Постанова № 40680086, 16.09.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

16 вересня 2014 року 15:20 № 826/12632/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шрамко Ю.Т., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Дієса"

до

Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у місті Києві

про

визнання протиправними дій та скасування постанови ВП №44219511 від 01.08.2014 р.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дієса", (далі по тексту – позивач), звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві про визнання протиправними дій та скасування постанови ВП №44219511 від 01.08.2014 р.

У позовних вимогах позивач просив:

- визнати дії (бездіяльність) відповідача щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження №44219511 від 01.08.2014 р. та невчасного повідомлення боржника про відкриття виконавчого провадження протиправними;

- скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження №44219511 від 01.08.2014 р.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем в порушення вимог чинного законодавства відкрито виконавче провадження за виконавчим документом, що не відповідає вимогам ст.18 Закону України "Про виконавче провадження", чим порушено законні права та інтереси позивача

Представник відповідача, будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з’явився, письмових заперечень на позовну заяву не подавав.

Необхідність у заслуховуванні свідка чи експерта у справі відсутня, так само, як і відсутні перешкоди для розгляду справи у судовому засіданні.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Приймаючи до уваги викладене, розгляд справи здійснюється у письмовому провадженні.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Інспекцією з питань захисту прав споживачів у Черкаській області прийнято Постанову від 06.12.2013 р. № 226 про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України "Про захист прав споживачів" (надалі – Постанова №226), якою до ТОВ "Дієса" застосовано штраф у розмірі 22 224,80 грн.

01.08.2014 р. головним державним виконавцем Кузьмишиним Е.М. відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві винесено Постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 44219511 (надалі – Постанова ВП № 44219511 ) по примусовому виконанню Постанови № 226.

Вважаючи зазначену вище Постанову ВП № 44219511, а також дії по її винесенню та направленню, такими, що порушують законні права та інтереси позивача, останній звернувся за їх захистом до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно положень ч.1 та п.6 ч.2 ст.17 Закону України "Про виконавче провадження", примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою, зокрема, постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом.

Положеннями ч.1 ст.25 Закону України "Про виконавче провадження" закріплено, що державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Відповідно до ч.1 ст.22 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання в такі строки: посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців; інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом.

Строки, зазначені у частині першій цієї статті, встановлюються для: 1) виконання судових рішень - з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі якщо судове рішення підлягає негайному виконанню, - з наступного дня після його постановлення; 2) виконання рішень комісій по трудових спорах - з дня видачі посвідчення на примусове виконання рішення; 3) інших виконавчих документів з наступного дня після набрання ними юридичної сили, якщо інше не передбачено законом (ч.2 ст.22 Закону).

З Постанова №226 вбачається, що вона набрала чинності 06.12.2013 р., а тому останнім днем пред'явлення до примусового виконання було 07.03.2014 р.

Згідно вимог п.1 ч.1 ст.26 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі пропуску встановленого строку пред'явлення документів до виконання.

Відповідно до вимог ч.1, 3 ст.18 Закону України "Про виконавче провадження" у виконавчому документі зазначаються: 1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище та ініціали посадової особи, що його видали; 2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника (для фізичних осіб - платників податків) або номер і серія паспорта стягувача та боржника для фізичних осіб - громадян України, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття ідентифікаційного номера, офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади та мають відмітку в паспорті громадянина України, а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо; 4) резолютивна частина рішення; 5) дата набрання законної (юридичної) сили рішенням; 6) строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.

Виконавчий документ повинен бути підписаний уповноваженою посадовою особою із зазначенням її прізвища та ініціалів і скріплений печаткою. Скріплення виконавчого документа гербовою печаткою є обов'язковим у разі, якщо орган (посадова особа), який видав виконавчий документ, за законом зобов'язаний мати печатку із зображенням Державного Герба України.

Слід зазначити, що позивач посилається на порушення ч. 2 ст. 19 Закону України "Про виконавче провадження", якою передбачена наявність печатки на виконавчому документі. Однак, вказана норма не містить наведених приписів. Вимоги щодо необхідності наявності печатки на виконавчому документі встановлені ч. 3 ст. 18 Закону та ця вимога, як вбачається з Постанови №226 виконана.

Водночас, Закон не містить вимог щодо необхідності наявності печатки ВДВС на постанові про відкриття виконавчого провадження, у зв’язку з чим, доводи позивача відносно зворотного, є безпідставними.

Суд також звертає увагу, що відповідачем в оскаржуваній Постанові ВП № 44219511 зазначено стягувачем та особою, що видала виконавчий документ - Державну інспекцію з питань захисту прав споживачів у Черкаській області, хоча за виконавчим документом стягувачем та особою, яка видала виконавчий документ, є Інспекція з питань захисту прав споживачів у Черкаській області.

Враховуючи вищезазначене у сукупності, зокрема, звертаючи увагу на той факт, що Постанова ВП № 44219511 прийнята по примусовому виконанню виконавчого документа, строк пред'явлення якого до виконання закінчився, суд приходить до висновку про протиправність Постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 44219511 від 01.08.2014 р.

Відносно невчасного повідомлення боржника про відкриття виконавчого провадження ВП № 44219511 суд зазначає наступне.

Згідно з ч.2, 5 ст.25 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення, буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. Копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові.

Відповідно до вимог ч.1 ст.31 Закону України "Про виконавче провадження", копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження, що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Згідно відмітки поштового відділення на конверті, яким відповідачем було надіслано позивачу оскаржувану Постанову ВП № 44219511, дану постанову було відправлено 14.08.2014 р., тобто з порушенням вимог ч.5 ст.25 Закону України "Про виконавче провадження".

Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано; безсторонньо; добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно.

Згідно з ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідачем не було доведено правомірність та обґрунтованість прийнятої Постанови ВП № 44219511, а також дій по її винесенню та направленню.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, матеріалів справи суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, та, відповідно, такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Приймаючи до уваги викладене у сукупності, керуючись вимогами ст.ст. 69-71, ст.94, ст. 128, ст. ст. 158-163, ст. ст. 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Дієса" задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними дії Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у місті Києві щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження №44219511 від 01.08.2014 р. та невчасного повідомлення Товариства з обмеженою відповідальністю "Дієса" про відкриття виконавчого провадження .

3. Скасувати Постанову Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у місті Києві про відкриття виконавчого провадження ВП №44219511 від 01.08.2014 р.

4. Судові витрати в сумі 73,08 грн. (сімдесят три гривні вісім копійок) присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дієса" (ідентифікаційний код 36483471) за рахунок Державного бюджету України.

Постанова набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Ю.Т. Шрамко