої та в її інтересах захисника ОСОБА_3, які підтримали свої апеляції та просили скасувати вирок, вивчивши та перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи, викладені в апеляції колегія суддів приходить до висновку, що апеляції не підлягають задоволенню з таких підстав.

Висновок суду щодо доведеності винуватості ОСОБА_2 у скоєнні злочину, передбаченого ч.1ст.115 КК України, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується зібраними у справі та перевіреними в судовому засіданні доказами і є обґрунтованими.

Доводи в апеляції обвинуваченої ОСОБА_2 та в її інтересах захисника ОСОБА_3про те, що справа розглянута не об'єктивно, є безпідставними.

Ці заперечення звинуваченню детально досліджувались судом і спростовані наведеними у вироку доказами.

Як вбачається з додаткових показів обвинуваченої ОСОБА_2, вночі 08 вересня 2013 року вона один раз вдарила ножем потерпілого ОСОБА_4 в область грудини. Покази обвинуваченої ОСОБА_2 підтверджуються показами свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, які були на місці події і які були допитані в судовому засіданні та пояснили, що бачили, як ОСОБА_2 сварились з ОСОБА_4, знаходячись в стані сильного алкогольного сп'яніння. А покази свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9 підтверджують наявність конфліктних відносин між обвинуваченою та потерпілим.

З показів свідка ОСОБА_10, допитаної в судовому засіданні, слідує, що вона працює консьєржем в АДРЕСА_2. Ввечері 07.09.2013 року вона бачила ОСОБА_2, двох жінок та чоловіка, які були в стані алкогольного сп'яніння. О 1 годині ночі прийшов ОСОБА_4, який також був в стані сильного алкогольного сп'яніння був агресивний та прослідував до квартири ОСОБА_2 Через 10-20 хвилин після його приходу до неї спустились дві жінки, які раніше прийшли з ОСОБА_2 і сказали, що там кидаються ножами.

Із показів свідка ОСОБА_11, слідує, що 08.09.2013, приблизно в 00 год. 30 хв., у ночі він чув крики ОСОБА_2: „ОСОБА_4 не треба!", чув грюкання дверима, звуки боротьби.

Як вбачається із протоколу огляду трупа від 08.09.2013, у тамбурі квартир АДРЕСА_2 виявлено множині плями РБК, сліди босих ніг, на стіні група плям РБК, які направлені в тамбур та до квартири НОМЕР_1. На підлозі виявлено труп ОСОБА_4 з ранами грудної клітки зліва та справа в області проекції яремної вирізки, на грудній клітці справа біля ключиці, на грудній клітці справа. Під тулубом та біля входу в тамбур зафіксована висохлі калюжі крові.

