Постанова № 40678243, 29.09.2014, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 вересня 2014 року № 813/4774/14

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Мартинюка В.Я.

суддів Тертичного В.Г.

Ланкевича А.З.

секретар судового засідання Шозда Г.В.

з участю представників:

від позивача - Лесько Н.Р.,Курило С.В.,

від відповідача - Роман Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові адміністративну справу за позовом Міністерства доходів і зборів України до Державної виконавчої служби України про скасування постанови про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій, -

в с т а н о в и в :

Міністерство доходів і зборів України звернулося в суд з позовом до Державної виконавчої служби України про скасування постанови про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій від 16.06.2014 року по виконавчому провадженню №43332949.

Підставами позову, як зазначено в позовній заяві, є те, що оскаржувана постанова надійшла на адресу позивача 27.05.2014 року, а листом від 30.05.2014 року за №10263/5/99-99-18-03-01-16 було повідомлено відповідача про виконання судового рішення. Однак, незважаючи на те, що позивачем добровільно, вчасно та у повному обсязі було виконано постанову Львівського окружного адміністративного суду від 13.06.2013 року, державним виконавцем протиправно було винесено постанову про стягнення витрат на проведення виконавчих дій у сумі 70 грн. 24 коп.

Представник позивача позовні вимоги підтримала, просить їх задоволити.

Представник відповідача проти позову заперечив, вважає, що орган державної влади діяв у повній відповідності до вимог чинного законодавства. Просить в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши представників сторін, розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд даючи правову оцінку спірним правовідносинам виходив з наступного.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 року за № 606-XIV (в редакції чинній на момент прийняття оскаржуваної постанови), Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Частиною 2 ст.25 даного Закону визначено, що державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

Постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України від 19.05.2014 року ВП №43332949 відкрито виконавче провадження про примусове виконання виконавчого листа №813/1935/13-а, виданого 18.04.2014 року Львівським окружним адміністративним судом, про зобов'язання Міністерства доходів і зборів України відновити ПП «Унікор» в Реєстрі платників податку на додану вартість з 08.11.2012 року. Боржника зобов'язано самостійно виконати рішення суду у строк до семи днів з моменту винесення постанови.

Згідно з ч.3 ст.27 вищезгаданого Закону, у разі отримання документального підтвердження про повне виконання рішення боржником до початку його примусового виконання державний виконавець закінчує виконавче провадження в порядку, встановленому цим Законом. Виконавчий збір та витрати, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій, у такому разі з боржника не стягуються.

Постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України від 16.06.2014 року ВП №43332949 було закінчено вищезазначене виконавче провадження у зв'язку із виконанням в повному обсязі рішення суду згідно з виконавчим документом. Дані обставини, як вбачається зі змісту постанови, підтверджуються листом Міністерства доходів і зборів України від 30.05.2014 року за №10263/5/99-99-18-03-01-16.

Як передбачено ч.5 ст.41 згаданого Закону, про стягнення з боржника витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, державний виконавець виносить постанову, яка затверджується начальником відповідного відділу державної виконавчої служби. Зазначена постанова надсилається сторонам не пізніше наступного робочого дня після її винесення і може бути оскаржена ними до суду у десятиденний строк.

Так, державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України було винесено постанову від 16.06.2014 року ВП №43332949 про стягнення з позивача витрат на проведення виконавчих дій у сумі 70 грн. 24 коп.

Однак, як вбачається з відмітки реєстрації вхідної кореспонденції на супровідному листі від 20.05.2014 року за №14-0-34-2556/5-308/15, повідомлення про вручення поштового відправлення, постанова про відкриття виконавчого провадження від 19.05.2014 року була отримана позивачем 26.05.2014 року, тобто в останній день строку, наданого державним виконавцем для добровільного виконання судового рішення (26.05.2014 року).

Частиною 1 ст.31 цього ж Закону визначено, що постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник, продовжується у наведеній нормі, вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

В той же час, законодавець у ч.1 ст.35 Закону України «Про виконавче провадження» передбачив можливість відкладення виконавчих дій у зв'язку з несвоєчасним одержанням сторонами документів виконавчого провадження, внаслідок чого вони були позбавлені можливості скористатися правами, в тому числі і з ініціативи державного виконавця.

З врахуванням положень вищенаведених норм, суд вважає, що, в даному випадку, державний виконавець за наявності можливості пересвідчитись про дату фактичного отримання боржником постанови про відкриття та можливості відкладення виконавчих дій з власної ініціативи в разі несвоєчасного отримання такої постанови, не скористався наданими йому повноваженнями та передчасно розпочав примусове виконання судового рішення з подальшим винесенням постанови про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій.

Наведені обставини вказують на те, що при прийнятті постанови не дотримано критерію правомірності рішення суб'єкта владних управлінських функцій, передбаченого п.3 ч.3 ст.2 КАС України (обґрунтованості).

За таких обставин, суд вважає, що постанова державного виконавця про про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій від 16.06.2014 року по виконавчому провадженню №43332949 є протиправною та підлягає скасуванню, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ст.94 КАС України, такі належить присудити з Державного бюджету України на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 21, 69, 70, 160-163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову Державної виконавчої служби України про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій від 16.06.2014 року по виконавчому провадженню №43332949.

3.Стягнути з Державного бюджету України на користь Міністерства доходів і зборів України (код ЄДРПОУ 38516786), що знаходиться за адресою м.Київ, пл.Львівська, 8, 182 грн. 70 коп. (сто вісімдесят дві гривні сімдесят копійок) сплаченого судового збору.

4. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

5. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 30 вересня 2014 року.

Головуючий - суддя В.Я.Мартинюк

суддя В.Г.Тертичний

суддя А.З.Ланкевич