Вирок № 40672922, 16.09.2014, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 520/8052/14-к

Провадження № 1-кп/520/389/14

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.09.2014 року

Київський районний суд м. Одеси, в складі:

головуючого судді Іванчука В.М.,

при секретарі Заярному Ю.А.,

з участю прокурора Косика В.В.,

захисника ОСОБА_1,

представника потерпілого ОСОБА_2,

розглянувши в приміщенні суду у судовому засіданні матеріали кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця Вінницької області, громадянина України, українця, ФОП, одруженому, маючого на утриманні трьох неповнолітніх дітей ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, ІНФОРМАЦІЯ_4 років народження, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, мешкаючого за адресою: АДРЕСА_2,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.388 ч.1 КК України,

ВСТАНОВИВ:

15.04.ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_3, знаходячись у приміщенні відділення ПАТ ПУМБ «РЦ в м.Одесі», розташованого за адресою: Військовий узвіз, 5/1 в м.Одеса, уклав з вищезазначеним банком, в особі ОСОБА_4 кредитний договір №21172293, призначенням якого виступили грошові кошти у розмірі 109778 гривень 90 копійок для придбання транспортного засобу марки: «Wolkswagen Polo», номер кузову НОМЕР_1.

У той же день, ОСОБА_3, знаходячись у приміщенні вищевказаного банку уклав договір застави транспортного засобу №21172510. Згідно п. 1.3 договору застави №21172510 від 15.04.2013 ОСОБА_3, з метою забезпечення повного виконання основного зобов'язання, передав у заставу, а ПАТ «ПУМБ» в м.Одеса прийняв у заставу на умовах, визначених у договорі транспортний засіб марки «Wolkswagen Polo», ІНФОРМАЦІЯ_4 року випуску, в кузові чорного кольору, номер кузова НОМЕР_1, р/н НОМЕР_2, який належить ОСОБА_3 на праві власності, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 від 19.03.2013 року.

Згідно п. 2.2 договору застави до виконання основного зобов'язання у повному обсязі, ОСОБА_3 не має права без письмової згоди банка видавати доручень, за якими наділяти третіх осіб правом управління транспортним засобом, відчужувати предмет застави у будь-який спосіб, передавати його в користування третім особам, передавати предмет застави як внесок до статутного фонду юридичних осіб, розпоряджатись будь-яким іншим чином предметом застави в цілому або окремими частинами, що входять до його складу.

15.04.2013 року ОСОБА_3, знаходячись у приміщенні офісу приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_5, розташованому за адресою: АДРЕСА_3, маючи злочинний намір, спрямований на відчуження заставленого майна, яке йому ввірене із корисливих спонукань, розуміючи протиправність своїх дій, видав довіреність від 15.04.2013 року, яка зареєстрована в реєстрі за № 1125, згідно якої він уповноважив ОСОБА_6 розпоряджатись від його імені (продати, обміняти, здавати в оренду) належний йому на підставі права власності транспортний засіб марки "Wolkswagen Polo" ІНФОРМАЦІЯ_4 року випуску, в кузові чорного кольору, номер кузова НОМЕР_1, р/н НОМЕР_2, який являється заставленим майном ПАТ ПУМБ "РЦ в м.Одеса", в результаті чого 16.04.2014 року ОСОБА_6, знаходячись у приміщені ВРЕР № 3, яке розташоване за адресою: Одеська область, м.Іллічівськ, вул. Ханатадзе, 13, виступаючи представником ОСОБА_3 зняв транспортний засіб з обліку для реєстрації.

В результаті незаконних дій ОСОБА_3 заставлене майно банку у вигляді транспортного засобу марки "Wolkswagen Polo", ІНФОРМАЦІЯ_4 року випуску, відчужене третім особам. Свої зобов'язання по кредитному договору ОСОБА_3 не виконував, чим завдав ПАТ ПУМБ «РЦ в м.Одеса» матеріальної шкоди на загальну суму 128227 гривень 82 копійки.

Своїми умисними діями ОСОБА_3 скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ст.388 ч.1 КК України, за кваліфікуючими ознаками - відчуження заставленого майна.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 повністю визнав себе винним у скоєному кримінальному правопорушенні, у вчиненому щиро розкаявся, підтвердив обставини, викладені у повідомлені про підозру, пояснивши, що купив автомобіль "Wolkswagen Polo" у кредит, за який сам вніс перший внесок. Достовірно знаючи про заборону відчуження його автомобіля "Wolkswagen Polo", у день укладання договору застави з ПАТ ПУМБ «РЦ в м.Одеса», він видав довіреність якою уповноважив ОСОБА_6 розпоряджатись від його імені вищевказаним автомобілем. В подальшому ОСОБА_6 на телефонні дзвінки не відповідав, місце його перебування йому невівдоме. Як стало відомо пізніше, наступного дня після видачі довіреності, перебуваючи в м.Іллічівськ, ОСОБА_6 зняв автомобіль "Wolkswagen Polo"з обліку в ВРЕР № 3.

Допитавши обвинуваченого та дослідивши матеріали кримінального провадження, за погодженням з учасниками процесу щодо порядку дослідження доказів по справі, суд не досліджує інші докази по кримінальному провадженню. В силу ст. 349 ч. 3 КПК України суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового процесу, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не заперечуються, при цьому суд з'ясував, чи правильно розуміють учасники судового процесу зміст цих обставин, чи немає у них сумнівів у добровільності їх позиції, а також суд їм роз'яснив що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Пом'якшуючими обставинами по справі згідно з ст. 66 КК України необхідне визнати щире каяття.

Обставин, які у відповідності до ст. 67 КК України, обтяжують покарання, судом не встановлено.

При обранні міри покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості скоєного, обставини справи та дані про особу обвинуваченого, першу судимість, пом'якшуючу обставину, до яких суд відносить щире каяття, та приходить до висновку, що покарання у вигляді штрафу буде достатнім для виправлення та перевиховання ОСОБА_3

Обвинувачений подав до суду клопотання про застосування до нього ЗУ "Про амністію у 2014 році" від 08.04.2014 року.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає за можливе звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання, так як згідно п. "В" ст. 1 ЗУ "Про амністію у 2014 році"від 08.04.2014 року, особи, не позбавлені батьківських прав, які на день набрання чинності цим Законом мають дітей, яким не виповнилося 18 років, звільняються від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, засуджених за умисні злочини, які не є тяжкими або особливо тяжкими відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, та за злочини, вчинені з необережності, які не є особливо тяжкими відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України.

Цивільний позов, заявлений представником потерпілого, суд вважає таким, що підлягає задоволенню, так як вимоги про стягнення матеріальної шкоди з ОСОБА_3 обґрунтовані і знайшли своє підтвердження під час розгляду кримінального провадження.

На підставі встановленого, керуючись ст.ст. 370, 373-374 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

Визнати ОСОБА_3 винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст.388 ч.1 КК України і призначити покарання у вигляді штрафу у сумі 4000 гривень без позбавлення права займати певні посади та займатись певною діяльністю.

На підставі п. "В" ст. 1 ЗУ "Про амністію у 2014 році"від 08.04.2014 року звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ПАТ "ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК" (м.Київ, вул. Андріївська, 4, і/к 14282829) 128227 гривень 82 копійки.

Речові докази - технічний паспорт (а.п.127) - зберігати при матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області шляхом подання апеляційної скарги через Київський районний суд м. Одеси протягом 30 діб з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя Київського районного

суду м. Одеси Іванчук В. М.