Згідно висновків експерта № 1547/245-Е від 02.10.2013 та № 1547/250-е від 02.10.2013 на тілі потерпілого ОСОБА_13 виявлено 5 колото-різаних поранень: проникаюча колото-різана рана № 1 на грудній клітці зліва від якої відходить раньовий канал, який йде спереду назад, зверху вниз, пошкоджуючи шкіру, м'які тканини грудної клітки, ребро, легеню, серцеву сорочку, праве передсердя і сліпо закінчується у його порожнині, довжина раньового каналу 7-8 см; проникаюча колото-різана рана № 2 на грудній клітці справа від якої відходить раньовий канал, який йде спереду назад, зверху вниз, пошкоджуючи шкіру, хрящову частину 9-10 ребер, проникає у черевну порожнину, пошкоджує праву долю печінки і сліпо закінчується у її товщі, довжина раньового каналу 8 см; не проникаюча колото-різана рана № 3 в області проекції яремної вирізки, від якої відходить раньовий канал, який йде спереду назад, дещо зверху вниз і закінчується в області рукоятки грудини; проникаюча колото- різана рана № 4 на грудній клітці справа біля ключиці, від якої відходить раньовий канал, що йде спереду назад, зверху вниз, пошкоджуючи шкіру, м'язи у 2-ому міжребер'ї і сліпо закінчується у правій плевральній порожнині; не проникаюча колото-різана рана № 5 на грудній клітці справа, від якої відходить раньовий канал глибиною 0,9 см, що сліпо закінчується у жировій клітковині. Ці ушкодження у вигляді колото-різаних поранень виникли прижиттєво, незадовго до настання смерті, в проміжок часу, який вираховується хвилинами, десятками хвилин. Смерть його настала за 8-10 годин до моменту огляду трупа та наступила від проникаючий колото-різаних поранень тулуба з ушкодженням серця, легені, печінки. Пошкодження № 2 та № 3 на шматках шкіри з грудної клітки є колото-різаними ранами і заподіяні плоским колюче-ріжучим предметом (предметами) із шириною клинка (клинків) протягом поринулої частини не більше 49,0 мм і 13,5 мм відповідно, маючого гостре лезо й обух (обухи), товщиною близько 1,7 мм і 1,0 мм відповідно. Виявлені при експертизі трупа колото-різані поранення були спричиненні плоским колючо-ріжучим предметом, тобто при ударах в передню поверхню тіла даним предметом, які виникли в короткий проміжок часу. Проникаючі колото-різані поранення на тілі потерпілого у своїй сукупності відносяться до тяжких тілесних пошкоджень за ознакою небезпеки для життя в момент спричинення і знаходяться у прямому причинному зв'язку з настанням смерті. Направлення раньових каналів від колото-різаних ран спереду назад, зверху вниз, глибина складає від 0,9 см до 8 см; виявлені на тілі ОСОБА_4 колото-різані поранення виникли в короткий проміжок часу .

Згідно висновку судово-імунологічної експертизи № 789 від 07.10.2013 року на майці, яка належить ОСОБА_2, встановлено кров людини, при серологічному дослідженні якої не виключається її походження від потерпілого ОСОБА_4, а походження слідів за рахунок крові ОСОБА_2 експертом виключено.

Також згідно до протоколу проведення слідчого експерименту від 02.10.2013 року за участю обвинуваченої ОСОБА_2, дослідженому колегією судів і учасниками кримінального провадження у судовому засіданні, обвинувачена в присутності понятих розповідала і показувала місце події, яке було предметом огляду.

Належним чином суд дослідив протоколи відповідних слідчих дій, та, проаналізувавши їх, вірно виклав їх у вироку. Так, судом в тому числі було досліджено протокол одночасного допиту ОСОБА_2 та свідка ОСОБА_6 від 02.10.2013 року, протокол одночасного допиту ОСОБА_2 та свідка ОСОБА_7 від 02.10.2013 року, , в ході яких кожний розповів і показав про обставини конфлікту між ОСОБА_2 та ОСОБА_4, який передував спричиненню тілесних ушкоджень потерпілому.

Доводи апеляції обвинуваченої ОСОБА_2 про невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження є необґрунтованими, оскільки судом вірно встановлено, що за висновком судово-медичної експертизи тілесні ушкодження потерпілому, спричинені в життєво-важливі органи, з застосуванням плоского колючо-ріжучого предмету та у своїй сукупності відносяться до тяжких тілесних пошкоджень за ознакою небезпеки для життя в момент спричинення і знаходяться у прямому причинному зв'язку з настанням смерті.

Не може бути враховані в якості підстави для скасування вироку посилання ОСОБА_2, що вона не мала умислу на спричинення смерті потерпілому. Це твердження є необґрунтованим, оскільки суд, навівши у вироку досліджені докази, провів аналіз цих доказів. При цьому суд логічно та досить конкретно наводить свої висновки та підстави для їх прийняття.

