Постанова № 40684695, 24.09.2014, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 802/2724/14-а

Головуючий у 1-й інстанції: Альчук М.П.

Суддя-доповідач: Білоус О.В.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2014 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Білоуса О.В.

суддів: Курка О. П. Совгири Д. І.

при секретарі: Марцісь Ю.А.

за участю представників сторін:

позивача: Ковальчука О.Є.

відповідача: Печерного С.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "УКРТРАНСГАЗ" на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 11 серпня 2014 року у справі за адміністративним позовом Іллінецької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області до Публічного акціонерного товариства "УКРТРАНСГАЗ" про стягнення податкового боргу , -

В С Т А Н О В И В :

Іллінецька ОДПІ звернулася до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ПАТ "Укратрансгаз" про стягнення податкового боргу. Позовні вимоги мотивовано тим, що за відповідачем рахується податковий борг зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, плати за користування надрами для видобування корисних копалин, екологічного податку та плати за землю. Оскільки борг добровільно не сплачений, просили стягнути його у судовому порядку.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 11.08.2014 року позов задоволено. Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 11.08.2014 року, та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись при цьому на неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи та порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору.

В судовому засіданні представник відповідача (апелянта) апеляційну скаргу підтримав у повному обсязі за обставин, викладених у ній, просив постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 11.08.2014 року скасувати, дав пояснення, аналогічні доводам, викладеним в апеляційній скарзі.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційну скаргу не визнав у повному обсязі, проти її задоволення заперечив, вважаючи рішення суду першої інстанції законним, обґрунтованим і таким, що відповідає фактичним обставинам справи. Крім того, дав пояснення по суті апеляційної скарги, аналогічні викладеним в письмових запереченнях, що приєднані до матеріалів справи. Просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції - скасуванню, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Частиною 1 ст. 195 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ПАТ "Укртрансгаз" зареєстроване Головним управління юстиції у м. Києві, 17.12.2001 року взяте на облік як платник податків. З наданих позивачем документів вбачається, що товариство має податковий борг зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за користування надрами для видобування корисних копалин, екологічного податку та плати за землю в загальній сумі 79 934,67 грн., який виник внаслідок несплати ПАТ "Укртрансгаз" податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2014 рік, плати за користування надрами для видобування корисних копалин за 4 квартал 2013 року та 1 квартал 2014 року, екологічного податку за 4 квартал 2013 року, 1 квартал 2014 року та плати за землю за 2014 рік (а.с. 15-24).

На підставі вищевикладеного, з урахуванням вимог п. 57.1 ст. 57, п. 59.1 ст. 59 ПК України суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню. Колегія суддів вважає такий висновок передчасним, зважаючи на наступне.

Судом першої інстанції справа розглядалась у порядку скороченого провадження, згідно п. 4 ч. 1 ст. 183-2 КАС України. Ухвалою суду від 21.07.2014 року про відкриття скороченого провадження, яку згідно поштового повідомлення відповідач отримав 28.07.2014 року, останньому встановлено десятиденний строк для подачі заперечень проти позову. Суд першої інстанції дійшов висновку, що у вказаний строк відповідач своїм правом заперечити проти позовних вимог не скористався. При цьому з матеріалів справи апеляційним судом встановлено, що 07.08.2014 року (а.с. 88), у межах строку, визначеного судом, відповідач направив письмові заперечення із посиланням на відповідні докази, які мають істотне значення для вирішення справи та не були враховані судом при вирішенні спору.

Зокрема, представником відповідача у судовому засіданні апеляційному суду були надані пояснення з приводу заявленого податкового боргу. З матеріалів справи вбачається, що податкові зобов'язання зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за користування надрами для видобування корисних копалин, екологічного податку та плати за землю в загальній сумі 79 934,67 грн. були у повній мірі та своєчасно сплачені до відповідних бюджетів через структурний підрозділ (філію) ПАТ "Укртрансгаз" - УМГ "Черкаситрансгаз". При цьому у всіх платіжних документах платником зазначений відповідач. Апеляційним судом також встановлено, що платіжні документи, копії яких надані відповідачем, відповідають вимогам, визначеним Порядком заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів, що затверджений наказом Міністерства доходів і зборів України від 22.10.2013 року № 609.

В ході судового розгляду апеляційним судом також встановлено, що податковий орган не заперечує факту сплати відповідних платежів ПАТ "Укртрансгаз", однак обліковує відповідні платежі як переплату УМГ "Черкаситрансгаз", хоча останній не являється платником податків і зборів, що стягуються з відповідача.

Відповідно до п.14.1.175 ст. 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Пунктом 57.1 ст. 57 ПК України визначено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Апеляційний суд звертає увагу, що згідно статті 95 ЦК України, філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій. Філії та представництва не є юридичними особами, вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення. Таким чином дії УМГ "Черкаситрансгаз" щодо сплати в інтересах ПАТ "Укртрансгаз" належних податків в цілому свідчать про добросовісне виконання відповідачем обов'язку з такої сплати. Представником позивача не доведено, що такі дії призвели до порушення інтересів держави та недоотримання коштів до бюджету.

Доводи апеляційної скарги дають підстави для висновку про порушення судом першої інстанції норм права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийнята постанова не відповідає матеріалам справи та вимогам закону, і підлягає скасуванню.

Відповідно до статті 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення судом норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи.

Враховуючи порушення судом першої інстанції норм права та невідповідність висновків суду обставинам справи, колегія суддів вбачає підстави для скасування оскаржуваної постанови суду першої інстанції та прийняття нової постанови про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "УКРТРАНСГАЗ" задовольнити повністю .

Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 11 серпня 2014 року у справі за адміністративним позовом Іллінецької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області до Публічного акціонерного товариства "УКРТРАНСГАЗ" про стягнення податкового боргу, - скасувати .

Прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст 212 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі "29" вересня 2014 р. .

Головуючий Білоус О.В.

Судді Курко О. П.

Совгира Д. І.