Постанова № 40680080, 01.08.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

01 серпня 2014 року 08:46 № 826/9924/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Скочок Т.О., при секретарі Новик В.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроклуб»

до

Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві

про

визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 20.06.2014 року №0000311501, -

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Євроклуб» (надалі – позивач або ТОВ «Євроклуб») з позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (надалі – відповідач або ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати повністю податкове-повідомлення рішення ДПІ у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві від 20.06.2014 року №0000311501 (форма «В1») про зменшення суми бюджетного відшкодування зобов’язання з податку на додану вартість (у тому числі заявленого у зменшення податкового зобов’язання з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів) з податку на додану вартість у розмірі 682 932 грн. за основним платежем та 170733 грн. за штрафними санкціями;

- визнати протиправним та скасувати акт ДПІ у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві №274/15-01-48/30368828 від 06.06.2014 року про результати камеральної перевірки ТОВ «Євроклуб» (код ЄДРПОУ 30368828) з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування на додану вартість у зменшення податкових зобов’язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів за серпень 2013 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.07.2014 року Товариству з обмеженою відповідальністю «Євроклуб» відмовлено у відкритті провадження в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування акту ДПІ у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві №274/15-01-48/30368828 від 06.06.2014 року про результати камеральної перевірки ТОВ «Євроклуб» (код ЄДРПОУ 30368828) з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування на додану вартість у зменшення податкових зобов’язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів за серпень 2013 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.07.2014 року в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 20.06.2014 року №0000311501 відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду у судовому засіданні на 30.07.2014 року.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві безпідставно винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення, оскільки при проведенні камеральної перевірки відповідачем не здійснено перевірку всієї податкової звітності суцільним рядком, а саме: не враховано уточнюючих розрахунків податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок з податку на додану вартість за серпень 2013 року, поданих ТОВ «Євроклуб».

У судове засідання 30.07.2014 року з’явилися представники сторін.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд задовольнити їх з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача проти позову заперечував, підтримавши доводи, викладені у письмових запереченнях проти позову, в яких зазначено, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесено у межах та на підставі наданих ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві повноважень, у зв’язку з виявленими порушеннями ТОВ «Євроклуб» вимог податкового законодавства.

Суд у судовому засіданні 30.07.2014 року за згодою сторін на підставі положень ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі – КАС України), враховуючи відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, ухвалив про перехід до розгляду справи у порядку письмового провадження.

Розглянувши наявні в матеріалах справи документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає про наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві проведено камеральну перевірку ТОВ «Євроклуб» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов’язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів за серпень 2013 року, за результатами чого складено акт від 06.06.2014 року №274/15-01-48/30368828 (надалі – акт перевірки).

Вказаною вище перевіркою встановлено, що в порушення п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (зі змінами та доповненнями) ТОВ «Євроклуб» завищено заявлену за серпень 2013 року суму бюджетного відшкодування ПДВ у розмірі 682 932,00 грн.

В обґрунтування даного висновку, як вбачається зі змісту акта перевірки, контролюючим органом вказано, що ТОВ «Євроклуб» безпідставно, згідно поданого до ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві уточнюючого розрахунку податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок з податку на додану вартість за серпень 2013 року (вх. від 04.03.2014 року №9011119619) задекларувало суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов’язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів (р. 23.2) у розмірі 682 932,00 грн., яка складається із залишку від’ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за липень 2013 року в розмірі 682 932,00 грн., відповідно розмір якого вже був задекларований до бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку, згідно декларації з податку на додану вартість за серпень 2013 року (вх. від 20.09.2013 року №9059315308).

На підставі викладеного ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві прийнято податкове повідомлення-рішення форми «В1» від 20.06.2014 року №0000311501, яким ТОВ «Євроклуб» зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 682 932,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) – 170 733,00 грн.

Вважаючи податкове повідомлення-рішення форми «В1» від 20.06.2014 року №0000311501 протиправним, а, відтак, таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся з позовом до суду.

Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.

Нормативно-правовим актом, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, є Податковий кодекс України (надалі – ПК України), який набрав чинності 01.01.2011 року.

Як зазначено в акті перевірки, ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві проведено камеральну перевірку ТОВ «Євроклуб».

Так, у відповідності до положень ст. 76 ПК України, камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова. Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Приписами абз. 2 п. 75.1 ст. 75 ПК України передбачено, що камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків (пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 ПК України).

Згідно п. 86.2 ст. 86 ПК України, за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Водночас, як вбачається з матеріалів справи, підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення слугував встановлений контролюючим органом під час камеральної перевірки факт декларування позивачем в уточнюючому розрахунку податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок з податку на додану вартість за серпень 2013 року (вх. від 04.03.2014 року №9011119619) суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов’язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів, вже задекларованої до бюджетного відшкодування аналогічної суми на рахунок платника у банку, згідно декларації з податку на додану вартість за серпень 2013 року (вх. від 20.09.2013 року №9059315308).

Згідно п. 49.1 ст. 49 ПК України, податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді (п. 49.2 ст. 49 ПК України).

В свою чергу, приписами ст. 50 ПК України врегульовано питання внесення змін до податкової звітності.

Так, у відповідності до вказаної статті, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;

б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.

Якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період або подає у наступних податкових періодах уточнюючу декларацію внаслідок виконання вимог пункту 169.4 статті 169 цього Кодексу, то штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.

В свою чергу, порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначений положеннями ст. 200 ПК України.

Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду (п. 200.1 ст. 200 ПК України).

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу – зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (п. 200.3 ст. 200 ПК України).

Згідно п. 200.4 ст. 200 ПК України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

При цьому, платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених пунктом 200.4 цієї статті. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. Платник податку зберігає право на отримання бюджетного відшкодування коштами у майбутніх звітних (податкових) періодах (п. 200.6 ст. 200 ПК України).

Відповідно до п. 200.7 ст. 200 ПК України, платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Євроклуб» направлено відповідачу засобами електронного зв’язку звітну податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень 2013 року, яка отримана останнім 20.09.2013 року за №9059319291, відповідно до квитанції №2, копія якої наявна у матеріалах справи.

Зі змісту вищезазначеної декларації вбачається, що позивачем задекларовано суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку у розмірі 682 932,00 грн. (рядок 23.1).

Надалі, що підтверджується матеріалами справи, ТОВ «Євроклуб» подано до відповідача наступні уточнюючі розрахунки податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок за серпень 2013 року:

- від грудня 2013 року (з додатками), отриманий ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві 24.12.2013 року, відповідно до відмітки на копії даної декларації, наявної у матеріалах справи, згідно якої позивачем уточнено показник «сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов’язань з податку на додану вартість в наступних звітних (податкових) періодах» на суму 682 932,00 грн. (р. 23.2) та, відповідно, виключено аналогічну суму з р. 23.1 «сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку»;

- від лютого 2014 року, доставлений ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві 03.02.2014 року за №9004054203, відповідно до квитанції №2, та поданого власноруч 05.02.2014 року, відповідно до відмітки на копії даної декларації, наявних у матеріалах справи, згідно яких уточнено показник «сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку» на суму 682 932,00 грн. (р. 23.1) та, відповідно, виключено аналогічну суму з р. 23.2 «сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов’язань з податку на додану вартість в наступних звітних (податкових) періодах»;

- від лютого 2014 року, доставлений ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві 11.02.2014 року за №9005763396, відповідно до квитанції №2, наявної у матеріалах справи, згідно якої уточнено показник «сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов’язань з податку на додану вартість в наступних звітних (податкових) періодах» на суму 682 932,00 грн. (р. 23.2) та, відповідно, виключено аналогічну суму з р. 23.1 «сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку»;

- від лютого 2014 року, доставлений ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві 12.02.2014 року за №9006033148, відповідно до квитанції №2, наявної у матеріалах справи, згідно якої виключено з р. 23.2 «сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов’язань з податку на додану вартість в наступних звітних (податкових) періодах» суму у розмірі 682 932,00 грн.;

- від березня 2014 року, доставлений ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві 04.03.2014 року за №9011119619, відповідно до квитанції №2, наявної у матеріалах справи, згідно якої включено до р. 23.2 «сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов’язань з податку на додану вартість в наступних звітних (податкових) періодах» суму у розмірі 682 932,00 грн.

З огляду на викладене вище вбачається, що позивачем подавалося до контролюючого органу уточнюючі розрахунки податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок за серпень 2013 року, зі змісту яких вбачається, що ТОВ «Євроклуб», у відповідності до положень ст.ст. 50, 200 ПК України, уточнювало суму бюджетного відшкодування у розмірі 682 932,00 грн., шляхом її зазначення почергово у р. 23.1 «сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку» та у р. 23.2 «сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов’язань з податку на додану вартість в наступних звітних (податкових) періодах», зазначивши дану суму станом на момент розгляду даної справи судом у р. 23.2 «сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов’язань з податку на додану вартість в наступних звітних (податкових) періодах», згідно уточнюючого розрахунку податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок за серпень 2013 року (від 04.03.2014 року за №9011119619).

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідачем зроблено необґрунтований висновок про протиправне віднесення позивачем вже задекларованої до бюджетного відшкодування суми у розмірі 682 932,00 грн. на рахунок платника у банку, згідно декларації з податку на додану вартість за серпень 2013 року (вх. від 20.09.2013 року №9059315308), до суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов’язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів, в уточнюючому розрахунку податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок з податку на додану вартість за серпень 2013 року (вх. від 04.03.2014 року №9011119619), оскільки уточнюючим розрахунком податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок за серпень 2013 року (від 04.03.2014 року за №9011119619) лише уточнено розрахунок вже поданої декларації з податку на додану вартість, а не повторно задекларовано одну і ту саму суму, про що вказує ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві в акті перевірки, на підставі якого і винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

Отже, контролюючим органом безпідставно зменшено ТОВ «Євроклуб» суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 682 932,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) – 170 733,00 грн. оскаржуваним податковим повідомленням-рішення, а, відтак, останнє підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При цьому, суд, оцінюючи спірні дії відповідача, виходить з критеріїв оцінки рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень, встановлених ч. 3 ст. 2 КАС України, до яких, зокрема, відносяться вчинення дій на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для вчинення дії.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. При цьому, ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, як суб’єктом владних повноважень, не доведено правомірності оскаржуваного рішення.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві форми «В1» від 20.06.2014 року №0000311501.

3. Стягнути судові витрати у розмірі 487,20 грн. (чотирьохсот вісімдесяти семи грн. 20 копійок) з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання з рахунку Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві (ідентифікаційний код: 38760467, адреса: 03115, м. Київ, вул. Верховинна, 9).

Постанова набирає законної сили в строк і порядку, передбачені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.О. Скочок