Ухвала суду № 40684609, 23.09.2014, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 802/2963/14-а

Головуючий у 1-й інстанції: Богоніс М.Б.

Суддя-доповідач: Гонтарук В. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2014 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Гонтарука В. М.

суддів: Білої Л.М. Матохнюка Д.Б.

секретар судового засідання: Мартинюк В.В.

за участю :

представника позивача: Третяка А.М.

представника відповідача: Янушкевича А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Вінницькій області на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 20 серпня 2014 року у справі за адміністративним позовом Спільного українсько-іспанського підприємства "Сперко Україна" до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Вінницькій області про скасування податкового повідомлення-рішення , -

В С Т А Н О В И В :

Спільне українсько-іспанське підприємство "Сперко Україна" звернулось до суду з адміністративним позовом до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області про скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 20 серпня 2014 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

Мотивами апеляційної скарги особа, яка її подала, зазначає порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також невідповідність висновків суду обставинам справи та неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи.

Представник відповідача в судовому засіданні 23 вересня2014 року апеляційну скаргу підтримав у повному обсязі, просив вимоги, що в ній викладені, задовольнити.

Представник позивача з вимогами апеляційної скарги не погодився, оскільки вважає, що постанова суду, прийнята за наслідками розгляду справи в суді першої інстанції, є законною та обгрунтованою, а тому просив Вінницький апеляційний адміністративний суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 20 серпня 2014 року - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, з наступних підстав.

Як досліджено з матеріалів справи, з 03 по 07 липня 2014 року Вінницькою ОДПІ проведено позапланову виїзну документальну перевірку СУІП "Сперко Україна" з питань дотримання вимог валютного законодавства при проведенні розрахунків за контрактами № S-PP-07/2013 від 28 липня 2013 року та № 100406/13 від 17 вересня 2013 року.

За результатами перевірки складено акт від 14 липня 2014 року № 1905/2206/20112362, згідно якого, на думку відповідача, позивач порушив статтю 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» при здійсненні зовнішньоекономічних операцій по контрактах № S-PP-07/2013 від 28 липня 2013 року по розрахунках з фірмою "Star CONNEXIONS LIMITED" та № 100406/13 від 17 вересня 2013 року по розрахунках з фірмою "IMACO Group s.r.o". На підставі акту перевірки № 1905/2206/20112362 від 14 липня 2014 року Вінницькою ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення № 006502206, яким позивачеві нараховано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності у розмірі 240621,75 грн.

Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням позивач оскаржив його до Вінницького окружного адміністративного суду.

Задовольняючи позовні вимоги та скасовуючи вказане податкове повідомлення-рішення, суд першої інстанції, виходив з того, що податкове повідомлення-рішення відповідача прийняте не обгрунтовано, без урахування усіх істотних обставин, що мають значення для прийняття рішення, а обгрунтування відповідача, наведене в акті перевірки, не відповідає вимогам чинного законодавства, виходячи з наступного. Відповідно до частин першої, четвертої статті 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку. Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.

Згідно з частиною першою статті 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Статтею 1 Закону України ''Про зовнішньоекономічну діяльність'' момент здійснення експорту (імпорту) - момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця. Так, пунктом 4 статті 4 Митного кодексу України встановлено, що ввезення товарів, транспортних засобів на митну територію України, вивезення товарів, транспортних засобів за межі митної території України - сукупність дій, пов'язаних із переміщенням товарів, транспортних засобів через митний кордон України у будь-який спосіб у відповідному напрямку. Відповідно до статті 321 МК України товари, транспортні засоби комерційного призначення перебувають під митним контролем з моменту його початку і до закінчення згідно із заявленим митним режимом. У разі ввезення на митну територію України товарів, транспортних засобів комерційного призначення митний контроль розпочинається з моменту перетинання ними митного кордону України. Частиною шостою статті 321 МК України встановлено, що митний контроль закінчується у разі ввезення на митну територію України - після закінчення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, за винятком митних режимів, які передбачають перебування під митним контролем протягом усього часу дії митного режиму. Аналіз відповідних положень МК України дає підстави для висновку, що перебування товару "під митним контролем" неможливе без його фактичного ввезення в Україну, тому первинним є фактичне перетинання товаром митного кордону України в пункті пропуску, підтвердженням якого в режимі імпорту є проставлення на товаросупровідному документі відтиску "Під митним контролем" з відповідною датою перетину митного кордону, що підтверджує факт та дату перетину товаром митного кордону. Отже, моментом вчинення імпортної операції, зокрема, моментом поставки товару за такою операцією, для застосування статей 2, 4 Закону України ''Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті'' є момент фактичного перетину митного кордону. Слід зазначити, що дата оформлення ВМД не завжди збігається з датою фактичного перетину митного кордону України, оскільки сама ВМД є документом, що підтверджує права особи на розміщення товарів у заявленому митному режимі і права та обов'язки зазначених у ній осіб щодо здійснення ними відповідних фінансових, господарських та інших операцій.

Разом з тим, поняття "перетин товаром митного кордону України" та "пропуск через митний кордон України" не є тотожними, і обов'язковими для врахування при вирішенні питання визначення дати імпорту, оскільки пропуск через митний кордон України, крім митного контролю можуть підлягати санітарно-епідеміологічному, ветеринарному, фітосанітарному, радіологічному, екологічному контролю та контролю за переміщенням культурних цінностей. З огляду на викладене, суд наголошує, що для цілей застосування статті 2 Закону України ''Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті '' імпортний товар вважається таким, що ввезений на митну територію України з моменту перетину митного (державного) кордону України, а не з моменту оформлення ВМД.

Такі висновки узгоджуються із позицією, викладеною в постановах Верховного Суду України від 01 липня 2009 року № 21-890во09, від 22 грудня 2009 року № 21-1411во09, від 4 липня 2011 року №21-136а11.

Як встановлено з матеріалів справи та знайшло своє відображення в судовому засіданні, між позивачем та компанією "Star CONNEXIONS LIMITED" укладено контракт про імпорт обладнання № S-PP-07/2013 від 28 липня 2013 року. Предметом контракту є здійснення на умовах CIF - Одеса операції купівлі-продажу автоматичної роторної блістерної машини. На виконання умов контракту, 09 серпня 2013 року підприємство перерахувало на користь нерезидента валютні кошти (авансовий платіж за обладнання) в сумі 58742,40 дол. США/469528,00 грн. Граничний строк надходження імпортного товару - 07 листопада 2013 року. Висновком Міністерства економічного розвитку і торгівлі України №1181 від 31 жовтня 2013 року СУІП TOB «Сперко Україна» було продовжено строки розрахунків за імпортною зовнішньоекономічною операцією по контракту № S-PP-07/2013 від 28 липня 2013 р. укладеному із нерезидентом -Компанією "STAR CONNEXIONS LIMITED" ОАЄ, на суму 58 742,40 дол. США з 08 листопада 2013 року до 29 листопад 2013 року. Імпортний товар від нерезидента (обладнання для фармацевтичної промисловості, у відповідності з відмітками Південної митниці (м. Одеса) на комерційному інвойсі № 650502497 від 28.12.2013 p., перетнув митний кордон України - 26 лютого 2014 р. Також, СУІП TOB «Сперко Україна» було укладено контракт про імпорт обладнання для фармацевтичної промисловості № 100406/13 від 17 вересня 2013 р. із нерезидентом - фірмою ІМАСО Group s.r.o», Чеська республіка. Сума контракту склала 186 580 Євро. На виконання умов контракту підприємство перерахувало на користь нерезидента валютні кошти (авансовий платіж за обладнання) в сумі 74 632 Євро (806 334,43 грн.). Граничний строк надходження імпортного товару за вказаною операцією - 17 лютого2014 р. Висновком Міністерства економічного розвитку і торгівлі України №116 від 04 лютого 2014 року СУІП TOB «Сперко Україна» було продовжено строки розрахунків за імпортною зовнішньоекономічною операцією по контракту № 100406/13 від 17 вересня 2013 укладеному із нерезидентом - фірмою ІМАСО Group s.r.o.», Чеська республіка з 18 лютого 2014 р. до 19 березня 2014 р.

Імпортний товар від нерезидента (обладнання для фармацевтичної промисловості), у відповідності з відмітками Львівської митниці на комерційному інвойсі № 140400019 від 22 квітня 2014 p., був ввезений на територію України і перетнув митний кордон України - 08 травня 2014 року.

Розрахунок пені за вказаним контрактом, податковим органом був здійснений по 17 червня 2014р. - дати розмитнення товару СУІП TOB «СПЕРКО УКРАЇНА», а не по 08 травня 2014 - дати перетину товаром митного кордону України.

Суд зважає на той факт, що при цьому, розрахунок пені за вказаним контрактом, податковим органом був здійснений по 17 червня 2014р. - дати розмитнення товару СУІП TOB «СПЕРКО УКРАЇНА», а не по 08 травня 2014 - дати перетину товаром митного кордону України. Отже, моментом вчинення імпортної операції, зокрема моментом поставки товару за такою операцією є момент фактичного перетину імпортованим товаром митного кордону України, що у даному випадку підтверджується проставлянням 26 лютого 2014 року та 08 травня 2014 року відбитку штампів митниці "Під митним контролем" на інвойсах № 140400019 та № 650502497 . Таким чином, враховуючи викладене, Вінницькою ОДПІ неправомірно визначено позивачу суму пені за прострочення термінів надходження імпортного товару за період з 26 лютого 2014 року по 18 березня 2014 року та за період з 08 травня 2014 року по 17 червня 2014 року.

За таких обставин, суд вважає, що податкове повідомлення-рішення Вінницької ОДПІ від 24 липня 2014 року № 0006502206 є протиправним та підлягає скасуванню в оскаржуваній частині щодо визначення СУІП ТОВ "Сперко" пені за прострочення термінів надходження імпортного товару у сумі 151750,02 грн.

Отже, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги відповідача не грунтуються на вимогах законодавства та не простовують висновків суду першої інстанції.

Згідно з п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Вінницькій області, - залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 20 серпня 2014 року, - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 26 вересня 2014 .

Головуючий Гонтарук В. М.

Судді Біла Л.М.

Матохнюк Д.Б.