Ухвала суду № 40681889, 25.09.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/6653/14 Головуючий у 1-й інстанції: Кармазін О.А. Суддя-доповідач: Хрімлі О.Г.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого суддів при секретарі Хрімлі О.Г., Ганечко О.М., Літвіної Н.М., Архіповій Л.В.,розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Дієса» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 червня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дієса» до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Донецькій області про визнання протиправними дій та скасування постанови, -

В С Т А Н О В И Л А :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Дієса» звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Донецькій області про визнання протиправними дій щодо винесення постанови про накладення штрафних санкцій № 265р від 13 грудня 2013 року та скасування постанови про накладення штрафних санкцій № 265р від 13 грудня 2013 року в розмірі 29 750,00 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 червня 2014 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, та просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга необґрунтована та не підлягає задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, Інспекцією з питань захисту прав споживачів у Донецькій області проведено перевірку характеристик продукції в магазині «Ельдорадо» ТОВ «Дієса» у м. Макіївка, за результатами якої складено акт № 02/296 від 29 листопада 2013 року.

Як вбачається з акту перевірки, вона проведена на підставі згоди Держінспекції України з питань захисту прав споживачів № 5469-2-7/6 від 26 листопада 2013 року та у зв'язку із отриманням звернення Спілки захисту прав споживачів Солом'янського району м. Києва № 405/01-01 від 26 листопада 2013 року, наявними в матеріалах справи.

У результаті проведеної перевірки встановлено порушення позивачем: п.п. 7, 10 Технічного регламенту низьковольтного електричного обладнання, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1149 від 29 жовтня 2009 року, а також п.п. 9, 27 Технічного регламенту приладів, що працюють на газоподібному паливі, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 856 від 24 вересня 2008 року.

13 грудня 2013 року відповідачем прийнято постанову № 265р про накладення штрафних санкцій у розмірі 1750 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Не погоджуючись з такими діями відповідача та прийнятою постановою, та вважаючи її протиправною, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі акту перевірки № 02/296 від 29 листопада 2013 року відповідачем прийнято рішення № 02/243 від 17 грудня 2013 року про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, а саме: обмеження надання продукції на ринку шляхом приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами та тимчасової заборони надання продукції на ринку.

24 грудня 2013 року позивачем сформовано повідомлення про виконання рішення про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів.

14 січня 2014 року відповідачем проведено перевірку стану виконання рішення від 17 грудня 2013 року, за результатами якої складено акт № 02/14, в якому встановлено повне та результативне виконання попереднього рішення.

Тому, рішенням відповідача № 02/17 від 15 січня 2014 року скасовано попереднє рішення № 02/243 від 17 грудня 2013 року.

Крім того, згідно з постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2014 року у справі № 826/18856/13-а за позовом ТОВ «Дієса» до Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів та її територіальних відділень в областях (у т.ч. до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Донецькій області) про визнання протиправними (незаконними) та скасування згоди Держінспекції, про визнання протиправними та скасування направлень на проведення перевірки, про визнання незаконними дій посадових осіб Інспекцій щодо проведення перевірки на підставі звернення Спілки захисту прав споживачів Солом'янського району м. Києва, у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Як встановлено судом апеляційної інстанції у постанові Київського апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2014 року у справі № 826/18856/13-а, при наданні згоди на проведення позапланової перевірки на підставі звернення Спілки захисту прав споживачів Солом'янського району м. Києва Держспоживінспекція України діяла у відповідності з вимогами ст. 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та пп. а п. 2 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції». Виходячи з цього, колегія суддів дійшла до висновку, що перевірка позивача була призначена у відповідності зі встановленими вимогами законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Перевіряючи обґрунтованість позовних вимог та їх відповідність чинному законодавству, колегія суддів виходить з наступного.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», встановлені вимоги - вимоги щодо нехарчової продукції (далі - продукція) та її обігу на ринку України, встановлені технічними регламентами; Національний знак відповідності - знак, що засвідчує відповідність позначеної ним продукції вимогам технічних регламентів, які на неї поширюються; державний ринковий нагляд (далі - ринковий нагляд) - діяльність органів ринкового нагляду з метою забезпечення відповідності продукції встановленим вимогам, а також забезпечення відсутності загроз суспільним інтересам;

Згідно з ч. 1 ст. 8 вказаного Закону, обов'язки суб'єктів господарювання під час здійснення ринкового нагляду та контролю продукції встановлюються цим Законом, Законом України «Про загальну безпечність нехарчової продукції», виданими відповідно до них іншими нормативно-правовими актами, технічними регламентами.

За змістом п. 11 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», з метою здійснення ринкового нагляду органи ринкового нагляду в межах сфер їх відповідальності: вживають у порядку, визначеному цим та іншими законами України, заходів щодо притягнення до відповідальності осіб, винних у вчиненні порушень вимог цього Закону та встановлених вимог.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 15 вказаного Закону, посадові особи, які здійснюють ринковий нагляд, мають право: складати акти перевірок та застосовувати в установленому законом порядку штрафні санкції до суб'єктів господарювання за порушення вимог цього Закону, Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції» та встановлених вимог.

Згідно з п. 7 Технічного регламенту низьковольтного електричного обладнання, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1149 від 29 жовтня 2009 року, перед введенням в обіг на електрообладнання повинен бути нанесений національний знак відповідності, який підтверджує відповідність електрообладнання вимогам цього Технічного регламенту, включаючи виконання процедури оцінки відповідності (внутрішній контроль виробництва) згідно з додатком 3 до цього Технічного регламенту.

Відповідно до п. 10 Технічного регламенту низьковольтного електричного обладнання, національний знак відповідності має відповідати вимогам, наведеним у додатку 4 до цього Технічного регламенту. Національний знак відповідності наноситься виробником чи уповноваженим представником виготовлювача продукції в Україні на кожний виріб електрообладнання або, якщо це неможливо, на пакування, інструкцію або документ, в якому визначені гарантійні зобов'язання, у спосіб, що забезпечує його видимість, розбірливість та незмивність.

Згідно з п. 9 Технічного регламенту приладів, що працюють на газоподібному паливі, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 856 від 24 вересня 2008 року, на табличці з технічними даними зазначається: товарний знак чи найменування виробника; умовне позначення приладу; вид газоподібного палива; номінальний тиск газоподібного палива; номінальна теплова потужність приладу; порядковий номер за системою нумерації виробника; місяць і рік випуску; національний знак відповідності, ідентифікаційний номер призначеного органу з оцінки відповідності.

За наявності у конструкції приладу енергозалежних пристроїв чи вузлів на табличку наноситься додаткова інформація про номінальну напругу та потужність, що споживається такими пристроями чи вузлами, символ виду струму та ступінь захисту приладу.

За змістом п. 27 Технічного регламенту приладів, що працюють на газоподібному паливі, на прилад, відповідність якого підтверджена в установленому порядку, виробником або його уповноваженим представником наноситься національний знак відповідності, який розміщується на табличці з технічними даними після ідентифікаційного номеру призначеного органу з оцінки відповідності із зазначенням двох останніх цифр року, в якому підтверджена його відповідність.

Забороняється наносити на прилад позначення, які можуть бути помилково сприйняті як національний знак відповідності.

Згідно з п. 5 Правил застосування національного знака відповідності, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1599 від 29 листопада 2001 року (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), знак відповідності наноситься на виріб та/або на етикетку, тару, пакування, експлуатаційну та товаросупровідну документацію тощо, якщо інше не передбачено відповідним технічним регламентом. Місце та спосіб нанесення (друкування, наклеювання, гравірування, травлення, штампування, лиття тощо) знака відповідності визначається виробником продукції.

За змістом ч. 1 ст. 1 Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції» передбачено, що виробник - це: фізична чи юридична особа - резидент України, яка є виготовлювачем продукції, або будь-яка інша особа - резидент України, яка заявляє про себе як про виготовлювача, розміщуючи на продукції відповідно до законодавства своє найменування, торговельну марку чи інше позначення, або особа - резидент України, яка відновлює продукцію; уповноважений представник виготовлювача продукції в Україні (у разі якщо виготовлювачем продукції є фізична чи юридична особа - нерезидент України); імпортер продукції (у разі якщо виготовлювачем продукції є фізична чи юридична особа - нерезидент України, яка не має свого уповноваженого представника в Україні); імпортер - будь-яка фізична чи юридична особа, яка є резидентом України та вводить в обіг на ринку України продукцію походженням з іншої держави.

Проаналізувавши наведені законодавчі норми, повно та всебічно дослідивши обставини справи, колегія суддів вважає, що відповідач під час винесення постанови про накладення штрафних санкцій № 265р від 13 грудня 2013 року діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України, Законом України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», вимогами Технічного регламенту приладів, що працюють на газоподібному паливі, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 856 від 24 вересня 2008 року, Технічного регламенту низьковольтного електричного обладнання, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1149 від 29 жовтня 2009 року, а тому постанова про накладення штрафних санкцій є законною та обґрунтованою.

Посилання позивача в апеляційній скарзі на відсутність підтвердження факту порушення позивачем п.п. 7, 10 Технічного регламенту низьковольтного електричного обладнання, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1149 від 29 жовтня 2009 року, а також п.п. 9, 27 Технічного регламенту приладів, що працюють на газоподібному паливі, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 856 від 24 вересня 2008 року, спростовується наявними в матеріалах справи: рішенням про вжиття обмежувальних заходів № 02/243 від 17 грудня 2013 року, рішенням № 02/17 від 15 січня 2014 року, яким скасовано попереднє рішення № 02/243 від 17 грудня 2013 року, у зв'язку з повним та результативним виконанням попереднього рішення.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Колегія суддів вважає, що відповідачем надано достатньо доказів правомірності дій з прийняття постанови про накладення штрафних санкцій № 265р від 13 грудня 2013 року, що підтверджується наявними в матеріалах справи документами та наведеними законодавчими нормами.

Крім того, відповідно до ч.1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

З матеріалів справи вбачається та вірно встановлено судом першої інстанції, що позивачем не надано супровідної документації та/або результатів фото-фіксації під час перевірки, відомості з яких би спростовували висновки акту перевірки щодо встановлених порушень.

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Дієса» до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Донецькій області про визнання протиправними дій та скасування постанови є необґрунтованими та не засновані на нормах права.

Доводи апелянта спростовуються вищенаведеним, матеріалами справи та не відповідають вимогам чинного законодавства.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Дієса» залишити без задоволення, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 червня 2014 року - без змін.

Повний текст ухвали виготовлений 29 вересня 2014 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя О.Г. Хрімлі

Судді О.М. Ганечко

Н.М. Літвіна

.

Головуючий суддя Хрімлі О.Г.

Судді: Ганечко О.М.

Літвіна Н. М.