Постанова № 40682263, 24.09.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2014 року Справа № 10050/13/876

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Шавеля Р.М.,

суддів Костіва М.В. та Савицької Н.В.,

з участю секретаря судового засідання - Гнатик А.З.,

а також сторін (їх представників):

від відповідача - Гайович В.М.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Свалявської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Закарпатській обл. на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 12.04.2013р. в адміністративній справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до Свалявської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Закарпатській обл. про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість та податку на доходи фізичних осіб, -

В С Т А Н О В И Л А:

11.02.2013р. позивач Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати неправомірними та скасувати винесені Свалявською міжрайонною державною податковою інспекцією /МДПІ/ Закарпатської обл. Державної податкової служби /ДПС/ наступні податкові повідомлення-рішення:

№ 0000821700/261/1700/НОМЕР_1 від 01.02.2013р. про визначення грошових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 7755 грн. 75 коп. та застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 1938 грн. 94 коп.;

№ 0000831700/НОМЕР_1 від 01.02.2013р. про визначення грошових зобов'язань з податку на додану вартість /ПДВ/ в розмірі 45355 грн. 75 коп. та застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 11338 грн. 75 коп. (Т.1, а.с.3-8).

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 12.04.2013р. заявлений позов задоволено; визнано протиправними та скасовані винесені Свалявською МДПІ Закарпатської обл. ДПС податкові повідомлення-рішення № 0000821700/261/1700/НОМЕР_1 від 01.02.2013р. та № 0000831700/НОМЕР_1 від 01.02.2013р. (Т.2, а.с.133-139).

Не погодившись із вказаною постановою, її оскаржила відповідач Свалявська МДПІ Закарпатської обл. ДПС, яка у поданій апеляційній скарзі просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні заявленого позову відмовити, покликаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи (Т.2, а.с.144-148).

В обґрунтування вимог апеляційної скарги покликається на те, що операції позивача з контрагентами ТзОВ «Альфакем Україна» та ТзОВ «Мембрана Техно-Імпульс» по придбанню товарів не носять реального характеру; вказані контрагенти не перебувають за місцями свого знаходження, в останніх є відсутніми основні та інші засоби, транспортні засоби для реального здійснення розглядуваних господарських операцій. Окрім цього, під час проведення перевірки та судового розгляду справи позивачем не представлено доказів транспортування товарів, актів прийому-передачі товарів.

Також судом не надано належної оцінки фактам притягнення посадових осіб вказаних підприємств до кримінальної відповідальності, а також доказам, що були надалі слідчими органами щодо безтоварності проведених позивачем господарських операцій.

У зв'язку із реорганізацією Свалявської МДПІ Закарпатської обл. ДПС в Свалявську об'єднану державну податкову інспекцію /ОДПІ/ Головного управління /ГУ/ Міндоходів у Закарпатській обл., судом апеляційної інстанції в порядку ст.55 КАС України допущено заміну відповідача (апелянта) його правонаступником - Свалявською ОДПІ ГУ Міндоходів у Закарпатській обл. (Т.2, а.с.161-162).

Заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача на підтримання поданої скарги, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у них доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Відповідно до ст.202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує судове рішення та ухвалює нове, коли має місце, зокрема, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність таких обставин; невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи чи питання.

Статтею 67 Конституції України передбачено обов'язок сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно вимог п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п.198.6 ст.198 цього Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Також відповідно до ст.177 ПК України доходи фізичних осіб - підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставками, визначеними в пункті 167.1 статті 167 цього Кодексу.

Об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

Для фізичної особи - підприємця, зареєстрованого як платник податку на додану вартість, не включаються до витрат і доходу суми податку на додану вартість, що входять до ціни придбаних або проданих товарів (робіт, послуг).

Вимоги до первинних документів передбачені ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», яка передбачає обов'язкові реквізити первинних та зведених облікових документів, що повинні мати обов'язкові реквізити як назву, дату і місце складання, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як слідує з матеріалів справи, протягом 27.12.2012р.-03.01.2013р. ревізором Свалявської МДПІ Закарпатської обл. ДПС проведено позапланову невиїзну перевірку ФОП ОСОБА_4 по фінансово-господарських взаємовідносинах з ТзОВ «Мембрана Техно-Імпульс» та ТзОВ «Альфакем Україна» за період з 06.05.2010р. по 31.10.2012р., за результатами якої складено Акт перевірки № 1/1700/НОМЕР_1 від 11.01.2013р. (Т.1, а.с.43-84).

Проведеною перевіркою встановлено:

* порушення вимог ст.22, ст.185, п.198.3, 198.6 ст.198 Податкового кодексу /ПК/ України, в результаті чого завищено податковий кредит по взаємовідносинах з ТзОВ «Мембрана Техно-Імпульс» та ТзОВ «Альфакем Україна» за період з 06.05.2010р. по 31.10.2012р. на загальну суму 45355 грн.

* порушення вимог ст.ст.138, 177, 185 ПК України, у зв'язку з чим донараховано суму податку з доходів фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності в розмірі 7755 грн. 75 коп. за 2011 рік.