Доводи про наявність у обвинуваченої дитини - ОСОБА_14 ІНФОРМАЦІЯ_3, який навчається на платному відділені вищого навчального закладу, не може бути врахована судом як підстава для пом»якшення призначеного вироком суду покарання, оскільки зазначена дитина є повнолітньою, знаходження дитини на утриманні обвинуваченої не доведено, як і відношення факту наявності цієї дитини до пом»якшуючих обставин, передбачених ст.66 КК України.

Як вірно встановив суд, матеріалами кримінального провадження, а саме, показами обвинуваченої ОСОБА_2, свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_8, в судовому засіданні було підтверджено, що між потерпілим та обвинуваченою склались неприязні стосунки. І в день скоєння правопорушення - 08 вересня 2013 року цьому правопорушенню передував конфлікт між потерпілим та обвинуваченою. Остання не пустила до себе додому потерпілого, який повернувся до місця події, ще раз в ночі. Таким чином, судом було вірно встановлено, що кримінальне правопорушення було скоєно на підставі особистих неприязних стосунків і цьому передував конфлікт між потерпілим ОСОБА_4, і обвинуваченою ОСОБА_2

Дослідивши всі наявні у справі докази, суд ретельно проаналізував їх в сукупності, навівши мотиви прийнятого рішення та підстави відхилення інших доказів. Саме на підставі системного аналізу показів винної та інших доказів суд прийшов до висновку про доведеність вини ОСОБА_2 у скоєнні вбивства потерпілого. Колегія суддів, перевіривши вказані висновки суду 1 інстанції, погоджується з ними в повному обсязі, знаходячи їх вірними та обґрунтованими.

За встановлених судом фактичних обставин дії ОСОБА_2 за ч.1 ст.115 КК України кваліфіковані правильно.

Суд першої інстанції розглянув дану кримінальну справу в межах пред'явленого обвинувачення та за його рамки не виходив, а підстав для перекваліфікації обвинувачення на ст.116 КК України колегією суддів не встановлено, а тому апеляція обвинуваченої ОСОБА_2 задоволенню не підлягає.

Таким чином, незважаючи на визнання своєї вини у вбивстві вчиненому в стані сильного душевного хвилювання, що раптово виникло внаслідок протизаконного насильства, систематичного знущання з боку потерпілого та висунення своєї версії подій, вина ОСОБА_2 повністю доведена сукупністю зібраних по справі та досліджених в судовому засіданні вищевказаних доказів та протерічить висновку стаціонарної комплексною психолого-психіатричної експертизи № 215 від 31.10.2013, за яким ОСОБА_2 хронічними психічними захворюваннями не страдала і не страдає. Виявляє психічні і поведінкові розлади унаслідок вживання алкоголю. ОСОБА_2 в досліджених обставинах у момент вчинення інкримінованого їй діяння у стані фізіологічного афекту не знаходилась .

Призначаючи винній покарання, суд першої інстанції врахував особу обвинуваченої, обтяжуючу обставину - вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння, смягчаючу обставину - противоправну поведінку потерпілого ОСОБА_4, який як встановлено в суді час від часу причиняв тілесні ушкодження ОСОБА_2, в повному обсязі виконавши вимоги ст.65 КК України, внаслідок чого призначив винній покарання, яке колегія судів знаходить справедливим та підстав для його зміни не знаходить, а тому апеляція захисника ОСОБА_3 в інтересах обвинуваченої ОСОБА_2 та самої ОСОБА_2 про м'якість призначеного покарання є необґрунтованою.

Порушень норм кримінально-процесуального законодавства при розгляді справи, які б могли слугувати підставами для скасування чи зміни вироку, колегією суддів також не встановлено.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.405,407,419 КПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційні скарги обвинуваченої ОСОБА_2 та захисника ОСОБА_3 в інтересах обвинуваченої ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Вирок Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 26 червня 2014 року відносно ОСОБА_2 - без змін.

Ухвала може бути оскаржена і на неї може бути подана касаційна скарга у Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом 3 місяців з моменту проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою, - в той же строк з дня вручення йому копії ухвали безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Судді: