Ухвала суду № 40681907, 07.08.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

07 серпня 2014 рокусправа № 808/9652/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Поплавського В.Ю.

суддів: Сафронової С.В. Чепурнова Д.В.

за участю секретаря судового засідання: Надточія В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 14 січня 2013 року по справі № 808/9652/13-а за позовом публічного акціонерного товариства «Запоріжвогнетрив» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Публічне акціонерне товариство «Запоріжвогнетрив» звернулося до суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 03.12.2013 року № 0001012610 та від 03.12.2013 року № 0001022610 в повному обсязі.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 14 січня 2014 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 03.12.2013 № 0001012610 та від 03.12.2013 № 0001022610, прийняті Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду, оскільки вважає, що вона винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Апеляційну скаргу мотивовано відсутністю достатнього документального підтвердження реального здійснення господарських відносин із ТОВ НТК «Мегатрейдінг», відсутність об'єктів оподаткування, що виключає законну можливість зменшення за травень - серпень 2012 року валових витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість за рахунок господарської операції за договором № 18-1565 від 24.10.2011 року.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів приходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, публічне акціонерне товариство "Запоріжвогнетрив" є юридичною особою, яка зареєстрована 21.03.1995 року Виконавчим комітетом Запорізької міської ради, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 029334, Довідкою АА № 659417 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України. ПАТ "Запоріжвогнетрив" є платником ПДВ, що підтверджено свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість № 100335134 серії НБ №162932.

Із матеріалів справи вбачається, що на підставі направлення від 06.11.2013 № 0213, наказу СДПІ з ОВП у м. Запоріжжі МГУ Міндоходів від 06.11.2013 № 268, відповідно до пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового Кодексу України проведена документальна позапланова виїзна перевірка ПАТ "Запоріжвогнетрив" з питання реальності та правомірності відображення в податковому обліку правових відносин з постачальником ТОВ НТК "Мегатрейдінг" у періоді з 01.06.2012 по 30.06.2012, за результатами якої складено акт від 18.11.2013 № 225/26-10/00191885, у якому встановлено порушення позивачем вимог законодавства, а саме:

1. п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2 ст. 200 ПК України, в результаті чого ПАТ "Запоріжвогнетрив" занижено суму податку на додану вартість за червень 2012 року у розмірі 2450,00 грн.;

2. п. 138.1, п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України, в результаті чого ПАТ "Запоріжвогнетрив" занижено податок на прибуток за 2012 рік у розмірі 2573,00 грн., у т.ч. по періодах: за півріччя 2012 на суму 2573,00 грн. (в т.ч. у II кварталі 2012 - на суму 2573,00 грн.); за три квартали 2012 на суму 2573,00 грн. (в т.ч. у III кварталі 2012 - на суму 0 грн.); за 2012 рік на суму 2573,00 грн. (в т.ч. у IV кварталі 2012 на суму 0 грн.).

На вказаний акт позивачем подані заперечення від 22.11.2013 № 19-2514, в яких ПАТ "Запоріжвогнетрив" просить скасувати висновки акту.

СДПІ з ОВП у м. Запоріжжі МГУ Міндоходів надана відповідь на заперечення від 29.11.2013 №3266/10/26-10, в якій зазначено, що висновки в Акті перевірки є обґрунтованими та СДПІ з ОВП у м. Запоріжжі МГУ Міндоходів, підстави для задоволення заперечень позивача відсутні.

На підставі акту та виявлених порушень СДПІ з ОВП у м. Запоріжжі МГУ Міндоходів прийняті наступні податкові повідомлення-рішення:

- від 03.12.2013 № 0001012610, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 3859,50 грн., в тому числі за основним платежем - 2573,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 1286,50 грн.;

- від 03.12.2013 № 0001022610, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 3675,00 грн., в тому числі за основним платежем - 2450,00 грн., штрафними (фінансовими) санкціями - 1225,00 грн.

З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про помилковість висновків податкового органу.

Відповідно до п.138.1 ст.138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із:

витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті:

інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу;

крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Витрати операційної діяльності включають, зокрема, собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку (пп.138.1.1 п.138.1 ст.138 ПК України).

Згідно з п.138.2 ст.138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Стосовно права на віднесення сум податку до податкового кредиту таке право відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Як свідчать матеріали справи і не заперечується сторонами, у періоді, що перевірявся, позивач мав правовідносини з ТОВ НТК «Мегатрейдінг».

Між позивачем (Покупець) та ТОВ НТК «Мегатрейдінг» (Постачальник) укладений договір поставки продукції від 24.10.2011 № 18-1565, відповідно до якого Постачальник зобов'язується поставити товар, а покупець прийняти та оплатити цей товар, асортимент, кількість та ціна якого зазначені у специфікаціях, оформлених у вигляді додатків до договору, які є невід'ємною його частиною. Допускається зміна об'ємів та номенклатури товару, що поставляється, за листами-заявками покупця, які є невід'ємною частиною договору з обов'язковим узгодженням цін, умов та строків поставки-фактур, а Покупець зобов'язується прийняти продукцію та оплатити її на умовах цього договору.

На виконання умов договору ТОВ НТК "Мегатрейдінг" поставлений товар ПАТ "Запоріжвогнетрив", а саме: автошина 255/55R16 Michelin Primacy HP V в кількості 5 шт., автошина 255/60R16 Michelin Primacy HP V в кількості 4 шт., на загальну суму 14 700,00 грн., в т.ч. ПДВ 2450,00 грн., сума без ПДВ 12 250,00 грн., на що виписані такі документи: рахунок на оплату № 596 від 25.06.2012, податкова накладна № 52 від 25.06.2012, видаткова накладна № 399 від 25.06.2012.