На підставі вказаного Акта перевірки податковим органом прийнято наступні податкові повідомлення-рішення:

№ 0000821700/261/1700/НОМЕР_1 від 01.02.2013р. про збільшення суми грошового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб на 9694 грн. 69 коп., з яких 7755 грн. 75 коп. за основним платежем та 1938 грн. 94 коп. за штрафними (фінансовими) санкціями (Т.1, а.с.12);

№ 0000831700/261/1700/НОМЕР_1 від 01.02.2013р. про збільшення суми грошового зобов'язання з ПДВ на 56693 грн. 75 коп., з яких 45355 грн. за основним платежем та 11338 грн. 75 коп. за штрафними (фінансовими) санкціями Т.1, (а.с.13).

Підставою для винесення вказаних податкових повідомлень-рішень є висновки податкового органу за результатами проведеної перевірки про непідтвердження реальності здійснення господарських операцій позивача з контрагентами ТзОВ «Мембрана Техно-Імпульс» та ТзОВ «Альфакем Україна», на підставі яких платником податків були сформовані дані податкового обліку.

Задовольняючи заявлений позов, суд першої інстанції виходив з того, що під час розгляду справи належними та допустимими доказами встановлено реальний характер укладених позивачем з своїми контрагентами угод, що підтверджується фактичним здійсненням господарських операцій по виконанню поставок товарів, про що підприємством надані первинні документи. Також позивач доведено факт подальшого використання придбаних товарів у своїй господарській діяльності; висновки податкового органу про нікчемність укладених правочинів між позивачем та контрагентами ТзОВ «Мембрана Техно-Імпульс» та ТзОВ «Альфакем Україна» зроблені без дотримання вимог закону.

Між тим, наведені висновки суду першої інстанції колегія суддів вважає такими, що суперечать фактичним обставинам справи і не відповідають нормам чинного законодавства, з наступних причин.

В рамках укладеного між позивачем (покупець) та ТзОВ «Мембрана Техно-Імпульс» (продавець) договору купівлі-продажу № 30-08 від 30.08.2011р. позивачем придбано електротехнічну продукцію загальною вартістю 51705 грн. (без ПДВ).

Вказані операції підтверджуються укладеним договором поставки (Т.1, а.с.216), видатковими та податковими накладними (Т.1, а.с.217-231).

Згідно укладеного між позивачем (покупець) та ТзОВ «Альфакем Україна» (продавець) договору купівлі-продажу № 29-12 від 29.12.2011р. позивачем придбано електротехнічну продукцію.

Зазначені операції підтверджуються укладеним договором поставки (Т.1, а.с.232), видатковими та податковими накладними (Т.1, а.с.233-250, Т2, а.с.1-7).

Разом з тим, під час проведення перевірки виявлено відсутність документів, які б підтверджували реальність проведення вказаних операцій, зокрема, товарно-транспортних накладних; перевіркою не встановлено фактів завантаження та розвантаження товарів, доказів надання вищевказаних послуг сторонніми організаціями.

Також у наведених контрагентів відсутні власні матеріальні та фізичних ресурси, які є необхідними для виконання прийнятих на себе договірних зобов'язань; також податковими органами не установлено фактичне розташування вказаних підприємств.

Окрім цього, згідно Акту № 4851/22-8/35060241 від 13.11.2012р. зафіксована неможливість проведення зустрічної перевірки ТзОВ «Мембрана Техно-Імпульс», а також відсутність будь-якої інформації про наявні складські приміщення, наявність автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, необхідного для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства.

СВПМ ДПІ у Вишгородському районі Київської обл. ДПС надано інформацію про порушення кримінальної справи № 28-3597, з матеріалів якої убачається здійснення ТзОВ «Мембрана Техно-Імпульс» діяльності, спрямованої на надання податкової вигоди третім особам.

Також Актами № 1835/22-4/37317518 від 13.06.2012р., № 3645/22-4/36678727 від 10.09.2012р., № 4781/22-4/36678727 від 12.11.2012р. зафіксована неможливість проведення зустрічної перевірки ТзОВ «Альфакем Україна», а також відсутність будь-якої інформації про наявні складські приміщення, наявність автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, необхідного для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства.

У провадженні СВ ПМ ДПІ в Оболонському районі м.Києва знаходиться кримінальна справа № 75-00197, порушена за фактом фіктивного підприємства при створенні деяких підприємств, в тому числі ТзОВ «Альфакем Україна», за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.205 КК України.

Предметом доказування у розглядуваній справі є дослідження обставин про те, чи не були дії позивача спрямовані на безпідставне одержання коштів із державного бюджету, чи мали операції із придбання товарів реальний характер, яким чином придбавалися товари, а також дійсна можливість здійснення таких операцій.

При цьому, надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Про необґрунтованість податкової вигоди можуть також свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема про наявність таких обставин:

* неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;

* відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності через відсутність управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;

* облік для цілей оподаткування лише тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням податкової вигоди, якщо для цього виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій;

* здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку;

* відсутність первинних документів обліку.

