Постанова № 40681582, 25.09.2014, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" вересня 2014 р. Справа № 908/3596/13

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Істоміна О.А., суддя Барбашова С.В. , суддя Горбачова Л.П.

при секретарі Полубоярина Н.В.

за участю представників сторін:

позивача - не з"явився

відповідача - не з"явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Термолітмаш", м. Мелітополь (вх. №2602 З/3-10) на ухвалу господарського суду Запорізької області від 14.07.14 року по справі №908/3569/13, прийнятої за результатами розгляду заяви Державного підприємства “Лутугинський науково-виробничий валковий комбінат” про зміну способу та порядку виконання наказу господарського суду Запорізької області від 26.02.14 року у справі №908/356913

за позовом Державного підприємства “Лутугинський науково-виробничий валковий комбінат”, м. Лутугине Луганська область

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Термолітмаш”, м. Мелітополь Запорізька область

про повернення майна,-

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Запорізької області від 15.01.2014 року у справі №908/3596/13 позов задоволено повністю. Зобов’язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Термолітмаш" повернути Державному підприємству "Лутугинський науково-виробничий валковий комбінат" комплект індуктора до печі ИЧТ-6М.

26.02.2014 року на виконання зазначеного рішення, господарським судом Запорізької області видано відповідний наказ.

До господарського суду Запорізької області 02.07.14 року від Державного підприємства “Лутугинський науково-виробничий валковий комбінат” надійшла заява на підставі ст. 121 Господарського процесуального кодексу України про зміну способу та порядку виконання наказу господарського суду Запорізької області № 908/3596/13 від 26.02.2014 року.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 14.07.2014 року по справі №908/3596/13 (суддя І.В.Давиденко) заяву Державного підприємства “Лутугинський науково-виробничий валковий комбінат” про зміну способу та порядку виконання наказу господарського суду Запорізької області №908/3596/13 від 26.02.2014 задоволено повністю. Змінено спосіб та порядок виконання наказу господарського суду Запорізької області №908/3596/13 від 26.02.2014 щодо зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю “Термолітмаш” повернути Державному підприємству “Лутугинський науково-виробничий валковий комбінат” комплект індуктора до печі ИЧТ-6М шляхом стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Термолітмаш” на користь Державного підприємства “Лутугинський науково-виробничий валковий комбінат” вартості неповернутого майна, а саме комплекту індуктора до печі ИЧТ-6М, що становить 409874,40 грн.

Відповідач з ухвалою суду першої інстанції не погодився, звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій вважає, що судом при прийнятті оскаржуваної ухвали не в повному обсязі з’ясовані обставини, які мають значення для справи, невірно застосовані норми процесуального права, просить скасувати дану ухвалу суду та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні заяви про зміну способу та порядку виконання наказу господарського суду Запорізької області від 26.02.14 року у справі №908/356913.

Позивач та відповідач своїх представників в судове засідання не направили, про причини неявки суд не сповістили, клопотань про відкладення розгляду справи не подавали, про час та місце розгляду скарги належним чином повідомлялися, про що свідчить штамп на зворотному боці ухвали про призначення до розгляду апеляційної скарги, яка є належним доказом повідомлення учасників справи про дату, час та місце судового засідання відповідно до пунктів 2.6.1, 2.6.11, 2.6.15 Інструкції з діловодства в господарських судах України та відповідно до пункту 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції".

Зважаючи на належне повідомлення позивача та відповідача про час та місце розгляду справи, встановлений процесуальним законом строк розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду, виходячи з того, що явка представників позивача та відповідача не визнавалася обов’язковою судом, а участь в засіданні суду (як і інші права передбачені ст. 22 ГПК України) є правом, а не обов’язком сторони, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги по суті за відсутності представників позивача та відповідача за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 15.01.2014 року по справі №908/3596/13 зобов’язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Термолітмаш» повернути Державному підприємству «Лутугинський науково-виробничий валковий комбінат» комплект індуктора до печі ИЧП-6М.

На виконання даного рішення господарським судом Запорізької області 05.08.2002 року видано відповідний наказ.

Згідно ст. 20 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Якщо боржник є юридичною особою, то виконання провадиться за місцезнаходженням його постійно діючого органу або майна. Право вибору місця виконання між кількома органами державної виконавчої служби, які можуть вчиняти виконавчі дії по виконанню рішення на території, на яку поширюються їх функції, належить стягувачу.

