Рішення № 40669914, 08.09.2014, Кам'янсько-Дніпровський районний суд Запорізької області

Справа № 318/2078/14-ц

Номер провадження №2/318/462/2014

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" вересня 2014 р. м. Кам'янка-Дніпровська

Кам'янсько-Дніпровський районний суд Запорізької області

У склади :головуючий судді Яковлєвої М.С.

При секретарі Зіпа А.І.

Розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Лізингова компанії «Автофінанс» про захист прав споживачів

ВСТАНОВИВ:

16 липня 2014 року позивач звернувся до Кам'янсько-Дніпровського районного суду Запорізької області з позовом, в якому зазначає, що влітку 2014 року він вирішив придбати автомобіль, але в нього не було для цього необхідних грошових коштів. Тому він зайнявся активним пошуком організації, яка б йому допомогла у вирішенні його проблеми. Випадково він побачив оголошення в автосалоні, в якому зазначалося, що з допомогою відповідача він може легко отримати автомобіль.

21 червня 2014 року позивач звернувся до представників Відповідача з метою придбання автомобіля. Консультант Відповідача у розмові запевнив позивача, що він має всі підстави та можливість отримати автомобіль, який йому потрібно, та вже через день він зможе його отримати в автосалоні свого міста. Все було описано дуже гарно. Не давши оговтатися йому сказали, що для отримання необхідного автомобіля йому слід підписати договір та оплатити послуги.

Йому навіть не дали можливості прочитати договір чи взяти з собою для ознайомлення, запевняючи , що все буде гаразд і він не перша особа, яка укладає з ними договір. Весь час, під час заповнення договорів, консультант запевняв, що договір не порушує жодних його прав і складений відповідно до вимог чинного законодавства.

Піддавшись впливу, він в той же день підписав з ТОВ «Лізингова компанія «Автофінанс» договір № 010574 фінансового лізингу. Окрім того, в той же день він сплатив на користь відповідача 8 000,00 грн. (вісім тисяч гривень). В призначені платежу було зазначено «Згідно угоди № 010574», але йому чітко так і не повідомили за які саме послуги він сплатив вищеназвану суму.

За розділом 1 вищеназваного договору предметом договору лізингу є автомобіль ВАЗ 2114. Вартість предмета лізингу на момент укладення даного договору та розмір авансового платежу вказується у додатку № 1 до даного договору, що є невід'ємною його частиною (пункт 1.2). Відповідно до пункту 1.3 договору лізингу лізингодавець бере на себе зобов'язання придбати предмет лізингу у власність та передати предмет лізингу у користування лізингоодержувачу на строк та на умовах, передбачених цим договором. Пунктом 1.7, 18 договору лізингу визначено, що предмет договору передається у користування лізингоодержувачеві протягом строку, який становить не більше 120 робочих днів з моменту сплати лізингоодержувачем на рахунок лізингодавця авансового платежу (50% від вартості предмета лізингу), комісії за організацію та оформлення даного Договору (10% від вартості предмету лізингу) та комісії за передачу предмета лізингу (3% від вартості предмета лізингу).

Спочатку його охопила радість, що він вже через день буду мати автомобіль. Але він до теперішнього часу не отримав автомобіля.

Вважає, що йому свідомо було введено в оману щодо правової природи договору, так як умови договорів різняться з тими, що зазначені в рекламному оголошенні про придбання автомобіля, та предметом договору є адміністрування придбання товару в групах. Йому була нав'язана думка про отримання автомобіля на протязі декількох днів, однак підписаний договір не містять жодних строків отримання клієнтом предмета лізингу, не передбачають будь - якої відповідальності відповідача за невиконання умов договору та будь яких гарантій одержання клієнтом автомобіля.

Просить про захист своїх порушених прав.

У судовому засіданні позивач не з'явився, просить справу розглянути у його відсутність.

Відповідач не з'явився вдруге, про день слухання справи повідомлений своєчасно, про що свідчать телеграми, які надіслані на адресу відповідача, але відповідач не надав заяви про розгляд справи у його відсутність, також не надав заперечення на позовну заяву.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, суд вважає позов обґрунтований та підлягає задоволенню з наступних підстав.

За змістом ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочинну не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу (ч. 1 ст. 214 ЦК України).

Відповідно до положень ч. 1 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживача» продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими.

Визначення поняття «несправедливі умови договору» закріплено в ч. 2 ст. 18 цього закону - умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача. Умови договору, які можуть бути несправедливими визначено у ч. 3 ст. 18 цього закону..

Статтею 1 Закону України «Про фінансовий лізинг» встановлено, що за договором фінансового лізингу лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу.

Ст. 806 ЦК України визначає, що за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

Відповідно до ст. 16 Закону України «Про фінансовий лізинг» сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором; лізингові платежі можуть включати суму, яка відшкодовує вартість предмета лізингу, платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно; компенсацію відсотків за кредитом, інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов'язані з виконанням договору лізингу.

Згідно ст. 6 Закону України «Про фінансовий лізинг» договір лізингу має бути укладений в письмові формі. Істотними умовами договору лізингу є: предмет лізингу, строк, на який лізингоодержувачу надається право користування предметом лізингу, розмір лізингових платежів та інші умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Пунктом 1.7 договору про фінансовий лізинг № 010574 передбачено, що предмет договору передається в користування лізингоодержувача протягом строку, який становить не більше 120 робочих днів з моменту сплати лізингоодержувачем на рахунок лізингодавця авансового платежу (50% від вартості предмета лізингу), комісії по організації та оформлення даного договору (10 % від вартості предмета лізингу) та комісії за передачу предмета лізингу (3 % від вартості предмета лізингу).

Згідно з п. 8.2.1 договору перший лізинговий платіж складається із: комісійної винагороди лізингодавця за організаційні заходи, пов'язані з підготовкою та укладенням цього договору, яка розраховується як комісія за організацію, яка визначена у додатку № 1 до цього договору.

Як встановлено у судовому засіданні позивачем було здійснено оплату згідно договору лізингу у розмірі 8000,00 грн.

Окрім того, умови договору (п.п. 1.4, 1.6, 2.5, 3.4.1, 8.14, 8.15, розділу10) порушують принцип добросовісності (п. 6 ч. 1 ст. 3, ч. 3 ст. 509 ЦК України), призводять до істотного дисбалансу договірних прав та обов'язків сторін та завдають шкоди споживачеві, а саме:

1.Встановлення жорстких обов'язків споживача, тоді як надання послуги обумовлене лише власним розсудом виконавця; надання можливості продавцю (виконавцю, виробнику) не повертати кошти на оплату, здійснену споживачем, у разі відмови споживача укласти або виконати договір, без встановлення права споживача на одержання відповідної компенсації від продавця (виконавця, виробника) у зв'язку з розірванням або невиконанням ним договору; надання продавцю (виконавцю, виробнику) права в односторонньому порядку змінювати характеристики продукції, що є предметом договору; визначення ціни товару на момент його поставки споживачеві або надання продавцю (виконавцю, виробнику) можливості збільшувати ціну без надання споживачеві права розірвати договір у разі збільшення ціни порівняно з тією, що була погоджена на момент укладення договору (п. 1.6 договору).

2.За умовами договору відповідач не несе ніякої відповідальності за неналежне виконання умов договору, тоді як лізингоодержувач має за договором лише обов'язки, при невиконанні яких за будь-яких умов договір розривається в односторонньому порядку і експлуатація предмету лізингу не допускається (п. 2.5 договору).

3.В лізингоодержувача відсутнє право односторонньо вирішити питання про дострокову виплату всієї суми лізингових платежів (п.3.4.1.) або вибрати компанію страховика для страхування предмету лізингу (п.7.2).

4.Пунктом 5.4. передбачено, що лізингоодержувач погоджується звільнити від відповідальності лізингодавця, як власника предмета лізингу - трактора, і нести відповідальність за будь-які негативні наслідки від предмета лізингу (спричинення шкоди навколишньому середовищу, будь-яким особам та інше), тоді як п.7.3 передбачено, що лізингодавець здійснює фактичне страхування предмета лізингу та ризиків на свою користь, а витрати по страхуванню повинен сплатити лізингоодержувач.

5.Пунктами 14.4 і 14.5 передбачено, що лізингоодержувач може передати свої права та обов'язки за договором тільки зі згоди лізингодавця, а останній - має таке право в односторонньому порядку.