В аспекті наведеного колегія суддів враховує, що наявними матеріалами справи підтверджуються висновки податкового органу про відсутність реального здійснення господарських операцій.

При цьому колегія суддів враховує правову позицію Верховного Суду України по цій категорії спорів, яка полягає в тому, що несплата продавцем чи його контрагентом податку на додану вартість до бюджету, у разі фактичного здійснення господарської операції, не впливає на формування податкового кредиту покупцем та не є підставою для позбавлення останнього права на відшкодування цього податку, якщо він виконав усі передбачені законом умови отримання такого відшкодування і має всі документальні підтвердження розміру заявленого податкового кредиту.

У розглядуваній справі, приймаючи спірні податкові повідомлення-рішення, податковий орган обґрунтовано виходив з того, що позивач фактично товари у контрагентів ТзОВ «Мембрана Техно-Імпульс» та ТзОВ «Альфакем Україна» не придбавав, а лише провів документальне оформлення розглядуваних операцій. На підтвердження своїх доводів податковий орган надав суду письмові документи про те, що позивач товари не придбавав, а фактично співпрацював з фіктивними суб'єктами господарювання.

В спростування висновків податкового органу позивачем під час апеляційного розгляду не було представлено товарно-транспортні накладні, наявність яких є обов'язковими відповідно до Інструкції про порядок виготовлення, зберігання, застосування єдиної первинної транспортної документації для перевезення вантажів автомобільним транспортом та обліку транспортної роботи, затв. спільним наказом Міністерства транспорту України та Міністерства статистики України № 228/253 від 07.08.1996р. (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Також позивачем не надані документи, які б засвідчували якість придбаних товарів та джерело їхнього походження.

Аналізуючи в сукупності вищевикладені обставини, а також оцінюючи представлені позивачем первинні документи щодо подальшого використання придбаних товарів (Т.2, а.с.8-101) колегія суддів приходить до переконливого висновку про те, що останні не спростовують вищевказаних висновків податкового органу, із змісту таких неможливо чітко та однозначно встановити використання придбаних від контрагентів ТзОВ «Мембрана Техно-Імпульс» та ТзОВ «Альфакем Україна» товарів у господарській діяльності позивача. Позивачем не надано також актів списання або введення в експлуатацію цих товарів, докази їх переробки в готову продукцію тощо.

Із змісту представлених підприємством документів не видається можливим визначити місця поставки товарів, їхнього перевізника та умови транспортування, факти проведення розвантажувально-навантажувальних робіт тощо.

У розглядуваній справі, приймаючи спірні податкові повідомлення-рішення, податковий орган виходив з того, що позивач фактично товари у названих контрагентів не придбавав, а лише провів документальне оформлення розглядуваних операцій, через що вказані операції були нікчемними. На підтвердження своїх доводів відповідач надав суду письмові документи про те, що позивач товари не придбавав, а фактично співпрацював з фіктивними суб'єктами господарювання.

За таких обставин видані названими контрагентами первинні документи позивачу слід вважати такими, що не мають юридичної сили, складеними з метою маскування безтоварних операцій, що оформлялися з метою мінімізації податкових зобов'язань.

Таким чином, податковий орган підставно прийшов до висновку про відсутність реального здійснення господарських операцій ТзОВ «Мембрана Техно-Імпульс» та ТзОВ «Альфакем Україна» по поставці товарів.

Оцінюючи в сукупності вищевикладене, колегія суддів вважає, що реальність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами ТзОВ «Мембрана Техно-Імпульс» та ТзОВ «Альфакем Україна» не підтверджується представленими доказами, вказані дії позивача спрямовані виключно на отримання податкової вигоди.

За відсутності фактичного здійснення операцій відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту та витрат для цілей оподаткування ПДВ і податку з доходів фізичних осіб навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів.

Таким чином, враховуючи підтвердження в судовому засіданні обставин, якими контролюючий орган обґрунтував свої твердження про порушення позивачем вимог ст.ст.22, 185, п.198.3, 198.6 ст.198, ст.ст.138, 177, 185 ПК України, а відтак й покладених в основу оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, заявлений позивачем позов є безпідставним, через що задоволенню не підлягає.

Інші висновки постанови суду першої інстанції колегія суддів вважає безпідставними і помилковими, оскільки такі не відповідають вимогам ПК України.

З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, через що постанова суду підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні заявленого позову з вищевикладених мотивів.

Керуючись ст.94, ч.3 ст.160, ст.ст.195, 196, п.3 ч.1 ст.198, п.п.1, 4 ч.1 ст.202, ч.2 ст.205, ст.ст.207, 254 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Свалявської міжрайонної державної податкової інспекції Закарпатської обл. Державної податкової служби задоволити.

Постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 12.04.2013р. скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до Свалявської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Закарпатській обл. про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість та податку на доходи фізичних осіб, - відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили, а у разі складення постанови в повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України - з дня складення постанови в повному обсязі.

Головуючий суддя: Р.М.Шавель

Судді: М.В.Костів

Н.В.Савицька