Постановою державного виконавця Відділу ДВС Мелітопольського міськрайонного управління юстиції Запорізької області від 02.04.2014 року було відкрито виконавче провадження за №ВП 4272833 з виконання наказу господарського суду Запорізької області від 26.02.2014 року за №908/3596/13 про зобов’язання Товариство з обмеженою відповідальністю «Термолітмаш» повернути Державному підприємству «Лутугинський науково-виробничий валковий комбінат» комплект індуктора до печі ИЧП-6М та встановлено для боржника строк до 09.04.2014 року для добровільного виконання рішення суду.

Відповідно до ст. 35 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що перешкоджають провадженню виконавчих дій, або у разі несвоєчасного одержання сторонами документів виконавчого провадження, внаслідок чого вони були позбавлені можливості скористатися правами, наданими їм цим Законом, державний виконавець може відкласти виконавчі дії за заявою стягувача чи боржника або з власної ініціативи на строк до десяти робочих днів. Про відкладення провадження виконавчих дій державний виконавець виносить відповідну постанову, про що повідомляє сторонам.

Враховуючи несвоєчасне отримання боржником постанови про відкриття виконавчого провадження державним виконавцем Відділу ДВС Мелітопольського міськрайонного управління юстиції Запорізької області 10.04.2014 року була прийнята постанова про відкладення до 24.04.2014 року провадження виконавчих дій з примусового виконання наказу господарського суду Запорізької області від 26.02.2014 року за №908/3596/13 про зобов’язання Товариству з обмеженою відповідальністю «Термолітмаш» повернути Державному підприємству «Лутугинський науково-виробничий валковий комбінат» комплект індуктора до печі ИЧП-6М.

Приписи п. 6 ч.1 ст 47 Закону України «Про виконавче провадження» надають право державному виконавцю повернути стягувачу виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, у разі, якщо у боржника відсутнє визначене виконавчим документом майно, яке він за виконавчим документом має передати стягувачу, або майно, на яке необхідно звернути стягнення з метою погашення заборгованості (крім коштів), а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Враховуючи відсутність у відповідача майна, яке необхідно повернути позивачу за рішенням суду, державним виконавцем Відділу ДВС Мелітопольського міськрайонного управління юстиції Запорізької області винесено постанову від 15.05.2014 року про повернення виконавчого документу та встановлений стягувачу строк (до 15.05.2015 року) для повторного пред’явлення для виконання виконавчого документа.

Приймаючи до уваги, що в процесі здійснення виконавчих дій було встановлено відсутність майна, яке необхідно повернути, стягувач звернувся до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення суду.

Виходячи з положень ст. 121 ГПК України та документів наданих стягувачем до заяви, господарський суд встановив наявність підстав для задоволення даної заяви стягувача та змінив спосіб виконання рішення суду, стягнувши з боржника вартість не повернутого майна.

Однак, колегія суддів не може погодитися з таким висновком суду першої інстанції зважаючи на таке.

Згідно до ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Стаття 36 Закону України "Про виконавче провадження" передбачає, що за наявності обставин, які ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою чи за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення або зміну способу і порядку виконання.

Тобто, зміна способу виконання рішення можлива шляхом видозмінення зазначеної у рішенні форми виконання, визначеної за результатами вирішення спору за вимогою саме майнового характеру, та за відсутності у боржника присудженого позивачеві майна в натурі або грошових коштів, достатніх для покриття заборгованості, а відтак, не може бути застосована щодо рішення у спорі за вимогою немайнового характеру, яка передбачає та зобов'язує відповідача вчинити певні дії на користь позивача.

З рішення господарського суду від 15.01.2014 року у справі №908/3596/13 вбачається, що предметом спору по даній справі була немайнова вимога позивача до відповідача (зобов’язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Термолітмаш» повернути Державному підприємству «Лутугинський науково-виробничий валковий комбінат» комплект індуктора до печі ИЧП-6М), тобто вимога про спонукання до вчинення певних дій.

Згідно пункту 7 п. п. 7.1.3. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2012 року №9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" зі змінами, внесеними постановою пленуму Вищого господарського суду України від 16.01.2013р. №3 "Про внесення змін і доповнень до деяких постанов пленуму Вищого господарського суду України", звернення стягнення на кошти за відсутності у боржника майна здійснюється у випадку, коли стягувачу присуджено майно, визначене родовими ознаками. За відсутності індивідуально визначеного майна, присудженого позивачу (за результатами розгляду віндикаційного позову), зміна способу виконання рішення шляхом звернення на кошти неможлива, оскільки в такому разі захист порушеного права власника майна повинен здійснюватися шляхом подання позову про стягнення збитків у вигляді вартості майна та доходів, які власник міг би одержати за весь час володіння таким майном.

Відповідно ч. 1 ст. 184 Цивільного кодексу України річ є визначеною індивідуальними ознаками, якщо вона наділена тільки їй властивими ознаками, що вирізняють її з-поміж інших однорідних речей, індивідуалізуючи її.

Індивідуально визначеними є такі речі, які відрізняються від інших індивідуальними ознаками: а) єдині у своєму роді; б) відрізняються від інших кількома ознаками; в) вирізнені із загальної маси речей цього роду. Індивідуально визначеними речі, виступаючи об'єктом правовідношення, не можуть бути замінені - сторони мають на увазі конкретну річ, визначену індивідуальними ознаками (фасон, колір, номер), за допомогою яких виникає можливість виділити її з ряду інших таких же речей. Якщо ж річ визначена тільки кількісно (числом, вагою, мірою) і характеризується ознаками, спільними для всіх речей такого роду, - це річ, визначена родовими ознаками.

Слід зазначити, що вартість майна, яке у відповідності до рішення суду підлягає поверненню, судом першої інстанції, при прийнятті рішення, не визначалась. У позовній заяві вказується лише найменування обладнання, а саме: комплект індуктора до печі ИЧТ-6М, яке підлягає поверненню. Питання вартості спірного майна в суді першої інстанції, на час прийняття рішення, не вирішувалось, оскільки вимога позивача є не майновою, а тому суд першої інстанції не мав права виходити за межі позовних вимог.

Водночас, заявник в поданій ним заяві про зміну способу та порядку виконання рішення суду самостійно визначив вартість майна у сумі 409874,40 грн. пославшись на складену ним 20.07.2014 року бухгалтерську довідку №1, яка відображає ціни нових комплектів індукторів за один комплект. Однак, дана довідка не може бути прийнята судом апеляційної інстанції як належний та допустимий доказ, з огляду не те, що в ній не відображається вартість майна (індуктора до печі ИЧТ-6М), наданого позивачем відповідачу, відповідно до умов договору №68 від 07.09.2011 року, а встановлює лише вартість нових комплектів індукторів станом на 07.09.2011 року.

В пункті 7.4. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2012 року №9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" зі змінами, внесеними постановою Пленуму Вищого господарського суду України від 16.01.2013р. №3 "Про внесення змін і доповнень до деяких постанов пленуму Вищого господарського суду України", зазначається, що за відсутності у відповідача присудженого позивачеві майна в натурі, засвідченої державним виконавцем (наприклад, його постановою про повернення виконавчого документа з підстави відсутності майна), господарський суд може змінити спосіб виконання рішення і видати наказ про стягнення вартості цього майна. При цьому господарський суд повинен виходити з вартості майна, визначеної ним у рішенні про його передачу (повернення).

З огляду на викладене, колегія суддів не погоджується з висновками господарського суду Запорізької області про зміну способу виконання рішення суду, шляхом стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Термолітмаш» вартості неповернутого майна, що становить 409874,40 грн., оскільки даний висновок не відповідає встановленим судом обставинам справи та вимогам закону.

Згідно статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції.

На підставі викладеного колегія суддів вважає, що ухвала господарського суду Запорізької області від 14.07.2014 року у справі №908/3596/13 прийнята при не належному з’ясуванні обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм процесуального права та наявні підстави для її скасування, в зв’язку з чим, апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 4 ст. 49 ГПК України стороні на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору.

Керуючись статтями 22, 85, 99, 101, пунктом 2 статті 103, пункт 1 , 4 статті 104 статтею 105, 106 Господарського процесуального кодексу України колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Термолітмаш”, м. Мелітополь Запорізька область задовольнити.

Ухвалу господарського суду Запорізької області від 14.07.2014 року у справі №908/3596/13 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні заяви Державного підприємства “Лутугинський науково-виробничий валковий комбінат”, м. Лутугине Луганська область про зміну способу виконання рішення господарського суду Запорізької області від 26.02.2014 року у справі № 908/3596/13.

Стягнути з Державного підприємства “Лутугинський науково-виробничий валковий комбінат” (92000, Луганська область, м. Лутугине, вул. Заводська, 2, код ЄДРПОУ 00187369) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Термолітмаш” (72316, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Індустріальна, 30/4, код ЄДРПОУ 34394846) витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 609,00 грн.

Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання судовим рішенням апеляційного господарського суду законної сили.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 25 вересня 2014 року.

Головуючий суддя Істоміна О.А.

Суддя Барбашова С.В.

Суддя Горбачова Л.П.