6.Всі затрати за договором повинен нести тільки позивач, в тому числі витрати за державну реєстрацію предмету лізингу на лізингодавця.

Частиною 2 ст. 632 ЦК України допускається можливість зміни ціни після укладення договору у випадках і на умовах, встановлених договором або законом, тобто, сторони мають право узгодити в договорі як розмір ціни (плати, винагороди тощо), так і спосіб її визначення чи подальшої зміни.

У відповідності до ст. 6 Закону України «Про фінансовий лізинг» розмір лізингових платежів є істотною умовою договору

Згідно з додатком № 1 до договору фінансового лізингу вартість предмету лізингу становить 80 000 грн., відсоток платежів 50%, сума виплат 40 000 грн., щомісячний платіж 3333,33 грн., комісія за організацію (10%) 8000 грн., комісія за передачу (3 %) 2400,00 грн.

Згідно з додатком № 2 до договору фінансового лізингу вартість предмету лізингу 80 000 грн., відсоток платежів 50 %, сума лізингу 40000 грн., викупна вартість 1200 грн., відсоткова ставка 10 %, комісія 5% та щомісячний платіж 951,60 грн., період лізингу 60 місяців, а також витрати, які сплачує лізингоодержувач за відвантаження автомобіля після оплати - авансовий платіж 40000,00 грн та комісію за передачу ПЛ - 2400,00 грн.

У пункті 1.6 договору передбачена можливість зміни вартості предмету лізингу і імперативний обов'язок лізингоодержувача одноразово доплатити різницю.

Згідно п.п. 8.3, 8.8, 8.13 вказаного договору лізингові платежі можуть корегуватися.

Окрім того, в п.8.14 договору передбачено, що у випадку суттєвих змін встановленого НБУ курсу долара США по відношенню до української гривні, Лізингодавець залишає за собою право в односторонньому порядку відповідно збільшити платіж… В такому випадку Лізингодавець збільшує комісійну винагороду за супроводження договору та відсоткову ставку за користування Предметом Лізингу.

Стаття 524 ЦК України визначає, що зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.

Згідно зі ст. 533 ЦК України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Як вбачається предмет лізингу, лізингові платежі визначені у національній валюті України, еквівалент у іноземній валюті не визначався, а тому прив'язка до зміни курсу долара США по відношенню до української гривні не ґрунтується на вищевикладених вимогах закону. Курсова різниця між гривнею України та іноземною валютою може впливати на вартість предмета лізингу і, як наслідок, на винагороду. Однак, зарахування курсової різниці між національною та іноземними валютами до складу винагороди суперечить правовій природі договору фінансового лізингу.

Окрім того, передбачено, що розмір лізингової плати може індексуватися і в залежності від зміни законодавства, збільшення розміру податків і прирівняних до них платежів, збільшення митних зборів та інших обов'язкових платежів, які впливають на вартість предмету лізингу. Проте формули перерахунку не передбачено.

Втім, лізингодавець залишив за собою право на односторонню зміну лізингових платежів. В п.8.3 зазначено, що у випадку виникнення податкових та прирівняних до них платежів, лізингодавець має право вимагати зміни розміру лізингових платежів, а лізингоодержувач зобов'язаний прийняти такі зміни. Лізингодавець може письмово повідомити лізингоодержувача про суму лізингового платежу (п. 8.4 договору).

Пункт 8.17 договору передбачає, що в разі відмови лізингоотримувача від підписання додаткової угоди про коригування розміру платежів та вартості предмету лізингу лізингодавець вправі в односторонньому порядку розірвати договір, вимагати повернення предмету лізингу, а вже сплачені споживачем платежі не повертаються.

Нечітке визначення підстав зміни вартості платежів, розміру предмету лізингу, порядку перерахунку з одночасним правом змінювати в односторонньому порядку ці умови, надають лише одному учаснику відносин право на збільшення платежів та вартості у формально правильній поведінці і призводить до позбавлення іншого учасника правовідносин можливості будь-яким чином впливати на зміну істотної умови договору.

Договором передбачено право лізингодавця змінювати та розривати договір в односторонньому порядку, проте таке право в жодному випадку не передбачається для лізингоотримувача. Одночасно для лізингоодержувача встановлюються жорсткі зобов'язання та непропорційно великий розмір штрафу. Так, у п. 8.16 передбачено, що за дострокову сплату платежів лізингоодержувач сплачує штраф в розмірі 10/% від суми достроково погашення.

