Ухвала суду № 40685011, 17.09.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 вересня 2014 року м. Київ К/800/5959/14

Колегія Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого - судді: Олексієнка М.М.,

суддів: Весельської Т.Ф.,

Ліпського Д.В.,

здійснивши попередній розгляд справи за адміністративним позовом громадської організації «Антикорупційний комітет Великої Ялти» (далі - ГО «Антикорупційний комітет Великої Ялти») до прокурора м. Ялти Автономної Республіки Крим (далі - Прокурор) про визнання неправомірною бездіяльність Прокурора та спонукання до надання інформації за касаційною скаргою відповідача на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 9 жовтня 2013 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 13 січня 2014 року,

в с т а н о в и л а :

У липні 2013 року представник ГО «Антикорупційний комітет Великої Ялти» звернувся в суд з позовом, відповідно до якого просив:

визнати неправомірним діяння Прокурора, допущене при розгляді запиту від 29.04.2013 року;

зобов'язати відповідача надати інформацію вказану в запиті в повному обсязі.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 9 жовтня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 13 січня 2014 року, позовні вимоги задоволено. Визнано неправомірним діяння (дії та бездіяльність) Прокурора щодо відмови у наданні інформації в повному обсязі. Зобов'язано надати інформацію зазначену в запиті.

У касаційній скарзі відповідач, з посиланням на порушення норм матеріального та процесуального права, допущені судами, просить скасувати попередні рішення і ухвалити нове про відмову в задоволенні позові. Зазначає, що частина інформації, яку вимагав представник позивача, відноситься до службової і не підлягає розголошенню, з рештою відомостей зацікавлені особи могли ознайомитися в приміщенні прокуратурі.

З'ясувавши обставини справи в межах, передбачених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), колегія суддів приходить до висновку про відмову в задоволенні касаційної скарги з урахуванням наступного.

Як установлено судами попередніх інстанцій, 29 квітня 2013 року голова ГО «Антикорупційний комітет Великої Ялти» звернувся із запитом до Прокурора про надання публічної інформації. Зокрема, просив надати копії: наказу про розподіл обов'язків між працівниками прокуратури м. Ялта, в тому числі її секретаріату, виданого після 20.11.2012 року та такого, що має юридичну силу на даний час; звіту про виконану прокуратурою м. Ялта роботи з протидії корупції за 2012 рік і план заходів на 2013 рік; список робочих номерів телефонів працівників прокуратури м. Ялта.

Листом від 13.05.2013 року повідомлено ГО «Антикорупційний комітет», що про стан законності та заходи її зміцнення прокуратура інформує місцеві органи і органи місцевого самоврядування не рідше ніж двічі на рік. Систематично інформується громадськість, засобам масової інформації про заходи, що вживаються у сфері запобігання і протидії корупції, а також повідомляється про осіб, притягнутих до відповідальності за корупційні правопорушення.

Накази, розпорядження, вказівки відносяться до службової інформації, їм присвоєно гриф «Для службового користування»., тому наказ прокурора про розподіл обов'язків працівників прокуратури наданий бути не може.

Список службових телефонів працівників прокуратури на запит направлено.

Не погоджуючись з такою відповіддю, представник ГО «Антикорупційний комітет Великої Ялти» звернувся до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що відповідачем не здійснено належного розгляду звернення та безпідставно відмовлено у наданні інформації.

Висновок судів є законним і обґрунтованим.

Порядок реалізації та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації та інформації, що становить суспільний інтерес, визначається Законом України від 13 січня 2011 року № 2939-VI «Про доступ до публічної інформації» (далі - Закон № 2939-VI).

Відповідно до статті 6 цього Закону до публічної інформації з обмеженим доступом відноситься:

1) конфіденційна інформація;

2) таємна інформація;

3) службова інформація.

Обмеження доступу до інформації здійснюється відповідно до закону при дотриманні сукупності таких вимог:

1) виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя;

2) розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам;

3) шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.

Ознаки службової інформації наведені у статті 9 вище згаданого Закону. Зокрема, до службової може належати така інформація:

1) що міститься в документах суб'єктів владних повноважень, які становлять внутрівідомчу службову кореспонденцію, доповідні записки, рекомендації, якщо вони пов'язані з розробкою напряму діяльності установи або здійсненням контрольних, наглядових функцій органами державної влади, процесом прийняття рішень і передують публічному обговоренню та/або прийняттю рішень;

2) зібрана в процесі оперативно-розшукової, контррозвідувальної діяльності, у сфері оборони країни, яку не віднесено до державної таємниці.

Документам, що містять інформацію, яка становить службову інформацію, присвоюється гриф «для службового користування». Доступ до таких документів надається відповідно до частини другої статті 6 цього Закону.

Перелік відомостей, що становлять службову інформацію, який складається органами державної влади, органами місцевого самоврядування, іншими суб'єктами владних повноважень, у тому числі на виконання делегованих повноважень, не може бути обмеженим у доступі.

Інформація в частині відомостей про розподіл повноважень між працівниками прокуратури, в тому числі секретаріату, що міститься в наказі відноситься до службової.

Проте, як вірно зазначено судами попередніх інстанцій, відповідачем не надано доказів, які б свідчили про неможливість доступу до вказаної інформації. Зокрема, не наведено обставини, які б свідчили, що доступ до таких документів обмежено в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя, розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам, шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.

Щодо повідомлення про можливість ознайомлення з інформацією про роботу з протидією корупції за 2012 рік в прокуратурі міста, то таке повідомлення теж не відповідає вимогам закону. Шляхи доступу до інформації визначені статтею 5 Закону № 2939-ІV. Відповідно до частини другої цієї норми доступ до інформації забезпечується шляхом надання інформації за запитом на інформацію. Саме такий спосіб обрав позивач, тому його вимоги є обґрунтованими.

У разі відсутності планів по протидії корупції на 2013 рік, то про це теж слід повідомити особу, яка звернулася із запитом.

З урахуванням наведеного, доводи, викладені в касаційній скарзі, є безпідставні, а рішення судів попередніх інстанцій - законними і обґрунтованими .

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу прокурора м. Ялти Автономної Республіки Крим відхилити, а постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 9 жовтня 2013 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 13 січня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копії особам, які беруть участь у справі, оскарженню не підлягає, проте може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: М.М. Олексієнко

Т.Ф. Весельська

Д.В. Ліпський