Рішення № 40674902, 04.09.2014, Апеляційний суд Тернопільської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 594/352/14-ц Головуючий у 1-й інстанції Губіш О.А. Провадження № 22-ц/789/807/14 Доповідач - Костів О.З.Категорія - 19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 вересня 2014 р. Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Тернопільської області в складі:

головуючого - Костіва О.З.

суддів - Кузьма Р. М., Жолудько Л. Д.,

при секретарі - Баляс Т.І.

з участю представника ТзОВ «Вердикт Фінанс» -

Ваврика Ю.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Фінанс» на рішення Борщівського районного суду від 21 травня 2014 року у справі за позовом ТзОВ «Вердикт Фінанс» до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет застави,-

В С Т А Н О В И Л А:

В березні 2014 року ТзОВ «Вердикт Фінанс» звернулося до Борщівського районного суду із позовною заявою до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет застави.

Заявлені вимоги позивач мотивував тим, що 10 квітня 2007 року між АКБ «ТАС-Комерцбанк», яке змінило найменування на ВАТ «Сведбанк», а в подальшому перейменовано в ПАТ «Сведбанк», та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №1907/0407/64-003, згідно якого останній, для придбання автомобіля, отримав кредит у розмірі 29328 доларів США зі сплатою відсотків в розмірі 13.5 % річних, з кінцевим терміном повернення до 09 квітня 2012 року. Крім цього, 10 квітня 2007 року, з метою забезпечення своєчасного і повного виконання зобов'язань за кредитним договором, між позивачем та ОСОБА_2 було укладено договір застави транспортного засобу. Проте, відповідач ОСОБА_2 свої зобов'язання за кредитним договором в повному обсязі не виконав, в зв'язку із чим станом на 05 лютого 2014 року його заборгованість становить 403173. 64 грн. В зв'язку із цим позивач просив в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором звернути стягнення на предмет застави: автомобіль: Тип ТЗ: легковий седан-В; марка: Skoda; модель SUPER В 1.8; номер кузова: НОМЕР_1, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, який належить останньому на праві власності на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 виданого 06 квітня 2007 року РЕВ МРВ ІДАІ м. Тернопіль, шляхом продажу вказаного автомобіля та укладення від імені ОСОБА_2 позивачем договору купівлі - продажу з іншою особою-покупцем. Надати (визнати) право ТОВ «Вердикт Фінанс» підписувати від імені ОСОБА_2 договір купівлі-продажу вказаного автомобіля під час його укладання з іншою особою покупцем. Витребувати у ОСОБА_2 автомобіль Тип ТЗ: легковий седан-В; марка: Skoda; модель SUPER В 1.8; номер кузова: НОМЕР_1, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, який належить останньому на праві власності, комплект ключів від зазначеного транспортного засобу, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, номерні знаки НОМЕР_2 та передати у володіння позивачу. Надати позивачу право вчиняти від імені ОСОБА_2 усі дії, необхідні для зняття вказаного автомобіля з обліку за місцем звернення у одному з Центрів надання послуг, пов'язаних з використанням автотранспортних засобів у відповідності до Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів», затвердженим Постановою КМУ від 07 вересня 1998 року №1388, в тому числі повноваження на звернення із письмовою заявою про зняття з обліку, на звернення із письмовою заявою про видачу нового свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу замість втраченого або викраденого, на отримання акту огляду вказаного автомобіля, на отримання нового свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, на підпис зазначених заяв, на пред'явлення вказаного автомобіля для огляду.

Рішенням Борщівського районного суду від 21 травня 2014 року в задоволенні позову відмовлено.

ТзОВ «Вердикт Фінанс» подало на вказане рішення апеляційну скаргу, посилаючись на його незаконність та необґрунтованість порушення судом норм матеріального та процесуального права. Вказують, що судом неповно встановлено фактичні обставини справи та дано невірну оцінку доказам. Просять рішення скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позов в повному обсязі.

В судовому засіданні представник апелянта апеляційну скаргу підтримав, зіславшись на мотиви, викладені в ній.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про день і час слухання справи.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення сторін, ознайомившись з матеріалами справи, доводами апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, виходячи із наступних міркувань.

Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції виходив із того, що представник позивача в ході розгляду справи не стверджував, що підтримує позовні вимоги, відповідача не повідомлено про перехід права вимоги до нового кредитора, копії договору факторингу не завірені належним чином. Також позивач не надав суду доказів що він, як фактор, має право на придбання права відступної вимоги до фізичної особи - не суб'єкта господарювання, яким є відповідач, і таких не здобуто в ході розгляду справи, а тому не має правових підстав для набуття прав кредитора у спірних правовідносинах.

З таким висновком колегія суддів не погоджується, оскільки він суперечить діючому законодавству, зроблений на неповно з'ясованих судом обставинах, які мають значення для справи, що у відповідності до п.1 ч.1 ст.309 ЦПК України є підставою для ухвалення нового рішення.

Відповідно до ст.ст.213, 215 ЦПК України рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справі згідно закону.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Проте, зазначеним вимогам рішення суду першої інстанції не відповідає.

Судом встановлено, що 10 квітня 2007 року між АКБ «ТАС-Комерцбанк» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № 1907/0407/64-003, відповідно до умов якого ОСОБА_2 отримав кредит у в сумі 29328.00 дол. США для придбання автомобіля та взяв на себе зобов'язання повернути наданий кредит у повному обсязі в строк до 09 квітня 2012 року зі сплатою 13.50 % річних за користування кредитом.

З метою забезпечення виконання грошових зобов'язань за вказаним Кредитним договором ОСОБА_2 передав у заставу автомобіль: Тип ТЗ: легковий седан-В; Марка: Skoda; Модель: SUPER В 1.8; Номер кузова:НОМЕР_4; Держ.реєстр.номер: НОМЕР_2, який належить йому на праві власності на підставі Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 виданого 06 квітня 2007 року РЕВ МРВ 1ДАІ м. Тернопіль.

Обтяження на вказаний автомобіль було зареєстровано Банком.

Згідно Договору застави, вартість заставленого автомобіля за домовленістю сторін складала 149085.00 грн.

Через неналежне виконання умов Договору у відповідача станом на 05 лютого 2014 року утворилась заборгованість у розмірі 403173.64 грн., яка складається із наступного: заборгованість по основній сумі - 154746.43 грн.; заборгованість за нарахованими відсотками на дату відступлення права вимоги - 63351.21 грн.; нараховані відсотки на дату подачі позову - 42652.05 грн.; пені за несвоєчасно виконані зобов'язання - 137781.52 грн.; заборгованість за комісією на дату відступлення права вимоги - 0.00 грн.; заборгованість за комісією на дату подачі позову - 0.00 грн.; 3 % річних від простроченої суми - 4642.43 грн., що підтверджується наявним в матеріалах справи розрахунком.

Рішенням позачергових загальних зборів акціонерів від 15 жовтня 2007 року АКБ «ТАС-Комерцбанк» у зв'язку з приведенням своєї діяльності у відповідність до норм Закону України «Про акціонерні товариства» змінив своє найменування на Відкрите акціонерне товариство «Сведбанк».

Рішенням позачергових загальних зборів акціонерів від 30 квітня 2009 року Відкрите акціонерне товариство «Сведбанк» у зв'язку з приведенням своєї діяльності у відповідність до норм Закону України «Про акціонерні товариства» змінив своє найменування на Приватне акціонерне товариство «Сведбанк».

02 лютого 2012 року між ПАТ «Сведбанк» та TOB «Вердикт Фінанс» укладено Договір Факторингу № 11.

На підставі вказаного договору та у відповідності до ст.ст.512, 514 ЦК України, ст.27 Закону України «Про заставу», ч.2 ст.23 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» до TOB «Вердикт Фінанс» перейшло право вимоги, що виникло з вказаних Договорів, в т.ч. з Договору, яким забезпечено виконання зобов'язання.

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ст.554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Статтею 620 ЦК України встановлено, що у разі невиконання боржником обов'язку передати кредиторові у власність або у користування річ, визначену індивідуальними ознаками, кредитор має право витребувати цю річ у боржника та вимагати її передання відповідно до умов зобов'язання.

Згідно з ст.20 Закону України «Про заставу», заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Відповідно до ст.24 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду або в позасудовому порядку згідно із цим Законом.

Як вбачається із ст.26 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», обтяжувач має право на власний розсуд обрати один із таких позасудових способів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження: продаж обтяжувачем предмета забезпечувального обтяження шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем.

Відповідно до ст.30 вказаного Закону, обтяжувач має право задовольнити свою вимогу за забезпеченим обтяженням зобов'язанням шляхом продажу предмета забезпечувального обтяження третій особі. Обтяжувач вправі продати предмет обтяження будь-якій особі-покупцю або на публічних торгах. Договір купівлі-продажу предмета забезпечувального обтяження укладається обтяжувачем від імені боржника і є правовою підставою для набуття покупцем цього предмета права власності на відповідне рухоме майно.

Як вбачається із матеріалів справи, через неналежне виконання умов Договору у відповідача станом на 05 лютого 2014 року утворилась заборгованість у розмірі 403173.64 грн., у зв'язку з чим було порушено права позивача.

Відмову в задоволенні позову, серед іншого, судом мотивовано тим, що представник позивача в ході розгляду справи не стверджував про підтримання позовних вимог. Вказане посилання колегія суддів вважає безпідставним. Як вбачається з матеріалів справи, на початку розгляду справи по суті було оголошено позовну заяву та представник позивача зазначив про те, що підтримує заявлені вимоги у повному обсязі (а.с.113).

У відповідності до ст.64 ЦПК України, письмовими доказами є будь-які документи, акти, довідки, листування службового або особистого характеру або витяги з них, що містять відомості про обставини, які мають значення для справи. Письмові докази, як правило, подаються в оригіналі. Якщо подано копію письмового доказу, суд за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, має право вимагати подання оригіналу.

Як вбачається із матеріалів справи, копія договору факторингу від 02 лютого 2012 року, укладеного між ПАТ «Сведбанк» та ТзОВ «Вердикт Фінанс», долучалася до позовної заяви при зверненні до суду, оскільки зазначена в додатках за №13 (а.с.11), акту про його відсутність не складалося. Також представником позивача 29 квітня 2014 року представлено суду копію вказаного договору (а.с.88) та суд мав можливість, у разі необхідності, вимагати пред'явлення оригіналу зазначеного документу.

Крім того, відмову у задоволенні позову мотивовано тим, що відповідача не повідомлено належним чином про заміну кредитора та про правонаступників АКБ «ТАС-Комерцбанк», з яким укладено кредитний договір.

Вказана інформація міститься у листі, надісланому ТзОВ «Вердикт Фінанс» на адресу відповідача, який знаходиться в матеріалах справи.

Ця інформація також міститься у позовній заяві, яку було направлено відповідачу. Також, перехід прав до нового кредитора відбувається з моменту підписання договору, а не з моменту повідомлення боржника про таку заміну.

Крім цього, як на підставу відмови в задоволенні позову суд першої інстанції зіслався на те, що представник позивача не зміг пояснити суду, коли востаннє боржник вносив платежі по кредитному договору, в якій сумі і за яким призначенням.

У відповідності до ст.58 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. До позовної заяви долучено розрахунок заборгованості відповідача за кредитним договором, де міститься графа з відомостями про погашення кредиту.

Крім того, відмову у задоволенні позову мотивовано тим, що суду не надано доказів про те, що Позивач, як фактор, має право на придбання права відступної вимоги до фізичної особи - не суб'єкта господарювання, яким є відповідач, що передбачено п.п.1.2 розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг №231 від 03 квітня 2009 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 квітня 2009 року за №0373/16389 «Про віднесення операцій з фінансовими активами до фінансових послуг».

У відповідності до ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно ст.1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника.

Статтею 1079 ЦК України встановлено, що сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб'єктом підприємницької діяльності. Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.

Таким чином, у відповідності до вказаної норми саме юридична особа має бути суб'єктом підприємницької діяльності. Таке визначення суб'єкта до фізичної особи не відноситься.

Крім того, із змісту ст.1079 ЦК України вбачається, що цієї статтею врегульовано питання про те, що право вимоги до суб'єкта господарювання також може бути предметом договору факторингу. При цьому право вимоги до фізичної особи не обмежується. Предметом договору факторингу може бути право вимоги до будь-якого боржника - як до фізичної особи, так і до суб'єкта господарювання.

Статтею 5 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» встановлена спеціальна норма, що регулює виключно порядок надання послуг з факторингу. Вказаною нормою закріплено, що фінансові установи мають право надавати послуги з факторингу з урахуванням вимог Цивільного кодексу України та цього Закону.

Ні ЦК України, ні Закон «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» не встановлюють жодних обмежень стосовно складу осіб, по відношенню до яких може здійснюватися відступлення права вимоги.

У відповідності до п.1.2 розпорядження Нацкомфінпослуг, на яке посилається суд, до фінансової послуги факторингу віднесено набуття права грошової вимоги, у тому числі права вимоги, яке виникне в майбутньому, до боржників - суб'єктів господарювання за договором, на якому базується таке відступлення.

У вказаному розпорядженні зазначено про те, що до фінансової послуги факторингу віднесено набуття права грошової вимоги, що цілком відповідає вимогам ст. 1077 ЦК України.

Із змісту розпорядження вбачається, що право вимоги до боржників - суб'єктів господарювання входить до числа усіх боржників, щодо яких виникає право вимоги та право вимоги до фізичних осіб також може бути предметом договору факторингу.

Таким чином, колегія суддів вважає, що через неналежне виконання зобов'язань, забезпечених заставою, Позивач набув право стягнути заборгованість та задовольнити свої вимоги за забезпеченим обтяженням зобов'язанням шляхом продажу предмету забезпечувального обтяження та укладання договору купівлі-продажу з іншою особою покупцем від імені боржника, що передбачено ст.ст. 26, 30 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень».

Відповідно до ч.3 ст.237 ЦК України, представництво виникає на підставі Закону та з інших підстав.

Відповідно до ст.30 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», обтяжувач вправі продати предмет обтяження...від імені боржника.

Відповідно до ст.238 ЦК України, представник може бути уповноважений на вчинення лише тих правочинів, право на вчинення яких має особа, яку він представляє.

Відповідно до ч.2 ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний сторонами. Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом.

Однак, статтями 26, 30 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», на підставі яких виникає право на продаж, не передбачено право обтяжувача вчиняти підпис на Договорі купівлі-продажу від імені боржника, в зв'язку із чим позивач позбавлений можливості підписати та укласти у письмовій формі Договір купівлі-продажу автомобіля, що є предметом застави.

В зв'язку із цим позовні вимоги щодо надання позивачу повноважень підписувати Договір купівлі-продажу від імені боржника підлягають до задоволення.

Крім цього, перед укладанням Договору купівлі-продажу транспортний засіб необхідно зняти з обліку у відповідних підрозділах Міністерства внутрішніх справ України, у предоставленні автомобіля для огляду та у здачі номерних знаків, що передбачено статтею 34 Закону України «Про дорожній рух» та п.п. 40,42 (абз.1, абз.6) «Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1998 року №1388 (далі - Порядку…).

Згідно із Положенням про Центр надання послуг, пов'язаних з використанням автотранспортних засобів, затвердженим Наказом МВС України №72 від 30 січня 2013 року, Центри здійснюють зняття з обліку транспортних засобів у відповідності до вказаного Порядку…

Відповідно до п.2 Порядку…, він є обов'язковим для всіх юридичних та фізичних осіб, які є власниками транспортних засобів, виробляють чи експлуатують їх. Представники власників транспортних засобів виконують обов'язки та реалізують права таких власників у межах наданих їм повноважень.

Згідно до п.40 Порядку… зняття з обліку транспортних засобів проводиться після їх огляду в підрозділах Державтоінспекції на підставі заяви власника або рішення суду. Такий огляд оформляється відповідним актом.

Вказаним Порядком… не передбачено право заставодавця знімати заставлений автомобіль з обліку та право вчиняти усі необхідні для цього дії.

З Порядку… вбачається, що реалізувати права власника може лише уповноважена особа.

Через відсутність повноважень на зняття автомобіля з обліку Позивач не має можливості реалізувати своє право на продаж заставленого автомобіля, в зв'язку із чим позовні вимоги в цій частині також підлягають до задоволення.

Відповідно до ст.13 ЦК України, цивільні права особа здійснює у межах, наданих Договором або актами цивільного законодавства.

Крім того, з п.42 (абз.1) Порядку… вбачається, що при знятті автомобіля з обліку у Центрі вимагається пред'явити свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу для відтворення на ньому відмітки про зняття з обліку.

В разі випадкової втрати свідоцтва самим Позивачем або через його викрадення чи утримання (або втрату) свідоцтва відповідачем, Позивач не матиме змоги реалізувати своє право на продаж та пред'явити свідоцтво до Центру у передбаченому Порядку...

Крім цього, через відсутність у володінні Позивача автомобіля з усіма приналежностями до нього, Позивач позбавлений можливості реалізувати своє право на продаж та передати автомобіль покупцю (разом з комплектом ключів та технічним паспортом) на виконання вимог ст.655, ч.2 ст.662 ЦК України, а номерні знаки здати до підрозділу ДАІ на виконання вимог п.40 вказаного Порядку…

Так, відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу продавець передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність покупцеві, а покупець приймає майно і зобов'язується сплатити грошову суму за нього.

Відповідно до ч.2 ст. 662 ЦК України, продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосується товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до п.40 (абз.6) Порядку…під час зняття з обліку транспортних засобів номерні знаки здаються.

Таким чином, з метою захисту права на продаж, яке виникло у Позивача, необхідно витребувати автомобіль з усіма його при належностями (комплектом ключів, технічним паспортом та номерними знаками) для передачі їх у володіння Позивача.

Крім того, вимога про витребування автомобіля від відповідача ґрунтується на підставі ст.ст.27, 28 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень».

Так, на адресу відповідача позивачем було направлено лист, у якому вимагалось виконати порушене зобов'язання або передати у володіння позивача заставлений автомобіль для його реалізації разом із довіреністю на право підпису та зняття автомобіля з обліку та усіма приналежностями до автомобіля: комплектом ключів, свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу та номерними знаками (копія листа додається).

Однак, вимоги позивача не виконано.

Відповідно до ст.25 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет застави в рішенні суду зазначаються спосіб реалізації предмета застави ... із застосуванням однієї із процедур, передбачених ст.26 цього Закону, яка передбачає і продаж предмета застави шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем.

Також колегія суддів вважає за необхідне у відповідності до п.1.4. «Інструкції про порядок здійснення підрозділами Державтоінспекції МВС державної реєстрації, перереєстрації та обліку транспортних засобів, оформлення і видачі реєстраційних документів, номерних знаків на них», затвердженої Наказом МВС від 11 серпня 2010 №379, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27 січня 2011 року за №123/18861 надати позивачу повноваження вчиняти дії, необхідні для зняття автомобіля з обліку саме за місцем вимоги, (без зазначення одного конкретного Центру з надання послуг).

Відповідно до п.1.4. вказаної Інструкції, зняття з обліку транспортних засобів, що належать фізичним особам, здійснюються за місцем звернення власника або його уповноваженої особи незалежно від місця реєстрації (проживання) власника.

Враховуючи наведене колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити, рішення Борщівського районного суду від 21 травня 2014 року скасувати, ухвалити нове рішення, яким позов ТзОВ «Вердикт Фінанс» задовольнити.

Керуючись п. ч.1 ст.307, ст.ст.309, 313, 314, 316, 317, 319, 324, 325 ЦПК України, колегія суддів,-

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Фінанс» - задовольнити.

Рішення Борщівського районного суду від 21 травня 2014 року - скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким позов товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Фінанс» до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет застави - задовольнити.

В рахунок погашення заборгованості за Кредитним договором № 1907/0407/64-003 від 10 квітня 2007 року, звернути стягнення на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Фінанс» (ЄДРПОУ:36698193, місцезнаходження: вул. Костянтинівська, буд. 15, корп. А, м. Київ, Київська обл., 04071) на предмет застави: автомобіль: Тип ТЗ: легковий седан-B; Марка: Skoda; Модель: SUPER В 1.8; Номер кузова:НОМЕР_5; Держ.реєстр.номер: НОМЕР_2, який належить ОСОБА_2 на праві власності на підставі Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_6, виданого 06 квітня 2007 року РЕВ МРВ 1ДАІ м. Тернопіль, шляхом продажу вказаного автомобіля та укладення від імені ОСОБА_2 Товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт Фінанс» (ЄДРПОУ: 36698193) договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем (в особі уповноваженого представника TOB «Вердикт Фінанс»).

Надати (визнати) право TOB «Вердикт Фінанс» (в особі його уповноваженого представника) підписувати від імені ОСОБА_2 договір купівлі-продажу вказаного автомобіля під час його укладання з іншою особою покупцем.

Витребувати у ОСОБА_2 автомобіль: Тип ТЗ: легковий седан-B; Марка: Skoda; Модель: SUPER В 1.8; Номер кузова:НОМЕР_5; Держ.реєстр.номер: НОМЕР_2, який належить йому на праві власності, комплект ключів від зазначеного транспортного засобу, свідоцтво про реєстрацію вказаного транспортного засобу, номерні знаки НОМЕР_2 та передати у володіння Товариству з обмеженою відповідальністю «Вердикт Фінанс» (ЄДРПОУ: 36698193, місцезнаходження: вул. Костянтинівська, буд. 15, корп. А, м. Київ, Київська обл., 04071).

Надати Товариству з обмеженою відповідальністю «Вердикт Фінанс» (ЄДРПОУ: 36698193) (в особі його уповноваженого представника) право (повноваження) вчиняти від імені ОСОБА_2 усі дії, необхідні для зняття вказаного автомобіля з обліку за місцем звернення у одному з Центрів надання послуг, пов'язаних з використанням автотранспортних засобів у відповідності до «Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів», затвердженим Постановою КМУ від 7 вересня 1998 p. N 1388, в тому числі повноваження на звернення із письмовою заявою про зняття з обліку, на звернення із письмовою заявою про видачу нового свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу замість втраченого або викраденого, на отримання акту огляду вказаного автомобіля, на отримання нового свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, на підпис зазначених заяв, на пред'явлення вказаного автомобіля для огляду.

Рішення вступає в законну силу з моменту проголошення, однак може бути оскаржене безпосередньо до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий - підпис

Судді - два підписи

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду Тернопільської області О.З. Костів