Виконання зобов'язань забезпечено лише відповідальністю лізингоотримувача. В п.п. 8.16, 10.2, 10.3, 10.7, 10.11, 10.12 договору передбачена сплата лізингоодержувачем штрафу, пені. При цьому адекватного захисту прав лізингоодержувача від неналежного виконання договірних зобов'язань лізингодавцем умовами договору не передбачено.

Таким чином, забезпечено захист інтересів лише лізингодавця, що свідчить про очевидну диспропорцію між правами та обов'язками сторін.

Статтею 6 ЦК України передбачено право сторін укласти договір, який не передбачено актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства; сторони мають право відступити в договорі від положень актів цивільного законодавства та врегулювати свої відносини на власний розсуд; сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це.

Відповідно до ч. 6 ст. 762 ЦК України наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Всупереч зазначеним положенням у пункті 8.10 договору передбачено, що лізингоодержувач не може вимагати від лізингодавця жодного відшкодування або зменшення суми платежів за даним договором у випадку перерви в експлуатації предмета лізингу, незалежно від причин виникнення такої перерви.

Пункт 1.4 договору суперечить ст. 808 ЦК України.

Відповідно до п.1.4 договору лізингодавець не відповідає перед лізингоодержувачем за виконання будь-якого зобов'язання щодо якості, комплектності, справності предмета лізингу, його заміни, введення в експлуатацію, усунення несправностей протягом гарантійного строку, своєчасного та повного задоволення гарантійних вимог, монтажу тощо. За вищевказаними зобов'язаннями відповідає продавець.

Відомості про продавця в договорі відсутні.

Згідно з ч. 1 ст. 808 ЦК України якщо відповідно до договору непрямого лізингу вибір продавця (постачальника) предмета договору лізингу був здійснений лізингоодержувачем, продавець (постачальник) несе відповідальність перед лізингоодержувачем за порушення зобов'язання щодо якості, комплектності, справності предмета договору лізингу, його доставки, заміни, безоплатного усунення недоліків, монтажу та запуску в експлуатацію тощо. Якщо вибір продавця (постачальника) предмета договору лізингу був здійснений лізингодавцем, продавець (постачальник) та лізингодавець несуть перед лізингоодержувачем солідарну відповідальність за зобов'язанням щодо продажу (поставки) предмета договору лізингу.

Загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (п.6 ч.1 ст. з ЦК України), а ст.. 13 ЦК України передбачено заборону на вчинення дій, які б могли завдати шкоди іншій особі, та зловживання правом.

Вимога справедливості, добросовісності та розумності цивільного законодавства практично виражається у встановленні його нормами рівних умов для участі всіх осіб у цивільних відносинах; закріпленні можливості, адекватного захисту порушеного цивільного права або інтересу; поєднання створення норм, спрямованих на забезпечення цивільного права, з шануванням прав та інтересів інших осіб, моралі суспільства.

Суд дійшов до обґрунтованого висновку про наявність передбачених ст..18 Закону України «Про захист прав споживачів правових підстав для визнання спірного договору недійсним та застосування наслідків недійсності-повернення споживачу сплаченої комісії.

Керуючись вищевикладеним та ст.ст. 4,18,19 Закону України «Про захист прав споживачів», ст.ст. 203, 215, 216, 901 ЦК України,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ТОВ «Лізингова компанії «Автофінанс» про захист прав споживачів - задовольнити.

Визнати недійсним договір фінансового лізингу №010574 від 21.06.2014 року, укладений між товариством з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Автофінанс» та ОСОБА_1

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Автофінанс» (код ЄДРПОУ 38104479) на користь ОСОБА_1 грошову суму в розмірі 8000,00 грн., сплачену ним 21.06.2014 року згідно угоди №010574 від 21.06.2014 року.

Заяву на перегляд рішення може бути подана до Кам'янсько-Дніпровського районного суду Запорізької області протягом 10-ти днів з дня отримання відповідачем рішення.

Рішення може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду протягом десяти днів з дня отримання рішення.

Суддя Яковлєва М.С.