Фактичне виконання вказаного договору підтверджується наступними документами: товарно-транспортною накладною від 27.06.2012, подорожнім листом від 27.06.2012 №407572, довіреністю від 25.06.2012 № 5106, прибутковим ордером від 27.06.2012 №16521/12/0760; розрахунок між підприємствами проведений у безготівковій формі платіжним дорученням від 20.07.2012 № 2388 на суму 14 700,00 грн.

В подальшому, отриманий за договором з ТОВ НТК "Мегатрейдінг" товар використаний позивачем у власній у господарській діяльності, що підтверджується додатком до матеріального звіту за червень 2012 року по коморі цеху безрейкового транспорту ПАТ "Запоріжвогнетрив".

Встановлені під час перевірки фактичні обставини щодо взаємовідносин між позивачем та ТОВ НТК "Мегатрейдінг", відображення позивачем операцій з отримання обумовлених договором товарів у відповідних податкових (звітних) періодах відповідачем не спростовуються.

Перелічені вище документи, містять всі обов'язкові реквізити, що передбачені ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», в розумінні вказаного Закону є первинними, такими, що підтверджують здійснення відповідної господарської операції.

Податкові накладні, на підставі яких позивачем суми податку на додану вартість включені до складу податкового кредиту, складені ТОВ НТК "Мегатрейдінг" у відповідності до вимог ст. 201 Податкового кодексу України.

Виявлені під час перевірки фактичні обставини щодо взаємовідносин між позивачем та його контрагентом, які зазначені податковим органом в акті перевірки, відображення позивачем операцій з отримання товару в податковому обліку відповідачем не спростовуються.

На момент укладення та реалізації вказаного вище договору контрагент позивача - ТОВ НТК "Мегатрейдінг" мало зареєстровані у встановленому порядку установчі документи та цивільну дієздатність згідно з чинним законодавством, було зареєстровано як платник податку на додану вартість.

Наявними в матеріалах справи первинним документами підтверджено реальність здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ НТК "Мегатрейдінг".

Дії позивача та його контрагента, вчинені на виконання вказаного вище договору, направленні саме на створення наслідків, які обумовлені правовою природою договорів такого виду.

Також укладений позивачем з ТОВ НТК "Мегатрейдінг" договір не містить умов та ознак, які б свідчили про їх суперечність інтересам держави та суспільства або порушували публічний порядок.

Чинним законодавством України не передбачено обов'язку сторони договору перевіряти повноваження контрагента на підписання первинних бухгалтерських та податкових документів, як і не передбачено відповідальності сторони договору за порушення її контрагентом вимог чинного законодавства при укладанні договору. У тому випадку, якщо не доказано обізнаності сторони договору про факт порушення законодавства його контрагентом на момент укладання договору, вважається, що така сторона діяла правомірно.

Колегією суддів встановлено, що укладений позивачем з ТОВ НТК "Мегатрейдінг" договір відповідає вимогам чинного законодавства України, має своїм наслідком зміну у майновому стані учасників правочину, є економічно виправданим, а факт виконання господарських зобов'язань сторін підтверджується первинними та податковими документами.

Належні докази, які б свідчили про порушення з боку контрагента позивача - ТОВ НТК "Мегатрейдінг", які б позбавляли позивача права на віднесення відповідних сум до податкового кредиту відповідачем не подані, в матеріалах справи такі докази відсутні.

Відповідач, зробивши в акті перевірки висновок про нікчемність правочину, не міг керуватися лише припущеннями щодо фіктивності (нікчемності) укладеного договору, його позиція про те, що цей правочин очевидно суперечать інтересам держави, не підкріплені належними доказами, зокрема, рішеннями суду.

Виходячи з вищевикладеного, вбачається, що позивачем як отримувачем товарів виконані всі законодавчо передбачені умови для віднесення вартості цих товарів до валових витрат, сум податку на додану вартість - до складу податкового кредиту у відповідних (податкових) періодах.

Також колегія суддів зазначає, що добросовісний платник податків, який в силу покладеного на нього законом обов'язку щодо сплати податків, зборів вступає у зв'язку з цим у відповідні правовідносини з державою, не може нести відповідальність за невиконання чи неналежне виконання такого обов'язку іншими платниками податків. Слід врахувати і те, що якщо контрагент не виконував свої зобов'язання перед державою та податковим органом, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення добросовісного платника податку права на віднесення сплачених ним у ціні виконаних робіт сум податку на додану вартість до податкового кредиту, якщо останній виконував усі передбачені законом умови щодо цього та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Отже у відповідача відсутні правові підстави для зменшення валових витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість.

Виходячи з наведених вище норм, колегія суддів вважає позовні вимоги обґрунтованими, оскаржувані податкові повідомлення-рішення підлягають визнанню протиправними та скасуванню.

Під час розгляду даної адміністративної справи судом першої інстанції в з'ясовано усі обставини, які мають значення для справи, ухвалено законне та обґрунтоване рішення про задоволення позову.

Передбачених статтею 202 Кодексу адміністративного судочинства України підстав для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення не вбачається, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст. 200 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 14 січня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого Адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня виготовлення повного тексту.

Повний текст виготовлено 14 серпня 2014 року.

Головуючий: В.Ю. Поплавський

Суддя: С.В. Сафронова

Суддя: Д.В. Чепурнов